Постанова № 37455393, 18.02.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

18 лютого 2014 року (10 год. 40 хв.) Справа № 808/9320/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кай К.В.,

представників:

позивача - Жук К.В.,

відповідача - Клименка А.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Служби автомобільних доріг у Запорізькій області до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

04.12.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Служби автомобільних доріг у Запорізькій області (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати нечинними та скасувати як неправомірні податкові повідомлення-рішення відповідача: №0001831501 від 26.11.2013 про сплату 1969,25 грн. штрафу у розмірі 10% застосованого за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного п. 287.3 ст. 287 ПК України та на підставі ст. 126 ПК України за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 19692,49 грн.; №0001841501 від 26.11.2013 про сплату 10870,75 грн. штрафу у розмірі 20% застосованого за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного п. 287.3 ст. 287 ПК України та на підставі ст. 126 ПК України за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 54353,76 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем була проведена камеральна перевірка податкової звітності орендної плати з юридичних осіб за результатами якої складено акт від 12.11.2013 №103/15/25891336 (далі - Акт перевірки). В обґрунтування висновків Акту перевірки позивача відповідач посилається на порушення позивачем термінів сплати орендної плати за землю податкового зобов'язання на 2013 рік протягом строків, передбачених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України. На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від №0001831501 від 26.11.2013 та №0001841501 від 26.11.2013. Висновки Акту перевірки позивач вважає необґрунтованими, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення на думку позивача є безпідставними.

Ухвалою від 06.12.2013, через невідповідність позову вимогам ст. 106 КАС України, позовну заяву було залишено без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову до 13.12.2013.

У визначений судом строк позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою судді від 16.12.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 08.01.2014.

У судове засідання 08.01.2014 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 08.01.2014 за клопотаннями сторін провадження у справі було зупинене до 20.01.2014.

Ухвалою від 20.01.2014 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 20.01.2014.

Ухвалою від 20.01.2014 за клопотанням представника позивача провадження у справі було зупинене до 04.02.2014.

Ухвалою від 04.02.2014 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 04.02.2014.

У судове засідання 04.02.2014 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 04.02.2014 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинене до 18.02.2014.

Ухвалою від 18.02.2014 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 18.02.2014.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що позивач отримує бюджетні кошти із затримкою, а саме 31.05.2013 та 12.07.2013. Внесення орендної плати за земельну ділянку в 2013 році відбувалося із затримкою сплати до 30 календарних дні та із затримкою сплати більше 30 календарних дні, не з вини позивача, а у зв'язку з несвоєчасним фінансуванням будівництва. Тому, відповідно до п. 42 Договору, до позивача не повинні застосовуватися штрафні (фінансові) санкції за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати за землю так, як затримка сплати відбулася не з вини позивача. Просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у запереченнях проти позову, зокрема зазначивши, що позивач відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України як землекористувач земельних ділянок повинен щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця сплачувати податкове зобов'язання з орендної плати юридичних осіб, визначене у податковій декларації за 2013 рік у розмірі 18117,92 грн. За порушення зазначених строків сплати зобов'язань з орендної плати за землю відповідачем, відповідно до ст. 126 ПК України, було застосовано до позивач штрафні санкції. Зазначив, що жодною нормою чинного законодавства не передбачено перенесення строків сплати податків через затримку отримання бюджетних коштів на фінансування дорожнього господарства та через пункти у договорах оренди землі, на які посилається позивач. Тому, вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення правомірним, через що просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 18.02.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2011 Запорізькою міською радою було прийнято рішення від №96, відповідно до якого позивачу було надано в постійне користування та передано в оренду земельні ділянки для будівництва автотранспортної магістралі через р. Дніпро в м. Запоріжжя та для розташування тимчасового допоміжного будівельного майданчику в районі Кривої бухти.

На підставі зазначеного рішення між позивачем та Запорізькою міською радою було укладено договір оренди землі від 30.05.2012, відповідно до якого позивач прийняв у платне стокове користування земельну ділянку для розташування тимчасового допоміжного будівельного майданчику в м. Запоріжжя, район Кривої бухти. В оренду була передана земельна ділянка загальною площею 5,3394 га, кадастровий номер земельної ділянки: 2310100000:009:0021. Строк дії договору до 08.09.2014.

