Постанова № 37447427, 27.02.2014, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2014 р. Справа №805/1630/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 00 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Маслоід О.С.

при секретарі судового засідання – Вітязь Х.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Красноармійську та

Красноармійського району Донецької області

до Виробничого об`єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія»

(м. Донецьк)

про стягнення заборгованості

за участю

представників сторін: від позивача – не з`явився

від відповідача – не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Красноармійську та Красноармійського району Донецької області (надалі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Виробничого об`єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія» (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року у сумі 792915,69 грн.

Позивач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав клопотання про розгляд справи без участі його представника, обґрунтовує позовні вимоги наступним. Станом на 01.01.2014 року сума заборгованості зі сплати страхових внесків за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року складає 792915,69 грн., що підтверджується карткою особового рахунку. Відповідач знаходиться у стадії ліквідації. Позивач звернувся до ліквідаційної комісії із вимогою щодо визнання кредиторських вимог, які були прийняті відповдачем, але на теперішній час не сплачені.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду заяв чи клопотань не надав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, з огляду на наступне.

Згідно наказу Мінвуглепрому України від 29.07.2010 року за № 285 «Про ліквідацію Виробничого об`єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія» припинена діяльність відповідача, створена ліквідаційна комісія, розпочата ліквідаційна процедура.

У відповідності до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.02.2014 року відповідач знаходиться в стані припинення за рішенням засновників.

30.07.2013 року позивач звернувся до ліквідаційної комісії відповідача із заявою про визнання кредиторських вимог за № 16274/02/23.

Листом від 01.08.2013 року за № 31 відповідач прийняв кредиторську заборгованість позивача на загальну суму 3162560,62 грн., у тому числі і спірну заборгованість, та включив її до ліквідаційного балансу.

Вирішуючи дану справу суд виходить з наступного.

У відповідності до вимог ст.. 50 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі Закон) у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, у разі ліквідації страхувальника або втрати ним з інших причин юридичного статусу платника страхових внесків недоїмка сплачується за рахунок коштів та іншого майна страхувальника. У цьому разі особами, відповідальними за погашення недоїмки, є, зокрема, ліквідаційна комісія - стосовно підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій - платників страхових внесків, що ліквідуються.

У ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» викладені аналогічні вимоги.

Порядок ліквідації юридичних осіб викладений у підрозділі 2 гл. 7 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України). У відповідності до вимог ст.. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Ст. 111 ЦК України визначений порядок ліквідації юридичної особи.

Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду.

Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

Згідно ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості, зокрема, у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів).

У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред'явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Вимоги кредиторів, які не визнані ліквідаційною комісією, якщо кредитор у місячний строк після одержання повідомлення про повну або часткову відмову у визнанні його вимог не звертався до суду з позовом, вимоги, у задоволенні яких за рішенням суду кредиторові відмовлено, а також вимоги, які не задоволені через відсутність майна юридичної особи, що ліквідується, вважаються погашеними.

Аналіз наведених норм доводить наступне. Суб`єкт владних повноважень має право звертатися до суду з позовами до юридичних осіб у випадках, визначених ст.. 50 КАС України, а також у інших випадках, встановлених законом. Законом передбачена, що ліквідаційна комісія є особою, відповідальною за погашення недоїмки. ЦК України визначений особливий порядок ліквідації юридичних осіб, черговість задоволення вимог кредиторів. Крім цього, передбачено право кредитора (у даному випадку суб’єкта владних повноважень) звернення до суду лише у одному випадку, а саме - відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду.

Суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що йому надано право звернення до суду у загальному порядку Законом, оскільки відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків, з огляду на наступне.

Законом дійсно передбачено право суб’єкта владних повноважень на звернення до суду щодо стягнення заборгованості, але таке право надається йому у загальному порядку, а не під час здійснення ліквідаційної процедури юридичної особи. У даному випадку, позивач скористався своїм правом та звернувся до ліквідаційної комісії із заявою про задоволення вимог кредитора, яка була задоволена, заборгованість включена до ліквідаційного балансу, визначена черговість погашення кредиторських вимог. Тобто, позивач звернувся до особливого порядку - ліквідації юридичної особи та заявив свої права. У цьому випадку, законодавством чітко визначений порядок, згідно якого кредиторові надано право звернення до суду лише у зазначеному випадку. Такий випадок відсутній при зверненні до суду позивача із цим позовом.

Суд також не приймає до уваги посилання позивача на те, що оскільки у законодавстві не має чітких заборон щодо звернення до суду про стягнення із юридичної особи, яка ліквідується, включеної до ліквідаційного балансу заборгованості, відповідно він має право на таке звернення, з огляду на наступне.

Зазначене позивачем поняття не підлягає розповсюдженню та застосуванню суб’єктами владних повноважень, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, позивач повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а ніяким законом України не передбачено право суб’єкта владних повноважень звертатися до суду щодо стягнення із юридичної особи, яка ліквідується, заборгованості, яка вже визнана юридичною особою та включена ним до ліквідаційного балансу.

Суд також зазначає, що позивачем суду не доведена наявність заборгованості відповідача зі сплати страхових внесків у сумі 792915,69 грн., тобто не надано належних та допустимих доказів щодо підтвердження цієї заборгованості. У якості доказу до матеріалів справи надана лише картка особового рахунку відповідача, з якої не можливо встановити вказану заборгованість. Крім цього, вказана картка не містить підпису посадової особи, яка має право на видання такого документу, тобто не оформлена належним чином.

Позивачем суду також не надано пояснень, належних документів, на підставі яких спірна заборгованість виникла. У позовній заяві також не наведена історія виникнення заборгованості відповідача у сумі 792915,69 грн.

Згідно ст.. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Цивільним кодексом України, ст. 2, 50, 71, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України у м. Красноармійську та Красноармійського району Донецької області до Виробничого об`єднання шахтної геології та технічного буріння «Укрвуглегеологія» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року у сумі 792915,69 грн. відмовити.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 27.02.2014 року.

Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено 04 березня 2014 року.

Суддя Маслоід О.С.