Вирок № 37464687, 24.02.2014, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/1727/13-к

Провадження № 1/265/18/14

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2014 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі

головуючого судді - Адамової Т.С.,

при секретарі - Хайтуловій Я.В.,

за участю прокурорів -Цехмістера А.В., Андрющенка Д.Д., Тесленко Т.Ю.,

за участю захисника - ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Маріуполя, громадянина України, росіянина, який має середню спеціальну освіту, працюючого монтажником ТОВ «ПСМК ОРІС», на підставі ст. 89 КК України не судимого, який має на утриманні неповнолітню дитину 2004 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в скоєнні злочину передбаченого ст. 121 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину за наступних обставин: 12 грудня 2009 року, приблизно в 20.00 годин, ОСОБА_3, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, в ході сварки, що раптово виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, умисного став наносити численні удари рукою по тулубу ОСОБА_4, заподіявши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми грудної клітини, обширного зливного характеру синця в області тіла грудини, переломів 6, 7, 8 ребер справа та перелому 6 ребра зліва по задньо-пахвових лініях, переломів 7, 8 ребер зліва по лінії лопатки з ушкодженнями пристінкової плеври, крововиливи в тканину лівої легені, крововиливи в ліву плевральну область - 150 - мл. рідкої крові, синця в області верхньої третини правого плеча, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, в результаті яких настала смерть потерпілого.

Допитаний в ході судового слідства ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав частково та пояснив, що потерпілий ОСОБА_4 є його вітчимом - чоловіком його покійної матері, з яким після її смерті він проживав по АДРЕСА_2. За вітчимом потрібен був постійний догляд та нагляд, тому що він забував вимкнути воду, йшов з дому на 2-3 дні, іноді його привозила додому швидка, у нього була паралізована ліва сторона, він часто перебував на лікуванні в лікарні і в неврології, і в психіатричному відділенні, влітку 2009 року лежав у лікарні, тому як у нього був перелом 3 або 4 ребер, внаслідок падіння у ванній кімнаті. 12.12.2009 року, близько 17.00-18.00 годин, коли він повернувся з роботи, то застав на сходовій клітці сусідку з нижнього поверху, яка лаялася з вітчимом, оскільки той затопив її квартиру, їх квартира так само була затоплена. Він залагодив конфлікт з сусідкою, дав вітчиму ганчірку, щоб той витирав підлогу. Оскільки вітчим це робив дуже повільно, він дав йому запотиличник та відніс на диван. Зі слів вітчима, той пішов у туалет, але не встиг і впав, після чого пішов у ванну кімнату помитися і знову впав. Про те, що вітчим падав, свідчила поламана в коридорі тумбочка, зірвана раковина і зрушена з місця ванна. Так само вітчим говорив йому, що до нього заходив якийсь ОСОБА_5, з яким можливо вітчим випивав, оскільки на столі стояли стопки. Він питав, як вітчим себе почуває, на що останній на стан здоров'я не скаржився, він водив його в туалет, пропонував дивитися телевізор, на що вітчим відмовлявся. 12 грудня 2009 року спиртні напої він не вживав. Вранці він зайшов до вітчима, поцікавився його здоров'ям, запропонував викликати швидку допомогу, але вітчим відмовився. Тоді він пішов у кіоск, купив горілки та разом із знайомим ОСОБА_6 з сусіднього під'їзду випив її. Коли він в черговий раз зайшов до вітчима, виявив, що той помер. Він повідомив сестрі вітчима ОСОБА_2 через її напарницю про те, що трапилося, після чого вона разом із співробітниками міліції і швидкої допомоги приїхала до нього додому. Пояснив, що ніяких ударів руками і ногами вітчиму він не завдавав, його не бив, тільки дав потиличника.

Будучи, допитаним в ході досудового слідства в якості підозрюваного, обвинуваченого, та в ході судового слідства 29 вересня 2011 року, ОСОБА_3 визнавав вину частково та пояснював, що 12.12.2009 року, близько 17.00-18.00 годин, коли він повернувся з роботи, їх квартира так була затоплена. Він залагодив конфлікт з сусідкою, чия квартира була також затоплена, після чого став купати і переодягати вітчима ОСОБА_4, так як той сидів на підлозі, був весь мокрий і брудний, прибрав в квартирі, а вітчима поклав на диван. Він сварив вітчима, висловлювався на його адресу нецензурною лайкою, оскільки той не розумів, що відбувається, вів себе неадекватно. Раніше бували випадки, коли вітчим падав в ванній, його навіть забирала швидка. Зі слів вітчима, той пішов у туалет, але не встиг і впав, після чого пішов у ванну кімнату помитися і знову впав. Про те, що вітчим падав, свідчила поламана в коридорі тумбочка, раковина і зрушена з місця ванна. Так само вітчим говорив йому, що до нього заходив якийсь ОСОБА_5, з яким він випивав, на столі стояли дві стопки. Він запитував, як вітчим себе почуває, на що останній на стан здоров'я не скаржився, він водив його в туалет, пропонував дивитися телевізор, на що вітчим відмовлявся. У той день 12.12.2009 року він випив горілки близько 200 грам, але п'яний не був, після 21.00 години з дому він не відлучався. 13.12.2009 року, вранці він поцікавився як вітчим себе почуває, на що той сказав, що добре. В той день він зі своїм знайомим ОСОБА_6 придбали пляшку горілки, яку вживали у нього дома. Вітчим був у себе в кімнаті, він водив його в туалет, вітчим казав, що все добре. Пізніше того ж дня він виявив, що вітчим помер. Він повідомив сестрі вітчима ОСОБА_2 про те, що трапилося, після чого вона разом із співробітниками міліції і швидкої допомоги приїхала до нього додому. Пояснив, що завдав удару долонею правої руки в область потилиці і 3-4 удару долонею в область спини.

При цьому, у ході відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_3 пояснював, що його сильно розлютило та обставина, що ОСОБА_4 дуже повільно прибирав за собою, тому він став виражатися в його адресу нецензурною лайкою, а коли ОСОБА_4 взагалі перестав прибирати, то наніс останньому удар долонею в область потилиці. Від завданого удару ОСОБА_4 сповз по стіні та залишився в положенні напівсидячи. Він намагався підняти ОСОБА_4 з підлоги, проте той став пручатися, даний факт знову розлютив його і він почав завдавати ОСОБА_4 удари долонею правої руки в область спини. При цьому ОСОБА_4 знаходився до нього лівим боком. Він завдав ОСОБА_4 біля 3-4 ударів, може і більше, після чого останній перестав чинити опір і він підняв його, поклав на ліжко. При цьому ОСОБА_3 стверджував, що наносив удари тільки в область спини, при цьому не бив в область обличчя та кінцівок (а.с. 51-52 том 1).

Будучи допитаним в якості підозрюваного ОСОБА_3 вказував, що коли наносив удари долонею правої руки в область спини, то знаходився у стані алкогольного сп'яніння, тому не міг точно вказати кількість нанесених ударів. Також вказував, що тілесні ушкодження які мались у ОСОБА_4 на обличчі утворилися від його неодноразових падінь і ударів об предмети домашнього вжитку, так як останній погано пересувався (а.с.49-50 том 1).

Крім того, ОСОБА_3 власноручно у протоколі допиту в якості обвинуваченого вказував, що вину визнає частково, так як коли він прийшов додому, то у ОСОБА_4 вже були тілесні ушкодження на обличчі та руках (а.с. 79-81 том 1).

Різницю в дачі показань ОСОБА_3 пояснив тим, що він не читав те, що підписував.

Не зважаючи на ті обставини, що підсудний ОСОБА_3 свою вину в умисному заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого визнав частково, його вина підтверджується, як показаннями свідків, письмовими матеріалами кримінальної справи, так і проведеними по даній кримінальній справі рядом судово-медичних експертиз.

Так, допитана в ході судового слідства потерпіла ОСОБА_2, пояснила, що підсудний ОСОБА_3 пасинок її померлого брата ОСОБА_4 Брат мешкав разом з підсудним. Брат любив випити, постійно був у синцях, потрапляв до лікарні, на те, що його б'є підсудний не скаржився, в її присутності підсудний його не бив, охарактеризувати їх спільне життя в побуті вона не може, вважає, що у смерті брата винен підсудний. Зазначила, що коли вона заходила вранці перед смертю брата, то бачила на обличчі ОСОБА_4 синець. На її розпити ОСОБА_4 пояснив, що впав. ОСОБА_4 в цей день відмовився їсти і не вставав з ліжка. Ввечері 13 грудня 2009 року вона дізналася, що ОСОБА_4 помер. Просила стягнути з винного в рахунок відшкодування матеріальної шкоди (гроші витрачені на поховання) в сумі 1660 грн.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснила, що підсудний ОСОБА_3 та ОСОБА_4 її сусіди зверху, з ними спілкувалась лише коли вони затоплювали її квартиру, про те, що ОСОБА_4 помер вона дізналась від слідчого. Зазначила, що коли вона останній раз перед смертю ОСОБА_4 заходила до них з приводу затоплення квартири, підсудний був у стані алкогольного сп'яніння.

Також у ході досудового слідства пояснювала, що 10 грудня 2009 року біля 17.15 годин знаходилася дома, почула як став дзвеніти електролічильник, звернула увагу, що зі стелі ванній кімнати, коридорі, кухні стікає вода. Вона відразу ж піднялася в квартиру поверхом вище, і коли ОСОБА_3 відкрив їй двері, побачила, що у нього в квартирі на підлозі в коридорі вода (а.с.82-83 том 1).

Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що ОСОБА_4 погано пересувався, в нього був склероз, вона часто чула сварки в квартирі підсудного ОСОБА_3 і ОСОБА_4, погрожувала їм, що викличе міліцію і сварки припинялись. ОСОБА_4 пересувався повільно, іноді бачила у нього синці, однак при ній ОСОБА_4 не падав, підсудний його не бив. Також пояснювала, що в ніч з 11.12.2009 року на 12.12.2009 року чула шум у квартирі сусідів, при цьому підсудний голосно кричав і ображав ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що давно знайом з підсудним ОСОБА_3 В день смерті ОСОБА_4 він був у них вдома понятим при огляді трупа ОСОБА_4. В квартирі був безлад, стояли поламані двері, шафа поламана, в ванній зламана зливна труба, на підлозі була вода. За життя ОСОБА_4 хворів, пересувався повільно, був слабкий, скаржився йому, що падає в квартирі та ніколи не говорив, що підсудний його б'є. Коли підсудний просив його допомогти убрати в квартирі, він був тверезий.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що з підсудним підтримує дружні відносини. В день смерті ОСОБА_4 він був у нього в гостях, вони випивали. Також до квартири підсудного приходив Вотяков зі своєю цивільною дружиною. Перебуваючи в квартирі підсудного він бачив поламані меблі, мотлох, підсудний говорив, що буде робити ремонт. Поки вони розпивали спиртні напої ОСОБА_4 зі своєї кімнати не виходив. Приблизно через 15-20 хвилин підсудний вигнав його із квартири, був злий і роздратований. Він іноді бачив ОСОБА_4 у дворі, той виглядав хворобливо, пересувався повільно, але погано, тілесних ушкоджень у нього ніколи не бачив. Через деякий час він зустрінув підсудного і той звинуватив його в смерті ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_11, пояснила, що з підсудним підтримувала дружні відносини. При житті ОСОБА_4 і приблизно за два місяці до його смерті вона неодноразово приїжджала до підсудного. Знала ОСОБА_4, який був інвалідом другої групи, погано пересувався, страждав на склероз, уходив з дому, вживав спиртне, іноді впускав в квартиру як знайомих, так і не знайомих осіб. ОСОБА_4 часто падав, у тому разі в її присутності, на ОСОБА_3 він ніколи не скаржився. 13.12.2009 року їй подзвонив підсудний та повідомив, що ОСОБА_4 помер. На наступний день вона приїхала до підсудного, трупа ОСОБА_4 вже не було. Підсудний працював неофіційно, випивав, однак буйним не був.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що раніше підтримував дружні відносини з підсудним ОСОБА_3 Він бачив садна на обличчі у ОСОБА_4, на його питання останній пояснював, що впав, говорив, що в нього болить бік, ребро. Пояснював, що за декілька днів до смерті ОСОБА_4 він приходив до них в гості, про смерть ОСОБА_4 він дізнався від когось на вулиці.

Свідок ОСОБА_9, показання якої були оголошені в ході судового слідства, пояснювала, що з підсудним знайома, він її сусід. В день смерті ОСОБА_4 вона з чоловіком була в квартирі підсудного, допомагала прибирати, бачила на обличчі ОСОБА_4 садна. Підсудний пояснив, що ОСОБА_4 впав, і тому в нього на обличчі садна. Знає, що ОСОБА_4 пересувався повільно, оскільки хворів, падав, але вона цього не бачила, на підсудного ОСОБА_4 ніколи не скаржився (Т.1 а.с.129-130, Т.2 а.с. 149-150).

У ході досудового слідства слідчим було проведено вилучення та огляд речових доказів, а саме у потерпілого ОСОБА_4 - зразки нігтів с обох кистей від трупу, зразки волос з п'яті областей від трупу, светр, брюки (а.с.29-30 том 1).

Згідно огляду місця події, який був проведений спочатку 13.12.2009 року, був оглянутий тільки труп ОСОБА_4 у якого були виявлені ознаки насильницької смерті, другий раз огляд був проведений 16.12.2009 року, була оглянута квартира АДРЕСА_2. Згідно до огляду порядок у квартирі не порушений, ніяких пошкоджень у ванній кімнаті та туалету виявлено не було, сантехнічні предмети не зламані та знаходяться на своїх місцях. Більш того, відображене у протоколі зафіксовано на фотознімках фототаблиці. При цьому з місця події були вилучені сліди пальців рук (а.с.5-6, 10-11, 13-14).

У ході досудового слідства слідчим було проведено вилучення та огляд речових доказів, а саме у підозрюваного ОСОБА_3 - светр та брюки (а.с.58-59 том 1).

Згідно із висновками криміналістичної експертизи, були ідентифіковані сліди пальців рук, які були вилучені при проведенні додаткового огляду місця події. Вилучені сліди пальців рук залишені ОСОБА_3 (а.с.120-126 том 1).

Згідно відомостей міської лікарні № 7 м. Маріуполя ОСОБА_4 перебував на обліку з 1981 року з діагнозом: наслідки органічного ураження ЦНС, психоорганічний синдром, інтелектуально - мнестичне зниження (т 1л.д. 186).

Згідно виписки з історії хвороби ОСОБА_4 останній знаходився на лікуванні у хірургічному відділенні № 1 міської лікарні № 4 з 16.07.2009 року по 24.07.2009 року з діагнозом: закритий перелом 4,5,6,7 ребер зліва (т.1 л.д.88).

На підставі даних з історії хвороби ОСОБА_4 у ході досудового слідства була проведена судово-медична експертиза, відповідно до якої у ОСОБА_4 були тілесні ушкодження: закриті переломи 4,5,6,7 ребер зліва, обтяжені посттравматичним пневмо-гемотораксом зліва і обширної підшкірної емфіземою, утворилися від дії тупих предметів, можливо в строк, вказаний в медичних документах, і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння. Вище описані тілесні ушкодження могли утворитися, як при нанесенні ударів тупими предметами в область грудної клітки, якими могли бути кисті рук стиснуті в кулак і ноги сторонньої людини, так і при падінні потерпілого з висоти власного зросту можливо на виступаючий тупий предмет з обмеженою травмуючою поверхнею в т.ч. при додачі тілу додаткового прискорення (т. № 1л.д.94-95).

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_13, пояснив, що на трупі ОСОБА_4 були виявлені прямі і непрямі переломи ребер. Непрямі 6,7,8 ребра справа і 6 ребро зліва по задньо-пахвових лініях могли утворитися при вдарі іншого місця, від деформації іншої клітини. Прямі - 7,8 ребра зліва по лопатки лінії з пошкодженням пристінковий плеври безпосередньо утворилися від вдару по лапаточної лінії. При падінні могли утворитися як прямі, так і непрямі пошкодження об виступаючий предмет або дії зі значною силою. Неможна виключити утворення переламів об раковину чи ванну. Синець на грудній клітині та перелам зліва 7,8 ребер не могли утворитися одночасно. Синці в області грудної клітини не могли утворитися з висоти власного росту. Смерть потерпілого могла наступити від больового шоку, від сукупності переломів ребер і хірургічної шийки правої плечової кістки. Також пояснив, що при розтині трупа ОСОБА_4, було виявлено кістковий мозоль, що свідчить про те, що існує старий перелам.

Згідно висновків експерта № 2059/24 від 18.02.2010 року, при дослідженні трупа ОСОБА_4 були виявлені наступні пошкодження - закрита тупа травма грудної клітини: обширний зливного характеру синець в області тіла грудини, перелом 6,7,8 ребер справа і перелом 6 ребра зліва по задньо-пахвових лініях, переломи 7,8 ребер зліва по лопатки лінії з пошкодження пристінковий плеври, крововилив у тканину лівої легені, крововилив у ліву плевральну порожнину-150 мл рідкої крові. Синець в області верхньої третини правого плеча, закритий лінійний перелом хірургічної шийки правої плечової кістки.

Зазначені пошкодження утворилися незадовго до смерті від дії тупих предметів та як стоять в прямому причинному зв'язку з настанням смертельно результату, стосовно до живим особам у своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння і призвели до смерті.

Виявлені садна і синці обличчя в лобовій області, в обох виличних областях з переходом на область обох щік, садна шиї, садна по передніх поверхонь обох колінних суглобів і по передній поверхні лівої гомілки. Зазначені ушкодження могли утворитися від дії тупих предметів та можливо тупо-загострених предметів незадовго до смерті, і з урахуванням їх характеру в різні проміжки часу до настання такої і стосовно до живим особам як кожне окремо, так і у своїй сукупності мають ознаки легких тілесних ушкоджень .

Смерть ОСОБА_4 настала при явищах шоку, що розвинувся в результаті закритого лінійного перелому правої плечової кістки та закритої тупої травми грудної клітини, що виражалася множинними переломами ребер з обох сторін з пошкодженням пристінковий плеври, крововиливи в тканину лівої легені та крововиливи в ліву плевральну порожнину.

Виявлені при дослідженні на трупі ОСОБА_4 переломи ребер задньо-пахвових лініях з обох сторін і по лопатки лінії зліва утворилися за прямого і непрямого механізму, від дії тупих предметів, що могло мати місце при ударах кистями рук сторонньої людини, тобто при обставинах, на які посилається підозрюваний ОСОБА_3 при відтворенні з ним обстановки і обставин події. Однак сила травматичних впливів повинна мати достатню для подолання опору кісткової тканини ребер і порушення їх цілісності. Закритий лінійний перелом хірургічної шийки правої плечової кістки зі своєї локалізації і механізмом утворення міг виникнути як від безпосереднього удару з достатньою силою тупим предметом в область правого плеча, про що побічно може свідчити наявність синця у верхній третині плеча, так і при падінні потерпілого можливо і з висоти власного зросту, з упором на праву верхню кінцівку. Яких-небудь даних про обставини нанесення ушкоджень в область правого плеча ОСОБА_4, зазначених підозрюваним ОСОБА_3 при відтворенні з ним обстановки і обставин події не було. Так само на трупі потерпілого були множинні синці та садна в області обличчя, шиї і нижніх кінцівок, які утворилися від дії тупих предметів та мали різну часову давність. Однак при відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_3 так само не вказувався факт нанесення їм тілесних ушкоджень в вищевказані області

Враховуючи розвиток ранніх трупних явищ при огляді трупу ОСОБА_4 на місці події, а також приймаючи до уваги безпосередню причину смерті і маюча місце крововтрата, смерть потерпілого могла наступити не менш як за 18-20 годин до моменту огляду його трупу на місці події.

Всі вище описані тілесні ушкодження могли утворитися як мінімум від 18-19 травмуючих впливів. Враховуючи безпосередню причину смерті, після заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень він протягом короткого проміжку часу, який можливо обчислюється десятками хвилин, міг здійснювати якісь обмежені дії, пересуватися (а.с.99-100 том 1).

Згідно висновків комплексної судово-медичної експертизи № 223 від 13.04.2010 року, при судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_4 були виявлені наступні пошкодження: закрита тупа травма грудної клітини: обширний зливного характеру синець в області тіла грудини, переломи 6,7,8 ребер справа і перелом 6 ребра зліва по задньо-пахвових лініях, переломи 7,8 ребер зліва по лопатки лінії з пошкодженням пристінковий плеври, крововилив у тканину лівої легені, крововилив у ліву плевральну порожнину-150 мл рідкої крові.

Синець в області верхньої третини правого плеча, закритий лінійний перелом хірургічної шийки правої плечової кістки. Зазначені пошкодження утворилися від не менше 4 впливів тупих предметів в область грудної клітини, 1 дії тупого предмета в область плеча, можливо в зазначений термін (12.12.2009 р.), мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння і складаються в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Садна і синці особи: в лобовій області, в обох виличні областях з переходом на область обох щік; садна шиї, садна по передніх поверхонь обох колінних суглобів і по передній поверхні лівої гомілки утворилися від не менш ніж 11 впливів тупих предметів, з урахуванням їх характеру в різні проміжки часу до настання смерті і не перебувають у причинному зв'язку з настанням смерті.

Смерть ОСОБА_4 наступила в результаті поєднаної травми тіла закритого лінійного перелому правої плечової кістки, закритої травми грудної клітки з множинними переломами ребер з двох сторін з пошкодженням пристінковий плеври, крововиливом у тканину лівої легені і крововиливом в ліву плевральну порожнину, що ускладнилася розвитком шоку.

Враховуючи ступень розвитку трупних явищ на момент огляду трупа на місці його виявлення, смерть потерпілого наступила приблизно за 20-24 години до моменту огляду трупа.

Враховуючи характер і локалізацію наявних тілесних ушкоджень, комісія прийшла до висновку, що у своїй сукупності вони не могли утворитися при падінні з висоти власного зросту. Перелом шийки правої плечової кістки міг утворитися при падінні з висоти власного зросту, як з додачею тілу додаткового прискорення, так і без нього.

Виявлені при дослідженні трупа потерпілого пошкодження у своїй сукупності не могли утворитися за обставин, на які вказував ОСОБА_3 у ході допиту в якості обвинувачуваного 24.12.2009 р., в ході відтворення обстановки та обставин подій з його участю 17.12.2009 р., тому як переломи ребер як правило не утворюються при нанесенні ударів долонями рук. Виявлені переломи ребер при дослідженні трупа утворилися від дій тупих предметів з обмеженою ударною поверхнею, якими могли з'явитися кулаки рук, ноги взуті у взуття.

У момент отримання тілесних ушкоджень потерпілий міг розташовуватися як у вертикальному положенні або близькому до такого, так і в горизонтальному положенні або близькому до такого, різними поверхнями грудної клітки, правим плечем, обличчям по відношенню до травмуючих предметів. Після отримання пошкоджень потерпілий міг залишатися живим, і здійснювати самостійні дії в період часу, який обчислюється від декількох десятків хвилин до декількох годин (т.1 а.с.165-169)

Відповідно до висновку комісійної медичної експертизи №612 від 01.11.2012 року, враховуючи психічне захворювання, на яке страждав ОСОБА_4 (наслідки органічного ушкодження ЦНС, психооргіначний синдром, інтелектуально-мнестичне зниження) його скарги і загальний стан, описаний в наданих медичних документах судово-медична експертна комісія вважає, що він внаслідок порушення координації рухів міг падати. Однак об'єктивних медичних даних про падіння або пересування ОСОБА_4 за допомогою костилів, трості, за допомогою сторонньої особи в наданих історія хвороби не має.

При судово-медичному дослідження трупа ОСОБА_4 були виявлені наступні ушкодження: закрита тупа травма грудної клітини: обширний зливного характеру синець в області тіла грудини, переломи 6,7,8 ребер справа і перелом 6 ребра зліва по задньо-пахвових лініях, переломи 7,8 ребер зліва по лопаточній лінії з пошкодження пристінковий плеври, крововилив у тканину лівої легені, крововилив у ліву плевральну порожнину-150 мл. рідкої крові. Подряпина в області верхньої треті правого плеча, закритий лінійний перелом хірургічної шийки правої плечової кістки. Синці і подряпини обличчя: в лобній області, в обох щелепних областях з переходом на область обох щік; подряпини шиї, подряпини по переднім поверхням обох колінних суглобів і по передній поверхні лівої голені.

Враховуючи характер і локалізацію тілесних ушкоджень, комісія вважає, що у своїй сукупності вони не могли утворитися при падінні з висоту власного росту. Окремі взяти перелом шийки правої плечової кістки, подряпини по поверхням колінних суглобів могли утворитись при падінні з висоти власного росту, як з придачею тілу додаткового прискорення, так і без нього.

Переломи 7 і 8 ребра зліва по лопаточній лінії супроводжувались розривами пристінкової плеври, крововиливом в ткань лівої легені і крововиливом в ліву плевральну порожнину.

Враховуючи характер переломів 6,7 ребер справа, 6 ребра зліва по задньопахвовій лінії, 7 ребра зліва по лопаточній лінії, судово-медична експертна комісія вважає, що вони утворились не більше ніж за 1-2 доби до моменту смерті, встановити більш точний час за наявними даним не надається можливим. Судити про наявність зафіксованих в історії хвороби ОСОБА_4 переламів 6,7 ребер зліва, що утворились при падінні з висоти власного росту в липні 2009 року, без вивчення рентген знімків ребер за вказаний період не надається можливим (а.с.213-221 том 1).

Згідно висновків додаткової комісійної судово-медичної експертизи від 30 серпня 2013 року при дослідженні грудній клітки у ОСОБА_4, окрім інших тілесних ушкоджень, були виявлені перелами 7,8 ребер зліва по лінії лопатки, які розривами пристіночної плеври, крововиливом у тканину легенів, та в плевральну порожнину. Характер даних переламів дозволяє говорити про «прямий» механізм їх виникнення, тобто травмуючи сила діяла безпосередньо у місце розташування переламів.

Характер та локалізація даних тілесних ушкоджень не виключає можливість їх утворення при падінні з висоти власного зросту на тупий предмет з обмеженою травмуючою поверхнею - ванну, умивальник, дерев'яну тумбу.

Після отримання переламів ребер та переламу плечової кістки ОСОБА_4 повинен був відчувати значний фізичний біль, у зв'язку з чим його самостійні рухи були значно обмежені.

Після отримання тілесних ушкоджень (переламів ребер та плечової кістки) ОСОБА_4 міг жити у проміжок часу від декількох десятків хвилин до декількох годин (Т.3 а.с. 99-107).

Як вбачається з висновків додаткової комісійної судово-медичної експертизи від 10 грудня 2013 року, враховуючи безпосередньо причину смерті ОСОБА_4 - травматичний шок, всі виявлені при його дослідженні перелами кісток скелету та пов'язані з ними крововиливи повинні розцінювати лише у сукупності, оскільки кожний з них мав вплив на розвиток шоку та знаходиться у зв'язку із настанням смерті. Таким чином синці грудної клітини, правого плеча, всі перелами ребер, крововилив у тканину легенів, крововилив в ліву плевральну порожнину, перелам правого плеча мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя (Т.3 а.с. 124-132).

Згідно висновків амбулаторної судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_3 у період інкримінованого правопорушення психічним захворюванням не страждав. У період інкримінованого правопорушення в стані тимчасового розладу психічної діяльності не знаходився, міг усвідомлювати свої дії і керувати ними. На цей час ОСОБА_3 психічним захворюванням не страждає, може усвідомлювати свої дії і керувати ними, застосуванні примусових мір медичного характеру не потребує (а.с.77 том 2).