На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 відповідачем 12.11.2013 було проведено камеральну перевірку податкової звітності орендної плати з юридичних осіб позивача.

За результатами перевірки 12.11.2013 відповідачем був складений Акт перевірки, згідно висновків якого встановлено порушення позивачем термінів сплати податкового зобов'язання з орендної плати за землю протягом строків, визначених п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України у розмірі 74046,25 грн.

18.11.2013 позивачем були подані заперечення та пояснення до Акту перевірки, які згідно відповіді від 22.11.2013 №4694/10/8-26-15 не були враховані відповідачем.

На підставі Акту перевірки відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0001831501 від 26.11.2013 про сплату 1969,25 грн. штрафу у розмірі 10% застосованого за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного п. 287.3 ст. 287 ПК України та на підставі ст. 126 ПК України за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 19692,49 грн.; №0001841501 від 26.11.2013 про сплату 10870,75 грн. штрафу у розмірі 20% застосованого за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб, визначеного п. 287.3 ст. 287 ПК України та на підставі ст. 126 ПК України за затримку сплати узгодженої суми грошового зобов'язання в розмірі 54353,76 грн.

Не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами пп. 288.1, 288.2, 288.3, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки Акту перевірки, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків.

Відповідач в Акті перевірки позивача посилається на недотримання, позивачем вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п.п. 11.1 Договору орендна плата з дати укладення договору оренди до прийняття об'єкту до експлуатації, вноситься у грошовій формі та у розмірі 217415,04 грн., що складає трикратний розмір земельного податку в цінах 2012 року.

Згідно п.п. 11.1.1 Договору з дати введення в експлуатацію об'єкта орендна плата вноситься у розмірі 521808,87 грн., що складає трикратний розмір земельного податку в цінах 2012 року.

Відповідно до п.п. 11.1.2 у випадку перевищення терміну, встановленого для будівництва об'єкта при наданні земельної ділянки, орендар сплачує орендну плату у розмірі 362358,40 грн., що складає п'ятикратний розмір земельного податку за земельну ділянку надану для будівництва.

За приписами п. 13 Договору орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.п. 33.4 Договору орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.

Відповідно до п. 41, 42, 44 Договору за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі, передбаченому Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що 11.02.2013 позивачем було подано податкову декларацію з плати за землю за 2013 рік, якою позивач самостійно визначив зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 217415,04 грн. (розмір щомісячної плати складає 18117,92 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем внесення орендної плати за земельну ділянку в 2013 році здійснювалось із затримкою, а саме: по даті нарахування 30.05.2013 - фактично сплачено 31.05.2013 (затримка 1 день); по даті нарахування 30.06.2013 - фактично сплачено 12.07.2013 (затримка 12 днів); по даті нарахування 30.10.2013 - фактично сплачено 31.10.2013 (затримка 1 день); по даті нарахування 02.03.2013 - фактично сплачено 31.05.2013 (затримка 90 днів); по даті нарахування 30.03.2013 - фактично сплачено 31.05.2013 (затримка 62 дні); по даті нарахування 30.04.2013 - фактично сплачено 31.05.2013 (затримка 31 день). Зазначене підтверджується, наявними в матеріалах справи, платіжними дорученнями.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Судом встановлено, що у зв'язку з порушенням граничного строку сплати грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб до позивача було застосовано штрафні санкції за затримку до 30 календарних днів включно у розмірі 10% у сумі 19692,49 грн. та за затримку більше 30 календарних днів у розмірі 20% в сумі 54353,76 грн.

Відповідно до Розділу 1 Положення про Службу автомобільних доріг у Запорізькій області, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 02.11.2011 №12 позивач є державною організацією, що належить до сфери управління Державного агентства автомобільних доріг України.

Позивач є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із зображенням Герба України і своїм найменуванням.

Позивач є неприбутковою організацією.

Позивач є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток мережі автомобільних доріг загального користування.

