Ухвала суду № 37461394, 03.03.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 128/6458/13-ц Провадження № 22-ц/772/800/2014Головуючий в суді першої інстанції:Гриценко І. Г.Категорія: 56Доповідач: Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2014 р. м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючої: Шемети Т.М.,

суддів: Матківської М. В., Марчук В.С.,

при секретарі: Сніжко О.А.,

за участю: представника позивача Оверковського В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 17 січня 2014 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції до відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції, за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог ОСОБА_4 про звільнення іпотечного майна з-під арешту, -

в с т а н о в и л а :

24.12.2013 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Вінницької обласної дирекції звернувся до суду з вказаним позовом та ставив вимогу: звільнити предмет іпотеки, а саме: - житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що розташований на присадибній земельній ділянці площею 0,2283 га, заставодержателем яких являється ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», згідно договору іпотеки від 30.05.2006 року, з-під арештів, накладених постановами відділу ДВС Вінницького районного управління юстиції про відкриття виконавчих проваджень, про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП №27146154 від 15.06.2011 р., №27143753 від 15.06.2011 р., на користь ПАТ «Сведбанк»; ВП № 28733904 від 16.09.2011 р., №31184372 від 09.02.2012 р., на користь ПАТ «УніверсалБанк»; ВП №32367023 від 23.04.2012 р., № 32358944 від 25.04.2012 р., на користь ВОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 17 січня 2014 року - позов задоволено: звільнено з-під арештів житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,2283 га., на якій розташований вищевказаний житловий будинок, що належать ОСОБА_4, які є предметом іпотеки, згідно договору іпотеки від 30.05.2006 року посвідченого приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_5, що зареєстрований в реєстрі за №3413, накладених державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції постановами про відкриття виконавчих проваджень ВП №27146154 від 15.06.2011 року, ВП №27143753 від 15.06.2011 року, ВП №28733904 від 16.09.2011 року, ВП №31184372 від 09.02.2012 року, ВП №32367023 від 23.04.2012 року, та постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №32358944 від 25.04.2012 року.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, відділ державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ненадання належної оцінки доказам просить скасувати прийняте рішення і постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання апеляційного суду представник відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача Оверковський В.І. апеляційну скаргу не визнав, зазначивши, що апеляційна скарга є необґрунтованою: крім загальних фраз, не місить посилання на жодну норму матеріального чи процесуального права, які, на думку апелянта, були порушені судом першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон ним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підт верджуються, чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давнос ті, тощо), що мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвер дження, які правовідносини випливають із встановлених обставин, яка пра вова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що спірне майно підлягає звільненню з під арештів, накладених державним виконавцем ВДВС Вінницького РУЮ, так як перебуває в іпотеці у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та останній реалізував право на залишення цього майна за собою, так як воно не було реалізовано з прилюдних торгів в ході процедури продажу.

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом першої інстанції було вірно встановлено факти та відповідні їм правовідносини, а саме:

30.05.2006 р. між Банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 014/035-40/40256.

30.05.2006 р. в забезпечення виконання вимог кредитного договору між Банком і ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, відповідно до якого ОСОБА_4 передала в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,2283 га., на якій розташований вищевказаний житловий будинок, що належать ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу від 30.05.2006 р.

30.05.2006 р., як забезпечення повернення кредиту та процентів за користування ним, між Банком і поручителями ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено договір поруки №1 та договір поруки № 2, згідно договорів поруки останні на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання про солідарну відповідальність перед Банком за всю суму заборгованості по вказаному кредитному договору.

Взяті на себе зобов'язання по сплаті кредиту ОСОБА_4 та її поручителі не виконували, кредитну заборгованість не сплачували та заочним рішенням Вінницького

-2-

районного суду від 11.01.2010 р. було стягнуто з ОСОБА_4 прострочену заборгованість по кредитному договору № 014/035-40/40256 від 30.05.2006 року в розмірі 871 572, 42 грн..

При проведенні виконавчих дій щодо продажу іпотечного майна, іпотеко держателю стало відомо, що на вказане майно накладено арешт постановами про відкриття виконавчих проваджень відділу ДВС Вінницького районного управління юстиції на користь ВОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та інших кредиторів: ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Універсал Банк» (а.с. 59-67).

В ході проведення процедури продажу іпотечного майна Вінницькою філією ПП «Спеціалізоване підприємство юстиція», після чергового повідомлення про те, що торги не відбулися, ПАТ «Райффайзен банк «Аваль»» направив на адресу державної виконавчої служби лист про намір залишити іпотечне майно за собою.

В подальшому виконавчий лист було відкликано та банком отримано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. Однак наявні арешти, накладені на іпотечне майно, позбавляють позивача можливості продати це майно з метою погашення заборгованості за кредитними договорами.

Згідно ст. 1 Закону України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року № 898-IV, іпотекодержатель, яким є позивач, має право в разі невиконання боржником забезпеченого зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, а згідно ст. 3 цього ж Закону, іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Пунктом 1 ч.1 ст.44 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Як передбачено ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18 листопада 2003 року № 1255-IV (далі - Закон України № 898-IV), відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов'язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

За таких обставин, оскільки іпотекодержатель, має право на першочергове задоволення своїх вимог за рахунок предмету іпотеки, а накладений державним виконавцем арешт на майно, що перебуває в іпотеці, перешкоджає йому скористатися своїм правом на задоволення вимог за рахунок предмету іпотеки, висновок суду першої інстанції є вірним, а викладене в апеляційній скарзі, окрім опису процедури виконання рішення, не містить будь-яких доводів, які б спростовували висновок суду першої інстанції.

Таким чином, розглядаючи справу за апеляційною скаргою на оскаржуване рішення, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив і оцінив фактичні обставини у справі, подані сторонами докази, вірно визначився з характером правовідносин, судом першої інстанції виконані вимоги ст. 212 ЦПК України, судове рі шення мотивовано, наведене в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовує, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів , -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Вінницького районного управління юстиції відхилити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 17 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: Т.М.Шемета

Судді: М.В.Матківська

В.С.Марчук