Постанова № 37447479, 27.02.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 року Справа № 813/13/14

12 год. 11 хв. Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О. ,

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.,

за участю представників сторін:

від позивача - Каминська Л.Р., Мартинович С.В.

від відповідача - Кельбас Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «БПФ» до ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

в с т а н о в и в :

Товариство з додатковою відповідальністю «БПФ» звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0000352240 від 0.10.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ними, із залучення контрагентів, здійснено повну реконструкцію даху головного корпусу площею більше 5 тис. кВ. м. за адресою м. Львів, вул.. Б.Хмельницького,188; роботи виконували більше 10 осіб. Під час з'ясування усіх істотних умов співпраці представники контрагентів надали відомості про ТОВ «Лідерком» та ТОВ «БК «АРС»», і в подальшому надавали усі бухгалтерські документи. Позивачу не були відомі ні засновники, ні посадові особи вказаних контрагентів, жодних сумнівів в особах представників контрагентів не виникало. Інших договорів щодо проведення ремонтно - будівельних робіт у вказаний період товариство не укладало, відтак будь - які інші треті особи не могли виконувати таких робіт, а реконструкція даху головного корпусу була здійснена фактично. Відтак позивач вважає, що господарська операція відбулась та спричинила реальні наслідки для позивача. На момент укладення договорів з контрагентами ,такі були зареєстровані в ЄДРПОУ, були платниками ПДВ. На підтвердження розміру податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Відтак, позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення - рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві, просили задовольнити в повному обсязі, надали пояснення аналогічно до викладеного в позовній заяві.

Відповідачем подано до суду заперечення на позов, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову. Свої заперечення обґрунтовує тим, що під час проведення перевірки не підтверджено реальності здійснення господарських відносин із ТзОВ "Будівельна компанія "АРС" та ТОВ «Лідерком». Вважає, що наявність лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, чи його оплата) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечила, надала пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просила у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з додатковою відповідальністю «БПФ» (далі - позивач) зареєстроване у ЄДРПОУ, що підтверджується копією витягу з ЄДРПОУ, та яке є правонаступником ЗАТ «Бавовнянопрядильна фабрика».

На підставі направлення від 03.09.2013 року №163, відповідно до наказу від 03.09.2013 року №115 працівниками відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ТДВ «Бавовнянопрядильна фабрика» з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків із ТОВ «Лідерком» за період з 01.09.2011 року по 28.02.2012 року та ТОВ «БК «АРС» за період з 01.04.2010 року по 31.03.2013 року, за результатами якої складено акт від 16.09.2013 року №59/22-40/00306584 (далі - акт перевірки). Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, 198.3, 198.6 ПК України, а саме ТДВ «БПФ» завищено податковий кредит на загальну суму 192845,81 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати на суму 192845,81 грн., в т.ч. за квітень 2011 року в сумі 28100 грн., за травень 2011 року на суму 39286,38 грн., за червень 2011 року на суму 18000 грн., за липень 2011 року на суму 41992,83 грн., за серпень 2011 року на суму 31477,60 грн. та за грудень 2011 року на суму 33989 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 08.10.2013 року №0000352240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 219711,67 грн., в тому числі за основним платежем 192845, 81 грн. та за штрафними санкціями 26865,86 грн.

Як вбачається з акта перевірки, висновки податкового органу про порушення позивачем п.198.1, 198.3, 198.6 ПК України ґрунтуються на висновках актів перевірки ДПІ в Печерському районі м. Києва по ТОВ «Лідерком» від 17.05.2013 року №1698/22-8/35197074 та по ТОВ «БК «АРС»» від 13.05.2013 року №1622/22.8/37264634. Відповідач вказує, що ТДВ «БПФ» при перевірці не доведена реальність господарських операцій з контрагентами ТОВ «Лідерком» та ТОВ «БК «АРС»», не підтверджується реальність часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо - складських приміщень та іншого майна (технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів), які економічно необхідні для виконання ремонтних послуг або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської , економічної діяльності у контрагентів; первинні документи позивача, отримані від контрагентів, та надані до перевірки, а саме: договори, акти виконаних робіт, довідки про вартість робіт та податкові накладні, підписані директором ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які зазначили, що фактичної господарсько - фінансової діяльності на ТОВ «Лідерком» та ТОВ «БК «АРС»» вони не проводили та не працювали на даних підприємствах. Тому податковий орган вважає, що господарські операції з контрагентами ТОВ «Лідерком» та ТОВ «БК «АРС»» в досліджуваних документах, не мають достатньої доказовості, фактичного здійснення господарських операцій, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування податкового кредиту.