З урахуванням зібраних у справі доказах суд критично відноситься до часткового визнання своєї вини підсудним, оскільки його вина підтверджується, як поясненнями свідків, так і письмовими доказами, які у сукупності відповідають обставинам події злочину та не суперечать один одному.

Так, спочатку досудового слідства підозрюваний, обвинувачений ОСОБА_3 визнавав себе винним частково, пояснював, що мав сварку з потерпілим, потім один раз вдарив його в область потилиці, а потім завдав біля 3-4 ударів, може і більше в область спини, а саме в лівий бік.

Потім ОСОБА_3 заявив, що не визнає свою провину, так як від його дій не могла наступити смерть потерпілого, також заявив, що потерпілого побив хлопець на ім'я ОСОБА_5, який проживає по АДРЕСА_3. У судовому засіданні 29 вересня 2011 року підсудний ОСОБА_3 заявляв, що визнає свою провину частково, так як все ж таки причинив деякі тілесні ушкодження потерпілому. У судовому засіданні 23 липня 2013 року ОСОБА_3 пояснив, що вітчима він не бив, тільки дав потиличника.

Захисник підсудного адвокат ОСОБА_1 звертаючи увагу суду тільки на висновки судово-медичних експертиз наполягає, що в діях його підзахисного не має складу злочину, так як потерпілий мав психічне захворювання, внаслідок якого у нього були порушення координації рухів і він міг падати. Більш того, деякі переломи ребер потерпілий отримав при падінні в липні 2009 року, проходив курс лікування, що також підтверджується експертизою проведеною у ході досудового слідства і свідчить про неможливість їх отримання від дій його підзахисного. Просив суд виправдати його підзахисного за недоведеністю його участі у заподіянні тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого.

Однак, суд вважає, що дана позиція захисника та підсудного спростовується наступними доказами, які були досліджені у ході судового слідства.

Так, у ході досудового і судового слідства був проведений ряд судово-медичних експертиз, які узгоджуються між собою. Згідно з висновками комісійної медичної експертизи від 13.04.2010 року, комісія експертів вказує, що смерть ОСОБА_4 наступила в результаті поєднаної травми тіла закритого лінійного перелому правої плечової кістки, закритої травми грудної клітки з множинними переломами ребер з двох сторін з пошкодженням пристінковий плеври, крововиливом у тканину лівої легені і крововиливом в ліву плевральну порожнину, що ускладнилася розвитком шоку. При цьому, комісія вказує, що перелом шийки правої плечової кістки міг утворитися при падінні з висоти власного зросту, як з додачею тілу додаткового прискорення, так і без нього.

У ході судового слідства судом був допитаний судово-медичний експерт ОСОБА_13, який проводив первісну експертизу трупу ОСОБА_4, вказував, що синці в області грудної клітини не могли утворитися при падінні з висоти власного росту, перелами 7,8 ребер по лопаточної лінії безпосередньо утворилися від вдару по лопаточної лінії, синець на грудній клітині та перелам зліва 7,8 ребер не могли утворитися одночасно, а смерть ОСОБА_4 наступила внаслідок больового шоку від усіх спричинених тілесних ушкоджень. Відповідно до висновків додаткової комісійної судово-медичної експертизи від 10 грудня 2013 року, всі виявлені при його дослідженні перелами кісток скелету та пов'язані з ними крововиливи повинні розцінювати лише у сукупності, оскільки кожний з них мав вплив на розвиток шоку та знаходиться у зв'язку із настанням смерті.

Відповідно до проведених по даній справі експертиз, органом досудового слідства не ставиться в провину ОСОБА_3, саме перелом правої плечової кістки, який згідно проведених експертиз міг бути отриманий потерпілим при падінні, тому суд вирішує питання про наявність або відсутність провини ОСОБА_3, в рамках пред'явленого обвинувачення. Що ж стосується переломів ребер, то факт їх заподіяння саме підсудним підтверджується показаннями свідків і матеріалами кримінальної справи.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснювала, що неодноразово чула сварки в квартирі підсудного. Свідок ОСОБА_10 пояснював, що був в квартирі підсудного в день смерті ОСОБА_4, розпивав з ним спиртні напої, але потерпілого не бачив, так як той не виходив з кімнати. Свідок ОСОБА_12 пояснював, що приходив до підсудного декілька днів до смерті ОСОБА_4, розпивав спиртні напої, бачив на обличчі у потерпілого подряпини. Потерпіла ОСОБА_2 пояснила у судовому засіданні, що коли вона заходила вранці перед смертю брата, то бачила на обличчі ОСОБА_4 синець.

