Вирок № 37465426, 05.03.2014, Згурівський районний суд Київської області

Справа № 365/69/14-к

Номер провадження: 1-кп/365/11/14

В И Р О К

іменем України

05.03.2014 року смт.Згурівка Київської області

Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді ДЕНИСЕНКО Н.О.

секретар

судового засідання МАТВІЄНКО Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду кримінальні провадження № 12013100170000331 та № 12014110170000027 про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця села Кричильськ Сарненського району Рівненської області, українця, громадянина України, жителя АДРЕСА_1, із повною загальною середньою освітою, працездатного, непрацюючого, одруженого, невійськовозобов'язаного,

раніше судимого вироками Згурівського районного суду Київської області від 21.03.2005 року за ч. 2 ст. 289, ст. 75 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з іспитовим строком на 1 рік, від 08.11.2005 року за ч. 1 ст. 187, ст. 71 КК України до позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць,

засудженого вироком Згурівського районного суду Київської області від 19.11.2013 року за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 125, ст.ст. 70, 75, п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України,

за участю прокурора ХУДЯКОВОЇ М.С.

законних представників

малолітнього потерпілого ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в будинку потерпілого ОСОБА_5 по АДРЕСА_2 19 жовтня 2013 року приблизно о 21 годині 00 хвилин після спільного розпивання спиртних напоїв, під час конфлікту із власником будинку на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, завдав останньому не менше п»яти ударів руками та ногами по різним частинам тіла та не менше одного удару дерев»яним стільцем по тулубу, внаслідок чого ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому 8-го ребра зліва по задньопідмишечній лінії, множинних саден та гематом волосяної частини голови, обличчя, грудної клітини та рук. Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 13.01.2014 року № 201/д перелом 8-го ребра зліва по задньопідмишечній лінії відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, множинні садна та гематоми волосяної частини голови, обличчя, грудної клітини та рук відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Він, же перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, в будинку по АДРЕСА_3 22 січня 2014 року приблизно о 19 годині 00 хвилин завдав не менше семи ударів лодонями рук по обличчю та тілу малолітнього ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, внаслідок чого ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 24.01.2014 року № 15/д виразились у вигляді садна та синців спини, грудної клітини, обличчя та лівого передпліччя і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Кримінальні правопорушення вчинено з умислом на заподіяння тілесних ушкоджень, мотив - раптово виниклі особисті неприязні відносини.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав повністю, за ч. 1 ст. 122 КК України - не визнав повністю та показав, що він по АДРЕСА_2 19 жовтня 2013 року приблизно о 21 годині 00 хвилин після спільного розпивання спиртних напоїв із ОСОБА_5 завдав останньому 5-6 ударів по обличчю, після чого стягнув того з лежанки. Потерпілий впав, він завдав йому ногами по різних частинах тіла та тулубу ще декілька ударів. Потім він відійшов, під руки йому попав стілець, якого він відкинув та ненавмисно попав по потерпілому, після чого останній встав, пив пиво та вони розмовляли. На прохання ОСОБА_5 ОСОБА_7 наступного дня провідав того та дізнався про завдані тілесні ушкодження. Вважає, що його дії необхідно кваліфікувати за ст. 128 КК України як вчинені з необережності. Заявлений прокурором цивільний позов визнає повністю.

22 січня 2014 року приблизно о 19 годині він, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, за місцем свого проживання по АДРЕСА_3 завдав сину співмешканки ОСОБА_6 тілесні ушкодження лодонями рук в різні частини тіла, можливо 5-7 разів, ставив дитину на гречку голими колінами. Примушував одночасно тримати у руках над головою будівельну плитку розміром 30 см х 40 см, щоб були заняті руки. При цьому відводив руки потерпілого назад, який почав плакати та синіти від того. ОСОБА_6 падав спиною на розбиту плитку, можливо від того на спині утворилися тілесні ушкодження. Це тривало приблизно 2-3 хвилини. Щодо опіків на голові малолітнього потерпілого, то вони могли утворитися від попелу згорілої цигарки, яку він палив та попіл міг випадково впасти на голову дитини. Дружина ОСОБА_3, яка його боїться та змушена мовчати, просила не чіпати дітей, на що він не зважав. Просить суворо його не карати та встановити іспитовий строк.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин наступні:

по першому епізоду:

· показання свідка ОСОБА_7, який підтвердив обставину про те, що він разом із ОСОБА_2 та ОСОБА_5 по місцю проживання ОСОБА_5 розпивали алкогольні напої. ОСОБА_2 при цьому з»ясовував у потерпілого, де той подів його велосипед. Потерпілий говорив, що не брав велосипеда. Після чого він вийшов на вулицю. Коли повернувся, побачив, що у ОСОБА_5, який знаходився на підлозі, йде з носа кров. Він зрозумів, що ОСОБА_2 побив ОСОБА_5, тому почав заспокоювати ОСОБА_2, який нервував, та просив залишити в спокої ОСОБА_5 ОСОБА_2 залишив ОСОБА_5, однак стільцем, який попав тому під руки, з силою кинув по потерпілому, завдавши останньому удар, внаслідок чого, як виявилось пізніше, переламав ребро. Наступного дня він бачив у ОСОБА_5 на спині синець та потерпілий скаржився на біль;

