Рішення № 37450877, 01.03.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.02.14р. Справа № 904/748/14

За позовом Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", м. Київ в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", м. Полтава

до Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

про стягнення 6 687,02 грн.

Суддя Первушин Ю.Ю.

Секретар судового засідання - помічник судді Рустамова З.Р.

Представники:

від позивача: Ковтун А.П. - представник, довіреність № 256 від 11.12.2013 року.

від відповідача: Данильченко О.О. - представник, довіреність № 653-О від 17.02.2014 року.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "УКРТЕЛЕКОМ", м. Київ в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ", м. Полтава звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ суму основного боргу в розмірі 6 422 грн. 90 коп., пеню в сумі 123 грн. 17 коп., суму збитків від інфляції в розмірі 54 грн. 95 коп., 3% річних в сумі 86 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №742-23 оренди місць у стійках, U (Юнітів) для встановлення обладнання, устаткування та інших спеціальних пристроїв від 02.11.2012 року в частині своєчасної та повної сплати орендної плати за період з 28.02.2013 року по 31.01.2014 року. Також, у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем орендної плати позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню, збитки від інфляції та 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 08.02.2014 року порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 26.02.2014 року.

У судовому засіданні представник Позивача подав заяву про зменшення позовних вимог № 01 - 102 юр від 21.02.2014 року в якій зазначає, що 07.02.2014 року Відповідачем повністю сплачено суму основного боргу у розмірі 6 422, 90 грн. У зв'язку з чим, просить суд стягнути з Відповідача на користь Позивача пеню в сумі 123 грн. 17 коп., суму збитків від інфляції в розмірі 54 грн. 95 коп., 3% річних в сумі 86 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827 грн. 00 коп.

В свою чергу представник Позивача у судовому засіданні подав докази (банківська виписка від 24.02.2014 року) сплати пені в сумі 123 грн. 17 коп. та 3% річних в сумі 86 грн. 00 коп. та відзив на позовну заяву № б/н від 24.02.2014 року, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідачем погашено заборгованість перед позивачем.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 26.02.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, оцінивши надані до матеріалів справи докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2012 року між Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Полтавської філії ПАТ "Укртелеком" (далі - Позивач/Орендодавець) та Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (далі - Відповідач/Орендар) був укладений договір № 742-23 оренди місць у стійках, U (Юнітів) для встановлення обладнання, устаткування та інших спеціальних пристроїв (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування місце в стійці СКУ, займає висоту 2 Юніта (далі - майно), яке знаходиться в будинку № 19 за адресою: м. Кременчуці по вулиці Леніна, для розміщення технологічного обладнання.

Сторони домовились про те, що на їхні договірні правовідносини не поширюються норми Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року №786 "Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу"(п.1.3 договору).

Відповідно до п.2.1 договору передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток 1). Передача майна в оренду не передбачає передачі орендодавцеві права власності на нього. Власником орендованого майна залишається орендодавець, а орендар користується ним протягом строку дії цього договору (п.2.2 договору).

01.10.2012 року сторонами підписаний акт приймання-передачі майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов договору №742-23 від 02.11.2012 року в строкове платне користування частину технологічної стійки висотою 2 Юніта, розташоване за адресою: м. Кременчуці по вулиці Леніна, для розміщення технологічного обладнання. (а.с. 18).

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 276,00 грн. з ПДВ (20%) за 1 U (Юніт)/ місце в стійці СКУ. Орендна плата за перший місяць оренди за 2 U (Юніта)/ місць у стійці СКУ становить 552, 00 грн. з ПДВ (20%) та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку дії договору оренди.

Витрати на утримання майна, плату за комунальні послуги та інші включено до розміру фіксованої орендної плати. Орендар додатково відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця у термін, зазначений у п.3.6 договору (п.3.3, п.3.4 договору).

Згідно п. 3.6. Договору, орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом із актом про надані послуги та податковою накладною.

Позивачем нараховано заборгованість у розмірі 6 422 грн. 90 коп. за період з 28.02.2013 року по 31.01.2014 року за Договором оренди № 742 - 23 від 02.11.2012 року.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку ( ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п.1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У судовому засіданні представник Позивача подав заяву про зменшення позовних вимог № 01 - 102 юр від 21.02.2014 року (а. с. 55-56) з якої свідчить, що 07.02.2014 року Відповідачем повністю сплачено суму основного боргу у розмірі 6 422, 90 грн., що підтверджується платіжним дорученням (а. с. 74), решту позовних вимог, зокрема щодо стягнення пені в сумі 123 грн. 17 коп., суму збитків від інфляції в розмірі 54 грн. 95 коп., 3% річних в сумі 86 грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827 грн. 00 коп. просить стягнути з Відповідача на користь Позивача.

Позивач у судовому засіданні подав докази сплати пені в сумі 123 грн. 17 коп. та 3% річних в сумі 86 грн. 00 коп., що підтверджується банківською випискою від 24.02.20014 року (а. с. 77) в зв'язку з чим, провадження у справі в зазначеній частині позовних вимог підлягає припиненню за правилами п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати платежів по договору №742-23 від 02.11.2012 року Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 54, 95 грн., наданий розрахунок (а.с. 10) перевірено господарським судом.

Оскільки прострочення виконання зобов'язання має місце є правомірною та підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 54, 95 грн.

З огляду на вищевикладене, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню сума інфляційних втрат у розмірі 54, 95 грн., провадження у справі в частині стягнення суми пені у розмірі 123, 17 грн. та 3% річних у розмірі 86, 00 грн. підлягає припиненню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення суми пені у розмірі 123, 17 грн. та 3% річних у розмірі 86, 00 грн.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПРИВАТБАНК" (49094, місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (01601, місто Київ, бульвар Т. Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Полтавської філії Публічного акціонерного товариства "УКРТЕЛЕКОМ" (36000, місто Полтава, вулиця Жовтнева, 33, код ЄДРПОУ 01186975, на р/р 26008132001019 в ПОД ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" МФО 331605) збитки від інфляції в розмірі 54 грн. 95 коп. та судовий збір в розмірі 1827 грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.03.2014 року.

Суддя Ю.Ю. Первушин