Постанова № 37447882, 26.02.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

26 лютого 2014 року Справа № 906/1612/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Дужич С.П. , судді Мамченко Ю.А.

при секретарі судового засідання Баклан Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 26.12.13 р. у справі № 906/1612/13

за позовом прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (м. Львів)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод" (м.Житомир)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла "Айсберг" (м. Львів)

про стягнення 175007,31 грн.

За участю представників:

Прокурор - Марщівська Оксана Петрівна (посвідчення № 019161 від 30.07.2013 р.)

Позивача - не з'явився

Відповідача - не з'явився

Третьої особи - не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 26.12.2013 р. у справі №906/1612/13 (суддя Сікорська Н.А.) у позові прокурора Галицького району м. Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Львівського міського комунального підприємства по обслуговуванню та ремонту житла "Айсберг" про стягнення 175007,31 грн. – відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Житомирської області звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким задоволити позов.

В апеляційній скарзі зокрема зазначає, що згідно з розрахунком орендної плати за період з 01.09.2012 р. по 01.08.2013 р. станом на 13.09.2013 р. відповідачем не вносились кошти на сплату орендної плати за умовами договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-7801-11. від 26.04.2011 р., укладеного між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та ТзОВ "Будівельна компанія "Укрбурвод» (орендар) Внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 175007,31 грн.

Вважає, що судом першої інстанції вірно встановлено факт часткової оплати відповідачем оренди приміщень. Вказана обставина, свідчить про те, що відповідачем сприймались, як належні та частково сплачувались виставлені йому рахунки за оренду приміщень, які надсилалися за адресою розміщення нерухомого майна, що є об’єктом оренди.

Судом не дотримано вимоги чинного законодавства, яка підлягала до застосування у даному випадку та застосовано загальну норму права (ст.530 ЦК України) замість спеціальної (ст.762 ЦК України).

Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, вважає достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавця (наймодавцю).

А тому вважає, що відповідно до ч.1 ст. 782 ЦК України, несплата орендної плати у повному обсязі протягом трьох місяців є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

Апелянт звертає увагу, що позивачем до господарського суду Житомирської області в якості додаткового доказу по справі було надано лист №2302-вих-3896 від 10.12.2013 р., який надісланий відповідачу та до якого додано претензію про сплату заборгованості, акт звірки розрахунків та рахунок на оплату орендної плати з врахуванням суми заборгованості. Однак, вказана обставина не була взята до уваги судом першої інстанції.

Скаржник зазначає, що при вирішенні оскаржуваного рішення, судом неповно з’ясовано обставини справи та прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права. На підставі викладеного, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задоволити (арк. справи 130-135).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.01.2014 р. апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.02.2014 р. (арк. справи 129).

У судовому засіданні 26.02.2014 р. прокурор - Марщівська О.П. підтримала апеляційну скаргу, посилаючись на доводи викладені в ній. Вважає, що рішення прийняте судом першої інстанції є незаконним та необгрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить суд рішення господарського суду Житомирської області від 26.12.13 р. у справі № 906/1612/13 скасувати та прийняти нове, яким задоволити позов.

Від Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради на адресу Рівненського апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги (вх.№3892/14), у зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання 26.02.2014 р.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з’явилися, хоч про час та місце були повідомлені у встановленому законом порядку (арк.справи 144, 145).

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, ст. 102 ГПК України про строки розгляду апеляційної скарги та той факт, що неявка в засідання суду представників позивача, відповідача та третьої особи, які належним чином та відповідно до законодавства повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи та за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

26.04.2011р. Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод" (орендар) уклали договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-7801-11 (арк.справи 11-12), за умовами якого орендодавець на підставі наказу управління комунального майна від 10.02.2011р. №163-0 та договору оренди від 19.12.2002р. №Г-0343 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (об'єкт оренди), що знаходиться на балансі Львівського міського комунального підприємства "Айсберг" (балансоутримувач).

Об'єктом оренди, як встановлено в розділі 1 договору, є приміщення, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Фурманська, 9, загальною площею 212,9 кв.м на першому поверсі з індексом приміщення 1-17 відповідно до даних технічного паспорта.

Об’єкт оренди, відповідно п.2.1 договору, буде використовуватись орендарем для проведення проектних та геодезичних робіт.

Відповідно до п.3.1 договору, приймання-передача об'єкта оренди здійснюється орендарем та балансоутримувачем. При передачі об'єкта оренди складається акт здачі-приймання, який підписується орендарем та балансоутримувачем (п. 3.2 договору).

У зв'язку з фактичним використанням орендарем об'єкта оренди за попереднім договором, об'єкт оренди вважається переданим в оренду з моменту підписання даного договору (п.3.3 договору).

Термін договору оренди, відповідно до п.4.1 договору, визначений на 2 роки 364 дні з 26.04.2011р. до 24.04.2014р. включно.

Розмір орендної плати за об'єкт, згідно п.5.1 договору, визначається відповідно до чинної, на момент укладення даного договору, Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м.Львова, затвердженої ухвалою сесії Львівської ради від 09.04.2009р. №2569 і складає 10586,81грн. (без ПДВ) за перший місяць оренди. Врахувати індекс інфляції за березень - квітень 2011 року (п. 5.2 договору).

