Рішення № 37449144, 25.02.2014, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/3206/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2014 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді : Беламут П.М. при секретарі Попович Н.П. за участю відповідача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Іршава цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від імені якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Вердикт" до ОСОБА_1, Державної реєстраційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність та усунення перешкод у здійсненні права власності

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 16.08.2007 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» (27.10.2009 року перейменовано на ПАТ «УкрСиббанк») було укладено договір про надання кредиту № 11199012000, згідно якого відповідач отримав кредит у сумі 20900,00 євро з кінцевим терміном повернення 16.08.2018 року зі сплатою 11,70 % річних за користування кредитом. 30.01.2009 року укладено додаткову угоду № 2 до даного договору № 11199012001 якою відповідачу подовжено кінцевий термін повернення кредиту 16.08.2022 року. В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між іпотекодавцем ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» було укладено договір іпотеки, згідно якого в іпотеку передано нерухоме майно, а саме виробничу базу, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, до складу якої входить : адмінбудівля - пекарня, загальна площа 84,45 кв.м.; склад-майстерня, загальна площа 23,40 кв.м.; гараж, загальна площа 84,30 кв.м.; склад олійниця, загальна площа 23,80 кв.м.; склад, загальна площа 164,70 кв.м.; навіс ; огорожа. В порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, станом на 19.03.2013 року заборгованість за кредитним договором № 11199012000 від 16.08.2007 року складає 26113,50 євро, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 269860,82 гривень, яка складається з : 18208,17 євро, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 188165,96 гривень - заборгованість по кредиту, 7905,33 євро, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 81694,86 гривень - заборгованість по відсотках, 08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило ПАТ «Дельта банк» права вимоги до кредитних договорів укладених між ПАТ «УкрСиббанк» та фізичними особами, в тому числі і по кредитному договору № 11199012000 від 16.08.2007 року, укладеним з відповідачем ОСОБА_1, просить суд в рахунок погашення заборгованості за договором про надання кредиту № 11199012000, яка становить 26113,50 євро, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 269860,82 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на - виробничу базу, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, до складу якої входить : адмінбудівля - пекарня, загальна площа 84,45 кв.м.; склад-майстерня, загальна площа 23,40 кв.м.; гараж, загальна площа 84,30 кв.м.; склад олійниця, загальна площа 23,80 кв.м.; склад, загальна площа 164,70 кв.м.; навіс ; огорожа, шляхом передачі іпотекодержателю вказаного предмету іпотеки у власність та визнання на нього права власності за іпотекодержателем ПАТ «Дельта банк» (ЄДРПОУ : 34047020, місце знаходження : 01001, Київська область, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36, корп. Б) на підставі договору іпотеки № 11199012000 від 16.08.2007 року, укладеного між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1. Зобов'язати Державну реєстраційну службу України (вул. Марини Раскової, 15, м. Київ, 02660) здійснити державну реєстрацію права власності на виробничу базу : місце знаходження застави : АДРЕСА_1, до складу якої входить : адмінбудівля-пекарня, загальна площа 84,45 кв.м. ; склад - майстерня, загальна площа 23,40 кв.м.; гараж, загальна площа 84,30 кв.м.; склад олійниця, загальна площа 23,80 кв.м.; склад, загальна площа 164,70 кв.м.; навіс; огорожа за ПАТ «Дельта Банк». Припинити право власності іпотекодавця ОСОБА_1 в тому числі право володіння, користування та розпорядження виробничою базою : місце знаходження застави : АДРЕСА_1, до складу якої входить адмінбудівля - пекарня, загальна площа 84,45 кв.м. ; склад - майстерня, загальна площа 23,40 кв.м.; гараж, загальна площа 84,30 кв.м.; склад олійниця, загальна площа 23,80 кв.м.; склад, загальна площа 164,70 кв.м.; навіс; огорожа. Припинити право користування виробничою базою, яка зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1. Стягнути на користь ПАТ «Дельта банк» ( ЄДРПОУ : 34047020, місце знаходження : 01001, Київська область, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36, корп. Б) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2698,61 грн. з ОСОБА_1.

Судове засідання проведено у відсутність представника позивача відповідно до ст. 169 ЦПК України та поданої заяви про розгляд справи у його відсутність.

Відповідач ОСОБА_1 в суді позов визнав частково, суду пояснив, що дійсно має місце вказана заборгованість по даному кредитному договору що обумовлено нестабільністю в економіці і погіршенням його майнового стану, визнає вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, в решті позовних вимог просить відмовити.

