Ухвала суду № 37447547, 04.03.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року справа №812/10522/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Попова В.В.,

суддів Сіваченка І.В., Шишова О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Брянці Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 р. у справі № 812/10522/13-а за позовом Управління Пенсійного Фонду України в м. Брянці Луганської області до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа - Державне підприємство "Луганськвугілля" в особі Відокремленого підрозділу "Шахта "Вергелівська" про визнання дій незаконними та скасування постанов про зупинення виконавчих проваджень від 03.12.2013,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 р. у справі № 812/10522/13-а адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Брянці Луганської області до Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, третя особа - державне підприємство «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Вергелівська», про визнання дій незаконними та скасування постанов про зупинення виконавчих проваджень від 03.12.2013 № 24112662, № 24112796, № 40729690, № 24115926, № 24112916, № 24113014, № 24116155, № 24116076, № 27815790, № 30443251, № 32626941, № 31979054, № 33788999, № 32968892, № 34626454, № 33789158, № 35512833, № 346266871, № 36012494, № 35513155, № 36917375, № 36012198, № 39106371, № 37201160, № 40059638, № 40059543, № 40059729, № 39520035, № 40729806, № 38602055, № 36917203, - задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження № 36012494 від 03.12.2013. Визнано протиправною та скасовано постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження № 36012198 від 03.12.2013. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем Управління Пенсійного Фонду України в м. Брянці Луганської області подана апеляційна скаргу, в якій просить скасувати вищевказану постанову в частині незадоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог управління в повному обсязі. Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що до Ленінського ВДВС Луганського МУЮ надійшли заяви УПФУ в м. Брянці Луганської області про відкриття виконавчих проваджень за виконавчими листами, виданим Луганським окружним адміністративним судом про стягнення з ДП «Луганськвугілля» на користь УПФУ в м. Брянці Луганської області заборгованості, за якими відкрито виконавчі провадження № 24112662, № 24112796, № 40729690, № 24115926, № 24112916, № 24113014, № 24116155, № 24116076, № 27815790, № 30443251, № 32626941, № 31979054, № 33788999, № 32968892, № 34626454, № 33789158, № 35512833, № 346266871, № 36012494, № 35513155, № 36917375, № 36012198, № 39106371, № 37201160, № 40059638, № 40059543, № 40059729, № 39520035, № 40729806, № 38602055, № 36917203, що підтверджено копіями заяв позивача, виконавчих листів, постанов про відкриття виконавчих проваджень (а.с.98-192).

Постановами Ленінського ВДВС Луганського МУЮ від 03.12.2013 зупинено вищезазначені виконавчі провадження відповідно до п.17 ч.1 ст.37, ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» з підстав того, що постановою Кабінету Міністрів України від 19.09.2012 № 987 «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, та критеріїв визначення способу їх приватизації» затверджено перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках та згідно із наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 13.12.2012 № 1004 до переліку об'єктів включено ДП «Луганськвугілля» (а.с.193-219).

Державне підприємство «Луганськвугілля» є вугледобувним підприємством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року № 987 «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, та критеріїв визначення способу їх приватизації» затверджено перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, до складу якого входять, зокрема, відокремлений підрозділ «Шахта «Вергелівська» державного підприємства «Луганськвугілля» та зобов'язано Міністерство енергетики та вугільної промисловості подати Фонду державного майна пропозиції для включення до плану приватизації об'єктів державної власності у розрізі років виставлення на продаж із зазначенням способу.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств», постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року № 987 «Про затвердження перелік об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, та критеріїв визначення способу їх приватизації» Міністерством енергетики та вугільної промисловості України видано наказ від 13 грудня 2012 року № 1004 «Про здійснення передприватизаційної підготовки».

06 травня 2012 року набрав чинності Закон України № 4650-VI від 12.04.2012 «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» (далі - Закон України № 4650).

Статтею 3 Закону України № 4650 визначено, що приватизація вугледобувних підприємств здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно ст.1 Закону України № 4650 вугледобувне підприємство - суб'єкт господарювання, основним видом економічної діяльності якого є підземне або відкрите добування вугілля, до складу якого можуть входити шахти, розрізи та інші відокремлені підрозділи, що виконують допоміжні функції.

Відповідно до ст.2 Закон України № 4650 особливими умовами приватизації вугледобувних підприємств є:

- продаж усіх акцій, що належать державі (без збереження у державній власності пакетів акцій) у статутних капіталах акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації чи корпоратизації державних вугледобувних підприємств;

- встановлення на строк до трьох років з моменту завершення приватизації мораторію на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторію на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації. Мораторій не застосовується щодо рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, а також щодо рішень про стягнення заборгованості за електричну енергію і послуги з її передачі та розподілу;

- переоформлення на покупця (інвестора) об'єкта приватизації діючих спеціальних дозволів на видобування корисних копалин без проведення аукціону.

Згідно ст.4 Закону України № 4650 до об'єктів приватизації належать: вугледобувні підприємства як єдині майнові комплекси; шахти (шахтоуправління) як єдині майнові комплекси; розрізи як єдині майнові комплекси; акції, які належать державі у статутних капіталах акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації чи корпоратизації державних вугледобувних підприємств.

Суб'єктами приватизації є: державні органи приватизації; покупці (інвестори) та їх представники; посередники; центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у вугільно-промисловому комплексі (стаття 5 Закону України № 4650).

Статтею 6 Закону України № 4650 передбачено, що орган, уповноважений управляти державним майном, здійснює заходи з передприватизаційної підготовки вугледобувних підприємств та проводить реорганізацію підприємств з метою підвищення їх інвестиційної привабливості. Передприватизаційна підготовка здійснюється за рахунок коштів вугледобувних підприємств, що приватизуються відповідно до цього Закону.

Передприватизаційна підготовка вугледобувних підприємств включає: проведення інвентаризації; упорядкування технічної та будівельної документації щодо об'єкта приватизації; виділення земельної ділянки, закріпленої за об'єктом приватизації, у натурі (на місцевості), оформлення землевпорядної документації; визначення заходів соціального захисту працівників.

Передприватизаційна підготовка вугледобувних підприємств може включати виділення із складу підприємств структурних підрозділів, що не порушують технологічної єдності виробництва та технологічних циклів, і здійснення інших заходів.

Орган, уповноважений управляти державним майном, формує перелік об'єктів приватизації для затвердження Кабінетом Міністрів України переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації. Рішення про приватизацію вугледобувних підприємств, цілісні майнові комплекси яких до дня набрання чинності цим Законом були передані у концесію або оренду, може бути прийнято лише за згодою концесіонерів або орендарів цілісних майнових комплексів таких вугледобувних підприємств.

Управління вугледобувними підприємствами, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, або пакетами акцій акціонерних товариств, які утворені на базі вугледобувних підприємств, здійснюється органом, уповноваженим управляти державним майном, до моменту завершення приватизації.

У разі утворення акціонерного товариства в процесі приватизації функції з управління корпоративними правами держави передаються від державних органів приватизації до органу, уповноваженого управляти державним майном, у встановленому порядку до моменту завершення приватизації.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що прийняття рішення про приватизацію відбулось шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року № 987 «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, та критеріїв визначення способу їх приватизації», тобто затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації, що був сформований органом, уповноваженим управляти державним майном. Додаткового або окремого прийняття рішення про приватизацію положеннями Закону України № 4650 не передбачено.

Видання наказу Міністерством енергетики та вугільної промисловості України від 13 грудня 2012 року № 1004 «Про здійснення передприватизаційної підготовки», за своєю суттю, є стадією проведення приватизації, яка не може існувати окремо, а лише в межах процесу приватизації вугледобувного підприємства.

Згідно ст.13 Закону України № 4650 з метою недопущення банкрутства вугледобувних підприємств і збереження сировинної бази металургійного та енергетичного комплексів з моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства до моменту завершення приватизації встановлюються - мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств.

На строк до трьох років з моменту завершення приватизації встановлюються мораторій на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторій на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації.

З протоколу наради з питань здійснення передприватизаційної підготовки вугледобувними підприємствами Департаменту майна, управління корпоративними правами та реформування власності від 12.11.2013 № 3421пр/12 вбачається, що передприватизаційна підготовка 7 об'єктів приватизації ДП «Луганськвугілля», зокрема ВП «Шахта «Вергелівська», ще триває (а.с.60-62).

Згідно п.17 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі прийняття рішення про приватизацію вугледобувних підприємств відповідно до Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств» протягом трьох років з моменту завершення приватизації.

Статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження» встановлений порядок та строки зупинення виконавчого провадження. Так, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 і 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 37 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається сторонам у триденний строк.

Виконавче провадження зупиняється у випадках, передбачених п.17 ст.37 цього Закону, - на строк три роки з моменту завершення приватизації вугледобувних підприємств відповідно до Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств».

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що державний виконавець зобов'язаний зупинити виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про прийняття рішення про приватизацію вугледобувного підприємства відповідно до Закону України «Про особливості приватизації вугледобувних підприємств».

Що стосується тверджень позивача стосовно того, що до переліку об'єктів, що підлягають приватизації протягом 2012-2014 років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року № 987, включено лише відокремлені підрозділи ДП «Луганськвугілля», а постанови про зупинення виконавчих проваджень прийняті відносно боржника - ДП «Луганськвугілля», суд зазначає таке.

