Рішення № 37465762, 03.03.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.14р. Справа № 19/5005/8344/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну", (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Дніпро", (м. Дніпропетровськ)

про спонукання до певних дій

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Беленкова Н.В. - заст. нач. юрид. відділ. (дов. № 20 від 11.01.14р.)

Савенко О.С. - представник (дов. № 27 від 13.01.14р.)

від відповідача: Доненко В.В. - представник (дов. № б/н від 13.11.13р.)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Дніпро" (далі-відповідач) про зобов'язання відповідача виконати гарантійні зобов'язання по договору № 3 від 03.05.07р. та безоплатно усунути недоліки в роботі з ремонту покрівлі загальнозаводського складу заготівель і готової продукції позивача розташованого в м. Дніпропетровську по вул. Комінтерну, буд. 7.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, з огляду на те, що дефекти покрівлі загальнозаводського складу заготівель і готової продукції позивача виникли внаслідок неправильної експлуатації об'єкту виконаних відповідачем робіт.

Ухвалою господарського суду від 08.11.12р. для правильного, об'єктивного та повного вирішення спору призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз. Оплату за проведення судової будівельно-технічної експертизи покладено на позивача. Провадження у справі зупинено.

06.09.2013 року від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз до господарського суду Дніпропетровської області надійшла справа № 19/5005/8344/2012 з висновком № 4070-12 комісійної судової будівельно-технічної експертизи складений 20.08.2013р.

Господарський суд листами від 12.09.13р. та 11.11.13р. зобов'язав сторін ознайомитись з висновком експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз та надати свої пропозиції до суду.

19.11.13р. Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну" надіслало до господарського суду письмові пояснення на висновок комісійної судової будівельно-технічної експертизи, а також, 13.12.13р. подало клопотання № 12-2973 від 11.12.13р., в якому зазначено, що судову експертизу проведено, висновок надіслано до суду, отже просить суд поновити провадження у справі та призначити справу до розгляду по суті, оскільки значну потребу позивача в усуненні недоліків в роботі з ремонту покрівлі загальнозаводського складу заготівок і готової продукції ПАТ "Комінтерн", наявність яких може призвести до пошкодження продукції, яка зберігається в приміщенні складу.

Ухвалою суду від 19.12.13р. поновлено провадження у справі № 19/5005/8344/2012 з 14.01.14р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 14.01.14р. по 22.01.14р., з 22.01.14р. по 06.02.14р., з 06.02.14р. по 18.02.14р. та з 18.02.14р. по 24.02.14р.

Суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно п. 1.1. Статуту Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод імені комінтерну", затвердженого річними Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод імені комінтерну" (протокол № 25 від 19.04.2012 року), Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський металургійний завод імені комінтерну" є новим найменуванням Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод імені комінтерну" відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 року № 514-VI.

03 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Дніпропетровський металургійний завод імені комінтерну", як замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Дніпро", як підрядчик, було укладено договір підряду № 3.

Згідно п. 1.1. договору підряду, підрядник виконує роботи по ремонту покрівлі загальнозаводського складу заготовок і готової продукції заводу їм. Комінтерну за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комінтерну, 7, а замовник приймає та оплачує виконані роботи за цим договором.

За цим договором підрядник зобов'язується виконати наступне: провести роботи по ремонту покрівлі - загальнозаводського складу заготовок і готової продукції в розмірі 7700 м2 і виконати їх протягом 90 робочих погожих днів з моменту передачі замовником об'єкта для виконання робіт та отримання передоплати на свій розрахунковий рахунок згідно п.п. 3.2. а) п. 3 цього договору. Під погожим днем в даному договорі розуміються дні без опадів, сприятливі дні виконання робіт по влаштуванню покрівлі (п. 2.1.1. договору підряду).

Відповідно до п. 2.1.5. договору підряду, надати гарантію на виконання роботи на строк 12 років, після виконання замовником зобов'язань згідно п.п. 3.2. п. 3. цього договору.

Зрадити об'єкт підрядникові у стані готовому для виконання робіт передбачених цим договором. Надати підряднику приміщення для зберігання будівельних матеріалів і обладнання, а також нести відповідальність за їх збереження. Прийняти виконані роботи по ремонту покрівлі загальнозаводського складу заготовок і готової продукції протягом 3-х днів після надання підрядником акту виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3) за цим договором. У разі не підписання акта у зазначений строк, замовник зобов'язаний направити підряднику письмово мотивовану відмову у прийманні робіт з зазначенням недоліків протягом п'яти днів з моменту надання підрядником акту (п.п. 2.2.1., 2.2.2., 2.2.7. договору підряду).

