Рішення № 37451025, 16.01.2014, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/3097/13-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"16" січня 2014 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Сойми М.М., при секретарі Шерегій Н.В., за участю представників позивача Садварі Г.І., Лендєла П.С., відповідача ОСОБА_3, представника органу опіки та піклування Іршавської РДА - Рендзей О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Державний Ощадний банк України" в особі: ТВБВ №10006/048 філії - Закарпатське обласне управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, що діє від свого імені та як законний представник в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_10, що діє від свого імені та як законний представник в інтересах неповнолітньої ОСОБА_11, де треті особи: орган опіки та піклування Іршавської районної державної адміністрації, Іршавський районний сектор головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів та третіх осіб про звернення стягнення на предмет іпотеки, виселення та стягнення судових витрат.

В позовній заяві позивачем зазначено, що по кредитному договору від 13 березня 2007 року № 29-СП-07 ОСОБА_3 надано кредит в розмірі 200 000,00 гривень для споживчих потреб зі сплатою 15,5 % річних на строк до 13 березня 2015 року. 15 жовтня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 29-СП-07 від 13 березня 2007 року, згідно якої сторони дійшли згоди про зміну відсоткової ставки за користування кредитом на 18 % річних, починаючи з 15 жовтня 2008 року. ОСОБА_3 зобов'язався повернути кредит та відсотки щомісячно, відповідно до умов договору. Однак, ОСОБА_3 порушив умови даного кредитного договору та не повернув основний борг та відсотки за користування кредитом. Станом на 29 листопада 2013 року розмір заборгованості ОСОБА_3 по кредитному договору перед позивачем становить 234 076, 68 грн., з яких: 167 584, 07 гривень - основний борг, 44 010, 70 гривень - відсотки за користування кредитом, 22 481, 91 гривень - пеня за несвоєчасне погашення кредиту. З метою забезпечення виконання зобов»язань по даному кредитному договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено іпотечний договір № 1070 від 13 березня 2007 року, за яким останній передав у іпотеку належний йому на праві власності житловий будинок з надвірними спорудами у АДРЕСА_1. Просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки з виселенням відповідачів та стягнути з відповідача ОСОБА_3 судові витрати.

Представники позивача Садварі Г.І. та Лендєл П.С. в судовому засіданні вимоги позову підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві, просять вимоги позову задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги позову визнав в повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, що діє від свого імені та як законний представник в інтересах неповнолітніх ОСОБА_8 та ОСОБА_9, ОСОБА_10, що діє від свого імені та як законний представник в інтересах неповнолітньої ОСОБА_11, в судове засідання не з»явилися повторно з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а тому, суд вважає, що на підставі ст. 169 ч.4 ЦПК України, справу слід розглянути у їх відсутності на підставі письмових доказів, що є в матеріалах справи.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Іршавської районної державної адміністрації Рендзей О.І. в судовому засіданні заперечила щодо виселення неповнолітніх із житлового будинку, мотивуючи, що таким чином було порушено їх право на житло.

Представник третьої особи Іршавського районного сектору головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області в судове засідання не з»явився, позаяк надіслав суду заяву, в якій просить справу розглянути у його відсутності.

Заслухавши учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний та його слід задовольнити, виходячи з наступного.

Правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України і Законом України «Про іпотеку».

Згідно із ст. ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В судовому засіданні встановлено, що 13 березня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 29-СП-07, згідно якого ОСОБА_3 надано кредит в розмірі 200 000,00 гривень для споживчих потреб зі сплатою 15,5 % річних на строк до 13 березня 2015 року. 15 жовтня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 була укладена додаткова угода № 1 до кредитного договору № 29-СП-07 від 13 березня 2007 року, згідно якої сторони дійшли згоди про зміну відсоткової ставки за користування кредитом на 18 % річних, починаючи з 15 жовтня 2008 року та ОСОБА_3 взяв на себе зобов»язання погашати кредит та відсотки щомісячно ануїтентними платежами в сумі 3 875,00 гривень. Відповідно до п.п. 1.5, 4.3.1., 4.3.2 кредитного договору ОСОБА_3 зобов»язався належним чином виконувати взяті на себе зобов»язання за цим договором та зобов»язався здійснювати своєчасне та повне погашення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом щомісячно до 13 числа місяця, наступного за звітним, ануїтетними платежами в розмірі 3 875, 00 гривень шляхом внесення готівки до каси Банку, або шляхом безготівкових перерахувань на відповідні позичкові рахунки позичальника, відкриті в АТ «Ощадбанк», починаючи з 13 квітня 2007 року. Останнє погашення здійснити не пізніше 13 березня 2015 року. Відповідно до п. 5.2 даного кредитного договору за порушення взятих на себе зобов»язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом позичальник зобов»язався сплатити банку пеню в розмірі 0,05% від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення.

