Ухвала суду № 37464235, 04.03.2014, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/2246/13-ц

У Х В А Л А

Іменем України

04 березня 2014 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

у складі: головуючого- судді Пустовіт З.П.

при секретарі Гоноболіній О.І.,

з участю заявника ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, головного державного виконавця Котенко В.В., представника стягувача Карпунькіної М.Е., інших заінтересованих осіб ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бердянську скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Котенко В.В. щодо складання акту опису та арешту майна , скасування арешту майна та зобов'язання повернути транспортний засіб,

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з скаргою на дії державного виконавця відділу ДВС Бердянського МРУЮ про визнання неправомірними його дій зі складання акту опису та арешту майна від 06.02.2014 року щодо транспортного засобу автобусу пасажирського марки БАЗ моделі А 079.45, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску, його вилученні і передачі на відповідальне зберігання ОСОБА_7, про зняття арешту з вказаного транспортного засобу і зобов'язання державного виконавця повернути автобус заявнику. В обґрунтування скарги послалася на те, що рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 10.06.2013 року у справі №310/2246/13-ц за позовом кредитної спілки «Благо» з ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором в розмірі 23450,27 грн. Державним виконавцем боржникам не було запропоновано самостійно виконати рішення. З грудня 2013 року з пенсій ОСОБА_5 та ОСОБА_4 проводяться утримання по виконавчим листам та вже стягнуто 1099,83 грн. Крім цього сама ОСОБА_1 в касу КС «Благо» 11.02.2014 року внесла в добровільному порядку 2000,00 грн. Проте 06.02.2014 року без повідомлення боржників державним виконавцем ВДВС Бердянського МРУЮ Котенко В.В. за участю представника стягувачата і понятих було вилучено і передано на відповідальне зберігання третій особі ОСОБА_7 на штрафмайданчик належний ОСОБА_1 на праві власності транспортний засіб: автобус пасажирський марки БАЗ моделі А 079.45, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску, під час здійснення ним пасажирських перевезень на міському автобусному маршруті №17. Вважає, що діями державного виконавця під час арешту, опису та вилученні транспортного засобу були порушені передбачені законом її права і свободи як сторони виконавчого провадження. Відповідно до ч.2 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках в банках і вкладах боржника. Державний виконавець, на її думку, навмисно не внесла до акту опису і арешту майна від 06.02.2014 року усі належні їй на праві власності цінності та залишила без реагування її заяви про наявність у неї ювелірних виробів із золота в межах суми стягнення, а також інших транспортних засобів, а саме: двох автобусів, мінімальна ринкова вартість яких складає приблизно 95000,00 грн. Відмова державного виконавця звернути стягнення на ці види майна в першу чергу, які запропоновані боржником, може бути оскаржена до суду. Вартість же пасажирського автобусу, на яке звернуто стягнення, складає 305000 грн. Він використовується в господарській діяльності та є єдиним автобусом на маршруті, який пристосований для перевезення інвалідів. Крім цього цей транспортний засіб перебуває в заставі ПАТ «МетаБанк» відповідно до договору застави, яким забезпечено виконання нею зобов'язань за кредитним договором. КС «Благо» не є заставодержателем на заставлене майно, право застави на транспортний засіб виникло у ПАТ «МетаБанк» згідно договору застави 01.08.2011 року, тобто до винесення судом рішення, тому державний виконавець при складанні акту опису та арешту майна порушив вимоги ч.3 ст. 54 Закону.

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1, її представник адвокат ОСОБА_2 підтримали скаргу із зазначених у ній підстав, просили задовольнити.

Інші заінтересовані особи, боржники ОСОБА_5, ОСОБА_4 також просили задовольнити скаргу.

Державний виконавець відділу ДВС Бердянського МРУЮ Котенко В.В. заперечувала проти задоволення скарги, пояснивши, що в її провадження перебуває два виконавчі листи про стягнення з боржників на користь КС «Благо» судового збору по 114,709 грн. з кожного та заборгованості в сумі 23450 грн., при цьому нею відкрито провадження саме щодо боржника ОСОБА_1 На її запити у відповідні органи щодо її майнового стану були отримані відповіді, що нерухомого майна за ОСОБА_1 не зареєстровано, коштів на рахунках немає, на обліку в управлінні ПФУ вона не перебуває та пенсію не отримує. З ВРЕР УДАІ було отримано інформацію, що їй на праві власності належіть три пасажирські автобуси, у зв'язку з чим було винесено постанову про арешт майна боржника та постанову про його розшук, які направлено боржнику. Проте, згідно даних паспортного столу, ОСОБА_1 в м.Бердянську не зареєстрована, знята з реєстрації до м.Донецька, тому постанови вона не отримала, за місцем її колишньої реєстрації перевірити наявність іншого майна не представилося можливим, бо вона там не проживає, іншої адреси ВДВС не повідомила. Коли було виявлено автобус на відстійному майданчику, було складено цей акт опису та арешту майна від 06.02.2014 року, копію якого заявник отримала 07.02.2014 року. На момент проведення опису, дійсно, автобус перебував у заставі ПАТ «МетаБанк», у зв'язку з чим вона направила в Банк повідомлення про накладення на нього арешту з проханням повідомити дані щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 перед заставодержателем та згоди на реалізацію автобусу. 13.02.2014 року ПАТ «МетаБанк» повідомило, що розмір заборгованості ОСОБА_1 станом на 13.02.2014 року становить 84680 грн. і претензій щодо арешту майна вони не мають. У зв'язку з тим, що ОСОБА_4 під час опису майна автобус було заблоковано, вони змушені були доставити його на штрафмайданчик евакуатором. Нею описано було тільки один автобус, оскільки два інші ще не виявлено.

Представник стягувача Карпунькіна М.Е. також заперечувала проти задоволення скарги, посилаючись на те, що на час проведення вказаних виконавчих дій по складанню акту опису та арешту майна іншого майна ОСОБА_1 виявлено не було. Обставини та докази, які заявник додала до своєї скарги, на час проведення вказаних дій державному виконавцю відомо не було. Акт відповідає вимогам законодавства щодо форми і змісту, права заявника при його складанні не було порушено, оскільки боржник вибула з місця реєстрації і її місцезнаходження не було відомо. Просила відмовити в її задоволенні.

Заслухавши заявника, її представника, інших заінтересованих осіб, дослідивши матеріали за скаргою, суд приходить до висновку про наявність підстав для частково задоволення скарги.

Так судом встановлено, що згідно акту опису та арешту майна від 06.02.2014 року державним виконавцем відділу ДВС Бердянського МРУЮ Котенко В.В. з участю представника стягнувача КС «Благо» Карпунькіної М.Е. в присутності понятих при виконанні виконавчого листа №310/2246/13-ц, виданого Бердянським міськрайонним судом 21.08.2013 року про солідарне стягнення з боржників ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь КС «Благо» заборгованості за кредитним договором в розмірі 23450,27 грн. було описано та арештовано автобус пасажирський марки БАЗ моделі А 079.45, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску, який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_7

Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до положень ч.1-6 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Згідно ч.2 ст.57 цього Закону арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Частиною 5 цією статті встановлено, що про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту.

Суд вважає, що на момент складання оскаржуваного акту опису та арешту транспортного засобу державний виконавець діяла в межах повноважень, наданих їй Законом, оскільки з трьох зареєстрованих транспортних засобів, належних заявнику, було винайдено тільки один, іншого майна, на яке можливо було звернути стягнення, відповідними державними органами було повідомлено про його відсутність. Сама ж боржник в м.Бердянську не була зареєстрована та за останнім відомим місцем фактично не проживала, що вона і не заперечувала в судовому засіданні. Хоча, з'ясувавши ще у грудні 2013 року про відрахування з пенсії батьків за виконавчими листами на користь КС «Благо» певної суми коштів, та за наявності невиконаних зобов'язань за кредитним договором повинна була повідомити ВДВС про своє місце проживання та наявність у неї іншого майна, на яке можливо звернути стягнення. Тому в частині скарги щодо визнання неправомірними дій державного виконавця під час складання оскаржуваного акту опису та арешту транспортного засобу вимоги задоволенню не підлягають.

Втім, враховуючи положення ст.52 Закону та подані до ВДВС заяви боржника ОСОБА_1 щодо наявності у неї іншого майна - двох автобусів, загальна вартість яких становить близько 95000,00 грн., та коштовних виробів із золота, її прохання звернути стягнення в першу чергу на вказане нею майно, суд приходить до висновку, що державний виконавець не вчинила жодних виконавчих дій для того, щоб прийняти рішення за даними заявами, не взявши при цьому до уваги розмір заборгованості боржників перед КС «Благо», неспіврозмірність вартості арештованого автобуса ціною 305000,00 грн. з наявним боргом, важливості даного транспортного засобу для боржника, властивостей цього майна, обладнаного для перевезення пасажирів-інвалідів та його використання в господарській діяльності ОСОБА_1

Тому накладений на транспортний засіб арешт згідно акту та опису майна від 06.02.2014 року повинен бути знятий, з поверненням автобусу ОСОБА_1, тим більш, що представник стягувача не заперечує проти цього та згодний задовольнити свої вимоги за рахунок іншого майна боржника.

Керуючись ст.383-387 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Зняти арешт, накладений державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Бердянського міськрайонного управління юстиції Запорізької області Котенко Вікторією Віталіївною згідно акту опису та арешту майна від 06 лютого 2014 року, на транспортний засіб автобус пасажирський марки БАЗ моделі А 079.45, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску та повернути зазначений транспортний засіб ОСОБА_1.

В іншій частині скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня її проголошення.

Суддя: З. П. Пустовіт