Ухвала суду № 37450849, 27.02.2014, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 лютого 2014 року ЛуганськСправа № 812/5003/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пляшковій К.О.,

суддів: Матвєєвої В.В.,

Солоніченко О.В.,

при секретарі: Стройній О.О.,

за участю

позивач: ОСОБА_2,

відповідачів: Шепіль В.В. (довіреність № 6.1/1-7/3768 від 30.10.2013,

№ 99-99-10-17/12/25 від 31.12.2013),

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Луганської митниці Міндоходів про встановлення способу та порядку виконання постанови суду від 15.07.2013 по справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства доходів і зборів України, Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправними дій, скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2014 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла заява Луганської митниці Міндоходів про встановлення способу та порядку виконання постанови суду від 15.07.2013 по справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства доходів і зборів України, Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання протиправними дій, скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в обґрунтування якої зазначено таке.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15.07.2013 у справі № 812/5003/13-а частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства доходів і зборів України, Луганської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області про визнання дій протиправними, скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Серед іншого, постановлено поновити ОСОБА_2 на посаді заступника начальника Луганської митниці.

Постанова суду є незрозумілою та такою, що потребує встановлення способу та порядку виконання з таких питань.

У зв'язку з утворенням Міністерства доходів і зборів України та реорганізацією Луганської митниці шляхом приєднання її до Луганської митниці Міндоходів правонаступником Луганської митниці є Луганська митниця Міндоходів.

Відповідно до повідомлення від 20.08.2013 № 20 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи 20.08.2013 внесено запис № 13821120022004558 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи Луганська митниця.

Згідно з організаційною структурою Луганської митниці Міндоходів, затвердженою наказом Луганської митниці Міндоходів від 23.10.2013 № 251 «Про введення в дію структури та штатного розпису Луганської митниці Міндоходів», в структурі та штатному розписі Луганської митниці Міндоходів передбачена посада заступника начальника, штатна чисельність - одиниця, яка за своїми функціональними обов'язками відповідно до Тимчасового розподілу обов'язків між начальником Луганської митниці Міндоходів та його заступниками, затвердженим наказом Луганської митниці Міндоходів від 06.06.2013 № 60 не відповідає функціональним обов'язкам за посадою заступника начальника Луганської митниці.

Враховуючи вищевикладене Міністерство доходів і зборів України не має реальної можливості виконати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.07.2013 в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника Луганської митниці, тому факт поновлення позивача на посаді заступника Луганської митниці потребує додаткового роз'яснення.

Крім того, суд вирішуючи питання про право, не визначив порядок та спосіб виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника Луганської митниці, в розрізі питання знаходження митниці на момент винесення постанови 15.07.2013 у стадії припинення.

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до вимог ст.49, 257, 263 КАС України заявник просив встановити спосіб та порядок виконання постанови суду від 15.07.2013 по справі № 812/5003/13-а в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника Луганської митниці.

У судовому засіданні представник заявника надав пояснення, аналогічні викладеним у заяві про встановлення порядку та способу виконання судового рішення.

Позивач у судовому засіданні повідомив, що ним вжито заходів для поновлення його на посаді заступника начальника Луганської митниці та виконання судового рішення. Так, представником позивача 18.07.2013 направлено виконавчі листи по справі № 812/5003/13-а голові комісії з реорганізації Державної митної служби України та начальнику Луганської митниці, що підтверджено копіями фіскальних чеків від 18.07.2013, описами вкладення до цінних листів, копіями листів. Згодом, а саме 25.12.2013 представником позивача направлено звернення щодо виконання судового рішення Міністру доходів і зборів України. Разом з тим, до теперішнього часу судове рішення не виконано.

Представник Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.

З огляду на положення ст.257, 263 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву про встановлення способу та порядку виконання судового рішення за відсутності представника Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області.

Розглянувши заяву Луганської митниці Міндоходів про встановлення способу і порядку виконання судового рішення, дослідивши постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15.07.2013, суд приходить до висновку, що заява відповідача про встановлення порядку і способу виконання постанови суду не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення.

З огляду на викладене суд зазначає, що судове рішення повинно бути повним, тобто повинно вирішувати усі позовні вимоги та усі питання, пов'язані з розглядом спору. Способом усунення неповноти судового рішення є прийняття додаткової постанови чи постановлення додаткової ухвали.

Додаткове судове рішення ухвалюється за наявності однієї або кількох підстав, зокрема, наведеної у п.2 ч.1 ст.168 КАС України.

На думку суду, такий недолік рішення суду унеможливлює його примусове виконання.

Згідно ч.1 ст.257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Суд зауважує, що визначення порядку виконання рішення - це встановлення у судовому рішенні конкретних заходів та дій, які слід учинити сторонам, державному виконавцеві, іншим суб'єктам владних повноважень у разі, якщо рішення буде виконано добровільно.

Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень (незалежно від того, чи залучалися вони до участі у справі) можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Забезпечення виконання рішення - це вчинення конкретних дій для надання практичної допомоги у виконанні судового рішення.

Згідно ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що суд зобов'язаний поновити працівника на роботі, якщо він звільнений без законної підстави.

Дослідженням постанови Луганського окружного адміністративного суду від 15.07.2013 у справі № 812/5003/13-а встановлено, що у резолютивній частині судового рішення зазначено, зокрема, про поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника Луганської митниці з 01 травня 2013 року.

З викладеного вбачається, що резолютивна частина постанови суду від 15.07.2013 у справі № 812/5003/13-а містить визначення порядку виконання судового рішення - поновлення на посаді.

Відтак, доводи представника заявника щодо не зазначення у судовому рішенні порядку його виконання є необґрунтованими та не заслуговують на увагу.

Що стосується визначення способу виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 257 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Відповідно до ч.4 ст.257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Порядок виконання рішення про поновлення на роботі визначено ст.76 Закону України «Про виконавче провадження».

Так, відповідно до ч.1 цієї статті рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується негайно. Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, фізичною особою, фізичною особою - підприємцем, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника, після чого державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

З вищевикладеного вбачається, що Законом України «Про виконавче провадження» встановлено єдиний спосіб виконання рішення про поновлення на роботі - видання відповідного наказу (розпорядження) власником або уповноваженим ним органом (працедавцем), яким прийнято незаконне рішення про звільнення.

Суд вважає, що оскільки спосіб виконання рішення про поновлення на роботі знайшов своє нормативне закріплення у Законі України «Про виконавче провадження», додаткове визначення цього способу у судовому рішенні не потребується.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява про встановлення порядку та способу виконання судового рішення є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Посилання представника заявника на положення ст.263 КАС України, як нормативне обґрунтування наявності підстав для встановлення порядку та способу виконання судового рішення, суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до положень ч.1 ст.263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Системним аналізом вищевикладеного встановлено, що статтею 263 КАС України обумовлено право особи, яка бере участь у справі звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення тільки за наявності обставин, що ускладнюють виконання такого рішення.

У розумінні положень цієї статті порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права і обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Що стосується зміни способу виконання судового рішення, то як вже вищевказано способом виконання рішення про поновлення на роботі є видання відповідного наказу (розпорядження) власником або уповноваженим ним органом (працедавцем), яким прийнято незаконне рішення про звільнення.

Тобто обставини неможливості виконання у спосіб визначений Законом України «Про виконавче провадження» мають бути встановлені при примусовому виконанні рішення.

Судом встановлено, що позивачем отримано виконавчі листи у даній адміністративній справі, разом з тим позивач із заявою про примусове виконання виконавчих листів до органів державної виконавчої служби не звертався.

Відтак, звернення до адміністративного суду за зміною порядку та способу виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення та встановлення обставин, що ускладнюють його виконання, на думку суду, є передчасним.

До того ж, звертаючись до суду за зміною порядку та способу виконання судового рішення, заявник або державний виконавець має запропонувати суду інший порядок чи спосіб, ніж визначений рішенням суду.

На підставі ч.3 та ч.7 ст.160 КАС України у судовому засіданні 27 лютого 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Складення ухвали у повному обсязі відкладено до 04 березня 2014 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин ухвали у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.168, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Луганської митниці Міндоходів про встановлення способу та порядку виконання постанови суду від 15.07.2013 по справі № 812/5003/13-а, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Повний тест ухвали складено та підписано 04 березня 2014 року.

Головуючий суддя К.О. Пляшковасуддя суддя В.В. Матвєєва О.В. Солоніченко