Рішення № 37454820, 03.03.2014, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.2014 р. Справа № 914/247/14

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», м. Київ,

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця», м. Львів,

про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 2' 167,00 грн.

Суддя Яворський Б.І.

при секретарі Квик Т.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

На розгляд господарського суду Львівської області Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» подано позов до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 2' 167,00 грн.

Ухвалою суду від 30.01.2014р. порушено провадження у справі, яку призначено до розгляду на 18.02.2014р.

Ухвалою суду від 18.02.2014р. розгляд справи відкладався на 03.03.2014р. з підстав,зазначених в ухвалі суду.

У судові засідання 18.01.2014р. та 03.03.2014р. позивач участь повноважного представника не забезпечив, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за відсутності представника. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивачем виплачено страхувальнику 2'167,00 грн. страхового відшкодування на підставі договору добровільного страхування. Оскільки відповідальність водія транспортного засобу, винного у ДТП, застрахована відповідачем, просить стягнути з останнього суму страхового відшкодування 2' 167,00 грн. і судовий збір у розмірі 1' 827,00 грн.

Відповідач у судові засідання 18.01.2014р. та 03.03.2014р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, у якому просив у задоволенні позову відмовити, оскільки частина страхового відшкодування у сумі 805,83 грн. сплачена ще 20.01.2014р.; 1' 000,00 грн. - це франшиза, яка не підлягає відшкодуванню; решта суми - це ПДВ і оскільки виплата здійснювалася безпосередньо потерпілому, то, на переконання відповідача, на підставі п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» права на її стягнення у позивача не існує.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши усі обставини справи в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено таке.

13.09.2012р. між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група» (страховик, позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг» (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №28-0101-01/1678. Забезпеченим транспортним засобом визначено автомобіль марки «Ніссан альмера», 2011року випуску, державний номерний знак АА 3973 ОМ. Страхова сума становить 87' 921,80 грн.

Між ПрАТ Страховою компанією «Скарбниця» та Федорак Н.В. укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується страховим полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АВ/3449191 від 25.09.2012 р. Згідно п.7 даного договору забезпеченим транспортним засобом є автомобіля «Опель кадет», д.н.з. ВО 7959 АК. Строк дії договору з 25.09.2012р. по 24.09.2013р. (п.3 договору). Розмір франшизи - 1'000,00 грн. (п.5 договору).

24.07.2013р. у м.Львові по вул.М.Мурави - Б.Лепкого відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Ніссан альмера», державний номерний знак АА 3973 ОМ, яким керувала Яценко О.С., та «Опель кадет», д.н.з. ВО 7959 АК, яким керувала Петрова І.М. У результаті ДТП спричинено технічні пошкодження автомобілю «Ніссан альмера».

25.07.2013р. ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» повідомило позивача про страхову подію та просило виплатити страхове відшкодування.

Відповідно до рахунку №АР00006773 від 25.07.2013р., виставленого ТзОВ «Арія Моторс», вартість ремонту пошкодженого автомобіля «Ніссан Альмера» становить 2'167,00 грн., в т.ч. ПДВ 361,17 грн.

02.08.2013р. позивачем складено страховий акт № 3СКА-2640, в якому визначено розмір страхового відшкодування у сумі 2' 167,00 грн., та передбачено, що виплата страхового відшкодування здійснюється шляхом перерахування коштів на рахунок ТзОВ «Арія Моторс».

06.08.2013р. позивач виплатив ТзОВ «Арія Моторс» 2' 167,00 грн. страхового відшкодування, що підтверджено платіжним дорученням № 13724.

Згідно довідки ДАІ №9235915 дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення Петровою І.М. правил маневрування.

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 07.08.2013р. встановлено, що 24.07.2013р. у м.Львові по вул.М.Мурави - Б.Лепкого відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів «Ніссан альмера», державний номерний знак АА 3973 ОМ, яким керувала Яценко О.С., та «Опель кадет», д.н.з. ВО 7959 АК, яким керувала Петрова І.М. Зокрема, Петрова І.М. не вжила заходів, щоб не допустити самовільного руху свого автомобіля, внаслідок чого автомобіль покотився заднім ходом та здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем «Ніссан альмера». Петрову І.М. визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

27.09.2013 р. позивач направив на адресу відповідача заяву, в якій просив відшкодувати шкоду в порядку регресу на суму 2' 167,00 грн. (копія повідомлення про вручення знаходиться у матеріалах справи).

Оскільки відповідач не здійснив відшкодування, 14.01.2014р. ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулася з відповідним позовом до суду.

20.01.2014р. відповідач прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у сумі 805,83 грн. та здійснив відповідну виплату, що підтверджується страховим актом №132/цв/13 та платіжним дорученням №151 від 20.01.2014р.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

У відповідності до ст.355 ГК України об'єкти страхування, види обов'язкового страхування, а також загальні умови здійснення страхування, вимоги до договорів страхування та порядок здійснення державного нагляду за страховою діяльністю визначаються ЦК України, цим кодексом, законом про страхування, іншими законодавчими актами.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування» здійснення страхувальником виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (ст.27 Закону України «Про страхування», ст. 993 ЦК України).

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України). Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ст. 1188 ЦК України).

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальника (ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодування особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (ст.5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхових сум відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Постановою Галицького районного суду м.Львова від 07.08.2013р. Петрову І.М., яка керувала т.з. «Опель кадет», д.н.з. ВО 7959 АК, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності. Згідно п.7 договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «Опель кадет», д.н.з. ВО 7959 АК, тому ПрАТ Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Ніссан альмера», державний номерний знак АА 3973 ОМ, а до позивача, страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування засобів наземного транспорту, перейшло право зворотної вимоги.

Як уже відзначалося, ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулася з позовом до суду 14.01.2014р., що підтверджується штампом відділення поштового зв'язку на конверті та опису вкладення у цінний лист. 20.01.2014р. відповідач здійснив часткову виплату стягуваної суми у розмірі 805,83 грн. 27.01.2014р. позовна заява зареєстрована в канцелярії господарського суду Львівської області. Провадження у справі порушено 30.01.2014р.

У пункті 4.4 постанови «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 Пленум Вищого господарського суду України звертає увагу, що припинення провадження у справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Оскільки виплата стягуваної суми у розмірі 805,83 грн. відбулася до моменту порушення провадження у справі, суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині.

Також суд відмовляє у задоволенні позову щодо стягнення 1' 000,00 грн., адже у п.5 договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачена франшиза у розмірі 1' 000,00 грн.

Відповідач у відзиві зазначає, що решта суми (361,17 грн. = 2' 167,00 грн. - 1'000,00 грн. - 805,83 грн.) - це ПДВ і оскільки виплата здійснювалася безпосередньо потерпілому, то права на її стягнення у позивача не існує. З даного приводу суд відзначає наступне.

Згідно з п.36.2 ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Таким чином, законодавство передбачає, що розмір шкоди зменшується на суму ПДВ, якщо виплата здійснювалася на рахунок потерпілої особи. У нашому ж випадку виплата здійснювалася не потерпілому, а підприємству, яке повинно було виконати ремонт пошкодженого автомобіля. Тому така вимога позивача є правомірною і підлягає задоволенню.

Відповідно до п.2.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

Виходячи зі змісту всього наведеного вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України якщо судовий збір виник внаслідок неправомірних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір покладається на нього.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3, 5, 22, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст.25, 27 Закону України «Про страхування», ст.355 Господарського кодексу України, ст.ст.22, 979, 993, 1166, 1187, 1188, 1192 Цивільного кодексу України та ст.ст.3, 12, 33, 34, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Скарбниця» (79005, м. Львів, вул. Саксаганського, 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13809430) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вул. Федорова, 32-А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30859524) 361,17 грн. боргу та 1' 827,00 грн. сплаченого судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Суддя Яворський Б.І.