Ухвала суду № 37450679, 26.02.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Михайлик А.С.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року справа №805/479/14 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Юрко І.В., Блохіна А.А., секретаря судового засідання Манаєва М.В., за участі представника позивача Стадник В.В., представника відповідача Шубських О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року у справі № 805/479/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Агро» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 09.01.2014 року звернувся до суду з адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що податковим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт № 1378/22-01/37966985 від 06.11.2013 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 29.11.2011 року по 30.09.2013 року, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 29.11.2011 року по 30.09.2013 року. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 3 від 06.12.2013 року про виключення підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, спеціальне свідоцтво реєстрації платника податку на додану вартість від 01.04.2012 року № 20002283 серії НБ № 067480 Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Агро» анульоване. Просив суд скасувати вказане рішення та зобов'язати відповідача відновити з 06.12.2013 року дію свідоцтва про реєстрацію позивача, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року позов задоволено частково.

Скасовано рішення від 6 грудня 2013 року № 3 (реєстраційний номер 7876/10/05-64-18-02-13) про виключення Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Агро» з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою і просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що оскаржувана постанова прийнята в результаті неправильної оцінки судом матеріалів справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що перевіркою не підтверджено утримання на підприємстві свійської птиці, оприбуткування та подальша реалізація яєць, як продукції власного сільськогосподарського виробництва.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток Агро" з 1 квітня 2012 року є платником податку на додану вартість спеціального режиму, що підтверджується свідоцтвом серії НБ № 067480.

Згідно свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість серії НБ № 067480 позивач здійснює наступні види діяльності: обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності платника податку у сфері сільського та лісового господарства і рибальства (код 10.11. згідно КВЕД); вирощування зернових та технічних культур (код 01.11. згідно КВЕД), розведення птиці (код 01.47. згідно КВЕД), розведення інших тварин (код 01.49. згідно КВЕД), що відповідають пп.пп. 209.17.17, 209.17.1, 209.17.7, 209.17.8 п. 209.17 ст. 209 Податкового кодексу України (том 1 а.с. 22).

В період з 21 по 30 жовтня 2013 року на підставі наказу № 343 від 21 жовтня 2013 року та направлень на перевірку Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку.

За результатами перевірки складено акт № 1378/22-01/37966985 від 06 листопада 2013 року. В акті перевірки відповідачем вказано на порушення позивачем пункту 137.1 статті 137, пунктів 138.1 та 138.8 статті 138, 185.1. статті 185, пункту 187.1. статті 187, пунктів 198.2. та 198.3.статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено дохід, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 8 865 665,00 грн.; завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування на загальну суму 7 046 393 грн.; завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість платника спеціального режиму оподаткування на загальну суму 2 152 292,00 грн.; завищено розмір податкового кредиту з податку на додану вартість платника спеціального режиму оподаткування на загальну суму 1 446 520,00 грн.; завищено розмір податкових зобов'язань з податку на додану вартість по загальній декларації на загальну суму 619 676,00 грн.; завищено податковий кредит з податку на додану вартість по загальній декларації на загальну суму 403 580,00 грн. (том 1 а.с. 25-87).

06 грудня 2013 року відповідачем на підставі зазначеного акту прийнято рішення № 3 про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Як зазначено в наведеному рішенні підставою його прийняття стали висновки акту про те, що сільськогосподарське підприємство в період з квітня по грудень 2012 року мало сукупну вартість поставок всіх товарів (послуг) в сумі 10 164 215,00 грн., у тому числі несільськогосподарських товарів (послуг) 10 164 215,00 гривень, що становить 100 відсотків та перевищує 25 відсотків вартості всіх поставлених товарів (послуг). Причиною зняття з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування та/або реєстрації як платника податку на додану вартість на загальних підставах, вказано - недотримання позивачем на момент реєстрації платником ПДВ спеціального режиму оподаткування вимог 209.6. статті 209 Податкового кодексу України в частині питомої ваги вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів протягом попередніх 12 послідовних звітних періодів сукупно. Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток Агро» підлягає виключенню з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та анулювання спеціального свідоцтва та реєстрації підприємства як платника податку на додану вартість на загальних підставах. Товариство вважається платником податку на загальних підставах з 1 квітня 2012 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову щодо протиправності рішення № 3 від 06 грудня 2013 року з наступних підстав.

Відповідно до ст. 209 Податкового кодексу України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування (пункт 209.1).

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей (пункт 209.2).

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 209.6 статті 209 Податкового кодексу України визначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що: а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб'єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду; б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником (пункт 209.7).

Пунктом 209.17 статті 209 Податкового кодексу України визначено перелік видів діяльності на які поширюється дія спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

У відповідності із статтею 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (198.3).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3).

Статтею 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

На підтвердження реальності господарських операцій із Товариством з обмеженою відповідальністю «Вариант» позивачем надано наступні документи.

Між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вариант» 07 грудня 2011 року укладений договір № 01-145, за умовами якого останній зобов'язався поставити в обумовлені строки курей живою вагою згідно накладних, на виконання умов договору позивачем надані видаткові накладні від 14 грудня 2011 року та акти на переміщення тварин з північного корпусу Щербанівської птахоферми № 2 до південного корпусу Щербанівської птахоферми № 1 (том 4 а.с. 11-16, 239-245, том 12 а.с. 151-157).

14 грудня 2011 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вариант» (далі ТОВ «Вариант») укладено договір № 01-85/11, яким передбачено постачання останнім на адресу позивача комбікорму у кількості, якості та асортименті і по цінах згідно з накладними, що є невід'ємними частинами договору (том 4 а.с. 17-19). Виконання умов зазначеного договору підтверджено видатковими накладними, якими оформлювалася передача товару та товарно-транспортними накладними, складеними під час перевезення зазначеного вантажу (том 4 а.с. 175-238, том 7 а.с. 184-211, 220-245, том 8 а.с. 7-56, 63-188, том 9 а.с. 7-86, 95-186, том 10 а.с. 10-13, 64-119, 129-222, том 11 а.с. 1-50, 53-60, 61- 122).

27 грудня 2011 року між позивачем та ТОВ «Вариант» укладено договір купівлі - продажу основних засобів № ДГ-98-53 , зі змісту якого вбачається, що позивач придбав у ТОВ «Вариант» основні засоби у вигляді касового апарату Датекс МП-50, що розташований за адресою м. Донецьк, вул. Куйбишева, 70. Зазначений касовий апарат прийнятий згідно акту від 27 грудня 2011 року. Також виконання умов цього договору підтверджено наявною в матеріалах справи видатковою накладною (том 4 а.с. 20-21, 22, 174).

Згідно умов договорів № 04-14а від 29 листопада 2011 року, № 29/11 від 30 листопада 2011 року, № 04-09а від 2 квітня 2012 року, № 04-12а від 10 квітня 2012 року, № 04-14а від 17 травня 2012 року, № 04-38/2012 від 4 грудня 2012 року, від 1 жовтня 2012 року позивач набув на умовах оренди наступні приміщення за адресою м. Донецьк, вул. Щорса, 104; птахокомплекс, що розташований за адресою: Донецька обл., Костянтинівський район, с. Заря, вул. Каспійська, буд. 61; Ясинуватської птахофабрики № 1 та Ясинуватської птахофабрики № 2, будівлю кормоцеху, що розташовані за адресою: Донецька обл., с. Красний Партизан, вул. Гагаріна; приміщення за адресою: м. Донецьк, вул. Куйбишева, 70. На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивач надав акти приймання-передачі нерухомого майна та акти здачі-прийняття робіт (том 4 а.с. 2-12, 31-34, 41-50, 78-82, 97-101, 172, 173, том 6 а.с. 130, 146-149, том 7 а.с. 168- 171, 176, 177, 213- 216, том 8 а.с. 3, 59, том 9 а.с. 2, 88, 89, 91, том 10 а.с. 2-5, 57- 63, 120, 124-126, 223- 225, том 11 а.с. 51, 52, 123, 124).

На підставі договору № 04-13а від 9 квітня 2012 року позивач набув у строкове платне користування автотранспортні засоби ГАЗ 33021, державний номер 14657 ЕА, ГАЗ 33021, державний номер 02650 ЕВ, ГАЗ 3104, державний номер 5664 ЕВ, КАМАЗ 5320, державний номер 115-69. На підтвердження вчинення правочинів позивач надав акти приймання-передачі автотранспортних засобів та акти здачі-прийняття робіт (том 4 а.с. 36-39, 40, том 7 а.с. 175, 215, том 8 а.с. 2, 60, том 9 а.с. 3, 90, том 10 а.с. 1, 56, 121).

На підставі договору № 53/2012 від 14 грудня 2012 року позивач придбав у ТОВ «Вариант» автотранспортні засоби відповідно до додатку № 1, що підтверджується видатковими накладними, які наявні в матеріалах справи (том 4 а.с. 83-85, том 7 а.с. 178-182).

Згідно умов договору № 23/2012 від 25 червня 2013 року позивач придбав у ТОВ «Вариант» офісні меблі відповідно до додатку № 1, виконання умов договору підтверджується видатковою та податковою накладною та актами здачі-приймання виконаних робіт (том 4 а.с. 64-67, том 6 а.с. 99-100, том 10 а.с. 9).

На підставі договору № 27/2012 від 31 липня 2012 року позивач придбав маркувальне обладнання, за вартістю та кількістю, що вказується у накладній на товар. За умовами договорів № 28/12 від 2 липня 2012 року та № 29/12 від 2 липня 2012 року позивач зобов'язався відшкодувати ТОВ «Вариант» витрати на здійснені комунальні платежі по орендованим позивачем виробничих потужностей. На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надано видаткові та податкові накладні, акти здачі-приймання виконаних робіт (том 6 а.с. 4, 7, 8, 75, том 7 а.с. 183, том 8 а. с. 4-6, 58, 61-62, том 9 а.с. 4-6, 186, том 12 а.с. 197-204).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем неправомірно прийнято рішення № 3 від 06 грудня 2013 року, оскільки позивачем були надані всі необхідні копії первинних документів, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Також колегія суддів зазначає, що посилання відповідача на акт перевірки ДПІ у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДОНАГРОСТАН ЛТД» від 28.10.2013 року № 1306/05-64-22-05-11/38355879 та акт перевірки ДПІ у Калінінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Варіант» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями за грудень 2012 року, є безпідставним, оскільки позивач у відповідності до положень Податкового Кодексу України не повинен відповідати за діяльність не тільки свого контрагента, а і по всьому ланцюгу постачальників (том 11 а.с. 130-140, 141-215).

При апеляційному розгляді справи позивачем було надано податкову звітність, а саме: розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 2012 та 2013 роки, які були подані позивачем до податкового органу по квитанціях відповідно № 1,2 від 22.01.2013 року та № 1, 2 від 17.02.2014 року, за якими в п. 5 частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік складала відповідно 90, 88 % та 84, 16 %. Звітність була прийнята без зауважень (т. 12 а.с. 229-236).

Як було встановлено колегією суддів, дана звітність не була врахована відповідачем при здійсненні перевірки і не знайшла свого відображення в акті № 1378/22-01/37966985 від 06 листопада 2013 року, при тому, що акт був єдиним документом, врахованим комісією при прийнятті спірного рішення.

Окрім того, оцінюючи прийняте податковім органом спірне рішення на відповідність приписам ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів вважає, що воно не відповідає його вимогам з огляду на те, що в якості правового обґрунтування відповідачем вказано на п. 209.11 та 209.12 ст. 209 ПК України, які мають ще додаткові законодавчо визначені підстави і заходи для вирішення питання для виключення підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування. Рішення суб'єкта владних повноважень з правової точки зору повинно бути бездоганним як за формою, так і за змістом, і тим більше - за правовим обґрунтуванням його прийняття.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При розгляді даної справи податковий орган не надав жодного доказу на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення.

Угоди між позивачем та його контрагентами в судовому порядку не оспорені, податковому органу жодним нормативно-правовим актом не надано права ревізувати умови укладених договорів. Наявні окремі недоліки первісних документів бухгалтерського та податкового обліку не є такими, що тягнуть їх невизнання як доказів в розумінні ст. 79 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції були правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

З огляду на вищезазначене та керуючись ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року у справі № 805/479/14 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 січня 2014 року у справі № 805/479/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток Агро» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції - Вищого адміністративного суду України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 4 березня 2014 року.

Головуючий суддя: Г.М. Міронова

Судді: І.В. Юрко

А.А. Блохін