Пунктом 3.3. договору підряду встановлено, що оплата замовником робіт за цим договором здійснюється на підставі рахунків, наданих підрядчиком.

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 6.1. договору підряду).

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до п. 2.1.5. договору підряду, підрядчиком - Товариством з обмеженою відповідальністю "МК Дніпро" на виконані роботи надана гарантія на термін 12 років.

Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський металургійний завод імені комінтерну" зазначає, що в період 2011р. - 2012 р. на покрівлі утворилась тріщини, покрівля протікає. Вода потрапляє на продукцію, що призводить до зниження її якості.

07 серпня 2012 року комісією складі представників ПАТ "Комінмет" та ТОВ "МК Дніпро" проведено огляд покрівлі загальнозаводського складу заготівель і готової продукції ПАТ "Комінмет". В результаті огляду покрівлі виявлено тріщини, вздуття руберойду, і як результат цього встановлено, що покрівля протикає. Місце розташування дефекту носить локальний характер, а саме: в зоні прольоту В-Г в осях 30-41 загальнозаводського складу заготівель і готової продукції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МК Дніпро" з проведення ремонту за гарантійними зобов'язаннями, стверджуючи, що виявлені дефекти носять локальний характер і причиною їх є динамічні навантаження від експлуатації кран-балки вантажопідйомністю 20 тн.

З висновком відповідача позивач не погоджується, оскільки в приміщенні складу заготівель і готової продукції ПАТ "Комінмет" працює декілька кранів: в зоні прольоту В-Г кран електромостовий вантажопідйомністю 16 тн, в зоні прольоту Г-Е кран електричний вантажопідйомністю 50 тн. та в зоні прольоту Е-К кран електромостовий вантажопідйомністю 8 тн. Причиною виникнення дефектів є динамічна навантаження від експлуатації кран-балки, вірогідність появи таких дефектів є в прольоті Г-Е, де експлуатується кран вантажопідйомністю 50 тн. Отже, дефекти в покрівлі з'явилися через неякісність матеріалів або неякісно виконану роботу.

Згідно Технічного завдання, затвердженого технічним директором ПАТ "Комінмет" 05.08.2012 року, ПАТ "Коксохімтепломонтаж" проведено обстеження м'якої покрівлі будівлі складу заготівель і готової продукції ПАТ "Комінмет". За результатами обстеження стану м'якої покрівлі ПАТ "Коксохімтепломонтаж" розроблені рекомендації по усуненню виявлених недоліків, прийняті відповідні висновки і рекомендації, які викладені в Технічному висновку. Відповідно висновків ПАТ "Коксохімтепломонтаж" причиною появи тріщин на покрівлі, що носять локальний характер, є саме погана якість робіт і неякісний матеріал.

Позивач вказує на те, що ним неодноразово на адресу відповідача направлялись претензійні листи з вимогою виконати свої гарантійні зобов'язання по договору підряду та усунути недоліки в роботі по ремонту покрівлі загальнозаводського складу заготівель і готової продукції.

Вимоги позивача залишені відповідачем без задоволення. Ствердження ТОВ "МК Дніпро" про те, що виконання робіт проводилося відповідно технології: нижній шар руберойду прикріплювався до плит OSB механічним способом, без застосування газополумяних горілок, не відповідає дійсності та суперечить п. 11 Локального кошторису 2-1-1 до договору № 3 від 11.07.2005р. Акти прийому виконаних робіт за червень та липень 2007р., підтверджують факт застосування відповідачем газополумяних горілок при виконанні робіт по улаштуванню покрівлі в один шар за допомогою рулонних покрівельних матеріалів.

Отже, позивач зазначає, що виникнення дефектів на покрівлі загальнозаводського складу заготівель і готової продукції ПАТ "Комінмет" та їх локальний характер свідчить про порушення відповідачем технології виконання покрівельних робіт та застосування неякісних будівельних матеріалів.

На підставі викладеного позивач просить суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "МК Дніпро" виконати гарантійні зобов'язання по договору № 3 від 03.05.07р. та безоплатно усунути недоліки в роботі з ремонту покрівлі загальнозаводського складу заготівель і готової продукції Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну", розташованого в м. Дніпропетровську по вул. Комінтерну, буд. 7.

З приводу заперечень відповідача господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

17 липня 2012 року Публічне акціонерне товариство "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну" листом № 354 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "МК Дніпро" з повідомленням про виникнення на протязі 2011 -2012 років тріщин на покрівлі, ремонт якої здійснював відповідач, а також з проханням направити представника відповідача на зазначений об'єкт з метою огляду та відповідного актування виявлених дефектів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МК Дніпро" 19 липня 2012 року повідомило Публічному акціонерному товариству "Дніпропетровський металургійний завод імені Комінтерну" про направлення свого уповноваженого представника з метою огляду та актування пошкодженої покрівлі та визначення можливості або не можливості усунення зазначених недоліків в рамках гарантійних зобов'язань відповідача.

07 серпня 2012 року комісія у складі представників позивача та відповідача провела огляд покрівлі загальнозаводського складу заготівель і готової продукції ПАТ "Комінмет". В результаті огляду був складений акт, який був підписаний представниками позивача та відповідача з зауваженнями та додатком у вигляді технічного висновку по обстеженню покрівлі загальнозаводського складу заготівель і готової продукції ПАТ "Комінмет", викладеному у листі відповідача № 33 від 08.08.12р.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з тим, що з боку позивача не надійшло заперечень щодо підписання відповідачем акту з зауваженнями та додатком, акт вважається підписаний обома сторонами саме у редакції запропонованій відповідачем.

В основу висновку підписаного сторонами акту лягло наступне.

Представниками комісії достеменно встановлена локалізація існуючих дефектів (поперечні тріщини на рулонному настилі, здуття руберойду та, як наслідок мають місце протікання покрівлі), а саме в зоні одного із трьох прольотів складу, ДУ розташована та експлуатується кран-балка вантажопідйомністю 20 тонн.

Враховуючи всю сукупність факторів, у т.ч. локалізацію та характер виявлених дефектів, функціональне та фактичне призначення будівлі складу, характеристики будівлі складу та кран-балки експлуатуємої в будівлі загальнозаводського складу заготівель і готової продукції ПАТ "Комінмет", представники комісії встановили:

- вина підрядника ТОВ "МК Дніпро", яка могла бути виражена в неякісно виконаних роботах з порушенням технології виробництва або с використанням неякісних матеріалів, в виникненні виявлених дефектів відсутня;

- причина виникнення виявлених дефектів - неналежна експлуатація результату виконаних робіт Замовником, а саме характер розповсюдження дефектів локальний, їх місце розташування - над одним із трьох прольотів складу, де розташована та експлуатується кран-балка вантажопідйомністю 20 тон. Враховуючи, що каркас будівлі металевий, а не із збірних залізобетонних конструкцій, можна зробити висновок, що при русі та гальмуванні кран-балки виникають додаткові динамічні навантаження, що передаються на конструкцію покрівлі з утворенням вищезазначених дефектів.

Виконання ремонтних робіт по усуненню виявлених дефектів не підпадає під гарантійні зобов'язання ТОВ "МК Дніпро".

Твердження позивача про те, що в інших прольотах будівлі експлуатуються інші кран-балки, а схожих дефектів на покрівлі не виявлено, не є аргументом, який унеможливлює виникнення виявленнях дефектів саме по причині використання кран-балки, виходячи з того, що конструктив будівлі, характеристики кран-балок та особливості їх використання, на різних дільницях покрівлі різні і по різному впливають на пошкодження покрівлі. Натомість факт того, що згідно договору було виконано робіт на обсязі 7700 квадратних метрів, а загалом на інших об'єктах позивача в розмірі 30000 метрів квадратних, де використовувався матеріал однієї якості, застосовувалась одна і та сама технологія виконання робіт, а дефекти виникли локально, свідчить про те, що немає причинно наслідкового зв'язку у виконанні робіт із конкретного матеріалу та конкретним технологічним методом і виявленими дефектами.

Висновки позивача зазначені в позовній заяві, що факт застосування відповідачем газополум'яних горілок при виконанні робіт по улаштуванню покрівлі в один шар з допомогою рулонних покрівельних матеріалів, не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать технічним висновкам смогом позивача, та не дають підстав зробити висновок, що саме цей факт може свідчити про виникнення дефектів у зв'язку з порушенням відповідачем технології виконання покрівельних робіт та застосування неякісних матеріалів.

У технічному висновку ПАТ "Коксохімтепломонтаж", зробленому на замовлення позивача, чітко зазначено, що перший шар рулонного покрівельного покриття виконувався механічним шляхом, тобто висновки наданого позивачем додатку до позовної заяви та твердження у позовній заяві про застосування горілок суперечить одне одному.

Дійсно локальний кошторис у рядку 11 містить вид виконуємих робіт, як улаштування покрівель в один шар із рулонних покрівельних матеріалів із застосуванням газополум'яних горілок. Особливості складання цього кошторису полягає у застосування програмного комплексу АВК-3, яки повною мірою не розшифровує вид виконуємих робіт відповідно до технології.

Відповідно до інструкції та технології використання покрівельного покриття Pluvitec Tech v2, улаштування водоізоляційного шару може здійснюватись шляхом cуцільного, полосового або дотичного наплавлення; вільної укладки та зварювання швів у перехрестах; вільного укладення та механічного кріплення до основи у швах з наступним зварюванням або заклеюванням мастикою. Технологічні прийоми монтажу бітумно-полімерного рулонного матеріалу шляхом вільного укладення з механічним закріпленням виконують у наступній послідовності: - на підготовлену основу по лінії ендови розкатують 2-3 рулони, приміряють один рулон по відношенню до іншого та забезпечують необхідний торцевий нахлест; - потім кожне полотнище закатують з двох сторін до його середини; - розкатують рулон спочатку в одну сторону та кріплять його края до основи кріпильними елементами, потім розкатують і кріплять другу половину рулону; - наступний рулон монтується в такій же послідовності, з наплавленням у пере хльості на попередній рулон.

Тобто, відповідач дотримався технології виконання робіт, що і підтверджується технічним висновком наданим позивачем, де зазначено, що перший шар закріплювався механічно з дотичним наплавленням, що жодним чином не суперечить відомостям локального кошторису та акту виконаних робіт. Більш того застосування горілок при монтування першого шару покриття до плит ОSВ суперечить нормам пожежної безпеки.

Жодного доказу неналежної якості покрівельного покриття позивач не надав.

Відповідно до п. 105 загальних умов укладення та виконання договорів підряду, затверджених постановою КМУ № 668 від 01.08.2005р. у разі виявлення замовником протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у закінчених роботах (об'єкті будівництва) і змонтованих конструкціях він повідомляє про них підрядника в порядку, передбаченому договором підряду. Фактично позивач звернувся до відповідача з проханням оглянути пошкоджену покрівлю майже через рік, коли пошкодження почали утворюватись.

Згідно п. 106 загальних умов укладення та виконання договорів підряду, затверджених постановою КМУ № 668 від 01.08.2005р. Підрядник відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах (об'єкті будівництва) і змонтованих конструкціях протягом гарантійних строків, якщо він не доведе, що: недоліки були відомі або могли бути відомі замовнику на момент їх прийняття, але не зазначені в акті; недоліки виникли внаслідок: неналежної підготовки проектної документації, якщо відповідно до договору підряду обов'язок щодо забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією було покладено на замовника; природного зносу результату закінчених робіт (об'єкта будівництва), змонтованих конструкцій; неправильної експлуатації або неправильності інструкцій щодо експлуатації змонтованих конструкцій та/або об'єкта будівництва, розроблених самим замовником або залученими ним третіми особами; неналежного ремонту змонтованих конструкцій, об'єкта будівництва, проведеного самим замовником або залученими ним третіми особами; інших незалежних від підрядника обставин.

З огляду на викладене, підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні, оскільки дефекти покрівлі загальнозаводського складу заготівель і готової продукції ПАТ "Комінмет" виникли внаслідок неправильної експлуатації об'єкту виконаних відповідачем робіт.

Також, судом встановлено, що OSB не є комбінованою поверхнею теплоізоляційного шару, тобто не є комбінованим плитним утеплювачем. OSB - це вирівнююча основа під покрівельний килим, що відповідно до норм ДБН В.2.6-14-97 "Проектування покрівельних килимів" п. 2.21 вирівнюючи стяжки слід призначати: (відповідно до Таблиці 4 "Типи покрівель суміщених дахів" (додається до пояснення), 04 (при куту нахилу до 7%) - поверхня збірних стяжок (самонесучих настилів), тобто це є OSB.

Для створення повітряного прошарку слід передбачати локальне (крапкове чи смугове) приклеювання покрівельного килима до основи; при цьому крапкове і смугове приклеювання повинні бути рівномірними і складати: крапкове 5% і смугове 25% загальної площі покрівельного килима на похилах 0 і менше 2,5% і відповідно 10 і 30% на похилах 2,5 менше 5%, 15% і 35% на похилах 5 менше 10%; при крапковому локальному закріпленні слід призначати наклеювання покрівельного килима на підкладці із перфорованого руберойду.

Із посиланням на цей пункт позивач стверджує, що на зразку вирізаному з покрівлі не можна побачити слідів прапмеру та плівка на основі руберойду не підлягала прогріву. Однак так і не повинно бути на окремих ділянках слідів праймеру, тому що це і є повітряний прошарок про який говориться у п. 2.13 (на який посилається позивач). На іншому зразку є залишки праймеру, на це також посилається позивач, тобто це і є крапкова або смугова приклейка покрівельного килиму до основи.

Відомості на які посилався експерт, як на порушення технології стосувались саме застосування підпункту ДБН, який передбачав суцільну приклейку покрівельного килиму до основи, зробивший свій висновок на неправдивій інформації наданій в експертному висновку ПАТ "Кокосохімтепломонтаж", докази неправдивості якого були надані відповідачем.

Суд зважає, що всі необхідні компенсаційні шви на зазначеній покрівлі були влаштовані відповідачем, що повинно бути достеменно відомо позивачу, враховуючи факт прийняття зазначених робіт ще у 2007 року. Враховуючи, що вирівнюючою основою був OSB, то факт наявності зазначених швів є очевидним, оскільки при влаштуванні плит OSB наявність зазначених швів є обов'язковим, і вданому випадку досягалось шляхом здійснення металевого кріплення у місці з'єднання плит OSB, тобто без наявності зазначених швів такі роботи не могли бути прийняті позивачем.

Крім того, якість використаних матеріалів підтверджується сертифікатами якості заводів виробників відповідних матеріалів наданих відповідачем.

Щодо стосується використання кранів, то дозвільна організація, надаючи дозвіл на використання вантажопідйомних механізмів, не здійснює відповідних розрахунків, щодо навантажень на окремі частини будівлі, де ці крани використовуються, тому факт існування дозволу не спростовує факт негативного впливу на покрівлю, що зокрема було встановлено судовим експертом та викладено у висновку.

По висновку "Укрдіпромезу" необхідно зазначити, що він не стосується навантажень напокрівлю.

З огляду на викладене, в цих питаннях є суттєві відмінності. Висновок, щодо якості матеріалів та технології влаштування у повній мірі спирається на висновок ПАТ "Коксохімтепломонтаж", який обґрунтовано підданий сумніву з боку відповідача за наведенням обґрунтованих доказів цього, що містяться у матеріалах справи (тобто доказів використання неякісного матеріалу та застосування не правильної технологій влаштування покрівлі немає), щодо можливості виникнення дефектів у зв'язку з додатковим динамічним навантаженнями, що передаються на металевий каркас будівлі від руху та гальмування електромостових кранів, висновок в повній мірі спирається на експертний висновок ТОВ "Лекком Т", який в свою чергу жодним чином не спростований та не підданий сумніву з боку позивача з наданням відповідних доказів.

Ознайомившись з наданими позивачем оригіналами паспортів на вантажопідйомні механізми, суд не побачив жодного підтверджуючого документу про реєстрацію зазначених механізмів в органах Держгірпромнагляду перед пуском в експлуатацію, що суперечить вимогам наказу № 132 від 18.06.2007 року. Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Відсутність реєстрації зазначених кранів виключає можливість їх експлуатації, а відповідно не дає можливості визначити їх технічний стан та належність впливу на металевий каркас будівлі, тобто вбачається неналежна експлуатація результату виконаних робот саме позивачем.

Висновок № 4070-12 комісійної судової будівельно-технічної експертизи по справі від 20.08.2013 року не може прийматися судом до уваги, як беззаперечний доказ наявності або відсутності вини відповідача при здійсненні підрядних робіт обумовлених договором, оскільки не містить категоричних та остаточних висновків, а саме: у п.п. 1 - 4 даного висновку експерт зазначає, що пошкодження частин крівлі могло бути спричинено, як неякісними будівельними матеріалами, так і порушення технологій виконання покрівельних робіт, але в п.п. 6, 7, 9 - експерт зазначає, що виникнення пошкодження частини крівлі могло спричинитись, у зв'язку з навантаженнями у вигляді вібрації на покрівлі будівлі та динамічним навантаженням на покрівлю при руху кран-балки.

До того ж в п.п. 10, 14, 15, 16 висновку експертизи, сам експерт зазначає про неможливість надання конкретного висновку на ці питання.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону, договору одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно статей 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану робочу.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що судовий експерт не надає категоричних висновків, а пояснює, що можливо є і брак в роботі і динамічні навантаження, до того ж позивачем вказані факти не спростовані, від додаткової та повторної експертизи позивачем відмовлено, отже, відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено належним чином вимоги на які він посилається.

За наведених обставин справи, суд не вбачає підстав для задоволення позову, відхиляє доводи позивача у справі, наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі та по проведенню судової будівельно-технічної експертизи покладаються на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.Ю. Дубінін Повне рішення складено 03.03.14р.