Ухвала суду № 37460316, 26.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 р.Справа № 820/11610/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Старостіна В.В. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

представників позивача - Барішевського О.В., Суворова С.І.,

представника відповідача - Воронченко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2013р. по справі № 820/11610/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробнича компанія "Слобода"

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю ''Торгівельно-виробнича компанія ''Слобода'', звернулось до належного суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області від 11.11.2013 р. №0002372204.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2013 року адміністративний позов задоволено.

Податковий орган, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фахівцями Харківської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області була проведена камеральна перевірка даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ ''ТВК ''Слобода'' за серпень 2013 р., за результатами якої 18.10.2013 р. був складений акт за № 501/20-23-22-04-09/35971443, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме: - п. 201.1, п. 200.2 ст. 200. п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету та завищення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду.

За наслідками вказаного акту перевірки 11.11.2013 року відповідачем стосовно позивача було прийняте податкове повідомлення-рішення №0002372204 на загальну суму грошового зобов'язання 31080,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган не дотримав вимог закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Незаконність формування податкового кредиту платником податків на думку податкового органу полягає в тому, що ТОВ ''ТВК ''Слобода'' неправомірно було віднесено до складу податкового кредиту серпня 2013 р. суму ПДВ по податковій накладній (ПН № 7/2 від 19.08.2013 р. на суму ПДВ 20719,83 грн.), виписаної ППФ "Агрохімпромцентр", яка на момент включення до податкового кредиту не була зареєстрована в ЄРПН.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання. Відсутність факту реєстрації платником - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарі/послуг.

Приймаючи до уваги, що продавцем товару - ППФ "Агрохімпромцентр" не було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних вказаних вище податкових накладних за операціями з ТОВ "ТВК "Слобода", з боку останнього до податкової інспекції було спрямовано заяву зі скаргою на вказаного продавця товару з доданими до неї розрахунковими документами, які засвідчують про факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг та копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, зазначене є підтвердженням того, що з моменту подачі до податкової інспекції заяви зі скаргою на продавця товару -ППФ "Агрохімпромцентр", платником податків - ТОВ ''ТВК ''Слобода'' правомірно, у відповідності з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, було віднесено до податкового кредиту суму ПДВ за податковою накладною виписаною - ППФ "Агрохімпромцентр" ПН № 7/2 від 19.08.2013 р. на суму ПДВ 20719,83 грн.

До того ж, як вбачається з банківських документів, позивач сплатив контрагенту суму товару, передбачену договором, який було укладено між ними та є чинним, у зв'язку з чим є безпідставними твердження представника відповідача щодо відсутності останніх, як підстави для встановлених порушень вимог податкового законодавства з боку позивача.

Згідно ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.12.2013р. по справі № 820/11610/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 03.03.2014 р.