Розгляд справи проведено у відсутність представника відповідача Державної реєстраційної служби України відповідно до ст. 169 ЦПК України та поданого заперечення на позовну заяву, в якому просять суд в задоволенні позову до Державної реєстраційної служби відмовити з підстав, що договори, укладені у встановленому законом порядку та /або рішення суду, інші документи є підставою для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, однак рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень , про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав державний реєстратор приймає самостійно.

Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов до ОСОБА_1 слід задовольнити частково, в задоволенні позову до Державної реєстраційної служби України слід відмовити з наступних підстав:

В судовому засіданні встановлено, 16.08.2007 року між ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» (27.10.2009 року перейменовано на ПАТ «УкрСиббанк») було укладено договір про надання кредиту № 1199012000, згідно якого відповідач отримав кредит у сумі 20900,00 (двадцять тисяч дев'ятсот) Євро зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 11,70 % річних з кінцевим терміном повернення 16.08.2018 року. 30.01.2009 року укладено додаткову угоду № 1, № 2 до даного договору № 11199012000 якою відповідачу подовжено кінцевий термін повернення кредиту 16.08.2022 року. В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між іпотекодавцем ОСОБА_1 та АКІБ «УкрСиббанк» (27.10.2009 року перейменовано на ПАТ «УкрСиббанк») було укладено договір іпотеки № 11199012000 від 16.08.2007 р., згідно якого в іпотеку передано нерухоме майно, а саме виробничу базу, до складу якого входить : адмінбудівля-пекарня (літ. А), загальною площею 84,45 кв.м.; склад-майстерня (літ. Б), загальною площею 23,40 кв.м.;, гараж (літ. В), загальною площею 84,30 кв.м.; склад олійниця (літ. Г), загальною площею 23,80 кв.м.; склад (літ. Д), загальною площею 164,70 кв.м.; навіс (літ. Е); огорожа (1-3), що належить іпоеткодавцю на праві власності та знаходиться за адресою : АДРЕСА_1. В порушення умов договору відповідач ОСОБА_1 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, станом на 19.03.2013 року заборгованість за кредитним договором № 11199012000 від 16.08.2007 року складає 26113,50 євро, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 269860,82 гривень (двісті шістдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят гривень вісімдесят дві копійки), яка складається з : 18208,17 євро, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 188165,96 гривень (сто вісімдесят вісім тисяч сто шістдесят п'ять гривень дев'яносто шість копійок) - заборгованість по кредиту, 7905,33 євро, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 81694,86 гривень (вісімдесят одна тисяча шістсот дев'яносто чотири гривні вісімдесят шість копійок) - заборгованість по відсотках, що стверджується належними доказами по справі - договором про надання кредиту № 11199012000 від 16.08.2007 року /а.с. 10-16/, графіком погашення кредиту / а.с. 17-24/, додаткова угода № 1 до Договору про надання кредиту № 11199012000 від 16.08.2007 року / а.с. 25/, додаткова угода № 1, № 2 до Договору про надання кредиту № 11199012000 від 30.01.2009 року / а.с. 26-28/, договором іпотеки № 11199012000 від 16.08.2007 року /а.с. 29-33/, договором про внесення змін № 1 до договору іпотеки № 11199012000 від 16.08.2007 року / а.с. 34-35/, виписка по кредитному договору / а.с. 41-49/.

08.12.2011 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ПАТ «Дельта банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ «УкрСиббанк» відступило ПАТ «Дельта банк» права вимоги за кредитами, в тому числі і по договору про надання кредиту № 11199012000 від 16.08.2007 року / а.с. 60-63/.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ч. 1 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ч. 1 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно ст. 611 ч.1 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 536 ч.1, ч. 2 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч .2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до п. 4.1. іпотечного договору № 11199012000 від 16.08.2007 року зазначено, що звернення стягнення здійснюється іпотекодержателем у випадку : невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п. 4.2. іпотечного договору № 11199012000 від 16.08.2007 року зазначено, що звернення стягнення здійснюється на підставі : або рішення суду, або виконавчого напису нотаріуса, або застереження про задоволення вимог іпотекодержателя; або за договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п. 5.1. договору іпотеки № 11199012000 від 16.08.2007 року встановлено, що сторони досягли згоди про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Позасудове врегулювання здійснюється відповідно до застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в цьому договорі. Іпотекодержатель самостійно визначає один з наступних засобів звернення стягнення на предмет іпотеки : передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому ст. 37 ЗУ «Про іпотеку»; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

Відповідно до п. 5.3., 5.4., 5.5 договору іпотеки № 11199012000 від 16.08.2007 року, в повідомленні, про яке йдеться в п. 5.2., іпотекодержатель зазначає який із способів задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачені ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку», застосовується іпотекодержателем для задоволення своїх вимог. У разі застосування передачі предмету іпотеки у власність іпотекодержателя як способу задоволення вимог іпотекодержателя (абз. 2 ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку») даний договір є правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки. У разі застосування права іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки як способу задоволення вимог іпотекодержателя (абз. 3 ч. 3 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку») іпотекодержатель реалізує норми ст. 38 ЗУ « Про іпотеку» і повідомлення, про яке йдеться в п. 5.2., вважається повідомленням іпотекодавцю про намір укласти договір купівлі-продажу предмету іпотеки.

