Ухвала суду № 37453022, 04.03.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-кп/793/99/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : ч. 2 ст. 121, ч.2ст.185 КК України Орленко В. В. Доповідач в апеляційній інстанції Шкреба Р. Д. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддів при секретаріНеділька М.І., Суходольського М.І. Чорній Я.Ю.з участю прокурораБілика О.П. обвинуваченого ОСОБА_7

адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляціями прокурора у кримінальному провадженні та обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2013 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 року

народження, уродженець с. Зіньки Білогірського району

Хмельницької області, українець, громадянин України, освіта

середня - спеціальна, не одружений, не працюючий,

проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимий:

- 28.10.1982 року народним судом Придніпровського району м. Черкаси за ст. ст. 141 ч. 2, 222 ч. З, 42 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;

- 24.09.1987 року судовою колегією Верховного суду УССР за ст. 93 П. «А», 142 ч.З, 42 КК України (1960 року), вид покарання позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією майна, 22.06.2002 року звільнився по відбуттю строку покарання;

-12.12.2002 року Шевченківським районним судом м. Львова за ст. 124 КК України до арешту на строк 6 місяців; 03.01.2003 року звільнився по відбуттю строку покарання;

засуджений:

- за ч. 2 ст. 121 КК України - до 8 (восьми) років 9 (дев'яти) місяців позбавлення волі;

- за ч. 2 ст. 185 КК України - у вигляді 1 ( одного ) року позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_7 до відбуття покарання у вигляді 8 (восьми ) років 9 ( дев'яти ) місяців позбавлення волі;

Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 рахувати з 20.11.2013 року, зарахувавши в термін відбутого покарання термін попереднього ув'язнення з 26.01.2013 року по 15.03.2013 року та з 25.07.2013 року по 19.11.2013 року.

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набуття вироком законної сили залишено без зміни - тримання під вартою.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь держави витрати на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування в розмірі 147 грн. 00 коп.. Кошти перераховані на рахунок: 31116115700002 отримувач УДКСУ у м.Черкаси ЄДРПОУ отримувача 38031150 банк отримувача ГУДКСУ у Черкаській області МФО 854018 ККДБ 24060300.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 збитки, завдані злочином у розмірі 138 грн. 00 коп.

Вирішено долю речових доказів по справі.

в с т а н о в и л а :

Згідно вироку, ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за те, що він, повторно, 18.11.2010 року близько 21 години, знаходячись на території овочевого ринку, що по вулиці Пастерівській в м. Черкаси викрав майно, що належало ОСОБА_9, що виразилося в тому, що він зайшовши на ринок та побачивши, що мішки з морквою лежать на землі вкриті поліетиленовою плівкою, вирішив таємно викрасти чуже майно, після чого скористався тим, що ніхто не спостерігає за його діями, реалізуючи свій злочинний намір, умисно, таємно, з корисливих мотивів викрав 32 кілограми моркви, вартістю за 1 кілограм 4 гривні, загальною вартістю 128 гривень, яка знаходилась в двох мішках з матерії, вартістю 5 гривень кожний, а всього майно на загальну суму 138 гривень, після чого з місця скоєння злочину з викраденим зник, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріального збитку на вказану суму.

Він же, 14 січня 2013 року близько 18-00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись в квартирі АДРЕСА_2 умисно наніс тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, від яких настала смерть останнього, що виразилось в тому, що він, знаходячись в квартирі за вищевказаною адресою, за запрошенням проживаючого там ОСОБА_10 розпивав з останнім алкогольні напої, в ході чого між ним та ОСОБА_10 виникла сварка та він, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи умисел на спричинення ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, наніс останньому декілька ударів руками в область голови, чим спричинив йому тілесні ушкодження у вигляді : черепно - мозкової травми у вигляді крововиливу під тверду мозкову оболонку, крововиливів під м'які мозкові оболонки головного мозку та мозочку, крововиливу в м'які тканини голови, ушкодження хрящів носу, синців та саден на голові, крововиливів на слизовій оболонці обох губ, закритої травми грудної клітки у вигляді перелому 9-го ребра справа, саден та синців на грудній клітці, синця та садна на лівій кисті, що згідно висновку експерта № 62/3 відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, які стали причиною смерті ОСОБА_10.

Не погоджуючись з вироком суду, прокурором у кримінальному провадженні подано апеляцію в якій він, не заперечуючи встановлених судом фактичних обставин справи вважає, що вирок суду незаконний та підлягає скасуванню з підстав невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, посилаючись при цьому на те, що обвинувачений не працює, тобто веде паразитичний спосіб життя, характеризується негативно, раніше судимий, вчинив тяжкий злочин, завдані злочином збитки потерпілим не відшкодував, що говорить про відсутність каяття з його боку, а тому просив вищевказаний вирок скасувати та постановити новий вирок, яким визнати винним ОСОБА_7 та засудити його за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, за ч.2 ст.121 КК України до 8 років позбавлення волі, згідно ст. 71 КК України призначити йому покарання за сукупністю злочинів 9 років позбавлення волі.

Обвинуваченим ОСОБА_7 подано апеляційну скаргу на вищевказаний вирок та постанови Соснівського районного суду від 25 липня та 20 вересня 2013 року про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, оскільки вони ухвалені з грубим порушенням вимог ст.ст. 177,183 КПК України, а тому просив їх скасувати, та до набуття вироком Соснівського районного суду від 20 листопада 2013 року законної сили звільнити його з під варти, так як суд прийшов до неправильних висновків, які не відповідають фактичним обставинам справи, а також суд першої інстанції неповно дослідив обставини, з'ясування яких має істотне значення для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення, тому просив скасувати із вищевказаних мотивів вирок суду, виправдавши його.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про підтримання апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні з вказаних у ній мотивів та, заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника на підтримку апеляції обвинуваченого, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про винність обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочинів за обставин, викладених у вироку, ґрунтується на доказах, досліджених і належним чином оцінених судом.

Так, винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 по епізоду викрадення чужого майна повністю підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_9 про те, що 19.11.2010 року він виявив, що з його торгового місця викрадено моркву та показаннями свідка ОСОБА_11 про те, що між 21 та 22 годинами 18.11.2010 року він, перебуваючи навпроти оптового овочевого ринку бачив як ОСОБА_7 ніс сітку з морквою вагою приблизно 20 кг. та показаннями свідка ОСОБА_12 про те, що 18.11.2010 р. близько 22-23 години ОСОБА_7 продав йому два сітчатих мішки з морквою, іншими доказами, що зібрані у справі.

Вина обвинуваченого ОСОБА_7 по епізоду нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть ОСОБА_10 стверджується показаннями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про те, що коли вони прийшли на квартиру до ОСОБА_10 де проживала на той час ОСОБА_13 то там були ОСОБА_10 та ОСОБА_7, які знаходились в стані алкогольного сп'яніння. Всі разом вони повечеряли, вживали алкогольні напої, ОСОБА_10 та ОСОБА_7 почали сваритися. Коли ОСОБА_14 по вказівці ОСОБА_7 пішов за продуктами, то останній почав бити ОСОБА_10, наносив йому сильні удари руками та ногами по голові і тулубу, після чого той упав на підлогу та не подавав ознак життя. Після чого ОСОБА_7 пішов, заборонивши їм викликати працівників міліції та швидкої допомоги. Вони доглядали ОСОБА_10 доки останній не помер; даними висновку слідчого експерименту, в ході якого ОСОБА_7 розповів та на місці показав, як він в ході конфлікту з ОСОБА_10 наніс останньому кілька ударів долонею руки по обличчю, потім декілька ударів кулаком в область обличчя, а саме по носі та по губам (т.1 а.м.к.п. 167-174); даними висновку судово-медичного експерта, згідно якого у ОСОБА_10 було виявлено наступні тілесні ушкодження: черепно-мозкова травма у вигляді крововиливу під тверду мозкову оболонку із здавленням головного мозку, крововиливів під м'які мозкові оболонки головного мозку та мозочку, крововиливу в м'які тканини голови, ушкодження хрящів носу, синців та садин на голові, крововиливів на слизовій оболонці обох губ, закрита травма грудної клітки у вигляді перелому 9-го ребра справа, садна та синців на грудній клітці, синець та садно на лівій кисті. Такі тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів не виключається можливість утворення всіх тілесних ушкоджень у потерпілого 14.01.2013 року. Між отриманою черепно-мозковою травмою та настанням смерті потерпілого існує прямий причинний зв'язок. Не виключається можливість утворення черепно-мозкової травми у потерпілого за обставин, які вказані в протоколі проведення слідчого експерименту від 26.01.2013 року за участю підозрюваного ОСОБА_7. Після отримання черепно-мозкової травми потерпілий міг жити тривалий проміжок часу, який може обраховуватися від десятків годин до кількох діб (т.1 а.м.к.п. 109-110), і іншими доказами, що зібрані у справі.

Згідно висновків акту повторної стаціонарної комісійної судово-психіатричної експертизи №88 від 14.05.2013 року на період діяння, в якому підозрюється ОСОБА_7, той не виявляв ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності, за своїм психічним станом міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_7 за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (т.1 а.м.к.п. 230-235).

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про його невинуватість у скоєнні інкримінованих йому злочинів, викладених в його апеляції є безпідставними, оскільки вони були предметом дослідження в суді першої інстанції, достатньо повно мотивовані у вироку і їм судом першої інстанції дана вірна юридична оцінка.

Що стосується твердження апелянта ОСОБА_7 про порушення його права на захист, то колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, оскільки, як видно з матеріалів справи (т.1 а. м. к. п. 98-99) протокол допиту підозрюваного ОСОБА_7 від 26 січня 2013 року проводився в присутності захисника ОСОБА_15 і подальші слідчі дії теж проводились в присутності захисника ОСОБА_15 (т.1 а. м. к. п. 167-168).

Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 про те, що свої первинні покази на досудовому слідстві він вимушений був давати під тиском працівників міліції спростовуються доказами наведеними у вироку суду першої інстанції та матеріалами перевірки, проведеної прокуратурою м.Черкаси.

Інші доводи викладені в апеляції обвинуваченого ОСОБА_7 не ґрунтуються на законі та суперечать фактичним обставинам події та доказам, які зібрані в матеріалах справи.

За таких обставин висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні злочинів за які він засуджений при обставинах, викладених у вироку є законним і обґрунтованим, а тому апеляція ОСОБА_7 не підлягає до задоволення.

Дії ОСОБА_7 за :

- ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно;

- ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, судом першої інстанції кваліфіковано вірно.

При призначенні покарання ОСОБА_7 судом першої інстанції належним чином були виконані вимоги ст.65 КК України, оскільки призначене йому покарання є розмірним і достатнім скоєному ним.

За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляція прокурора задоволенню не підлягає, оскільки прокурором не наведено даних, які б давали підстави для посилення покарання на вказаний ним термін.

Не вбачаючи підстав для зміни, чи скасування вироку суду, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційні скарги прокурора та обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 листопада 2013 року стосовно ОСОБА_7 - залишити без зміни.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення ухвали апеляційним судом, але може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі 3-х місяців, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Головуючий :

Судді :