Позивач утримується в межах кошторису видатків, затвердженого Державним агентством автомобільних доріг України, за рахунок: коштів, передбачених у вартості будівництва та ремонту автомобільних доріг, виходячи з законодавчо встановлених нормативів на утримання служби замовника; коштів, передбачених у вартості експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування згідно з розрахунками за Методикою, затвердженою Державним агентством автомобільних доріг України.

Відповідно до п. 2 Порядку спрямування коштів державного бюджету, призначених для фінансування розвитку мережі і утримання автомобільних доріг загального користування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2003 №1731 (далі - Порядок №1731) одержувачами бюджетних коштів є:

- організації, які виконують функції замовника робіт з будівництва, реконструкції, ремонту і утримання автомобільних доріг загального користування в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі;

- підприємства та організації, що належать до сфери управління Укравтодору та одержують кошти на розширення, реконструкцію і технічне переоснащення;

- галузеві медичні заклади для реабілітації учасників ліквідації наслідків катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Згідно п. 3 Порядку №1731 кошти державного бюджету спрямовуються, серед іншого, на: будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування державного значення та споруд на них; будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та споруд на них; розвиток виробничих потужностей дорожніх організацій та підприємств, що належать до сфери управління Укравтодору (розширення, придбання та будівництво, реконструкція і технічне переоснащення кар'єрів, асфальтобетонних заводів, полігонів для виробництва залізобетонних конструкцій, заводів і майстерень з ремонту будівельних і дорожніх машин, баз механізації, виробничих баз для дорожніх організацій, автобаз, гаражів, інженерно-лабораторних корпусів та комплексів дорожньої служби і дорожнього сервісу, лінійних житлових будинків, а також придбання дорожньо-будівельної, дорожньо-експлуатаційної техніки, обладнання і транспортних засобів, інших основних фондів, необхідних для будівництва, функціонування і утримання автомобільних доріг загального користування);

Відповідно до пп. 4, 9, 10 Порядку №1731 обсяг спрямування коштів державного бюджету за напрямами відповідно до пункту 3 цього Порядку визначається головним розпорядником коштів у межах бюджетних призначень з метою забезпечення сталого функціонування та збалансованого розвитку мережі автомобільних доріг загального користування в регіонах країни відповідно до вимог Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік та з урахуванням пріоритетів, встановлених державними програмами, фактичного стану автомобільних доріг та необхідності погашення кредиторської заборгованості, яка виникла в межах планових показників попередніх бюджетних періодів.

Складення та подання фінансової та бюджетної звітності про використання бюджетних коштів, а також контроль за їх цільовим та ефективним витрачанням здійснюються в установленому законодавством порядку.

Внутрішній контроль за надходженням і витрачанням бюджетних коштів одержувачами відповідно до законодавства покладається на головного розпорядника бюджетних коштів.

Листом від 10.01.2013 №55/3/6.1-11 Державне агентство автомобільних доріг України надіслало позивачу для виконання План фінансування дорожнього господарства у 2013 році за бюджетною програмою 31110202 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування».

Судом встановлено, що 28.01.2013 позивачу надійшли цільові кошти спеціального фонду КПК 3111020/07 КЕКВ 3210 у розмірі 2376153,00 грн., що підтверджується випискою з рахунку з урахуванням КЕКВ рахунок №90764000303 за 28.01.2013, які були направлені позивачем на погашення кредиторської заборгованості за 2012 рік.

У зв'язку з ненадходженням коштів та з метою виконання належним чином зобов'язань по сплаті обов'язкових щомісячних платежів по орендній платі за землю до бюджету позивач звертався до Державного агентства автомобільних доріг України (головного розпорядника бюджетних коштів) листами від 20.02.2013 №15/345, від 18.03.2013 №15/495, від 15.04.2013 №15/769 та від 22.05.2013 №15/1022, відповідно до яких просив виділити кошти по КЕКВ 3210, необхідні для сплати щомісячних платежів по орендній платі за землю.

