Постанова № 37448536, 25.02.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

25 лютого 2014 р. № 820/14084/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - Судді Бездітка Д.В.,

при секретарі судового засідання - Ділбарян А.О.,

за участю: прокурорів - Горбунової О.Ю., Перетятько Ю.І.,

представника позивача - Грищенко С.С.,

представника відповідача - Полухіна А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний світ"

до Державної екологічної інспекції у Харківській області,

за участю Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері

про визнання протиправним та скасування припису ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Молочний світ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача, Державної екологічної інспекції у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати пункти 3, 4, 6 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області (ідентифікаційний код: 37999518) №07-25/370 від 27.09.2013 року, яким товариство з обмеженою відповідальністю "Молочний світ" (ідентифікаційний код: 31672390) зобов'язано вчинити певні дії.

Харківська міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері 16.01.2014 року звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про вступ у справу №820/14084/13-а.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що оскаржувані пункти 3, 4, 6 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області (ідентифікаційний код: 37999518) №07-25/370 від 27.09.2013 року прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування, посилаючись на відомості, які викладені в позовній заяві.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих до суду письмових заперечень пояснив, що пункти 3, 4, 6 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області (ідентифікаційний код: 37999518) №07-25/370 від 27.09.2013 року є цілком законними та обґрунтованими, винесеними відповідно до чинного законодавства, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Прокурори заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на законність оскаржуваних пунктів припису відповідача та обґрунтувань, викладених в письмових запереченнях Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем було включено ТОВ «Молочний світ» до Плану заходів з виконання покладених на Держекоінспекцію завдань на 3 квартал 2013 року, який затверджений Головою Державної екологічної інспекції України Жилою П.Б. та погоджений Харківською обласною державною адміністрацією.

На підставі п. 4.2. Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, Держекоінспекцією направлено повідомлення Керівнику ТОВ «Молочний»світ» від 02.09.2013 року № 798 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в термін з 13, 16-20, 23-26 вересня 2013 року.

Відповідачем видано наказ від 12 вересня 2013 року № 1237/01-03 та направлення на проведення планового заходу (перевірки) дотримання вимог природоохоронного законодавства України ТОВ «Молочний світ».

Враховуючи викладене, 13, 16-20, 23-26 вересня 2013 року проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ТОВ «Молочний світ» про що складено відповідний акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 1237/01-03/07-11 та доданим до нього в якості додатку - акту обстеження засміченої земельної ділянки від 13.09.2013 року № 1237/01-03/07-11 засм.

З метою усунення порушень виявлених під час здійснення планового заходу (перевірки), Держекоінспекцією складено припис від 27 вересня 2013 року № 07-25/370 та направлено його рекомендованим листом.

Стосовно пункту 3 припису від 27 вересня 2013 року № 07-25/370, яким ТОВ «Молочний світ» зобов'язано отримати позитивний висновок державної екологічної експертизи на розміщення (експлуатацію) об'єктів (виробництво) суд зазначає наступне.

Позивач в позові з цього приводу посилається на положення постанови КМУ №808 від 28.08.2013р. «Про затвердження переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку».

Відповідно до ч.1 ст. 53 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Вищезазначена постанова була опублікована в Офіційному віснику України №87 стор. 112, стаття 3221, код акту 69860/2013 19.11.2013р., одночасно набравши чинність.

Тому, в момент перевірки з 13.09.2013р. по 26.09.2013р. діяла постанова КМУ №554 від 27.07.1995р., у якій зазначено, що відповідно до п.18 Виробництво харчових продуктів (м'ясокомбінати, молокозаводи, цукрозаводи, спиртзаводи) відносяться до об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку і підлягають обов'язковому проходженню державної екологічної експертизи.

Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців станом на 30.04.2013р. на бланку №830420 ТОВ «Молочний світ» здійснює відповідні види діяльності за КВЕД-2010, а саме: 10.51 Перероблення молока, виробництва масла та сиру; 46.33. Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Згідно п. 18 Постанови КМУ № 554 від 27.07.1995 року «Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку» (яка діяла на момент перевірки та втратила чинність 19.11.2013 року) виробництво харчових продуктів (м'ясокомбінати, молокозаводи, цукрозаводи, спиртозаводи) відноситься до переліку виду діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

Відповідно до ч. 3 ст.13 Закону України «Про екологічну експертизу», здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Враховуючи відсутність позитивного висновку державної екологічної експертизи на розміщення (експлуатацію) об'єктів (виробництво), суд зазначає про правомірність пункту 3 вказаного вище припису від 27 вересня 2013 року № 07-25/370.

Що стосується п. 4 припису від 27 вересня 2013 року № 07-25/370, яким ТОВ «Молочний світ» було зобов'язано отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води), суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Статтею 16 цього ж кодексу врегульовано положення спеціальних дозволів на користування надрами, згідно якої спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України «Про угоди про розподіл продукції", здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до статті 19 вищезазначеного кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 21 Кодексу України про надра встановлено, що надання надр у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.

