Ухвала суду № 37450638, 26.02.2014, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2014 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Галичанського А. Д.

суддів: Перепелюк І.Б., Яремка В.В.

секретар Собчук І.Ю.

за участю: ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2, на заочне рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 червня 2012 року,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 червня 2012 року позов Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» задоволено.

Передано в заклад Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» шляхом вилучення у ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1, належне йому на праві власності заставлене майно, а саме: автомобіль Ореl, марки Vectra, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий/седан, номер кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CVF0AK00040297 від 25.01.2008 року станом на 17.01.2012 року в сумі 23579,34 доларів США, (що еквівалентно станом на 14.06.2012 року згідно довідки НБУ 100 доларів США - 799,2500 грн. в розмірі 188457,87 гривень), звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль Оре1, марки Vectra, рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий/седан, N кузова/шасі: НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, початковою ціною в сумі 159500,00 гривень,

22ц-1/14 р. Головуючий у 1-й інстанції Кибич І.А.

категорія 19/27 Доповідач Галичанський А.Д.

що належить на праві власності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1), шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» (49094 м.Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь яким способом з іншою особою-покупцем зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням «Приватбанку» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вищезазначене рішення суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Вважає, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню в зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 25.01.2008 року між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем ОСОБА_1ІО. укладено кредитний договір № CVFOAK00040297, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 26083,73 доларів США (п.17.1 Договору) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,56 на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення 23.01.2015 року, що підтверджується копією кредитного договору (в рішенні суд першої інстанції помилково вказав, що кредит надавався в сумі 41590,66 доларів США, що суперечить матеріалам справи).

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує умови договору. Наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Станом на 17.01.2012

року заборгованість за кредитним договором становить 23579,34 доларів США, яка складається із наступного: 20886,60 доларів США - заборгованість за кредитом; 1013,28 - заборгованість по процентам за користування кредитом; 106,96 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом; 419,87 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 31,29 доларів США - штраф (фіксована

частина), 1121,34 доларів США - штраф (процентна складова), ІДО еквівалентно станом на 14.06.2012 року згідно довідки НБУ 100 доларів США -799,2500 грн. становить - 188457,87, що підтверджується копією розрахунку (а.с.3,4).

В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту №CVFOAK00040297 від 25.01.2008 року з відповідачем було укладено договір застави рухомого майна, згідно якого останній надав в заставу належне йому рухоме майно, а саме: автомобіль Ореl, марки Vectra

рік випуску 2007, тип ТЗ: легковий/седан, номер кузова/шасі: НОМЕР_3 реєстраційний помер НОМЕР_2, що належить на праві власності ОСОБА_1, що підтверджується копією договору застави рухомого майна.

01.09.2011 року відповідачу ОСОБА_1 було направлено повідомлення з вимогою виконати покладені на нього зобов'язання, що підтверджується копією реєстру відправлених претензій. Однак, вимога залишилась без задоволення.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Вищезазначені обставини, встановлені судом першої інстанції на підставі належних та допустимих доказів, яким дана правильна юридична оцінка і до спірних правовідносин правильно застосовані норми матеріального права, що їх регулюють.

Доводи апеляційної скарги з приводу невідповідності рішення суду першої інстанції вимогам ст.215 ЦПК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 «Про судове рішення в цивільній справі» є необґрунтованими та спростовуються текстом оскаржуваного рішення з якого видно, що структура та зміст рішення суду першої інстанції відповідають вимогам ст.215 ЦПК України та при його оформленні враховані роз'яснення вищезазначеної постанови Пленуму.

Посилання апелянта на те, що у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції не зазначаються докази, надані позивачем, які підтверджують суму боргу відповідача спростовуються посиланням в оскаржуваному рішенні на копію кредитного договору, розрахунок заборгованості, копію договору застави рухомого майна.

Доводи апелянта про сумлінне виконання ним обов'язків за кредитним договором спростовуються наявними у матеріалах справи розрахунками заборгованості та квитанціями наданими самим апелянтом (т.1 а.с.3-9, 15-19, 94-107), з яких вбачається, що ОСОБА_1 не дотримувався взятих на себе зобов'язань по вищезазначеному кредитному договору щодо строку сплати чергових платежів по кредиту, щодо умов особистого страхування та страхування предмета застави (п.п.17.1.1.-17.1.10; 17.2.1-17.2.2; 17.3; 17.4 Договору).

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправомірно врахував в суму боргу за договором зарезервовані кошти в сумі 15506,94 дол.США та проценти по них не впливають на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оскільки з розрахунку заборгованості вбачається, що із зазначених коштів до тіла кредиту додавалися страхові суми, які перераховувалися банком страховим компаніям за наступні страхування, як майна, так і особисте страхування боржника.

Щодо страхування предмета застави ОСОБА_1 з 25.01.2008 року по 25.01.2009 року згідно договору № 42941 добровільного страхування автомобіля, то даний факт позивачем визнається та не враховується при стягненні загальної заборгованості, що підтверджується розрахунком заборгованості (т.1 а.с.3,4).

Доводи апелянта про неправомірність стягнення судом першої інстанції всієї суми кредиту достроково є помилковими та спростовуються п.12.2.6 вищезазначеного кредитного Договору та ч.2 ст.1050 ЦК України, де передбачено право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, в разі прострочення повернення чергової частини позики.

Що стосується доводів про неправомірне стягнення судом достроково суми боргу без розірвання кредитного договору, то вони є безпідставними виходячи з наступного. Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Позивач у даній справі позовні вимоги про розірвання спірного кредитного договору не заявляв, а отже вони судом першої інстанції не вирішувалися.

Відповідно до висновків судово-економічної експертизи по даній справі від 28.11.2013 року, що призначена за клопотанням відповідача судом апеляційної інстанції, розмір заборгованості, що визначений ОСОБА_1 у різних варіантах наданих ним розрахунків не відповідає умовам спірного кредитного договору. Крім того встановлено, що визначено надання банком позичальникові кредитних коштів в сумі 26083,73 дол.США, яких частина кредиту: в розмірі 25317, 46 дол. США - з метою придбання автомобіля, в розмірі 253,17 дол. США з метою оплати перших страхових платежів за договором страхування на перший рік дії кредиту, в розмірі 6,75 дол.США з метою оплати коштів за реєстрацію предмета застави в державному реєстрі, у розмірі 506,35 дол.США з метою оплати винагороди за надання фінансового інструменту, що сплачується на момент видачі кредиту.

Таким чином, належними та допустимими доказами відповідачем не доведено, що заборгованість по договору кредиту станом на 17.01.2012 року визначена не у відповідності до умов вищезазначеного кредитного договору підписаного сторонами.

Що стосується заяви відповідача у апеляційній інстанції про залишення позовної заяви в даній справі без розгляду відповідно до п.2 ч.1 ст.207 ЦПК України, оскільки заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи слід зазначити наступне.

Як вбачається з довіреності № 867-О від 12 квітня 2011 року, що є у матеріалах справи Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк», в особі секретаря правління ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та діє на підставі Статуту ПАТ КБ «Приватбанк» (нова редакція затверджена загальними зборами акціонерів від 20.03.2010 р., погоджена Національним банком України 20.04.2010 р.) і Протоколу № 14 Засідання Наглядової Ради ПАТ КБ «Приватбанк» від 08.12.2009 р., уповноважено провідного експерта філії «Західне головне регіональне управління» ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_5, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, паспорт серія НОМЕР_4, виданий Вижницьким РВ УМВС України в Чернівецькій області, дата видачі 15.05.2002 р. на ведення даної справи.

Відповідно до пп. А п.9.4.4. Статуту ПАТ КБ «Приватбанк» у вищезазначені редакції Голова Правління діє без довіреності від імені Банку, представляє його інтереси в усіх установах, організаціях і підприємствах, а відповідно до пп. Є зазначеного пункту видає довіреності.

Згідно п.9.4.6.4. вищезазначеного Статуту передбачені повноваження Секретаря Правління видавати довіреності в межах повноважень Правління і Голови Правління.

Відповідно до Протоколу № 14 Засідання Наглядової Ради ПАТ КБ «Приватбанк» від 08.12.2009 р. на посаду Секретаря Правління Банку обрано ОСОБА_3

З довідки ПАТ КБ «Приватбанк» від 29.10.2013 р. № 201000/7-31612 вбачається, що дію довіреності № 867-О від 12 квітня 2011 року, якою ОСОБА_5 уповноважено на ведення справи не було припинено.

Згідно ч.3 ст.42 ЦПК України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи.

Таким чином, позовну заяву в даній справі від імені заінтересованої особи подано ОСОБА_5, який має передбачені законом повноваження на ведення справи.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотримання норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого за довіреністю діє ОСОБА_2, відхилити.

Заочне рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 14 червня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: