Постанова № 37466026, 03.03.2014, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Додаткова постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2014 року Справа № 43/5005/9905/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. - доповідача

суддів: Лисенко О.М., Тищик І.В.,

представники сторін не викликались;

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод "Полімерконтейнер" про прийняття додаткового рішення у справі № 43/5005/9905/2012

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод "Полімерконтейнер", м. Харків

до товариства з обмеженою відповідальністю "СТО Балканкар", м. Дніпропетровськ

про стягнення 86 000 грн. та розірвання договору, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2013 року у справі №43/5005/9905/2012 (головуючий суддя Мартинюк С.В., судді: Колісник І.І., Ніколенко М.О.) в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року апеляційну скаргу задоволено.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 23.10.2013 року у справі №43/5005/9905/2012 скасовано.

Позов задоволено.

Визнано розірваним договір поставки навантажувальної техніки ПР-421 від 06.03.2012 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський завод "Полімерконтейнер" та товариством з обмеженою відповідальністю "СТО Балканкар".

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "СТО Балканкар" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод "Полімерконтейнер" 86 000,00 грн. (вісімдесят шість тисяч грн.) вартості сплаченого товару, 4 227,00 грн. (чотири тисячі двісті двадцять сім грн.) судового збору.

10.02.2014 року на виконання постанови видано наказ господарського суду.

18.02.2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод "Полімерконтейнер" звернулось з заявою про прийняття додаткового рішення щодо розподілу господарських витрат.

Зазначає, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2013 року по справі №43/5005/9905/2012 було призначено судово-технічну експертизу щодо технічного стану дизельного автонавантажувача Balkankar, моделі ДВ 1792.33, двигун №88298, проведення якої було доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса із залученням фахівців Харківського національного автомобільно-дорожнього університету.

На виконання вказаної ухвали суду була проведена судово-технічна експертиза №2353, вартість якої згідно до платіжного доручення №4223 склала 6 256 грн. Позивач сплатив вказану суму в повному обсязі.

Крім того, за проведення випробувань автонавантажувача, які виконувались фахівцями Харківського національного автомобільно-дорожнього університету для проведення даної експертизи, позивачем на користь Харківського національного автомобільно-дорожнього університету сплачено 4 500 грн.

Заявник зазначає, що при винесенні постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду не було проведено розподіл витрат, пов'язаних з розглядом справи №№43/5005/9905/2012 та просить стягнути на його користь з відповідача вищевказані суми.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці її знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь у судовому процесі, або за власною ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

-з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

-не вирішено питання про розподіл господарських витрат або повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пунктів 4.10, 5.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" з подальшими змінами і доповненнями, якщо господарський суд не прийняв рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат чи про повернення судового збору з Державного бюджету України, то за заявою сторони або прокурора, який брав участь у судовому процесі, а також з власної ініціативи він на підставі статті 88 ГПК має право прийняти додаткове рішення (ухвалу, постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.

Матеріалами даної справи підтверджується сплата позивачем згідно платіжного доручення № 4223 від 30.04.2013 року 6 256 грн. за проведення Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса судово-технічної експертизи №2353 (том 1 а.с. 177, 181).

Вказана експертиза була проведена із залученням фахівців Харківського національного автомобільно-дорожнього університету ( том 1 а.с.167-169).

За проведення випробувань автонавантажувача, які виконувались фахівцями Харківського національного автомобільно-дорожнього університету для проведення вищезгаданої експертизи, позивачем на користь Харківського національного автомобільно-дорожнього університету сплачено 4 500 грн., що підтверджується договором на проведення науково-технічного випробовування транспортного засобу №27-33-12/07ЕК від 11.04.2013 року, актом виконаних робіт від 18.07.2013 року, платіжним дорученням №4131 від 18.04.2013 року (том 1 а.с.216-220).

Оскільки при винесенні постанови Дніпропетровським апеляційним господарським судом від 04.02.2014 року не було вирішено питання про розподіл господарських витрат, колегія суддів вважає, що заява товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод "Полімерконтейнер" про прийняття додаткового рішення підлягає задоволенню.

З відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати в розмірі 10 756,00 грн. (6 256 грн. + 4 500 грн.).

Керуючись ст.ст. 44, ч.4 ст. 49, 88, 99 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву про прийняття додаткового рішення задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СТО Балканкар" (49019, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 36-А, код ЄДРПОУ 24990361, п/р 26005001303862 в ПАТ "Актабанк", м. Дніпропетровськ, МФО 307394) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод "Полімерконтейнер" (61052, м. Харків, вул. Першої Маївки, будинок 31, ідентифікаційний код 31798300) судові витрати в розмірі 10 756,00 грн.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Додаткова постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: О.М.Лисенко

Суддя: І.В. Тищик