За наслідками розгляду справи суд вважає такі висновки відповідача передчасними, не обґрунтованими та такими, що побудовані на припущеннях, виходячи з наступного.

Як встановлено судом з матеріалів справи, 01.04.2011 року між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АРС» (виконавець) укладено договір №01 про проведення робіт з влаштування шатрового даху головного виробничого корпусу ЗАТ «Бавовнянопрядильна фабрика». Відповідно до п.7 договору, передача послуг виконавцем замовнику здійснюється за актом прийому - передачі виконаних робіт.

На підтвердження реальності вказаних операцій позивач копію договору, податкових накладних, копію свідоцтва про державну реєстрацію ТзОВ «БК «АРС»», копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, довідку статистики контрагента, копію ліцензії АВ №557285, виданої ТОВ «БК «АРС»» на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури з додатком, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2011 року форми №КБ-3, акта приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за квітень 2011 року, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису з розрахунком договірної ціни.

Як вбачається з поданих документів, по вказаному договору ТОВ «БК «АРС»» здійснював роботи з підмурівки зовнішніх стін із цегли та влаштування шатрового даху.

01.05.2011 року між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АРС» (виконавець) укладено договір №02 про проведення робіт з влаштування шатрового даху головного виробничого корпусу ЗАТ «Бавовнянопрядильна фабрика» терміном дії до 31.08.2011 року. Відповідно до п.7 договору, передача послуг виконавцем замовнику здійснюється за актом прийому - передачі виконаних робіт.

На підтвердження реальності вказаних операцій позивач копію договору, податкових накладних, копію свідоцтва про державну реєстрацію ТзОВ «БК «АРС»», копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, довідку статистики контрагента, копію ліцензії АВ №557285, виданої ТОВ «БК «АРС»» на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури з додатком, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2011 року форми №КБ-3, акта приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за травень 2011 року, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису з розрахунком договірної ціни.

Як вбачається з поданих документів, по вказаному договору ТОВ «БК «АРС»» здійснював роботи з влаштування шатрового даху, зокрема монтажу дрібних металоконструкцій вагою до 0,1т, розбирання покриттів покрівлі з рулонних матеріалів в 1-3 шари, розбирання цементної стяжки, улаштування підстильного піщаного шару, цементної стяжки товщиною 20мм по щебеневій та піщаній основі площею до 20 м2, улаштування обклеювальної пароізоляції в один шар, монолітних залізобетонних перемичок, елементів каркасу колон, прогонів дерев'яних.

01.06.2011 року між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АРС» (виконавець) укладено договір №03 про проведення робіт з влаштування шатрового даху головного виробничого корпусу ЗАТ «Бавовнянопрядильна фабрика» терміном дії до 31.08.2011 року. Відповідно до п.7 договору, передача послуг виконавцем замовнику здійснюється за актом прийому - передачі виконаних робіт.

На підтвердження реальності вказаних операцій позивач копію договору, податкових накладних, копію свідоцтва про державну реєстрацію ТзОВ «БК «АРС»», копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, довідку статистики контрагента, копію ліцензії АВ №557285, виданої ТОВ «БК «АРС»» на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури з додатком, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за червень 2011 року форми №КБ-3, акта приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за червень 2011 року, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису з розрахунком договірної ціни.

Як вбачається з поданих документів, по вказаному договору ТОВ «БК «АРС»» здійснював роботи з ремонту приміщень, установлення дерев'яних прогонів, улаштування крокв, балок маулератів.

01.07.2011 року між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АРС» (виконавець) укладено договір №04 про проведення робіт з влаштування шатрового даху головного виробничого корпусу ЗАТ «Бавовнянопрядильна фабрика» терміном дії до 31.08.2011 року. Відповідно до п.7 договору, передача послуг виконавцем замовнику здійснюється за актом прийому - передачі виконаних робіт.

На підтвердження реальності вказаних операцій позивач представив копію договору, податкових накладних, копію свідоцтва про державну реєстрацію ТзОВ «БК «АРС»», копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, довідку статистики контрагента, копію ліцензії АВ №557285, виданої ТОВ «БК «АРС»» на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури з додатком, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2011 року форми №КБ-3, акта приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за липень 2011 року, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису з розрахунком договірної ціни.

Як вбачається з поданих документів, по вказаному договору ТОВ «БК «АРС»» здійснював роботи з улаштування лат (решетування) з прозорами із дощок і брусків під покрівлю з черепиці, улаштування карнизів чистих при дерев'яних стінах по кобилках, улаштування гідро бар'єру ,установлення контр лат, жолобів підвісних вітрової дошки, обшивання вітрової дошки бляхою.

01.08.2011 року між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «АРС» (виконавець) укладено договір №05 про проведення робіт з влаштування шатрового даху головного виробничого корпусу ЗАТ «Бавовнянопрядильна фабрика» терміном дії до 31.08.2011 року. Відповідно до п.7 договору, передача послуг виконавцем замовнику здійснюється за актом прийому - передачі виконаних робіт.

На підтвердження реальності вказаних операцій позивач представив копію договору, податкових накладних, копію свідоцтва про державну реєстрацію ТзОВ «БК «АРС»», копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, довідку статистики контрагента, копію ліцензії АВ №557285, виданої ТОВ «БК «АРС»» на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури з додатком, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за серпень 2011 року форми №КБ-3, акта приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за серпень 2011 року, підсумкової відомості ресурсів, локального кошторису з розрахунком договірної ціни, договірної ціни.

Як вбачається з поданих документів, по вказаному договору ТОВ «БК «АРС»» здійснював роботи з улаштування лат (решетування) з прозорами із дощок і брусків під покрівлю з черепиці, установлення контр лат, гідро бар'єру, вітрової дошки, обшивання вітрової дошки бляхою щодо влаштування шатрового даху головного виробничого корпусу.

Судом встановлено, що 01.12.2011 року між позивачем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лідерком» (виконавець) укладено договір №1 на проведення робіт у відповідності до умов цього договору з влаштування шатрового даху будівлі А-4 ЗАТ «Бавовнянопрядильна фабрика» терміном дії до 30.12.2011 року. Відповідно до п.7 договору, передача послуг виконавцем замовнику здійснюється за актом прийому - передачі виконаних робіт.

На підтвердження реальності вказаних операцій позивач представив копію договору, податкових накладних, копію свідоцтва про державну реєстрацію ТзОВ «Лідерком», копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, довідку статистики контрагента, копію ліцензії АВ №589907, виданої ТОВ «Лідерком» на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури з додатком, довідок про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2011 року форми №КБ-3, зведеного кошторисного розрахунку будівництва, локального кошторису з розрахунком договірної ціни, акта приймання виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в за грудень 2011 року, договірної ціни.

Як вбачається з поданих документів, по вказаному договору ТОВ «Лідерком» здійснював роботи з улаштування покриття з бляхи профнастильної для покрівель шатрового даху будівлі А-4 за адресою м. Львів, вул..Б.Хмельницького,188.

Згідно копії реєстраційного посвідчення від 26.05.1999 року, у власності ЗАТ «Бавовнянопрядильна фабрика» є будинок за адресою м. Львів, вул.. Б.Хмельницького, 188.

Також позивачем подано належним чином завірені копії платіжних доручень про оплату отриманих послуг; декларації про початок виконання будівельних робіт з реконструкції, влаштування шатрового даху за адресою: м. Львів, вул..Б.Хмельницького, 188 р.н.58923, технічного паспорту будівлі літ. «А-4» за адресою: м. Львів, вул.. Б.Хмельницького,188.

Відповідачем ні в акті перевірки, ні в судовому засіданні не було висловлено зауважень до оформлення первинних документів.

З матеріалів справи випливає, що контрагенти позивача на момент виписки податкових накладних були платниками ПДВ, а зміст господарської операції між позивачем та контрагентами ТОВ «Лідерком» та ТОВ «БК «АРС»» пов'язаний із здійснення ним господарської діяльності надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відображення операцій, які досліджуються, у податковому обліку та бухгалтерському обліку позивача свідчить про те, що він прийняв участь у господарській діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України "Господарська діяльність та господарські відносини", оскільки проведені операції направлені на розширення діяльності товариства, у майбутньому матимуть вплив на стан його активів і, відповідно, зростання власного капіталу, що підпадає під визначення господарської діяльності, яка направлена на отримання доходу.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704.

Так, відповідно до п.2.1 ст.2 даного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

В статті 2 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (п.14.1.181.ПК України).

Відповідно до п. 198.1, п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12.2010 року № 969, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.12.2010 року за № 1401/18696, визначено що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку (п. 5 вказаного Порядку).

Суд встановив, що висновками акту перевірки та матеріалами справи не підтверджено порушення позивачем вимог ст. 201 ПК України та вказаного вище Поряду заповнення податкової накладної, чинного на момент виникнення спірних правовідносин. Таким чином, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами ТОВ «Лідерком» та ТОВ «БК «АРС»» підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів виконаних робіт, довідок про вартість виконаних робіт, податкових накладних, платіжних документів тощо, що свідчать про укладення відповідних договорів і виконання повного обсягу робіт, передбаченого всіма договорами. Із наданих документів вбачається саме фактичне виконання спірних операцій.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стосовно доводів податкового органу, висловлених на підставі пояснень керівників контрагентів, то суд зазначає, що такі з можуть бути взяті судом до уваги лише після закінчення розгляду кримінальної справи судом і надання їм оцінки в сукупності з іншими доказами при постановленні судом рішення у кримінальній справі. Доказів наявності рішення суду у кримінальній справі та набрання ним законної сили відповідачем не подано.

Щодо покликань відповідача на акти перевірок ДПІ в Печерському районі м. Києва по ТОВ «Лідерком» від 17.05.2013 року №1698/22-8/35197074 та по ТОВ «БК «АРС»» від 13.05.2013 року №1622/22.8/37264634 про неможливість проведення зустрічних звірок, слід зазначити наступне.

Фіктивний характер діяльності контрагентів позивача та порушення ними податкової дисципліни не може слугувати підставою для позбавлення товариства права на отримання податкової вигоди у вигляді зменшення податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість. Адже з огляду на принцип персональної відповідальності платника позивач не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) іншими платниками податків, якщо інше прямо не встановлено законом, а тому у разі невиконання контрагентами позивача своїх зобов'язань щодо декларування та сплати необхідних сум податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб. Факт оплати вказаних послуг свідчить про фактичне понесення позивачем витрат.

По суті даного спору ПК України не пов'язує право платника податку на податковий кредит з проведенням будь - яких зустрічних перевірок. ПДВ, яке включене в ціні товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

Відповідачем не наведено достатньо переконливих доводів про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 року, акт - це службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

З огляду на наведене вище, аргументи, якими відповідач доводить відсутність реального виконання господарських операцій, є безпідставними і не доводять правомірності збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Судом не беруться до уваги посилання відповідача в обґрунтування висновку про неможливість фактичного здійснення господарських відносин між позивачем та контрагентами ТОВ «Лідерком» та ТОВ «БК «АРС»» на відсутність в останніх необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського персоналу, оборотніх коштів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, оскільки предметом спірних правочинів, укладених між позивачем та вказаними контрагентами є виконання будівельних робіт, тобто здійснення господарської діяльності, яка в силу норм Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про основи містобудування» підлягала ліцензуванню.

Судом встановлено, що позивачем надано до матеріалів справи копії ліцензій АВ №589907, виданої ТОВ «Лідерком» на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури з додатком та АВ №557285, виданої ТОВ «БК «АРС»» на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури з додатком, відповідно до яких контрагенти позивача мали право на проведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

При цьому, позивач не має будь-яких даних щодо трудових ресурсів підприємств-контрагентів, та не повинен їх витребувати або вимагати їх надання, оскільки наявність кваліфікованого персоналу для виконання будівельно-монтажних робіт перевіряється на стадії оформлення ліцензії. Така перевірка здійснюється не підрядником, а органом ліцензування. Під час укладення договору з ТОВ «Лідерком» та ТОВ «БК «АРС»» надано копію відповідних ліцензій, тобто, у позивача не було підстав для сумнівів у наявності спеціалістів з відповідним кваліфікаційним рівнем.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Чинне законодавство України не пов'язує право платника податку на податковий кредит в залежність від сплати податку іншими учасниками по всьому ланцюгу товарообігу. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту. Платник податку на додану вартість (покупець товарів (робіт, послуг)) не має в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагентів по ланцюгу до кінцевого виробника. Право платника податків на формування податкового кредиту та на бюджетне відшкодування не ставиться в залежність від проведення зустрічних перевірок контрагентів платника по всьому ланцюгу до кінцевого виробника. Лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватись на припущеннях, а можуть ґрунтуватись лише на належних та достатніх доказах, які одержані з дотриманням закону.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що позивач виконав усі необхідні умови, передбачені ПК України, які надають йому правові підстави для нарахування податкового кредиту, а висновки податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства, щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «Лідерком» та ТОВ «БК «АРС»» за період, що перевірявся, мають характер припущень та є необґрунтованими, а відтак, не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення - рішення.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми Податкового кодексу України, всі вимоги відносно порядку формування податкового кредиту позивачем виконані. Зважаючи на те, що судом не встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства в межах цього спору, застосування до нього штрафних санкцій є протиправним.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 18.12.2013 року №К/800/50630/13.

За таких обставин та з урахуванням вимог ч. З ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суд дійшов до висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 439,43 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 08.10.2013 року №0000352240.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю "БПФ" (адреса:79024, м. Львів, вул. Б.Хмельницького, 188, код ЄДРПОУ 00306584) 439,43 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 04.03.2014 року.