Факт отримання ОСОБА_3 у банку коштів у сумі 200 000, 00 гривень, стверджено ксерокопією видаткового касового ордера від 14 березня 2007 року.

В забезпечення виконання зобов"язань по даному кредитному договору 13 березня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, за яким останній передав у іпотеку належний йому на праві власності житловий будинок з надвірними спорудами у АДРЕСА_1, Закарпатської області, з обумовленою вартістю - 395 944,00 грн..

Щодо вказаного іпотечного договору діє презумпція правомірності правочину (ст. 204 ЦК України).

Зобов»язання за кредитним договором позичальник належним чином не виконував, в результаті чого відповідно до довідки-розрахунку, заборгованість ОСОБА_3 перед банком станом на 29 листопада 2013 року становить 234 076, 68 грн., з яких: 167 584, 07 грн. - основний борг, 44 010, 70 грн. - відсотки за користування кредитом та 22 481, 91 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Також відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Враховуючи те, що відповідач належним чином взяті на себе зобов'язання не виконує, в банку виникає право вимагати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п.п. 6.1, 6.2 договору іпотеки від 13 березня 2007 року звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором Банку здійснюється з додержанням встановленого чинним законодавством порядку будь-яким із способів, зокрема, шляхом прилюдних торгів, що узгоджується зі ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги.

Відповідно до письмових вимог про виконання зобов»язань від 11 вересня 2013 року та від 21 жовтня 2013 року ОСОБА_3 попереджався про добровільну сплату заборгованості по кредитному договору та про дострокове погашення кредиту за кредитним договором.

Що стосується позовної вимоги Банку про виселення мешканців з житлового будинку, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 40 ЗУ "Про іпотеку" звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення - є підставою для виселення всіх мешканців.

Відповідно до п. 43 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке. Згідно з частиною четвертою ст. ст. 9, 109 ЖК України, ст. ст. 39 - 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення. При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

З матеріалів справи вбачається, що 18 вересня 2013 року позивач звернувся до відповідачів з письмовою вимогою про звільнення вказаного житлового будинку в тридцятиденний строк з дня отримання цієї вимоги (а.с. 22-23). Вказана вимога вручена відповідачам (а.с. 25-26). Однак, відповідачі в добровільному порядку звільнити вказаний будинок не бажають.

Згідно до п.1 ст. 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов"язання настають правові наслідки встановлені договором.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в підтвердження своїх вимог чи заперечень.

За наведених вище обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 11, 60, 169 ч.4, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 33, 35, 39-40 ЗУ «Про іпотеку», ст. 109 ЖК України, суд, -

Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства "Державний банк України" в особі: ТВБВ №10006/048 філії - Закарпатське обласне управління АТ "Ощадбанк" задовольнити.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 1070 від 13 березня 2007 року, а саме: житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу ОСОБА_3 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності від 23 лютого 2006 року, виданого виконкомом Доробратівської сільської ради, для погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 29-СП-07 від 13 березня 2007 року в розмірі 234 076,68 гривень (Двісті тридцять чотири тисячі сімдесят шість гривень 68 копійок), в тому числі: 167 584,07 грн. (Сто шістдесят сім тисяч п'ятсот вісімдесят чотири гривні 07 копійок) - основного боргу, 44 010, 70 грн. (Сорок чотири тисячі десять гривень 70 копійок) - відсотків за користування кредитом, 22 481, 91 грн. (Двадцять дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 91 коп.) - пені за несвоєчасне погашення кредиту.

Встановити початкову ціну предмета іпотеки за іпотечним договором № 1070 від 13 березня 2007 року на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів, а кошти отримані від реалізації предмета іпотеки направити на погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ №10006/048 АТ "Ощадбанк" (м.Іршава, вул. І.Франка, 2. МФО 312356, код 09312190).

Виселити ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 з житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстраційного обліку ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10006/048 АТ "Ощадбанк" (м. Іршава, вул. І.Франка, 2, МФО 312356, код 09312190) судовий збір в сумі 2 570, 20 грн. (Дві тисячі п'ятсот сімдесят гривень 20 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча суддя: Сойма М.М.