Листом від 27.02.2013 №571/2/9.1-20 Державне агентство автомобільних доріг України повідомило, що кошти за КЕКВ 3210 будуть виділені після затвердження паспорта бюджетної програми на 2013 рік.

Наказом від 06.03.2013 №78/376 було затверджено паспорт бюджетної програми на 2013 рік Державного агентства автомобільних доріг України за КПВК 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування», яким було встановлено обсяг бюджетних призначень/бюджетних асигнувань із спеціального фонду - 5139850,00 грн.

Листом від 03.04.2013 №908/2/7.1-8 Державне агентство автомобільних доріг України повідомило, що кошти будуть виділені після надходження коштів, що планується залучити під державні гарантії згідно Постанови КМУ від 20.03.2013 №219 КПК 3111020/03.

Судом встановлено, що позивачу надходили кошти з державного бюджету, а саме: 12.04.2013 у розмірі 182803700,23 грн., 31.05.2013 у розмірі 44152254,00 грн., 08.07.2013 у розмірі 119700000,00 грн., 22.08.2013 у розмірі 43800000,00 грн., 30.09.2013 у розмірі 3000000,00 грн., 04.10.2013 у розмірі 100000000,00 грн., що підтверджується виписками з рахунків з урахуванням КЕКВ.

Інформацією викладеною в Листі Управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 30.01.2014 №03-08/94-164 підтверджується надходження позивачу зазначених коштів з державного бюджету по КПК 3111020 за КЕКВ 3210.

Суд зазначає, що після отримання коштів позивачем здійснювалась сплата зобов'язань з орендної плати за землю, а також нарахованої пені, що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:

- 31.05.2013 позивачем було перераховано орендну плату за земельну ділянку за січень-травень 2013 року у розмірі 90589,60 грн.;

- 11.07.2013 позивачем було перераховано орендну плату за земельну ділянку за червень-липень 2013 року у розмірі 36235,84 грн.;

- 30.08.2013 позивачем було перераховано орендну плату за земельну ділянку за серпень 2013 року у розмірі 18117,92 грн.;

- 26.09.2013 позивачем було перераховано орендну плату за земельну ділянку за вересень 2013 року у розмірі 18117,92 грн.;

- 31.10.2013 позивачем було перераховано орендну плату за земельну ділянку за жовтень 2013 року у розмірі 18117,92 грн.;

- 28.11.2013 позивачем було перераховано орендну плату за земельну ділянку за листопад-грудень 2013 року у розмірі 36235,84 грн.;

- 31.10.2013 позивачем було перераховано пеню за орендну плату за земельну ділянку у розмірі 788,45 грн.

Отже, судом встановлено, що позивач у 2013 році сплачував зобов'язання з орендної плати за землю із затримкою у зв'язку з несвоєчасним його фінансуванням державою.

Як зазначалося вище п. 42 Договору передбачено, що сторона, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Суд вважає, що позивачем було доведено той факт, що порушення строків сплати зобов'язань з орендної плати за землю були допущені не з вини позивача.

Крім того, суд зазначає, що з метою не допущення порушення діючого законодавства та умов договору оренди землі позивач неодноразово звертався листами про необхідність фінансування до Державного агентства автомобільних доріг України та попереджав про можливість застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати та розірвання договору оренди землі.

З наведених вище підстав суд доходить висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0001831501 від 26.11.2013 та №0001841501 від 26.11.2013, а відтак про необхідність їх скасування, через що визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Доданим до матеріалів справи платіжним дорученням від 03.12.2013 №1232 документально підтверджується факт сплати позивачем судового збору в сумі 1720,50 грн.

Відтак, ця сума підлягає присудженню на користь позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Служби автомобільних доріг у Запорізькій області до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001831501 від 26.11.2013, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, яким Службу автомобільних доріг у Запорізькій області зобов'язано сплатити штрафу у розмірі 10% у сумі 1969,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001841501 від 26.11.2013, прийняте Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, яким Службу автомобільних доріг у Запорізькій області зобов'язано сплатити штрафу у розмірі 20% у сумі 10870,75 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Служби автомобільних доріг у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 25891336, місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 50) суму сплаченого судового збору у розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль