Ухвала суду № 37453121, 03.03.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 березня 2014 року Справа № 917/1566/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Бондар С.В., Грека Б.М., вивчивши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Полтавської області від 05.10.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року у справі №917/1566/13 за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про стягнення грошових коштів в сумі 43 620 472,66 грн.,

ВСТАНОВИВ:

6 лютого 2014 року позивач звернувся до суду з касаційною скаргою на судові рішення.

Відповідно до п. 6 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно п. 4 ст. 111 ГПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, має чітко викладатися зміст порушення із зазначенням порушених норм законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що в липні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", в якій просило стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 11 253 098,34 грн., пеню у розмірі 8 623 306,93 грн., 3% річних у розмірі 1 724 661,39 грн., 7% штрафу у розмірі 21 181 808,85 грн. та інфляційні втрати у розмірі 837 597,15 грн., загалом 43 620 472,66 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 15.10.2013 року позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 8 623 306,93 грн. пені, 1 724 661,39 грн. 3% річних, 10 590 904,43 грн. 7% штрафу, 747 187,43 грн. інфляційних нарахувань, 50 923,35 грн. судового збору. В іншій частині відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення.

Апеляційну скаргу відповідача задоволено частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 15.10.2013 року скасовано частково, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7 073 605,64 грн. пені, 8 796 203,05 грн. 7% штрафу, 1 104 780,87 грн. 3% річних та 747 187,43 грн. інфляційних втрат.

В цій частині прийнято нове рішення, яким стягнуто з відповідача на користь позивача 1 549 701,29 грн. пені, 1 794 701,38 грн. 7% штрафу та 619 880,52 грн. 3% річних. В частині стягнення 837 597,15 грн. інфляційних втрат відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі. В іншій частині рішення залишено без змін.

З прохальної частини касаційної скарги вбачається, що скаржник просить рішення Господарського суду Полтавської області від 15.10.2013 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року в частині відмови у стягненні 7% штрафу скасувати.

В оскаржуваній частині прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 10 590 904,43 грн. - 7% штрафу, у стягненні яких було відмовлено.

В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 05.10.2013 року залишити без змін.

Виходячи з викладеного, судова колегія Вищого господарського суду України приходить висновку, що у касаційній скарзі заявникові необхідно уточнити касаційні вимоги, а саме в якій частині відмови у стягненні 7% штрафу оскаржуються ним судові рішення, адже спочатку скаржник просить скасувати судові рішення у даній справі в частині відмови у стягненні 7% штрафу, тобто в частині відмови в стягненні 19 387 107,47 грн. (21 181 808,85 грн. (заявлених до стягнення) - 1 794 701,38 грн. (присуджених до стягнення апеляційним господарським судом) = 19 387 107,47 грн. (частина в якій відмовлено у стягненні 7% штрафу)).

Поряд з цим, скаржник просить в оскаржуваній частині прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 10 590 904,43 грн. - 7% штрафу.

Проте навіть апеляційний господарський суд у постанові, скасовуючи частково рішення суду першої інстанції, відмовив у стягненні 8 796 203,05 грн. 7% штрафу (10 590 904,43 грн. (7% штрафу присуджених до стягнення місцевим господарським судом) - 1 794 701,38 грн. (7% штрафу присуджених до стягнення апеляційною інстанцією) = 8 796 203,05 грн. (7% штрафу, у стягненні яких було відмовлено постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року).

Крім того, скаржник просить в решті частині рішення Господарського суду Полтавської області від 15.10.2013 року залишити без змін. Проте постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.01.2014 року рішення господарського суду Полтавської області від 15.10.2013 року скасовано частково та прийнято нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача, в тому числі, 1 549 701,29 грн. пені та 619 880,52 грн. 3% річних, а в частині стягнення 837 597,15 грн. інфляційних втрат відмовлено в задоволенні позову в повному обсязі.

Виходячи з викладеного, скаржнику необхідно уточнити свої касаційні вимоги, а дана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Поряд з цим колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу скаржника на ту обставину, що відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 06.10.2011 року №3828-VI, ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, тобто не менше 913,50 грн. та не більше 36 540,00 грн.

З огляду на викладене суд вважає за необхідне повернути скаржнику судовий збір в сумі 73 080,00 грн. сплачений ним за подання касаційної скарги відповідно до платіжного доручення №2000778 від 4 лютого 2014 року.

Керуючись п. 6 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути касаційну скаргу публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", а справу - Господарському суду Полтавської області.

Повернути публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001, код 20077720) судовий збір в сумі 73 080,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення від 4 лютого 2014 року №2000778.

Головуючий В.І. Дерепа

Судді: С.В.Бондар

Б.М. Грек