Ухвала суду № 37452436, 04.03.2014, Радехівський районний суд Львівської області

Справа №1317/1879/2012

Провадження № 2/451/6/14

УХВАЛА

судового засідання

04 березня 2014 року м.Радехів

Радехівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Мулявка О.В.

при секретарі судового засідання Лозова Х.І.

за участі: представника позивача Боровця М.С.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні залу суду м.Радехів справу за позовом Приватного підприємства «Західний Буг» до ОСОБА_3, Львівського міського управління ГУМВС України у Львівській області та ГУ МВСУ у Львівській області про визнання права власності на майно та зняття майна з під арешту, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем ОСОБА_3 у судовому засіданні 04.03.2014р. подано заяву, відповідно до вимог якої, такий просить відвести від розгляду справи №1317/1879/2012 суддю Радехівського районного суду Львівської області Мулявка О.В..

Обґрунтовуючи заяву зазначає, що у червні 2013 року ухвалою суду провадження у справі було зупинено до вирішення кримінального провадження №12012150030000019. У подальшому, в грудні цього ж року за заявою позивача провадження у справі відновлено та на даний час, як вважає заявник, головуючий у справі - суддя Мулявка О.В. безпідставно відмовляє йому у задоволенні його клопотань, поданих 18.02.2014р.. Окрім цього, дії судді завдають йому матеріальної та моральної шкоди, а від так наведені обставини викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

ОСОБА_3 заяву підтримав в повній мірі та виклав пояснення з приводу його позиції щодо відводу судді аналогічно, зазначеним у заяві. Окрім цього, уточнив, що матеріальна та моральна шкода йому спричинена прибуттями у судові засідання.

Вислухавши позицію сторін, щодо підставності відводу судді Мулявка О.В., суд вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити, виходячи з наступних міркувань.

У статті 20 ЦПК України законодавець визначив підстави для відводу судді, а наявність хоча б однієї із цих обставин виключає участь судді у судовому провадженні і такі розширеному тлумаченню не підлягають.

Згідно з ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про міжнародні договори», від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» і відповідно до ст.6 такої «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом…».

Так, виходячи із основних засад і практики Європейського суду з прав людини, неупередженість (безсторонність) суду відповідно до п.1 ст.6 вказаної вище Конвенції, повинна визначатися за критеріями суб'єктивними, при яких беруться до уваги особисті переконання та поведінка судді та об'єктивними, які визначаються, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Поняття ж «інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді», є оціночними, використання яких залежить від правосвідомості особи, яка їх застосовує та з'ясовує їх сутність, виходячи зі свого внутрішнього переконання.

Згідно ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Неможна не погодитися із наявністю обставин, що під час розгляду справи мали місце відповідні ухвали суду в частині зупинення та відновлення провадження у справі.

Поряд з цим, наведені вище процесуальні документи судом винесені у відповідності вимог цивільного процесуального законодавства та на підставі клопотань сторін, які відповідно до принципу диспозитивності самостійно розпорядилися своїми правами.

Окрім наведеного, суд вважає за необхідне наголосити, що дії заявника щодо заявлення відводу судді лише у сьогоднішньому судовому засіданні, хоча під головуванням судді Мулявка О.В. справа розглядається деякий проміжок часу і до якого сторона до сих пір не заявляла жодних претензій та після відмови судом у задоволенні його клопотань, із врахуванням відсутності технічної можливості у заявника виготовити за час знаходження суду в нарадчій кімнаті заяви про відвід, тобто така у нього була заготовлена завчасно, свідчать про те, що ОСОБА_3 обрав тактику необґрунтованого затягування розгляду справи, переслідуючи мету порушення розумних строків такої.

Слід також зауважити та роз'яснити сторонам, що вони не позбавлені права у майбутньому включити у апеляційну скаргу на рішення суду свої заперечення щодо постановлених судом ухвал про зупинення провадження, відновлення такого та відмови у задоволенні клопотань у судовому засіданні 04.03.2014р..

Виходячи із вимог, викладених у заяві про відвід та пояснень і заперечень з цього приводу учасників розгляду справи, суд вважає, що вимоги не є належно обґрунтовані, а тому до задоволення не підлягають

Керуючись ст.ст.20,24208-210 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про відвід судді Мулявка О.В., відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМулявка О. В.