Ухвала суду № 37462375, 05.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 357/14276/2013-ц Головуючий у І інстанції Рябченко Л. А.Провадження № 22-ц/780/1323/14 Доповідач у 2 інстанції СержанюкКатегорія 47 05.03.2014

УХВАЛА

Іменем України

03 березня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Білоконь О.В., Коцюрби О.П., із участю секретаря Антіпова Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайоного суду Київської області від 17 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки ( пені ) внаслідок несплати аліментів,

ВСТАНОВИЛА:

07 жовтня 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, де просила стягнути з ОСОБА_2 неустойку ( пеню ) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період з жовтня 2005 року по 15 липня 2013 року в розмірі 531 138 грн., у відповідності до наданого нею розрахунку.

Свої вимоги мотивувала тим, що згідно рішення Білоцерківського міськрайоного суду Київської області від 22 квітня 2005 року по справі №2-6580/2005, з ОСОБА_2 на її користь було стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 400 грн., щомісяця, починаючи з 10.08.2005 року і до повноліття дітей.

27 вересня 2005 року позивач подала до виконавчої служби Бородянського районного управління юстиції Київської області на примусове виконання виконавчий лист, який згодом був втрачений.

30 квітня 2013 року Білоцерківським міськрайонним судом був виданий дублікат виконавчого листа.

Однак, відповідач аліментів не сплачує, в зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка, згідно довідки-розрахунку ДВС Бородянського районного управління юстиції від 05 вересня 2013 року, за період з 01 жовтня 2005 року по 15 липня 2013 року, становить 37 400 грн.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2013 року відмовлено у задоволенні позову.

На обґрунтування ухваленого рішення зазначено про відсутність в діях відповідача вини у виникненні заборгованості щодо несплати аліментів, оскільки постанови чи то інших документів про примусове чи добровільне виконання рішення суду до відповідача не надходило, що підтверджується наданими доказами.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, те, що воно не відповідає фактичним обставинам справи, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, унаслідок чого підлягає скасуванню.

Просить рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки ( пені ) внаслідок несплати аліментів скасувати та ухвалити нове рішення яким задовольнити вимоги за позовом.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги, вислухавши учасників процесу в судових дебатах, вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 зареєстрував шлюб із ОСОБА_1 05 серпня 1995 року ( а.с. 11 ).

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( а.с. 10 ).

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2005 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей, у розмірі 400 грн., щомісячно, починаючи з 10 серпня 2005 року, до досягнення ними повноліття і в той же день видано виконавчий лист, який передано на виконання до ВДВС Бородянського РУЮ Київської області ( а.с. 14-15 ).

12 грудня 2005 року виконавчий лист відділом направлений до бухгалтерії Бородянського районного військового комісаріату, де працював відповідач ( а.с. 17, 27-28, 58 ).

Однак, за невияснених обставин зазначений документ був втрачений ( там же ).

При цьому, по місцю роботи ОСОБА_2 в Бородянському районному військовому комісаріаті Київської області з лютого по грудень 2005 року, Білоцерківському об'єднаному міському військовому комісаріаті Київської області з 12 грудня по серпень 2006 року, Броварському об'єднаному міському військовому комісаріаті Київської області з серпня 2006 року по лютий 2007 року, Сквирському районному військовому комісаріаті Київської області з 21 лютого 2007 року ( а.с. 39 ), виконавчий лист не надходив, відповідно, аліменти із відповідача не стягувались не з вини останнього.

При цьому, ОСОБА_2 в добровільному порядку 15 лютого, 19 березня, 19, 30 квітня, 30 травня 2013 року здійснив переказ грошових коштів у розмірі 400 грн., щоразу, від отримання яких ОСОБА_1 відмовилась ( а.с. 34-36 )

12 квітня 2013 року ВДВС Бородянського РУЮ Київської області звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 серпня 2005 року ( а.с. 99 ).

Ухвалою Білоцерківського міськрайоного суду Київської області від 24 квітня 2013 року заяву відділу задоволено ( а.с. 100 ).

09 серпня 2013 року виконавчий документ надійшов до ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва і в той же день був направлений до бухгалтерії за останнім місцем роботи відповідача ( а.с. 26 ).

Згідно наданої довідки Київського обласного військового комісаріату, на фінансовому забезпеченні якого знаходиться Сквирський районний військовий комісаріат Київської області, із ОСОБА_2 стягнуті аліменти в розмірі по 2 089,42 грн. за жовтень та листопад 2013 року ( а.с. 38 ).

Таким чином, на переконання апеляційної інстанції, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відсутність вини відповідача у виникненні заборгованості по сплаті аліментів за рішенням суду.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог і, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст.ст. 20, 196 СК України, ст.ст. 10, 11, 16, 58-60, 88, 212-213 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення на підставі належних та допустимих доказів по справі.

А тому, доводи ОСОБА_1 про незаконність та необґрунтованість рішення, невідповідність висновку суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального і процесуального права при його ухваленні, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, оскільки вони повністю спростовуються належними та допустимими доказами по справі.

Інші обставини, зазначені в апеляції, зокрема, про те, що позивач має заборгованість по сплаті аліментів на утримання доньок, злісно ухиляється від виконання рішення суду про яке йому достеменно відомо, не спростовують висновок суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених позовних вимог та не є підставою для задоволення апеляційних вимог.

Таким чином, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, а тому оскаржуване рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, згідно вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду від 17 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки ( пені ) внаслідок несплати аліментів, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: О.В. Білоконь

О.П. Коцюрба