· протокол огляду місця події садиби по АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_5, де ОСОБА_2 завдав останньому тілесні ушкодження та звідки було вилучено речові докази (а.с.109-111);

· протокол проведення слідчого експерименту від 17.01.2014 року за участю підозрюваного, в результаті якого було відтворено події 19.10.2013 року, а саме, ОСОБА_2 показав, на статисті як він завдавав удари ОСОБА_5 руками по обличчю та тулубу та стільцем зі спинкою правою рукою кинув по лежачому ОСОБА_5 (а.с.141-144, 145-146);

· розрахунок суми Згурівської ЦРЛ, відповідно з яким вартість лікування ОСОБА_5 за період з 24.10.2013 року по 1 листопада 2013 року становить 1319,58 грн. (а.с.13);

· довідка Згурівської ЦРЛ про те, що ОСОБА_5 був доставлений у Згурівську ЦРЛ 24.10.2013 року з діагнозом: ЧМТ, струс головного мозку, переломи ребер, забій поперекової області (а.с.105);

· постанова про приєднання до справи речових доказів: молотка із деревяним руків»ям, дерев»яний стілець зі спинкою та ніжками круглої форми (а.с.116);

· зберігаюча розписка ОСОБА_5 на речові докази - молоток із дерев»яним руків»ям, дерев»яний стілець зі спинкою та ніжками круглої форми (а.с.117);

· висновок експерта від 13 січня 2014 року № 201/д, згідно з яким у ОСОБА_5 виявлені наступні тілесні ушкодження: перелом 8-го ребра зліва по задньо-підмишечній лінії, множинні садна та гематоми волосяної частини голови, обличчя, грудної клітини, рук, які утворились від дії тупих предметів (у), за давністю можуть відповідати терміну, вказаному в постанові, а саме, 19.10.2013 року. Перелом 8-го ребра зліва по задньо-підмишечній лінії відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою розладу здоровя понад 21 добу. Множинні садна та гематоми волосяної частини голови, обличчя, грудної клітини, рук відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Виявлені ушкодження не характерні для ушкодження, які виникають при падінні з висоти власного зросту (а.с.118-119);

по другому епізоду:

· показання законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_3, яка підтвердила обставину про те, що 22 січня 2014 року приблизно о 19 годині за місцем їхнього проживання АДРЕСА_3 після спільного вживання спиртних напоїв її чоловік ОСОБА_2 ліг відпочивати. У зв»язку з цим, щоб не порушувати його спокій, поклали спати й дітей. Однак діти не заспокоїлись, тому чоловік почав бити ОСОБА_6 по губах, від чого виступила кров, поставив дитину на гречку та дав тримати у руках над головою будівельну плитку. При цьому від непомірної для дитини ваги плитки син вигинався, що затруднювало його дихання, синів від того та падав спиною на розбиту плитку, просився у обвинуваченого. Це тривало приблизно годину. Вважає, що тілесні ушкодження на грудях сина обвинувачний не завдавав та вона не бачила опіків на голові від цигарки, хоча ОСОБА_6 говорив їй про те, що обвинувачений тушив у нього на голові недопалки цигарки. Вона не могла зупинити насильницькі дії обвинуваченого щодо сина, виходила із кімнати, оскільки боїться обвинуваченого, який вчиняє насильство в сім»ї психологічного та фізичного характеру. За час розгляду справи в суді обвинувачений не вчиняє вдома насильницьких дій щодо членів сім»ї. Вона заперечує проти допиту дитини в суді, окільки після зазначених подій син замкнувся в собі і не хоче нічого говорити. Вона примирилася з обвинуваченим;

· показання свідка - законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_4, яка підтвердила обставину про те, що вона працює на посаді начальника ССДС. 3 січня 2014 року у звязку з повідомленням від КМСД вона виїхала у навчальний заклад в селі Жовтневе, де дізналася про те, що до дитячого садка того дня прийшов потерпілий ОСОБА_6 із тілесними ушкодженнями на тілі. Із його пояснень встановили, що напередодні ввечері його побив вітчим ОСОБА_2, ставив його на коліна на гречку, примушував тримати на витягнутих руках плитку над головою. Дитина просилася, плакала, задихалася, однак обвинувачений вдарив його по обличчю, внаслідок чого потерпілий упав спиною на плитку та отримав тілесні ушкодження. На колінах залишились ушкодження від гречки, на обличчі - садна та крововиливи. Мати дітей пояснила, що обвинувачений бив дитину, а її закрив в іншій кімнаті та заборонив виходити. 23 січня 2014 року рішенням виконкому Жовтневої сільської ради двох старших дітей було вилучено із сім»ї у звязку із зазначеними подіями та протягом 7 днів потрібно було пред»явити позов до суду. Натомість, виконком повернув дітей у сім»ю, на її думку, безпідставно, пославшись на її як заступника начальника ССД листа, якого вона як начальник не направляла. На даний час пред»явлено позов до ОСОБА_3 про відібрання двох синів без позбавлення батьківських прав. Вона як законний представник малолітнього потерпілого не вбачає законних підстав для відмови від обвинувачення ОСОБА_2 Вважає, що потерпіла дитина, яка має й затримку мовлення, потребує на даний час психологічної реабілітації у зв»язку з вчиненим щодо неї насильством з боку обвинуваченого. Щодо міри покарання, то вважає, що обвинувачений має бути покараний згідно чинного законодавства;

· показання свідка ОСОБА_8, яка підтвердила обставину про те, що 23 січня 2014 року до дитячого садка, де вона працює директором, прийшов малолітній потерпілий із ознаками тілесних ушкоджень, в тому числі, в області голови та повідомив, що тілесні ушкодження йому завдав обвинувачений, про що вона повідомила у правоохоронні органи;

· протокол огляду місця події садиби по АДРЕСА_3 за місцем проживання ОСОБА_2, де він завдав тілесні ушкодження малолітньому потерпілому (а.с.55-57, 58-60);

· протокол проведення слідчого експерименту від 27.01.2014 року за участю підозрюваного, в результаті якого було відтворено події 22.01.2014 року, а саме, ОСОБА_2 показав, на статисті як він завдавав удари ОСОБА_6 (а.с.73-74, 75-76);

· висновок експерта від 24 січня 2014 року № 15, згідно з яким у ОСОБА_6 виявлені садна та синці спини, грудної клітини, обличчя, лівого передпліччя, які характерні для дії тупого твердого предмету (ів) або при ударі об такий (і). Дані ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Опіки волосяної частини голови виникли від локальної дії високотемпературного чинника, чим може бути торцова частина незатушеного недопалку та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров»я, за давністю можуть відповідати терміну - 22.01.2014 року. Численні синці та садна голови, тулуба та кінцівок утворились не менше як від 7 ударів або контактів. Виявлені ушкодження не могли утворитися при однократному падінні з висоти власного зросту (а.с.67-68);

· свідоцтво про народження ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.94).

Ухвалою Згурівського районного суду від 25.02.2014 року замінено законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_3 - матір потерпілого, на ОСОБА_4 - начальника ССДС (а.с.175-176).

Суд не визнає належним доказом довідку ФГ «Лан ЛММ» про те, що обвинувачений працює у даному господарстві, оскільки у ній не зазначено дати та підстави її видачі та сам обвинувачений у судовому засіданні показав, що роботодавець не укладав з ним трудового договору та не надав підтвердження свого працевлаштування (а.с.162).

Незважаючи на повне невизнання своєї винуватості обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, його винуватість повністю підтверджена зібраними у кримінальному провадженні доказами в їх сукупності, що ретельно проаналізовані й покладаються судом в основу вироку. Невизнання обвинуваченим своєї вини у нанесенні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5 суд оцінює як його намагання уникнути кримінальної відповідальності. Добуті в ході судового розгляду докази фактично збігаються з тими, які зібрані в процесі досудового розслідування. Винуватість обвинуваченого доведена, зокрема, показаннями свідка ОСОБА_7, який був безпосереднім очевидцем події та підтвердив, що обвинувачений з силою кинув стілець по потерпілому, завдавши удар по спині, протоколом проведення слідчого експерименту від 17.01.2014 року, в результаті якого ОСОБА_2 показав, що він завдав лежачому ОСОБА_5 удар стільцем, висновком експерта від 13 січня 2014 року № 201/д, згідно з яким у ОСОБА_5 виявлено перелом 8-го ребра. Об'єктивність показань зазначеного свідка не викликає жодних сумнівів, оскільки вони послідовні, детальні, відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються між собою, ретельно перевірені та проаналізовані судом в сукупності з іншими доказами і суд визнає їх належним та допустимим доказом.

На підставі викладеного суд не вбачає підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого із ч. 1 ст. 122 КК України на ст. 128 КК України, оскільки в судовому засіданні сторона обвинувачення довела, що дії обвинуваченого були умисними.

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні обставин кримінального провадження, керуючись законом, суд приходить до висновку, що обвинувачений своїми умисними діями вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України, а саме, відповідно умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я, та умисне легке тілесне ушкодження.

Обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

Обставини, які обтяжують покарання, ті, що злочини вчинено щодо малолітнього та в стані алкогольного спяніння.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно зі ст. 12 КК України є відповідно злочинами середньої та невеликої тяжкості, поведінку обвинуваченого під час судового провадження, який вину у вчиненому визнав частково, намагається уникнути кримінальної відповідальності шляхом невизнання вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, та вчинення психологічного тиску на матір малолітнього потерпілого, особу обвинуваченого, який має молодий вік, є працездатним, не працює, під час розгляду кримінального провадження намагався працевлаштуватися, раніше неодноразово судимий за аналогічні злочини, є засудженим, не зробив відповідних висновків, не став на шлях виправлення, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с.50, 51, 128, 129), протягом року один раз притягувався до адміністративної відповідальності (а.с.130), має сім»ю та малолітню дитину, дружина є вагітною, по місцю проживання характеризується негативно (а.с.131, 195), і тому, враховуючи думку законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_4, яка просить покарати обвинуваченого згідно закону, вважає за необхідне призначити для обвинуваченого необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень покарання: за ч. 1 ст. 122 КК України - у виді позбавлення волі, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання обвинуваченому за сукупністю злочинів: за цим вироком та за вироком Згурівського районного суду Київської області від 19 листопада 2013 року, за яким призначено покарання у виді позбавлення волі, шляхом часткового складання призначених покарань і остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі; за ч. 1 ст. 125 КК України - у виді громадських робіт, застосувати при цьому ст. 72 КК України, на підставі якої перевести менш суворий вид покарання - громадські роботи - в більш суворий - позбавлення волі, виходячи із такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає вісім годин громадських робіт, на підставі ст. 71 КК України призначити покарання обвинуваченому, який вчинив злочин в період іспитового строку, за сукупністю вироків шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання, призначеного на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, і остаточно призначити покарання обвинуваченому виді позбавлення волі.

Обрати щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та утримувати його в СІЗО управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області до вступу вироку в законну силу, взявши його під варту із зали суду негайно.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому обчислювати з моменту взяття під варту.

Цивільний позов прокурора Згурівського району Київської області в інтересах управління фінансів Згурівської районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, задовольнити повністю.

Речові докази - молоток із дерев'яним руків'ям, дерев'яний стілець зі спинкою та ніжками круглої форми, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_5, жителя АДРЕСА_2, передати йому як власнику.

На підставі ст. 1206 ЦК України стягнути із обвинуваченого на користь управління фінансів Згурівської районної державної адміністрації витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_5, який потерпів від злочину, в розмірі 1319,58 грн., так як в судовому засіданні доведено, що внаслідок винних дій обвинуваченого потерпілий ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, у зв'язку з чим лікувався в хірургічному відділенні Згурівської центральної районної лікарні. На його лікування була витрачена зазначена сума. Лікарня є закладом охорони здоров'я, фінансування якої здійснюється за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 125 КК України і призначити ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 122 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів за цим вироком та за вироком Згурівського районного суду Київської області від 19 листопада 2013 року, за яким призначено покарання у виді позбавлення волі, шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.

За ч. 1 ст. 125 КК України призначити ОСОБА_2 покарання у виді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин.

Відповідно до ст. 72 КК України перевести менш суворий вид покарання - громадські роботи - в більш суворий - позбавлення волі, виходячи із такого їх співвідношення: одному дню позбавлення волі відповідає вісім годин громадських робіт, що складає 25 (двадцять п'ять) днів позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України призначити покарання ОСОБА_2 за сукупністю вироків шляхом повного приєднання невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі, призначеного на підставі ч. 4 ст. 70 КК України, і остаточно призначити покарання ОСОБА_2 виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки 25 (двадцять п'ять) днів.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 5 березня 2014 року.

Обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та утримувати його в СІЗО управління Державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області до вступу вироку в законну силу, взявши його під варту із зали суду негайно.

Цивільний позов прокурора Згурівського району Київської області в інтересах фінансового управління Згурівської районної державної адміністрації Київської області до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь фінансового управління Згурівської районної державної адміністрації Київської області (вулиця Українська, 19 смт.Згурівка Київська область, 07600, розрахунковий рахунок 31418544700274 в ГУДК у Київській області, МФО 821018, код 38043171) витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_5, який потерпів від злочину, в розмірі 1319 (одна тисяча триста дев'ятнадцять) грн. 58 коп.

Речові докази - молоток із дерев'яним руків'ям, дерев'яний стілець зі спинкою та ніжками круглої форми, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_5, жителя АДРЕСА_2, передати йому як власнику.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а ОСОБА_2, який перебуває під вартою,- з моменту вручення йому копії вироку.

Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення вироку надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

ГОЛОВУЮЧИЙ Н.О.ДЕНИСЕНКО