Постанова № 37458433, 17.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

17 січня 2014 року м. Київ №2а-17524/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-груп" до Державної подат-кової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 03.12.2012 №0004422250, №0004432250,

в с т а н о в и в:

Заявлений позов обґрунтовано безпідставністю прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого у кримінальній справі, у зв'язку із відсутністю такого, що набрало законної сили, судового рішення у кримінальній справі, що свідчить про порушення вимог п. 86.9 ст. 86 ПК, а також - відсутністю зазначених в акті перевірки порушень та невідповідністю результатів перевірки і здійсненого відповідачем грошового нарахування вимогам податкового законодавства щодо порядку формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ та наданим до перевірки документам фінансово-господарської діяльності по взаємовідносинам із ТОВ "Еліт Консалт" і ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс".

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позов з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Представник відповідача позов не визнала, надала письмові заперечення, в яких про-сить відмовити в позові з підстав відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ "Еліт Консалт" та ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", не спрямованістю правочинів на реальне виконання господарських зобов'язань, що вказує на безпідставність формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ.

Від позивача надійшло клопотання про продовження розгляду справи без його участі; представник відповідача до судового засідання 06.12.2013 не прибув, причин неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим і згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд у письмово-му провадженні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 09.11.2012 №1675 відповідачем проведе-на документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог по-даткового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Еліт Консалт" та ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", за результатами якої складено акт від 20.11.2012 №361/22-50/34296642 та винесено позивачу наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 03.12.2012 №0004422250, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 529546 грн. ( у т.ч.: 529545 грн. - основного платежу, 1 грн. - штраф);

- від 03.12.2012 №0004432250, яким збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 517141,50 грн. (у т.ч.: 344761 грн. - основного платежу, 172380,50 грн. - штраф).

Згідно з актом спірне грошове зобов'язання визначено відповідачем у зв'язку з пору-шенням позивачем пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.6 ст.198, п. 201.6 ст.201 ПК, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 344761 грн. (у т.ч.: за лютий 2011р. - 12140 грн., за березень 2011р. - 43377 грн., за квітень 2011р. - 42544 грн., за травень 2011р. - 67352 грн., за червень 2011р. - 32775 грн., за липень 2011р. - 84629 грн., за серпень 2011р. - 61944 грн.), а також пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п. 5.1 ст. 5, пп. 11.2.1 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон №334), пп. 14.1.228 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.1 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 529545 грн. (у т.ч.: за 1 кв. 2011р. - 82126 грн.; за 2 кв. 2011р. - 164136 грн.; за 2-3 кв. 2011р. - 320919 грн.; за 2-4 кв. 2011р. - 447419 грн.).

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкових повідомлень-рішень.

1. Пунктом 78.1 ст. 78 ПК визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інфор-мації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх докумен-тальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту (пп. 78.1.1);

- отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або пос-танову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону (пп. 78.1.11).

Як встановлено судом, перевірка позивача проведена підставі наказу від 09.11.2012 №1675, копія якого наявна у справі. Згідно з цим наказом перевірка призначена відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК та на підставі постанови слідчого СВ ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС майора податкової міліції ОСОБА_1 від 19.07.2012 по кримінальній справі №75-00197.

Як вбачається правова підстава здійснення перевірки - пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК не відповідає фактичним обставинам, на що представник відповідача пояснила суду, що в наказі допущено описку та помилково зазначено пп. 78.1.1 замість пп. 78.1.11.

Суд погоджується з представником відповідача у тому, що помилкове посилання в наказі та в акті на пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК не спростовує отримання відповідачем поста-нови слідчого СВ ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС майора податкової міліції ОСОБА_1 від 19.07.2012 по кримінальній справі №75-00197, а відтак не спростовує наявність визначених пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК обставин для проведення документальної позаплано-вої перевірки позивача.

Пунктом 86.9 ст. 86 ПК (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваних податко-вих повідомлень-рішень) визначено, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслі-дується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи-підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої пере-вірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступ-ного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обви-нувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили. Матеріали такої перевірки разом з висновками конт-ролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

За своїм змістом дана норма містить обмеження щодо винесення податкового пові-домлення-рішення платнику податків (юридичної особи або фізичної особи-підприємця), стосовно посадових осіб якого розслідується кримінальне провадження. Водночас жодних обмежень чи застережень щодо застосування до інших платників податків, стосовно посадо-вих осіб якого кримінальне провадження на здійснюється, вказана норма не містить.