Прісні підземні води є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 року № 827.

Спеціальне використання прісних підземних вод включає в себе як використання водних ресурсів (підземних вод відповідної території) так і надр (мінеральної сировини).

Спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Тобто, від водокористувачів, як правило, вимагається отримання двох дозвільних документів, що також визначено у постановах Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабміну від 10.08.1992 №459" від 13.03.2002 року №321 та Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами від 30.05.2011 року №615.

Зазначені постанови передбачають отримання наступних дозволів: на спеціальне водокористування, відповідно до ст. 49 Водного кодексу України, яке видається Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища; на користування надрами для видобування корисних копалин, на підставі ст. 16 Кодексу України про надра, яке видається Державною службою геології та надр України.

Таким чином, здійснення однієї і тієї ж дії - видобування (забору) прісної підземної води потребує оформлення двох різних дозволів.

Нормами частини 1 статті 23 Кодексу України про надра визначено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Таким чином реалізація права землевласника та землекористувача видобувати підземні води можлива лише при сукупності усіх трьох умов, передбачених статтею 23 Кодексу України про надра.

Суд зазначає, що вказана стаття не може розповсюджуватись на діяльність ТОВ «Молочний світ», оскільки згідно дозволу на спеціальне водокористування від 13 вересня 2013 року Укр. № 5380 А/Хар, метою водокористування є госпитні та виробничі потреби.

Слід також звернуту увагу на лист Головного управління Держсанепідслужби у Харківській області Зміївського міжрайонного управління від 14.11.2013 року № 16/0/1068 в якому зазначено, що промивка обладнання у технологічному процесі молокопереробних підприємств регламентується ДСп 4.4.4011-98, а саме пунктів: 9.1 обладнання, апаратура, інвентар, молокопроводи, тара повинна щодня після закінчення кожного технологічного циклу піддаватися ретельному миттю та дезінфекції відповідно до методичних вказівок № 2642-82 та інструкцій по санітарній обробці обладнання від 28.04.1978р. № 123-14/4079-7-77.; 9.2 обладнання яке не використовується після миття і дезінфекції більше 6 годин, повторно дезінфікується перед початком роботи; 9.3 санітарну обробку резервуарів для виробництва і зберігання молочних продуктів слід проводити після кожного їх спорожнення.

Враховуючи вище викладене, вбачається, що вимоги пункту 4 припису від 27 вересня 2013 року № 07-25/370 яким було зобов'язано ТОВ «Молочний світ» отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземні води) є законними та скасуванню не підлягають.

Що стосується п. 6 припису від 27 вересня 2013 року № 07-25/370, яким ТОВ «Молочний світ» було зобов'язано ліквідувати засмічення, суд враховує наступне.

Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 1237/01-03/07-11 та актом обстеження засміченої земельної ділянки від 13.09.2013 року №1237/01-03/07-11 засм., зафіксовано, що територія яку використовує ТОВ «Молочний світ» засмічена відходами металобрухту на відкритому ґрунті довжиною 7,23 м. шириною 2,31 м., висотою 0,52 м., площею 16,70м3, об'ємом 8,68 м3, що є порушенням ст.17 Закону України "Про відходи".

Згідно ст. 33 Закону України "Про відходи" на кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.

Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Згідно ст. 34 Закону України "Про відходи" розміщення небезпечних відходів дозволяється лише у спеціально обладнаних місцях та здійснюється відповідно до ліцензійних умов щодо поводження з небезпечними відходами. Провадження інших видів діяльності, не пов'язаної з поводженням з небезпечними відходами, на території, відведеній для їх розміщення, забороняється.

Відповідно до п. 2 «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.07р. № 149. засмічення земель - це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.

Відповідно до п. 3.2 даної Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Згідно п. 3.3 цієї Методики факти засмічення (забруднення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Посилання позивача на те, що металобрухтом була кабіна автомобіля ГАЗ 3307 суд не приймає як доказ, оскільки розмір засмічення відходами металобрухту на відкритому ґрунті підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 1237/01-03/07-11 та актом обстеження засміченої земельної ділянки від 13.09.2013 року №1237/01-03/07-11 засм.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Позивачем не надано, а судом не встановлено доказів на підтвердження викладених в позові тверджень. За таких умов, факти, вказані в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами № 1237/01-03/07-11 та акті обстеження засміченої земельної ділянки від 13.09.2013 року №1237/01-03/07-11 засм, слід вважати доведеними.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, враховуючи викладені обставини, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог, не підтвердження відповідними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а тому положення пунктів 3, 4, 6 припису Державної екологічної інспекції у Харківській області №07-25/370 від 27.09.2013 року є правомірними.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України у разі ухвалення судового рішення на користь сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, сплачений судовий збір позивачу не повертається.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160,161,162,163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний світ" до Державної екологічної інспекції у Харківській області, за участю Харківської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері про визнання протиправним та скасування припису - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 03 березня 2014 року.

Суддя Д.В. Бездітко