Відповідно п.7.2 договору, орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як свідчать матеріали справи, за користування майном в період з червня 2012 року по серпень 2013р. відповідачу нараховано 187546,40грн. (арк.справи 42-56). Станом на 01.06.2012р. у відповідача також існувала заборгованість у розмірі 25191,49грн.

Відповідач частково провів розрахунки за оренду приміщення, сплативши 37730,58грн. (арк.справи 57-59)

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінськогосподарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно положень ст.174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.

Відповідно до ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Суд першої інстанції, посилаючись на ст.530 ЦК України, дійшов висновку, що строк оплати орендних платежів сторонами не визначено.

Однак, колегія суддів вважає помилковим зазначений висновок суду, оскільки відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку (ч.3 ст.254 ЦК України).

Також, суд першої інстанції дійшов висновку, про відсутність доказів надіслання рахунків відповідачу за його місцезнаходженням, оскільки згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження ТзОВ "Будівельна компанія "Укрбурвод" - м. Житомир, вул. Чапаєва, 7, а позивач надсилав відповідачу рахунки на адресу - м.Львів, вул. Фурманська, 9.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком, оскільки, позивач надсилав відповідачу рахунки на адресу орендованого майна (м.Львів, вул. Фурманська, 9), а відповідач з моменту укладення спірного договору (26.04.2011р.) до червня 2013 року проводив розрахунки за оренду приміщення, що підтверджує факт отримання останнім рахунків. Також, у заяві від 11.11.2010р. про продовження договору оренди на новий термін, ТзОВ "Будівельна компанія "Укрбурвод" вказало адресу для листування - м. Львів, вул. Фурманська, 9 (арк.справи 85). Будь-які заяви з клопотанням про зміну адреси листування в матеріалах справи відсутні.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по орендній платі.

Прокурор також заявляв позовні вимоги про розірвання договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-7801-11 від 26.04.2011р., звільнення та повернення Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлових приміщень за адресою: вул.Фурманська, 9 у м.Львові загальною площею 212,9 кв.м, у порядку, встановленому умовами договору

Статтею 783 Цивільного кодексу України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Пунктом 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно положень Закону України "Про оренду державного та комунального майна". орендна плата віднесена до істотних умов договору оренди, а обов'язок з її сплати є основним обов'язком орендаря.

Відповідно ч.3 ст.26 Закону, підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

Згідно ч.1 ст.782 Цивільного кодексу України, несплата орендної плати у повному обсязі протягом трьох місяців є підставою для дострокового розірвання договору оренди.

При цьому, як роз'яснено у п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна", законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Відповідно до ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Колегія суддів дійшла висновку, що істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для задоволення позовних вимог прокурора про розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавця (наймодавцю). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №5021/966/2011 від 08.05.2012, постанові Вищого господарського суду України від 17.10.2013р. у справі №5010/510/2012-П-21/26-6/22.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду, відповідно до ст.104 ГПК України, є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 2 частини 1 ст.103 ГПК України передбачено право апеляційної інстанції скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 26.12.2013р. у справі №906/1612/13 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора – задоволенню.

Підпунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України у розмірі, визначеному згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня того календарного року, в якому відповідна заява або скарга подавалася до суду.

Відповідно до п.2.10. зазначеної Постанови Пленуму у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Отже, за звернення до суду першої інстанції, з відповідача до Державного бюджету України підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 4647,15 грн., а за звернення до суду апеляційної інстанції – 2968,07 грн.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 26.12.13 р. у справі № 906/1612/13 задоволити.

Рішення господарського суду Житомирської області від 26.12.13р. у справі №906/1612/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод" (10000, Житомирська обл., місто Житомир, вул.Чапаєва, будинок 7, ідентифікаційний код: 01416317) на користь Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, пл.Галицька, будинок 15; ідентифікаційний код: 25558625) 175007 (сто сімдесят п’ять тисяч сім) грн. 31 коп. заборгованості з орендної плати.

Розірвати договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №Г-7801-11 від 26.04.2011р., укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод" на нежитлові приміщення за адресою вул. Фурманська, 9 у м.Львові.

Товариству з обмеженою "Будівельна компанія "Укрбурвод" звільнити та повернути Управлінню комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради нежитлові приміщення за адресою: вул.Фурманська, 9 у м.Львові загальною площею 212,9 кв.м, у порядку, встановленому умовами договору.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод" (10000, Житомирська обл., місто Житомир, вул.Чапаєва, будинок 7, ідентифікаційний код: 01416317) 4647 (чотири тисячі сорок сім) грн. 15 коп. судового збору за подання позовної заяви (отримувач коштів УДКСУ у м. Житомирі; код отримувача за ЄДРПОУ 38035726, банк отримувача - ГУДКСУ у Житомирській області; код банку отримувача (МФО) 811039; рахунок отримувача 31214206783002; код класифікації доходів бюджету 22030001).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Укрбурвод" (10000, Житомирська обл., місто Житомир, вул.Чапаєва, будинок 7, ідентифікаційний код: 01416317) 2968 (дві тисячі дев’ятсот шістдесят вісім) грн. 07 коп. судового збору за подання апеляційної скарги (розрахунковий рахунок №31213206782002; банк отримувача - ГУДКСУ у Рівненській області, код банку (МФО) 833017, отримувач - УДКСУ у м. Рівному, код отримувача 38012714, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Мамченко Ю.А.