Таким чином, оскільки кримінальна справа №75-00197, у межах якої призначена пере-вірка позивача, порушена по факту фіктивного підприємництва ТОВ "Еліт Консалт" та ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" і не стосується кримінального переслідування посадових осіб ТОВ "Ювента-груп", тому відсутні визначені п. 86.9 ст. 86 ПК заборони для винесення по-даткових повідомлень-рішень.

Позивач помилково посилається на попередню редакцію п. 86.9 ст. 86 ПК, яка, на час перевірки і прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, була змінена.

З огляду на вищевикладене, суд вважає необґрунтованими і безпідставними доводи позивача про відсутність правових підстав для проведення перевірки і винесення оскаржу-ваних податкових повідомлень-рішень.

2. Валовими витратами згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону №334/94 є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підго-товкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у т.ч. витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п. 5.3 - 5.7 цієї статті.

Витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими доку-ментами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення подат-кового обліку не належать до складу валових витрат (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №334/94).

Аналогічні положення закріплені в пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК, які застосовуються до витрат, здійснених платником після 01.04.2011.

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч. 2 ст. 3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні доку-менти, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9).

Отже, формування платником податків валових витрат і податкового кредиту з ПДВ обумовлено придбанням таким платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як встановлено перевіркою, не заперечується позивачем і підтверджується матеріала-ми справи, по взаємовідносинах з ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" позивач відніс до складу валових 1384828,45 грн. та до складу податкового кредиту з ПДВ - 276965,69 грн., по взає-мовідносинах з ТОВ "Еліт Консалт" позивач відніс до складу валових 888976,25 грн. та до складу податкового кредиту з ПДВ - 177795,25 грн.

1) Перевіркою встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" (Постачальник) укладено договір від 28.02.2011 №23/11, згідно з яким останній зобов'язується поставити позивачу товар - обладнання для басейнів та очищення води, фітинги.

На підтвердження придбання товарів на загальну суму 1661794,14 грн. (у т.ч. ПДВ - 276965,69 грн.) та правильності нарахування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ позивач надав до перевірки наступні видаткові накладні (далі - ВН) і податкові накладні (далі - ПН):

- ВН від 28.02.2011 №РН-0000023, ПН від 28.02.2011 №13 на суму 72840 грн. (у т.ч. ПДВ - 12140 грн.),

- ВН від 28.03.2011 №РН-0000111, ПН від 28.03.2011 №66 на суму 187422 грн. (у т.ч. ПДВ - 31237 грн.),

- ВН від 28.03.2011 №РН-0000110, ПН від 28.03.2011 №65 на суму 133942,98 грн. (у т.ч. ПДВ - 22323,83 грн.),

- ВН від 29.04.2011 №РН-0000158, ПН від 29.04.2011 №47 на суму 121320 грн. (у т.ч. ПДВ - 20220 грн.),

- ВН від 03.05.2011 №РН-0000254, ПН від 03.05.2011 №157 на суму 168041,52 грн. (у т.ч. ПДВ - 28006,92 грн.),

- ВН від 01.06.2011 №РН-0000330, ПН від 01.06.2011 №137 на суму 196650 грн. (у т.ч. ПДВ - 32775 грн.),

- ВН від 20.06.2011 №РН-0000354, ПН від 20.06.2011 №165 на суму 134280 грн. (у т.ч. ПДВ - 22380 грн.),

- ВН від 01.07.2011 №РН-0000478, ПН від 01.07.2011 №114 на суму 275631,24 грн. (у т.ч. ПДВ - 45938,54 грн.),

- ВН від 30.08.2011 №РН-0000608, ПН від 30.08.2011 №194 на суму 371666,40 грн. (у т.ч. ПДВ - 61944,40 грн.).

Також перевіркою встановлено, що розрахунки за договором від 28.02.2011 №23/11 проведені в повному обсязі.

2) Перевіркою встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "Еліт Консалт" (Постачальник) укладено договір від 05.05.2011 №05-11, згідно з яким останній зобов'я-зується поставити позивачу товар (обладнання для басейнів та очищення води, фітинги).

На підтвердження придбання товарів та правильності нарахування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ позивач надав до перевірки наступні видаткові накладні (далі - ВН) і податкові накладні (далі - ПН):

- ВН від 06.06.2011 №РН-0000254, ПН від 25.05.2011 №20 на суму 236071,50 грн. (у т.ч. ПДВ - 39345,25 грн.),

- ВН від 15.07.2011 №РН-0000561, ПН від 15.07.2011 №5 на суму 170700 грн. (у т.ч. ПДВ - 28450 грн.).

Також між позивачем (Замовник) і ТОВ "Еліт Консалт" (Виконавець) укладено дого-вір про виконання робіт від 01.06.2011 №06-11, згідно з яким Замовник доручає, а Викона-вець бере на себе зобов'язання виконати монтажно-будівельні роботи із оснащення басейну та передати їх Замовнику у визначений договором термін. При цьому повний перелік, обсяг та умови виконання робіт визначається у рахунках фактурах та актах виконаних робіт.

На підтвердження придбання робіт та правильності нарахування валових витрат і по-даткового кредиту з ПДВ позивач надав до перевірки наступні довідки про вартість викона-них будівельних робіт за листопад, грудень 2011р., акти здачі-приймання робіт (надання послуг):

- від 30.11.2011 б/н на суму 295324,20 грн. (у т.ч. ПДВ - 49220,70 грн.),

- від 31.12.2011 б/н на суму 364675,80 грн. (у т.ч. ПДВ - 60779,30 грн.),

а також ПН від 24.06.2011 №11 на суму 660000 грн. (у т.ч. ПДВ - 110000 грн.).

Як зазначено в акті перевірки та встановлено судом, розрахунки за договорами від 05.05.2011 №05-11 та від 01.06.2011 №06-11 були проведеними між позивачем та ТОВ "Еліт Консалт" у повному обсязі.

Відповідачем при проведенні перевірки не виявлено відсутності інших документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження витрат та нарахування ПДВ по операціям з ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" та ТОВ "Еліт-Консалт", обов'язок ве-дення і зберігання для цілей визначення об'єктів оподаткування податком на прибуток і ПДВ покладено на позивача. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства. Документи складено контрагентами зареєстрованими суб'єктами господарювання - платниками ПДВ.

Під час проведення перевірки відповідач не взяв до уваги вказані документи з тих під-став, що правочини позивача з ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" і ТОВ "Еліт Консалт" відпо-відно до ст. 228 ЦК є нікчемними і не створюють правових наслідків, про що зазначено в транзитних актах, які надійшли до ДПІ.

Однак суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки ним не заз-начено і не надано суду належних доказів, які б свідчили про порушення правочинами пуб-лічного порядку, тобто спрямованості правочинів на заволодіння коштами держави, тому відсутні визначені ст. 228 ЦК підстави вважати правочини нікчемними. Також відповідач не надав суду доказів визнання правочинів недійсними чи фіктивними в судовому порядку, у зв'язку з чим відсутні визначені ст.ст. 203, 215, 216, 234 ЦК підстави вважати такі правочини недійсними.

Надані відповідачем копії протоколів від 22.04.2013 допиту свідків ОСОБА_2 - директора ТОВ "Мембрана Техно Імпульс" та ОСОБА_3 - директора ТОВ "Еліт Кон-салт", суд не бере до уваги, оскільки зміст цих протоколів не містить належних до справи фактичних даних щодо взаємовідносин між позивачем і названими контрагентами, бо свідки не надали пояснень по суті заданих питань, пославшись на ст. 63 Конституції України.

Наданий відповідачем вирок Печерського районного суду м. Києва від 05.08.2013 №757/15488/13-к, також не є належним доказом нікчемності правочинів, оскільки він не міс-тить належних до справи фактичних даних щодо взаємовідносин між позивачем і названими контрагентами.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вищевказаним вироком визнано винним ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передба-чених ч. 1 ст. 358, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 358 КК України.

У вироку зазначено, що ОСОБА_4 отримав від невстановлених осіб зрізи печаток ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" та документи щодо проведення фінансово-господарських операцій в паперовому вигляді, а також в електронному вигляді заповнені бланки докумен-тів фінансово-господарської діяльності роздруковував їх на своєму особистому принтері за місцем свого проживання та підроблював їх шляхом проставляння відбитку мокрої печат-ки, після чого збував на території міста Києва представникам різних суб'єктів підприєм-ницької діяльності підроблені офіційні документи фінансово-господарської діяльності, які не відповідають дійсним обставинам фінансово-господарських взаємовідносин та в подальшому використовувались службовими особами різних суб'єктів підприємницької діяльності в т.ч.: ТОВ "Екохім-С" КП "Білоцерківводоканал", ТОВ "Будівельний олімп", ТОВ "Технік Енер-джі" в бухгалтерському обліку та враховувались при складанні податкової звітності.

При цьому у вироку вказано відповідні сфальсифіковані господарські договори між суб'єктами господарювання і документи фінансово-господарської діяльності, але серед них відсутні такі, що стосуються фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем і ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс". Крім того, вирок Печерського суду м. Києва не містить жодних посилань на суспільно-небезпечний винний характер дій особи у зв'язку зі здійсненням спірних господарських операцій між позивачем і ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс", відно-шення ОСОБА_4 до яких не встановлено.

За таких обставин, суд вважає, що господарсько-договірні відносини між позивачем і ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" знаходяться поза межами вчиненого ОСОБА_4 злочи-нного діяння і не охоплюються ним, позаяк дані обставини не встановлені в обвинувальному вироку суду.

З аналогічних мотивів відповідачем не доведено відношення злочинного діяння ОСОБА_4 до фінансово-господарських взаємовідносин між позивачем і ТОВ "Еліт Консалт".

Так, у вироку зазначено, що ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 сприяв невстановленим особам у підробленні з метою збуту та збуті первинних фінансово-господарських документів складених від імені підприємств, зокрема ТОВ "Еліт Консалт", які надають права та звільняють від обов'язків при формуванні валових витрат та податкового кредиту з ПДВ підприємства та в подаль-шому використовувались службовими особами різних суб'єктів підприємницької діяльності в бухгалтерському обліку та враховувались при складанні податкової звітності.

Однак у вироку не зазначено конкретних суб'єктів господарювання, господарських до-говорів чи документів фінансово-господарської діяльності у підробленні і збуті яких сприяв ОСОБА_4, а також відсутні жодні посилання на суспільно-небезпечний винний характер дій особи у зв'язку зі здійсненням спірних господарських операцій між позивачем і ТОВ "Еліт Консалт", відношення ОСОБА_4 до яких не встановлено.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що обставини стверджуваних ДПІ пору-шень податкового законодавства з боку позивача, знаходяться поза межами обставин, вста-новлених вироком Печерського районного суду м. Києва 05.08.2013 №757/15488/13-к, а тому відповідач не був звільнений від доказування на підставі ч. 4 ст. 72 КАС і повинен доводити ці обставини належними і допустимими засобами доказування згідно із ч. 1 ст. 138 КАС.

Оцінюючи вирок Печерського районного суду м. Києва 05.08.2013 №757/15488/13-к у сукупності і взаємозв'язку з іншими доказами, суд стверджує про його неналежність і недос-татність для підтвердження факту порушення публічного порядку договорами між позивачем і ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" та ТОВ "Еліт Консалт", а тому твердження відповідача про нікчемність правочинів на підставі ст. 228 ЦК є безпідставними і відхиляються судом.

Разом з цим, досліджуючи фактичність і товарність фінансово-господарських взаємо-відносин між позивачем і ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" згідно з договором від 28.02.2011 №23/11 та між позивачем і ТОВ "Еліт Консалт" згідно з договорами від 05.05.2011 №05-11, від 01.06.2011 №06-11, суд зазначає, що подані позивачем документи є належними і допусти-мими доказами по справі, які не були спростовані відповідачем та відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, ст.ст. 198, 201 ПК є прямим і достатнім документальним підтвердженням факту придбання товарів і робіт та підставою для подальшого віднесення витрат на їх придбання до складу валових, а нарахованого і сплаченого ПДВ - до складу податкового кредиту відповідного звітного податкового періоду.

Факт здійснення господарських операцій з виконання ТОВ "Еліт Консалт" монтажно-будівельних робіт на підставі договору від 01.06.2011 №06-11, а також поставки ТОВ ""Еліт Консалт" товарів на підставі договору від 05.05.2011 №05-11, окрім наданих до перевірки та до суду первинних і платіжних документів, підтверджується також постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2012 у справі №2а-6463/12/2670, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2012, предметом доказування по якій були аналогічні обставини. При цьому ухвалою Вищого адміністратив-ного суду від 31.10.2012 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ДПІ.

Крім того, як зазначив директор позивача у поясненнях від 22.01.2013, що наявні у справі, та проти чого не заперечувала представник відповідача, придбані у ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" та ТОВ "Еліт-Консалт" товари та роботи були використаними позивачем у власній господарській діяльності, до видів якої серед іншого належать будівництво водних споруд та водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи.

Зокрема, здійснені ТОВ "Еліт-Консалт" роботи по оснащенню басейна та поставлені ним товари (обладнання для басейна) використані позивачем при виконанні власних зобо-в'язань перед основним замовником ТОВ "БК "Нова Будова" за договором від 09.06.2011 №09/09-1, предметом якого є роботи по будівництву басейна у м. Кам'янець-Подільський, водночас поставлені ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" товари (обладнання для басейна) реалізовано позивачем таким суб'єктам господарювання, як: ТОВ "АкваБудСервіс", ТОВ "Мідо-Інтернешнл", ТОВ "Грівлад", ФОП ОСОБА_8, ТОВ "Сучасні гідротехнології" та ін., що підтверджується наданими позивачем до суду актом приймання виконаних будівель-них робіт та видатковими накладними.

Окрім того, позивачем під час судового розгляду справи підтверджено наявність у нього фактичних можливостей на зберігання придбаного у ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" та ТОВ "Еліт-Консалт" товарів, зокрема, надано до суду договір зберігання від 04.01.2011 №16/2011 з Державним підприємством "Київський деревообробний завод" Міністерства оборони України. Також позивачем до суду надано товарно-транспортні накладні від 28.03.2011 №211 та від 15.07.2011 №99 на підтвердження перевезення придбаного товару від ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" та ТОВ "Еліт-Консалт" до позивача.

В ході розгляду справи відповідач не спростував дійсність господарських зобов'язань і фінансово-господарських документів та достовірність внесених у них відомостей, тому в суду немає достатніх підстав для відхилення наданих позивачем доказів.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на транзитні акти інших органів ДПС, в яких зазначено про недійсність і нікчемність правочинів ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" і ТОВ "Еліт-Консалт", а саме:

- про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 від 12.04.2011 № 398/23-7/35060241;

- про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Виробничою компа-нією "Балтекс" за період з 01.05.2011 по 31.05.2011 від 09.08.2011 №1057/23-7/35060241;

- про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту при здій-ненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Виробничою компанією "Балтекс" за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року за № 396/23-7/35060241 від 31.01.2011;

- про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Ріоба Селект" за період з 01.01.2010 по 31.12.2011 від 16.01.2012 №105/23-7/35060241;

- про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту при здій-ненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Інова" за період з 01.12.2011 по 31.12.2011 від 03.05.2012 №1081/22-3/35060241;

- про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Еліт Консалт" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період 01.01.2011-30.11.2011 від 28.12.2011 № 1677/23-9/37240498,

Вказані акти є недопустимим доказами по справі в частині визначення органом ДПС правомірності правочинів і оцінки дійсності господарських зобов'язань ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" та ТОВ "Еліт-Консалт" та визнання їх недійсними і нікчемними, оскільки за відсутності відповідних правових і фактичних підстав та без належного документального підтвердження органами ДПС зроблено суб'єктивні висновки щодо результатів господар-ської діяльності платника податків. При цьому неможливість органів ДПС провести зуст-річну звірку не є достатнім доказом відсутності фінансово-господарських відносин між позивачем і ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" та ТОВ "Еліт-Консалт" та не спростовує правового значення складених за такими операціями первинних документів, а тому не є підставою для неврахування відповідачем наданих до перевірки первинних документів.

Інших доказів, які б містили достатні дані щодо відсутності реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Мембрана Техно-Імпульс" і ТОВ "Еліт-Консалт", в акті відпові-дачем не зазначено і суду не надано.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ЦК, ПК і в достатній мірі підтверджені наданими до суду доказами. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового законодавства, вказують на неправомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 138, 158-163, 167 КАС

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-груп".

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м.Києва Державної податкової служби від 03.12.2012 №0004422250, №0004432250.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента-груп" судовий збір в сумі 2146 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко