Постанова № 37448132, 25.02.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2014 року № 813/248/14

о 18 год., 09 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Саковець Б.П., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовомВиконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, представник - Думич Н.Я.доПриватного акціонерного товариства «Санаторно - готельний комплекс «Дніпро - Бескид»», представник - не прибувпростягнення заборгованості в сумі 20849,05 грн.

Позивач - Виконавча дирекція Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Санаторно - готельний комплекс «Дніпро - Бескид»» про стягнення заборгованості в сумі 20849,05 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». Заборгованість відповідача виникла у зв'язку з несплатою на підставі рішення № 179 від 26.06.2013 року неправомірно витраченої суми страхових коштів та наданих соціальних послуг в сумі 13899,37 грн., і у зв'язку з накладенням на відповідача штрафу за порушення порядку використання страхових коштів в розмірі 6949,68 грн., всього на загальну суму 20849,05 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила суд задоволити позов повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якій відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову з підстав, що послуги пов'язані із санаторно-курортним лікуванням були надані не дорослому, а лише дитині.

Відповідач прибуття повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причини неприбуття не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

За результатами проведеної перевірки по коштах у відповідача виявлено, що путівка № 121116 датою заїзду з 16.05.2012 року на санаторно-курортне лікування дитини у супроводі дорослого в ДП Санаторій для дітей з батьками «Скадовськ» рішенням комісії із соціального страхування товариства від 11.05.2012 року за № 1 була виділена працівниці товариства ОСОБА_2 для лікування її дочки ОСОБА_3 на підставі довідки для одержання путівки на санаторно-курортне лікування форми № 070/о від 23.12.2011 року дочки ОСОБА_3 Також встановлено, що путівка № 121614 датою заїзду з 30.08.2012 року на санаторно-курортне лікування дитини у супроводі дорослого в ДП Санаторій для дітей з батьками «Скадовськ» рішенням комісії із соціального страхування товариства від 15.06.2012 року № 2 була виділена працівниці товариства ОСОБА_4 для лікування її дочки ОСОБА_5 на підставі особистої заяви ОСОБА_4. та медичної довідки для одержання путівки на санаторно-курортне лікування форми № 070/о від 23.12.2011 року дочки ОСОБА_5

26.06.2013 року позивачем прийнято рішення № 179 про повернення коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, згідно якого неправомірно витраченої суми страхових коштів та наданих соціальних послуг в сумі 13899,37 грн., та у зв'язку з накладенням на відповідача штрафу за порушення порядку використання страхових коштів в розмірі 6949,68 грн., всього на загальну суму 20849,05 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» № 2240-III від 18.01.2001 року із змінами і доповненнями, Порядком отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25 лютого 2009 року за № 12 із змінами і доповненнями, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», страхувальник зобов'язаний, крім іншого, надавати та оплачувати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до цього Закону.

Згідно ст. 30 цього ж Закону, страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 4.7. Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про виділення путівки одному із застрахованих батьків (матері або батькові) або застрахованій особі - законному представнику для лікування дитини та дорослого за наявності медичних показань на санаторно-курортне лікування з частковою оплатою в розмірі 10 відсотків її вартості, а для лікування двох дітей та дорослого - безкоштовно на підставі заяви застрахованої особи та медичних довідок для дорослого та дитини.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом враховуються обґрунтування позивачем позовних вимог та не враховуються заперечення відповідача, оскільки законодавцем встановлено, що комісією (уповноваженим) із соціального страхування приймається рішення про виділення путівки одному із застрахованих батьків (матері або батькові) або застрахованій особі - законному представнику для лікування дитини та дорослого за наявності медичних показань на санаторно-курортне лікування з частковою оплатою в розмірі 10 відсотків її вартості.

Представником позивача надано суду копію листа виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 06-14/Л-74з-140 від 15.02.2010 року «Про видачу путівки на санаторно-курортне лікування дитини у супроводі дорослого», згідно якого для виділення путівки на санаторно-курортне лікування дитини у супроводі дорослого одному із застрахованих батьків необхідно надати комісії із соціального страхування медичну довідку як на себе, так і на свою дитину, так як путівка на санаторно-курортне лікування дитини у супроводі дорослого оплачена за кошти Фонду, передбачає обов'язкове лікування дитини та дорослого за пред'явлення санаторно-курортної картки.

Також в обґрунтування позовних вимог представник позивача надала суду копії: акту про результати перевірки по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 07.06.2013 року № 189; листа Трускавецької міської виконавчої дирекції ОВ Фонду від 24.02.2014 року № 152 «Про зміни в законодавстві»; накладних № 13 від 10.05.2012 року, № 60 від 13.06.2012 року; листа Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 04.06.2010 року із пропозицією застосовувати в роботі постанови постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 25.02.2009 року № 12 та № 10 від 15.04.2010 року, про що працівник відповідача ОСОБА_6 була повідомлена; протоколу про адміністративне правопорушення № 167 від 07.06.2013 року, яким застосовано адміністративні стягнення до головного бухгалтера відповідача ОСОБА_7

Також представник позивача надала суду копію протоколу семінару навчання страхового активу Трускавецької міської виконавчої дирекції ЛОВ ФСС з ТВП від 20.12.2011 року із зазначенням порядку денного, зокрема, про внесення змін Постановою правління Фонду № 10 від 15.04.2010 року до Порядку отримання застрахованими особами і членами їх санаторно-курортного лікування, на якому були присутній працівник відповідача, про що свідчить його особистий підпис.

Відтак, судом враховуються обґрунтування позивача та пояснення його представника щодо підставності та обґрунтованості стягнення з відповідача коштів на підставі рішення № 179 від 26.06.2013 року. Відповідач вказане рішення до суду не оскаржував, доказів його сплати суду не надав.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Таким чином, позовні вимоги Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Приватного акціонерного товариства «Санаторно - готельний комплекс «Дніпро - Бескид»» про стягнення заборгованості в сумі 20849,05 грн., підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Санаторно - готельний комплекс «Дніпро - Бескид»» (ЄДРПОУ 22347313, вул. Дрогобицька, 33, м. Трускавець, Львівська область) на користь Виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ЄДРПОУ 25249982, вул. Героїв УПА, 73, корп. 8, м. Львів, р/р 37176600900001 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014) заборгованість по сплаті фінансових санкцій в сумі 20849,05 грн.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 28.02.2014 року.

Суддя Гавдик З.В.