Рішення № 37457681, 13.02.2014, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.02.2014р. Справа №905/8696/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА», м.Львів

до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні

відповідача: ОСОБА_1, м.Одеса

про стягнення 5019,89грн. страхового відшкодування в порядку регресу

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

третя особа: не викликався.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

13.02.2014р. з 11-20год. до 11-25год.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА», м.Львів звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк про стягнення 5019,89грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.12.2013р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 (а.с.1).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: договір страхування автотранспортних засобів фізичних осіб (в заставі) №1093.30-1000.000 від 11.02.2010р. та Додаткову угоду до нього; довідку ДАІ; постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 16.09.2010р. у справі №3-5911/10; Звіт №08-025 від 16.08.2010р. спеціаліста-оцінювача з визначення розміру матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля; рахунок №31 від 17.08.2010р. на суму 6570грн.; заяву на виплату страхового відшкодування від 22.09.2010р.; страхові акти №СНТ/01093.030-1000.0000/1 від 20.10.2010р., №СНТ/01093.030-1000.0000/2 від 10.11.2010р. та розрахунки страхового відшкодування до них; платіжні доручення №14919 від 26.10.2010р. та №15477 від 16.11.2010р.; претензію на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) вих.№22827 від 04.04.2012р. тощо.

08.01.2014р. на адресу суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України з супровідним листом №7/2-28/36665 від 24.12.2013р. надійшла Інформація про страхове покриття цивільно-правової відповідальності власника автобуса ЛАЗ 695 НГ, д.н. НОМЕР_1. З Інформації вбачається, що станом на 09.08.2010р. щодо автобуса ЛАЗ 695 НГ, д.н. НОМЕР_1 діяв Поліс №ВС9260315, виданий ПрАТ «Міська страхова компанія», з лімітом відповідальності страховика за майнову шкоду 25500грн. та франшизою 2% (а.с.46-47).

Протягом розгляду справи позивач надав:

1) заяву №47795 від 17.01.2014р. з витребуваними ухвалою суду від 13.12.2013р. документами та поясненнями (а.с.49-62);

2) пояснення вих.№48084 від 28.01.2014р. про підстави складення двох страхових актів за однією страховою подією (а.с.81).

27.01.2014р. на адресу господарського суду від Суворовського районного суду м.Одеси з супровідним листом №33386/13 від 26.12.2013р. надійшли копії адміністративної справи №3-5911/2010 відносно ОСОБА_1 (а.с.71-78).

31.12.2013р. та 05.02.2014р. на адресу суду повернулися конверти з направленою на адресу третьої особи кореспонденцією з відміткою про причину повернення «За закінченням терміну зберігання» (а.с.43, 79).

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання 21.01.2014р. та 13.02.2014р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи повернуті конверти з направленою на адресу відповідача кореспонденцією з відміткою про причину повернення «Організація вибула». (а.с.42, 70).

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судові засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

11.02.2010р. між ЗАТ «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» (Страховик, позивач) та ОСОБА_2 (Страхувальник) було укладено Договір страхування автотранспортних засобів фізичних осіб (в заставі) №1093.30-1000.000 (далі - Договір страхування, а.с.50-52), згідно з яким позивачем застрахований транспортний засіб марки Daewoo Matiz, реєстраційний номер НОМЕР_2 (надалі - застрахований автомобіль). Відповідно до Договору страхування транспортний засіб застрахований на умовах КАСКО, у тому числі на випадок ДТП. За випадком ДТП Договором встановлена франшиза Страховика у розмірі 800грн. Відповідно до Додаткової угоди №1 від 21.09.2010р. до Договору (а.с.10) вигодонабувачем визначено ПАТ «Дельта Банк». Договір страхування діє з 00-00год. 25.02.2010р. до 24год. 24.02.2011р.

09.08.2010р. на Військовому узвозі в м.Одесі відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля ЛАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_2

В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження (а.с.73-76).

Згідно зі Звітом №08-025 від 16.08.2010р. спеціаліста-оцінювача з визначення розміру матеріального збитку, заподіяного власнику застрахованого автомобіля (а.с.16-27), вартість завданого матеріального збитку на момент проведення дослідження склала 7054,55грн. Під час розрахунку розміру збитків коефіцієнт фізичного зносу та показник втрати товарної вартості експертом не визначались на підставі приписів п.7.38, п.8.6.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (а.с.18, зворотній бік).

Повна дійсна вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля склала 6570грн., що підтверджується виставленим Суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою (далі - СПД) ОСОБА_3 рахунком №31 від 17.08.2010р. (а.с.28). ПДВ під час виставлення зазначеного рахунку не нараховувався.

Позивачем на підставі Договору страхування та заяви Страхувальника (а.с.30) були складені страхові акти №СНТ/01093.030-1000.0000/1 від 20.10.2010р. та № СНТ/01093.030-1000.0000/1 від 10.11.2010р. (а.с.31, 33), з розрахунків страхового відшкодування до яких (зворотній бік а.с.31, 32) вбачається, що страхове відшкодування у загальній сумі 5019,89грн. розраховувалось виходячи з вартості відновлювального ремонту за рахунком №31 від 17.08.2010р. (6570грн., а.с.28) з урахуванням « 0,13» коефіцієнта пропорційності між страховою сумою за договором страхування та ринковою вартістю застрахованого автомобіля на момент настання випадку та за вирахуванням безумовної франшизи позивача.

Платіжними дорученнями №14919 від 26.10.2010р. та №15477 від 16.11.2010р. (а.с.32, 34) позивач виплатив страхове відшкодування у загальній сумі 5019,89грн. на користь СПД ОСОБА_3, який виставив рахунок №31 від 17.08.2010р. за ремонтні роботи.

Виходячи з умов Договору страхування, приписів ст.ст.22, 1192 Цивільного кодексу (далі - ЦК України) та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування" суд дійшов висновку про те, що страхову виплату позивачем було здійснено правомірно.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 ЦК України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

Наявність вини ОСОБА_1 у порушенні п.п.10.4. Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, встановлена постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 16.09.2010р. у справі №3-5911/10, в якій зазначено, що ОСОБА_1 визнав вину у скоєнні правопорушення (а.с.72).

Відповідно до Інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ (а.с.46-47) страхувальником автомобіля марки ЛАЗ 695 НГ, д.н.з. НОМЕР_1, є ВАТ «Третій автобусний парк», яке уклало з ПрАТ «Міська страхова компанія» договір страхування цивільно-правової відповідальності щодо зазначеного автомобіля - Поліс серії ВС №9260315 з лімітом відповідальності за майнову шкоду 25500грн. та франшизою 2% від ліміту відповідальності страховика (510грн.). Період дії полісу: 19.12.2009р. - 18.12.2010р. (дата ДТП - 09.08.2010р.). Відомості про інших осіб, цивільно-правову відповідальність яких застраховано Полісом серії ВС №9260315, в базі даних МТСБУ відсутні.

Забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах (п.1.7. ч.1 ст.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) в редакції, що діяла на момент укладення Полісу серії ВС №9260315).

Суд виходить з правомірності керування під час ДТП ОСОБА_1 автомобілем марки ЛАЗ 695 НГ, д.н.з. НОМЕР_1, оскільки в матеріалах справи не міститься доказів, які свідчать про протилежне, і іншого відповідачем не доведено.

На підставі викладеного суд доходить до висновку, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки ЛАЗ 695 НГ, д.н.з. НОМЕР_1, згідно з приписами п.п.1.4., 1.7. ч.1 ст.1 Закону вважався забезпеченим відповідачем транспортним засобом, а ОСОБА_1 - особою, відповідальність якої застрахована.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.993 Цивільного кодексу України, ст.ст.18, 27 Закону України „Про страхування", ст.ст.22, 28, 29 Закону особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є Приватне акціонерне товариство «Міська страхова компанія».

Заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування не перевищує ліміт відповідальності ПрАТ «Міська страхова компанія».

В той же час відповідно до п.12.1 ст.12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Отже, у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача, але у межах, передбачених Полісом відповідача - зі зменшенням на 510грн. франшизи, яка не підлягає стягненню з відповідача.

Суд зазначає, що вимога про стягнення в порядку регресу 5019,89грн. страхового відшкодування, виплаченого 26.10.2010р. та 16.11.2010р. (платіжні доручення №14919 та №15477 відповідно, а.с.32, 34), заявлена позивачем за межами встановленого ст.257 ЦК України строку загальної позовної давності, проте про застосування позовної давності відповідачем до винесення судом рішення у даній справі заявлено не було. Отже, суд розглядає вимоги про стягнення 5019,89грн. страхового відшкодування в порядку регресу на підставі приписів ч.ч.2, 3 ст.267 ЦК України.

З огляду на викладене позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належним чином та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 4509,89грн.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, згідно з п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.22, 257, ст.267 (ч.ч.2, 3), 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст. 228 Господарського кодексу України; ст.ст.9, 16, 18, 20, 25, 27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; п.1.7. ст.1, ст.ст.12, 22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА», м.Львів до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк про стягнення 5019,89грн. страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, м.Донецьк, вул.Краснооктябрська, 111; код ЄДРПОУ 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ГРАВЕ УКРАЇНА» (79044, Львівська область, м.Львів, Франківський район, вул.Метрологічна, буд.2; ЄДРПОУ 19243047) 4509,89грн. страхового відшкодування в порядку регресу, 1545,70грн. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.02.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.02.2014р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 4 примірники:

1 - до справи, 2- сторонам,

1 - третій особі