Відповідно до п. 38 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, у випадку якщо іпотекодержатель не реалізував способів позасудового врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, шляхом укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя, який передбачав би передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у рахунок виконання основного зобов'язання (стаття 37 Закону України «Про іпотеку»), він має право звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до статті 39 цього Закону, а не з позовом про визнання права власності на нерухоме майно. Наявність договору про позасудове врегулювання звернення стягнення на предмет іпотеки не позбавляє іпотекодержателя права звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Відповідно до п. 39 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5 «... суди мають виходити з того, що з урахуванням цих норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодрежателем права власності на нього за рішенням суду...».

Відповідно до п. 5.2. договору іпотеки № 11199012000 від 16.08.2007 року встановлено, що у разі настання обставин, зазначених в. п. 4.1 цього договору іпотеки, іпотекодержатель надсилає рекомендованим листом іпотекодавцю повідомлення про застосування застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Враховуючи те, що в матеріалах позовної заяви наявне повідомлення Вих. № 9125355 від 15.10.2013 року про виконання відповідачем по справі ОСОБА_1 у тридцятиденний термін порушеного зобов'язання, в разі невиконання - передати у власність предмет іпотеки іпотекодержателю, чи здійснення продажу предмету іпотеки, однак позивачем не надано доказів про надіслання такого повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та про отримання такого повідомлення відповідачем по справі ОСОБА_1, крім того в даному повідомленні відсутнє чітке визначення позивачем по справі про вибір одного з способів позасудового врегулювання спору у вигляді передачі у власність іпотекодержателю предмету іпотеки, що не може бути розцінено судом як дотримання позивачем розділу 5 іпотечного договору № 11199012000 від 16.08.2007 року та відповідно правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно.

Тому, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про передачу у власність предмету іпотеки в рахунок виконання зобов'язання за кредитним договором, припинення права власності іпотекодавця, в тому числі право володіння, користування, розпорядження предметом іпотеки, не підлягають до задоволення, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором слід звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу вказаного предмету іпотеки будь-якій іншій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку встановленому ст. 38 ЗУ «Про іпотеку».

Стосовно позовних вимог до Державної реєстраційної служби України про зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, то в цій частині в позові слід відмовити з слідуючих підстав :

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі : рішень судів, що набрали законної сили.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Тому, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог до Державної реєстраційної служби України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214 ЦПК України та ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1, 2 ст. 536, 623, ч.2 ст. 625, ч.2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, ст. 33, 37, 38, 39 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 9, 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року № 5, суд ,-

Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від імені якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Вердикт" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі у власність - задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за договором про надання кредиту № 11199012000, яка становить 269860,82 гривень (двісті шістдесят дев'ять тисяч вісімсот шістдесят гривень вісімдесят дві копійки), яка складається з : 188165,96 гривень (сто вісімдесят вісім тисяч сто шістдесят п'ять гривень дев'яносто шість копійок) - заборгованість по кредиту, 81694,86 гривень (вісімдесят одна тисяча шістсот дев'яносто чотири гривні вісімдесят шість копійок) - заборгованість по відсотках, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на - виробничу базу, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1, до складу якої входить : адмінбудівля - пекарня, загальна площа 84,45 кв.м.; склад-майстерня, загальна площа 23,40 кв.м.; гараж, загальна площа 84,30 кв.м.; склад олійниця, загальна площа 23,80 кв.м.; склад, загальна площа 164,70 кв.м.; навіс ; огорожа, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк "Дельта банк" (ЄДРПОУ : 34047020, місце знаходження : 01001, Київська область, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36, корп. Б) будь-якій іншій особі на підставі договору купівлі -продажу у порядку встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

В решті позовних вимог до ОСОБА_1 відмовити.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" від імені якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Вердикт" до Державної реєстраційної служби України про зобов'язання здійснити державну реєстрацію права власності - відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта банк" ( ЄДРПОУ : 34047020, місце знаходження : 01001, Київська область, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36, корп. Б) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2698,61 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Іршавський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : П. М. Беламут