Рішення № 37465791, 03.03.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/920/14 03.03.14

За позовом Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Юнівест"

про стягнення 136 000,00 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Новицький М.З. за довіреністю № 08-13/336 від 27.01.2014 р.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Юнівест" (відповідач) про стягнення 68000,00 грн. штрафу та 68000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу за період з 07.10.2013 р. по 20.01.2014 р.

Позов подано на підставі ст. 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.05.2013 р. № 64-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 26-02/2013 (далі - Рішення АМК).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/920/14 та призначено її розгляд на 17.02.2014 р. о 10:25 год.

13.02.2014 р. через відділ діловодства суд від позивача надійшов супровідний лист № 08-13/568 від 11.02.2014 р., яким на виконання вимог ухвали суду від 24.01.2013 р. підтверджено, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарські спори, відсутня справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а також відсутнє рішення цих органів з такого спору.

Відповідно до вищенаведеного супровідного листа позивач надав для огляду в судовому засіданні оригінали наступних документів: Рішення АМК; супровідний лист № 3635-02/2013 від 04.06.2013 р. та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення № 6510702412730; рішення Господарського суду Одеської області від 07.10.2013 р. у справі № 916/2088/13; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АД № 170240) стосовно відповідача станом на 06.02.2014 р. При цьому позивач просив повернути йому оригінали матеріалів справи № 26-02/2013 після їх огляду або завершення розгляду справи № 910/920/14.

Також, до супровідного листа № 08-13/568 від 11.02.2014 р. позивач додав для залучення до матеріалів справи копії документів, зокрема, розпорядження Антимонопольного комітету України № 32-р від 23.02.2001 р. "Про положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України", витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.02.2014 р. стосовно позивача (серія АД № 170238) та відповідача (серія АД № 170240).

В судове засідання, призначене на 17.02.2014 р., з'явились представники позивача та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 17.02.2014 р. надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог. Позов підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.02.2014 р. заявив усне клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні для надання більш тривалого строку для виконання вимог ухвали суду від 24.01.2014 р. Позивач проти задоволення клопотання відповідача не заперечував.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 17.02.2014 р. оголошено перерву до 03.03.2014 р. об 11:00 год.

В судове засідання, призначене на 03.03.2014 р., з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 03.03.2014 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 24.01.2014 р. не виконав, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином з огляду на наступне.

Як зазначено в абз. 1, 2 п.п. 3.9.1 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони про час і місце наступного судового засідання.

За змістом статті 87 ГПК України надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено.

Отже, з огляду на присутність представника відповідача в судовому засідання 17.02.2014 р., останній вважається належним чином повідомленими про час і місце наступного судового засідання, призначеного на 03.03.2014 р. об 11:00 год. Крім того, в матеріалах справи наявна розписка представників сторін, в т.ч. відповідача, про те, що вони повідомлені про оголошення перерви в судовому засіданні 17.02.2014 р. до 03.03.2014 р. об 11:00 год.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 03.03.2014 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

В судовому засіданні 03.03.2014 р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 03.03.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.05.2013 р. № 64-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 26-02/2013 (далі - Рішення АМК) визнано, що, зокрема, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Юнівест" (ідентифікаційний код 37447628) вчинене порушення, передбачене пунктом 1 статті 50, яке кваліфікується за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів на закупівлю продуктів нафтоперероблення рідких за державні кошти, які проводилися військовою частиною 9935 у 2012 році; за вчинення вказаного порушення на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Юнівест" накладено штраф у розмірі 68000,00 грн.

В Рішенні АМК було зазначено, що згідно з ч. 3 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення, згідно з ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - рішення може бути оскаржене до господарського суду у двомісячний строк з дня його одержання, згідно ч. 8 ст.56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" - протягом п'яти днів з дня сплати штрафу необхідно надіслати до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України документи, що підтверджують сплату штрафу.

Супровідним листом № 3636-02/2013 від 04.06.2013 р. Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (позивач) направило копію Рішення АМК Товариству з обмеженою відповідальністю "ТД Юнівест" (відповідачу). Отримання Рішення АМК відповідачем 07.06.2013 р. підтверджується доданою до позовної заяви копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6510702412730.

Разом з тим, відповідач скористався своїм правом відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та оскаржив Рішення АМК до Господарського суду Одеської області. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" відповідач має право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.08.2013 р. було порушено провадження у справі № 916/2088/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Юнівест" до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.05.2013 р. № 64-рш в частині вчинення ТОВ "ТД Юнівест" порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50, яке кваліфікується за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та накладення на вказане товариство штрафу у розмірі 68000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.10.2013 р. у справі № 916/2088/13 (повне рішення складено 14.10.2013 р.) відмовлено ТОВ "ТД Юнівест" у задоволенні позовних вимог повністю.

Як зазначив позивач у позовній заяві, вищенаведене рішення Господарського суду Одеської області набрало законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України, втім станом на 20.01.2014 р. документи, що підтверджують сплату відповідачем штрафу, накладеного рішенням АМК, до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України не надходили.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Згідно підпункту 20.2 пункту 20 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", тривалість такого зупинення визначається виключно періодом часу, протягом якого фактично здійснювався зазначений розгляд чи перегляд (наприклад, у суді першої інстанції - від дня порушення провадження у справі до дня прийняття рішення в ній; у судах апеляційної та касаційної інстанцій - від дня прийняття апеляційної чи касаційної скарги до дня прийняття постанови), і в цей період не включається час знаходження матеріалів справи у суді, коли згадані розгляд чи перегляд не здійснювалися.

З урахуванням вищенаведених положень позивач вважає підставним стягнення з відповідача, окрім штрафу в розмірі 68000,00 грн., також і пені за прострочення сплати відповідачем штрафу за період з 07.10.2013 р. по 20.01.2014 р. (105 днів) в розмірі 68000,00 грн., враховуючи при цьому обмеження щодо розміру пені, встановлені ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно із статтею 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Правовідносини, пов'язані з обмеженням монополізму та захистом суб'єктів господарювання від недобросовісної конкуренції, є предметом регулювання господарського законодавства, у тому числі й Господарського кодексу України (далі - ГК України), і відтак - господарськими, а тому справи, що виникають з відповідних правовідносин, згідно з частиною третьою статті 21 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" розглядаються господарськими судами.

Зі змісту абз. 2, 3 п. 1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" (надалі - Постанова Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 15) вбачається, що справи за позовами органів Антимонопольного комітету України про стягнення з суб'єктів господарювання сум штрафів та пені у зв'язку з порушенням конкурентного законодавства підвідомчі господарським судам і підлягають розгляду за правилами Господарського процесуального кодексу України, оскільки таке стягнення здійснюється згідно саме з рішеннями відповідних органів, прийнятими на підставі приписів Закону України "Про захист економічної конкуренції". Водночас і пунктом 3 частини першої статті 12 ГПК встановлено, що справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, підвідомчі господарським судам.

Отже, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Приписами статті 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.

Відповідно до частини 1 статті 22 цього Закону розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом.

Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (частина 2 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").

Згідно статті 25 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.

Частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу тощо.

Згідно з частиною першою статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", рішення (витяг з нього за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим Антимонопольного комітету України, головою територіального відділення Антимонопольного комітету України інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень надається для виконання шляхом надсилання або вручення під розписку чи доведення до відома в інший спосіб.

Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов'язковими до виконання.

Відповідно до частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно частини 8 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" протягом п'яти днів з дня сплати штрафу суб'єкт господарювання зобов'язаний надіслати відповідно до Антимонопольного комітету України або його територіального відділення документи, що підтверджують сплату штрафу.

Отже, відповідно до вищевказаних норм позивач має право приймати рішення про визнання вчинення відповідачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу, який повинен бути сплачений відповідачем у двомісячний строк з дня отримання відповідного рішення, при цьому протягом п'яти днів з дня сплати штрафу відповідач зобов'язаний надіслати позивачу документи, що підтверджують сплату штрафу, рішення позивача є обов'язковим для виконання.

Як передбачено частиною 7 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.05.2013 р. № 64-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 26-02/2013 на відповідача накладено штраф у розмірі 68000,00 грн. за вчинення порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50, яке кваліфікується за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Зазначене рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було отримано відповідачем 07.06.2013 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6510702412730, наявною в матеріалах справи.

Згідно частини 3 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Отже, кінцевим терміном сплати відповідачем спірного штрафу є 07.08.2013 р.

По матеріалам справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Юнівест" (відповідач), не погодившись з рішенням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.05.2013 р. № 64-рш "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" у справі № 26-02/2013 та відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним наведеного рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України в частині вчинення ТОВ "ТД Юнівест" порушення, передбаченого пунктом 1 статті 50, яке кваліфікується за пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", та накладення на вказане товариство штрафу у розмірі 68000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 09.08.2013 р. було порушено провадження у справі № 916/2088/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Юнівест" до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.05.2013 р. № 64-рш у справі № 26-02/2013 в частині.

За змістом частини 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого, зокрема, згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Оскільки оскаржуване рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.05.2013 р. № 64-рш у справі № 26-02/2013 приймалось у відповідності до вимог статті 48 цього Закону України "Про захист економічної конкуренції", порушення господарським судом провадження у справі № 916/2088/13 про визнання цього рішення недійсним в частині, за відсутності обставин, передбачених частиною третьої статті 48 цього Закону, зупинило його виконання.

