Ухвала суду № 37449093, 26.02.2014, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 135/1650/13-ц Провадження № 22-ц/772/543/2014Головуючий в суді першої інстанції:Патраманський І. О.Категорія: 53Доповідач: Береговий О. Ю.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2014 р. м. Вінниця Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого судді: Берегового О.Ю.

суддів: Іванюка М.В., Камзалова В.В.

при секретарі: Руденко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області апеляційну скаргу ДП «Ладижинський завод «Екстра» на рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 10 грудня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ДП «Ладижинський завод «Екстра» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку по виплаті заробітної плати, -

В С Т А Н О В И Л А:

В вересні 2013 року ОСОБА_2 звернулася в суд з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вона працювала в ДП «Ладижинський завод «Екстра» бухгалтером-касиром.

31.10.2007 року вона звільнилась з роботи за угодою сторін. На день звіль-нення підприємство не виплатило їй заборговану заробітну плату.

У червні 2013 року її заборгованість було стягнуто через органи державної виконавчої служби, на підставі судового наказу виданого Ладижинським міським судом.

З урахуванням збільшених позовних вимог ОСОБА_2 просила суд стяг-нути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку по виплаті заробітної плати за період з 01.11.2007 р. по 31.05.2013 рік в розмірі 55846 грн. Судові витрати покласти також на відповідача.

Рішенням Ладижинського міського суду Вінницької області від 10 грудня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач ДП «Ладижинський завод «Екстра» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Ладижин-ського міського суду Вінницької області від 10.12.2013 року через порушення су-дом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи та перевіривши закон-ність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляцій-ної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підля-гає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 працювала на ДП «Ладижин-ський завод «Екстра» бухгалтером-касиром.

Наказом № 51 від 01.11.2007 року ОСОБА_2 була звільнена з вказаної посади за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 37 КЗпП України з 31 жовтня 2007 року ( а.с 30 ).

На день звільнення позивача їй була нарахована, але не виплачена заробітна плата, в зв'язку з чим 21 березня 2013 року Ладижинським міським судом вине-сено судовий наказ про стягнення з ДП «Ладижинський завод «Екстра» на ко-ристь ОСОБА_2 заборгованості нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 5163,71 грн. ( а. с. 48 ).

Згідно копії постанови про закінчення виконавчого провадження від 30.07.2013 року відділу державної виконавчої служби Ладижинського міського управління юстиції виконавче провадження з примусового виконання зазначено-го вище судового наказу закінчено в зв'язку з його повним виконанням (а.с. 48).

Статтею 47 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цьо-го Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені су-ми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільне-ння працівником вимоги про розрахунок.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, влас-ник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму - стаття 116 КЗпП України.

Статтею 117 КЗпП України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у стро-ки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір під-приємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 20 Постанови від 24.12.1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були випла-чені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнен-ня, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі від-сутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не отримано розрахунку при звільненні, що тягне за собою виплату заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, як те передбачено статтею 117 КЗпП України.

Посилання апелянта про відсутність його вини, у виплаті ОСОБА_2 належ-них сум у строки, визначені трудовим законодавством України, в зв'язку з фінан-сової кризою підприємства, та порушенням провадження про банкрутство не приймаються до уваги, оскільки невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому за відсутністю коштів у роботодавця не виключає відповідаль-ності останнього.

Колегія суддів також не погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що вчасно виплатити попередню заборгованість не було можливості по причині того, що ухвалою Господарського суду Вінницької області від 18.12.2007 року порушена справа про визнання підприємства банкрутом та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з таких підстав.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія введеного господарським судом мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплати за затримку розрахунку при звільненні, пов'язані з трудовими правовідносинами, а тому належні позивачу суми підлягали виплаті.

Згідно правової позиції викладеній у постанові Верховного Суду України від 03.10.2012 року спори, які виникають з приводу порушень законодавства про оплату праці та стягнення компенсації з підстав передбачених ст. 116, 117 КЗпП України, дія мораторію не поширюється на вимоги колишніх працівників про виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'яза-ння. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нарахо-вується у розмірі середнього заробітку.

Враховуючи наведене, суд прийшов до правильного висновку про задоволен-ня позову, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ДП «Ладижинський завод «Екстра» відхилити.

Рішення Ладижинського міського суду Вінницької області від 10 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

З оригіналом вірно: