Постанова № 37447358, 27.02.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 лютого 2014 р. № 820/2485/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Державна податкова інспекція у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути кошти на користь державного бюджету з усіх банківських рахунків, відкритих на ім'я Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі", у обслуговуючих його банках у сумі податкового боргу в розмірі 791067,16грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив що Комунальне підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" пройшло державну реєстрацію у порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", має Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 164328, видане Балаклійською РДА Харківської області 05.09.2006р. Як платник податків підприємство перебуває на обліку в ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області з 05.09.2006 року за №783. Відповідно до Статуту, підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банку, має право набувати права і нести обов'язки, виступати позивачем і відповідачем.

Підставою для звернення ДПІ з даним позовом до суду слугувало не виконання платником податків свого податкового обов'язку, що спричинило утворення спірної суми заборгованості. Застосовані податковим органом позасудові заходи стягнення не призвели до погашення суми боргу в повному обсязі, а відтак, спірна заборгованість підлягає погашенню в судовому порядку. Посилаючись на вказані вище обставини, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Представник позивача - Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області, у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, в порядку, визначеному ст. ст. 33-35 КАС України, надіслав на адресу суду заяву, в якій просив суд розглядати справу в порядку письмового провадження. (а.с.72-73).

Відповідач - Комунальне підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі", у судове засідання повноважного представника не направив, надіслав на адресу суду клопотання (а.с. 67-69), в якому просив суд розглядати справу в порядку письмового провадження, окрім того просив суд у разі прийняття рішення на користь позивача визначити перелік рахунків, котрі зазначені у позовній заяві ДПІ.

Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:

Статтею 67 Конституції України на кожного покладено обов'язок сплачувати податки і збори у порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За матеріалами справи судом встановлено, що відповідач - Комунальне підприємство Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі", пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації та набув статусу юридичної особи, код ЄДРПОУ - 34328904. (а.с.56-59).

З 05.09.2006 року підприємство перебуває на обліку в ДПІ у Балаклійському районі ГУ Міндоходів у Харківській області за №783.

Заявлена суб'єктом владних повноважень вимога про стягнення коштів, як з'ясовано судом, ґрунтується як на самостійно обчислених платником податків грошових зобов'язаннях, так і визначених податковим органом. Заборгованість відповідача перед бюджетом складає 791067,16грн., яка утворилась за період 03.12.2013р. по 31.01.2014р., що підтверджується витягом з картки особового рахунку КП.

З наявних у справі документів вбачається, що відповідачем не сплачено суми грошових зобов'язань, визначених ним самостійно у податкових деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2013 р. №9081953539 від 19.12.2013 року в сумі 278394,00грн. та за грудень 2013 р. №9087653994 від 17.01.2014 р. в сумі 408802,00грн. (а.с.11-12, 17-18).

Дослідивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд відмічає, що попри закінчення у спірних правовідносинах визначених ст.57 Податкового кодексу України строків сплати податкового зобов'язання, доказів добровільного та в повному обсязі виконання платником податків податкового обов'язку за означеною декларацією сторонами до справи не подано.

Крім того, за порушення відповідачем граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі ст. 126 ПК України, ДПІ до відповідача були застосовані штрафні санкції

- податковим повідомленням - рішенням (форма Ш) № 0003861500 від 23.12.2013р. (а.с.15) в сумі 9596, 20 грн.,

- податковим повідомленням - рішенням (форма Ш) від 17.01.2014 року №0000042200 в сумі 19474,20грн.(а.с.16).

У ході розгляду справи доказів втрати зазначеними вище податковим повідомленнями-рішеннями юридичної дії внаслідок оскарження в судовому або позасудовому порядку, доказів виконання платником податків податкового обов'язку за згаданими правовими актами індивідуальної дії, доказів відсутності податкового обов'язку за згаданими правовими актами індивідуальної дії сторонами до суду не подано, а судом самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з'ясування всіх обставин по справі не виявлено.

Отже, нараховані суми штрафних санкцій є узгодженими.

Суд також відзначає, що судовим розглядом справи не виявлено порушень з боку суб'єкта владних повноважень приписів ст.ст.129-132 Податкового кодексу України при обчисленні заявленої до стягнення суми пені у розмірі 74800, 76 грн.

Доказів погашення заявленої до стягнення суми податкового боргу внаслідок реалізації податковим органом процедури примусового (тобто за платника податків, позасудового порядку) виконання податкового обов'язку сторонами до матеріалів справи також не подано.

При цьому, судом встановлено, що 05.10.2007 р. податковим органом була складена і вручена платнику податків податкова вимога №1/85 на суму 199984, 04 грн., та 12.11.2007р. податкова вимога №2/9621.11.2001р. на суму 88161, 50 грн. (а.с. 25).

Доказів судового або позасудового (адміністративного) оскарження платником податків згаданих податкових вимог, а також доказів оплати цих податкових вимог судом в ході розгляду справи не виявлено, що свідчить про відсутність підстав для висновку про втрату даними рішеннями суб'єкта владних повноважень юридичної сили.

З дати направлення податковим органом перелічених вимог податковий борг відповідача існував постійно, не переривався, що підтверджується матеріалами справи

Виставлені податкові вимоги є підставою для вчинення заходів для примусового стягнення боргу. Тобто, є підставою для опису майна податкової застави.

Так, майно відповідача згідно актів опису майна № 1/24-033 від 17.02.2011р., № 111/19-033 від 09.10.2012р., № 28/19-033 від 19.03.2012р. знаходиться в податковій заставі, про що зроблені записи у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. (а.с. 39-47).

Також, у зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, ДПІ 12.12.2007р. на підставі пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону 2181-ІІІ від 21.12.2000р., було винесено Рішення № 4/24-113 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с. 38) .

Розглядаючи спір, суд бере до уваги, що правовідносини з приводу стягнення коштів платника податків в рахунок погашення податкового боргу унормовані ст.95 Податкового кодексу України, відповідно до п.95.2 якої стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Пунктом 95.3 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абз.1 п.95.3 ст.95); орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби (абз.2 п.95.3 ст.95).

Враховуючи наведене та оцінивши наявні у справі документи за правилами ст.86 КАС України, суд відзначає, що заявлена суб'єктом владних повноважень до стягнення сума відповідає визначенню податкового боргу згідно з п.14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України, де указано, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення заявленою позивачем вимогою прав та охоронюваних законом інтересів платника податків у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити, адже обґрунтованість заявленої вимоги підтверджена добутими судом і долученими до матеріалів справи доказами.

Суд враховує вимоги позивача та відповідача щодо переліку банківських рахунків, зазначених у позовній заяві.

Керуючись ст.ст.8 та 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області до Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" простягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути кошти на користь державного бюджету з банківських рахунків, відкритих на ім'я Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (64200, Харківська область, м.Балаклія, вул.Алієва, буд.72, ідентифікаційний код - 34328904), у обслуговуючих його банках, а саме:

1. ПАТ «Мегабанк» м.Харків, (МФО 351629) №260026404;

2. Філія Харківське обласне управління ВАТ Ощадбанк, м.Харків, (МФО 351823) №260003013273;

3. Філія Харківське обласне управління АТ Ощадбанк, м.Харків. (МФО 351823), №260443013273;

4. Філія Харківське обласне управління АТ Ощадбанк, м.Харків, (МФО 351823), №26006300033273;

5. Філія Харківське обласне управління АТ Ощадбанк, м.Харків, (МФО 351823), №260093023273;

6. Харківське ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м.Харків, (МФО 351533), №26004060815818;

7. Харківське ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк», м.Харків, (МФО 351533), №26055060803318;

8. ПАТ «Мегабанк» м.Харків, (МФО 351629), №35444001004420;

9. ГУ ДКСУ у Харківській області (МФО 851011) №37124006004420;

10. ГУ ДКСУ у Харківській області (МФО 851011) №37127003004420;

11. АТ «УкрСиббанк» (МФО 351005), №26004060759200;

12. Філія Харківське обласне управління АТ Ощадбанк, м.Харків (МФО 351823), №26004300013273;

13. ГУ ДКСУ у Харківській області (МФО 851011), №35448007004420,

у сумі податкового боргу в розмірі 791067,16грн. (сімсот дев'яносто одна тисяча шістдесят сім гривень шістнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Панченко О.В.