Таким чином, з 09.08.2013 р. виконання рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.05.2013 р. № 64-рш у справі № 26-02/2013 було зупинено на підставі імперативних положень ч. 4 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

07.10.2013 р. Господарським судом Одеської області було прийнято рішення у справі № 916/2088/13 (повне рішення складено 14.10.2013 р.), яким у задоволенні ТОВ "ТД Юнівест" до Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.05.2013 р. № 64-рш в частині відмовлено повністю.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Матеріали справи не містять доказів подання ТОВ "ТД Юнівест" апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 07.10.2013 р. у справі № 916/2088/13, а рівно доказів розгляду справи № 916/2088/13 апеляційним господарським судом.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Одеської області від 07.10.2013 р. у справі № 916/2088/13 набрало законної сили, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Отже, рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.05.2013 р. № 64-рш у справі № 26-02/2013 станом на час розгляду даної справи є чинним, не скасовано та не визнано судом недійсним, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, у рішенні Господарського суду Одеської області від 07.10.2013 р. у справі № 916/2088/13 було встановлено та належним чином доведено факт законності та обґрунтованості рішення Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.05.2013 р. № 64-рш у справі № 26-02/2013, а тому зазначений факт не потребує доведенню при вирішенні даної справи.

По матеріалам даної справи судом встановлено, що відповідач ухилився від сплати штрафу, накладеного на нього рішенням Адміністративної колегії Одеського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30.05.2013 р. № 64-рш у справі № 26-02/2013, у строк, який почав свій перебіг з 08.10.2013 р. - наступного дня після прийняття Господарським судом Одеської області рішення від 07.10.2013 р. у справі № 916/2088/13.

Станом на час розгляду спору по суті матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем штрафу в розмірі 68000,00 грн., накладеного на нього Рішенням АМК, при цьому відповідачем відповідні докази до матеріалів справи не залучені.

Враховуюче викладене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 68000,00 грн. обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

З урахуванням положень частини 5 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" позивач просить стягнути з відповідача 68000,00 грн. пені за період з 07.10.2013 р. по 20.01.2014 р. за наступним розрахунком:

Сума штрафу, накладеного на відповідача Рішенням АМК, становить 68000,00 грн.

Розмір пені за один день прострочення штрафу відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" складає 1020,00 грн. (68000,00 грн. : 100 х 1,5 = 1020,00 грн.).

Позивач вважає, що за період з 07.10.2013 р. по 20.01.2014 р. відповідачем прострочено 105 днів сплати штрафу, а сума пені за прострочення сплати штрафу за цей період складає 107100,00 грн.

При цьому, позивачем було враховано обмеження, встановлені ч. 5 ст. 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", згідно яких розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного Рішенням АМК, у зв'язку з чим позивач визначив розмір пені за період 07.10.2013 р. по 20.01.2014 р. в сумі 68000,00 грн.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, враховуючи при цьому встановлений судом початок періоду прострочення відповідачем сплати штрафу з 08.10.2013 р., суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 68000,00 грн. за період з 07.10.2013 р. по 20.01.2014 р. підлягають задоволенню повністю, втім за період з 08.10.2013 р. по 20.01.2014 р.

Згідно з ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У частині 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначені ставки судового збору, зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Ціна позову становить 136000,00 грн., отже, сума судового збору за подання даного позову має складати 2720,00 грн. (2 відсотки ціни позову).

Згідно ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Статтею 5 Закону України "Про судовий збір" визначені пільгові категорії щодо сплати судового збору, в т.ч. Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель.

Враховуючи наведені норми, з відповідача стягується судовий збір в доход Державного бюджету України в сумі 2720,00 грн.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 34, 35, 43, 44, 49, 75, 82-85, 105, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Юнівест" (02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 3-В, кв. 8; ідентифікаційний код 37447628), з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, 68000,00 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) штрафу та 68000,00 грн. (шістдесят вісім тисяч гривень 00 коп.) пені за прострочення сплати штрафу, зарахувавши вказані суми до Державного бюджету на рахунок УДКСУ в Дарницькому районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38021179, МФО 820019, р/р 31114106700003, код за бюджетним класифікатором 21081100, вид платежу "Адміністративні штрафи та інші санкції", символ банку 106.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Юнівест" (02095, м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 3-В, кв. 8; ідентифікаційний код 37447628), з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, судовий збір в розмірі 2720,00 грн. (дві тисячі сімсот двадцять гривень 00 коп.), який підлягає зарахуванню за реквізитами, передбаченими для справляння судового збору за подачу позовної заяви до Господарського суду міста Києва.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.03.2014 р.

Суддя Гумега О.В.