Оскільки структурні підрозділи ДП «Луганськвугілля» не мають статусу юридичної особи, тобто у вказаних об'єктів приватизації відсутня правосуб'єктність, передбачена ст.55 Господарського кодексу України, і вони знаходяться у складі ДП «Луганськвугілля», під поняттям «вугледобувне підприємство» слід розуміти підприємство, до складу якого входять структурні підрозділи з видобутку вугілля, щодо яких прийнято рішення про приватизацію.

З огляду на визначення «вугледобувне підприємство», наведене у ст.1 Закону України № 4650, суд вважає, що прийнятті вказаного нормативно-правового акту, законодавцем визначено правовий статус вугледобувного підприємства, як юридичної особи, відносно якої закріплюються певні державні гарантії з метою забезпечення виконання заходів передприватизаційної підготовки.

Дослідженням виконавчих проваджень № 24112662, № 24112796, № 40729690, № 24115926, № 24112916, № 24113014, № 24116155, № 24116076, № 27815790, № 30443251, № 32626941, № 31979054, № 33788999, № 32968892, № 34626454, № 33789158, № 35512833, № 346266871, № 35513155, № 36917375, № 39106371, № 37201160, № 40059638, № 40059543, № 40059729, № 39520035, № 40729806, № 38602055, № 36917203, що предметом примусового виконання у вказаних виконавчих провадженнях є стягнення заборгованості ДП «Луганськвугілля» перед УПФУ в м. Брянці Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Також, з пояснень представників позивача та третьої особи встановлено, що вказана заборгованість утворилась саме за ВП «Шахта «Вергелівська», яке є структурним підрозділом ДП «Луганськвугілля».

Враховуючи вищенаведене, судом встановлено, що оскільки згідно постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2012 року № 987 «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації у 2012-2014 роках, та критеріїв визначення способу їх приватизації» об'єктами приватизації визначено певні відокремлені підрозділи ДП «Луганськвугілля», які не мають статусу юридичної особи та входять до складу ДП «Луганськвугілля», відповідачем правомірно прийнято постанови від 03.12.2013 про зупинення виконавчих проваджень № 24112662, № 24112796, № 40729690, № 24115926, № 24112916, № 24113014, № 24116155, № 24116076, № 27815790, № 30443251, № 32626941, № 31979054, № 33788999, № 32968892, № 34626454, № 33789158, № 35512833, № 346266871, № 35513155, № 36917375, № 39106371, № 37201160, № 40059638, № 40059543, № 40059729, № 39520035, № 40729806, № 38602055, № 36917203, а, відтак, у суду відсутні підстави для їх скасування.

Що стосується позовних вимог щодо скасування постанов від 03.12.2013 про зупинення виконавчих проваджень № 36012198 та № 36012494, суд зазначає таке.

Дослідженням виконавчого листа по справі № 2а/1270/8985/2012, за яким відкрито виконавче провадження № 36012198, встановлено, що постановою суду стягнуто з ДП «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Вергелівська» на користь УПФУ в м. Брянці Луганської області заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені на загальну суму 114500,64 грн. (а.с.139).

Дослідженням виконавчого листа по справі № 2а/1270/8984/2012, за яким відкрито виконавче провадження № 36012494, встановлено, що постановою суду стягнуто з ДП «Луганськвугілля» в особі відокремленого підрозділу «Шахта «Вергелівська» на користь УПФУ в м. Брянці Луганської області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 04.04.2011 по 01.06.2011 у сумі 102896,81 грн. (а.с.173).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон України № 2464).

Відповідно до п.2, п.9 ч.1 ст.1 Закону України № 2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування;

страхові кошти - кошти, які формуються за рахунок сплати єдиного внеску та надходжень від фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються відповідно до закону.

Відповідно до ч.3 ст.25 Закону України № 2464 суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що поняття «заборгованість по сплаті єдиного внеску» включає заборгованість по сплаті недоїмки, штрафних санкцій та пені. Статтею 2 Закону України № 4650 визначено, що мораторій не застосовується щодо рішень, зокрема, про стягнення заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

Оскільки предметом примусового виконання у виконавчих провадженнях № 36012198 та № 36012494 є стягнення заборгованості ДП «Луганськвугілля» перед УПФУ в м. Брянці Луганської області по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, колегія погоджується з тим, що державний виконавець не мав права зупиняти вказані виконавчі провадження.

За таких обставин позовні вимоги щодо скасування постанов від 03.12.2013 про зупинення виконавчих проваджень № 36012198 та № 36012494 визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Брянці Луганської області - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 17 січня 2014 р. у справі № 812/10522/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів : В.В. Попов

І.В. Сіваченко

О.О. Шишов