Ухвала суду № 37461274, 28.02.2014, Зміївський районний суд Харківської області

н.с.621/557/14-ц

н.п.2/621/377/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.2014 року суддя Зміївського районного суду Харківської області Бібік О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

28 лютого 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт перебування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в фактичних шлюбних відносинах з 01.01.2004 року; визнати житловий будинок з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2; визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частки житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1.

Одночасно з позовною заявою ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України. заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

У зв'язку з неявкою учасників судового засідання, відповідно до положень ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Вивчивши заяву, суд дійшов до наступного:

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

В постанові № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» Пленум Верховного Суду України звернув увагу на те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановлені зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Крім того, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

У поданій до суду заяві заявник не надає доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог. Крім того, вказані заходи забезпечення позову можуть стосуватися інтересів інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, позивачем не надано жодного доказу, який би свідчив, що спірний будинок АДРЕСА_1, належав йому до укладення договору про відчуження відповідачем вказаного будинку. Також, не надано позивачем доказів на обґрунтування зави про забезпечення позову, котрі б свідчили про наявність у позивача ймовірного суб'єктивного права відносно спірної нерухомої речі..

Відсутність зазначених відомостей у заяві позивача позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання рішення суду або виконання такої ухвали.

Відповідно до ч. 8 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не виконані вимоги ч. 2 ст. 151 ЦПК України, а саме, не надано достатнього обгрунтування щодо необхідності забезпечення позову, а також, вищевказаних інших відомостей.

Керуючись ст. 15, 151-153, 208-210 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у спосіб накладення арешту на будинок АДРЕСА_1, - повернути заявнику.

Ухвалу суду може бути оскаржено сторонами до апеляційного суду Харківської області у п'ятиденний строк з дня проголошення ухвали, а особами, які не були присутні під час оголошення ухвали у той самий строк з дня отримання копії ухвали суду.

Суддя: О.В.Бібік