Згідно із висновками криміналістичної експертизи, були ідентифіковані сліди пальців рук, які були вилучені органом досудового слідства у ході проведення додаткового огляду місця події. Вилучені сліди пальців рук залишені ОСОБА_3

Відповідно до судово-психіатричної експертизи зі слів ОСОБА_3 він після смерті матері у 2008 році почав зловживати спиртними напоями, що також підтверджується характеристикою з місця проживання. З 19.12.2009 року по 21.12.2009 року ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в лікарні № 7 з діагнозом психічні т поведінкові розлади внаслідок зловживання алкоголю, стан відміни з діліріем. Саме в умовах ІВС у нього розвилось тимчасовий розлад психічної діяльності у вигляді алкогольного психозу, що пов'язано з тим, що після інкримінованого правопорушення на фоні систематичного зловживання спиртними напоями він вимушено стримувався від вживання алкоголю (а.с. 137-142 том 1 ).

Данні обставини підтверджуються довідкою завідуючого наркологічним диспансером, де проходив курс лікування ОСОБА_3 з 19.12.2009 року по 21.12.2009 року з діагнозом: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю. Стан відміни з делірієм (а.с.77 том 2).

Таким чином, перелічені докази свідчать, що саме ОСОБА_3 скоїв злочин відносно ОСОБА_4, тобто спричинив йому тяжкі тілесні ушкодження, які потягли смерть потерпілого.

Суд проаналізувавши зібрані докази, прийшов до висновку, що події злочину мали місце, вина ОСОБА_3 у його вчинені доказана повністю, а його дії вірно кваліфіковані за ст. 121 ч. 2 КК України, оскільки він завдав умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості злочину, данні про особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3 скоїв злочин, який відповідно до ст.12 КК України, віднесений до тяжких, в стані алкогольного сп'яніння, що згідно із ч.1 п.13 ст.67 КК України, суд відносить до обставини, яка обтяжує покарання, раніше судимий, однак, відповідно до ст.89 КК України судимість знята та погашена у встановленому законом порядку.

Також призначаючи покарання суд враховує, що підсудний розкаявся у вчиненні злочину, має на утриманні неповнолітню дитину 2004 року народження, працевлаштувався, за місцем роботи характеризується виключно позитивно, трудовий колектив звертався до суду з клопотанням про передачу ОСОБА_3 на поруки колективу (Т.2 а.с. 224), дані обставини, з урахуванням ч.1, ч.2 ст.66 КК України, суд відносить до обставин, які пом'якшують покарання.

Таким чином, враховуючи наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд з урахуванням особи винного, вважає за можливе призначити ОСОБА_3 покарання за ч.2 ст.121 КК України нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією даної статті кримінального кодексу.

Також суд враховує, що ОСОБА_3 має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, з моменту вчинення злочину минув тривалий час, а саме більш ніж 4 роки, в цей період часу він не скоїв іншого правопорушення, та вважає за можливе до призначеного винному покарання у вигляді позбавлення волі застосувати вимоги ст.75,76 КК України.

Потерпіла ОСОБА_2 заявила цивільний позов про стягнення з підсудного в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1660 грн., долучив при цьому до свого позову оригінали квитанцій витрачених грошей на поховання ОСОБА_4 (а.с.70-71 том 1)

У відповідності зі ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню особою, що заподіяла його.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої ОСОБА_2 підлягають задоволенню і стягненню з підсудного ОСОБА_3

Речові докази по справі: зразки волосся і нігтів ОСОБА_4, светр, спортивні брюки, джинсові брюки, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Орджонікідзевського РВ МГУ УМВС України в Донецькій області по квитанції № 031456 від 17.12.2009 року, слід знищити.

У ході досудового слідства була призначена та проведена криміналістична експертиза (а.с.120-121 том 1) вартість якої складає 107,14 грн. і відповідно до ст.93 КПК України підлягає стягненню з підсудного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 121 ч.2 КК України і призначити покарання за ч.2 ст.121 КК України із застосуванням ст.69 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, з випробуванням, строком на 2 (два) роки, якщо він протягом іспитового терміну не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати засудженого в період випробувального терміну періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію; не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи.

Міру запобіжного заходу засудженому до набрання вироком законної сили залишити у вигляді підписки про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, проживає за адресою: АДРЕСА_5, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 1660 (одну тисячу шістсот шістдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ суму 107 (сто сім) гривень 14 копійок за проведення судово-криміналістичної експертизи, які перераховувати за реквізитами: отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, код ОКПО 25574914, розрахунковий рахунок 31253272210095 в УДК в Донецькій області МФО 834016.

Речові докази по справі: зразки волосся і нігтів ОСОБА_4, светр, спортивні брюки, джинсові брюки, що знаходяться в камері зберігання речових доказів Орджонікідзевського РВ МГУ УМВС України в Донецькій області по квитанції № 031456 від 17.12.2009 року, слід знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом п'ятнадцяти діб з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя