Вирок № 37446841, 04.03.2014, Вітовський районний суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд Миколаївської області)

Справа № 077/2951/13-к

Провадження № 1-кп/477/21/14

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2014 року Жовтневий районний суд

Миколаївської області

в складі: головуючого у справі судді - Полішко В.В.

при секретарі - Тарасюк І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження № 12013160230001328 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не одруженого, не працюючого, жителя АДРЕСА_1, судимого 25 грудня 2002 року Ленінським районним судом м. Миколаєва за ч. 3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки; 28 грудня 2004 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 15 , ч. 3 ст. 185 КК України до 6 років позбавлення волі, звільнився 08 травня 2010 року за відбуттям покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 128 КК України,

з участю сторін кримінального провадження: прокурора - Золотарьова В.М., Лебедєва В.М.

потерпілого - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2013 року близько 18-30 години між обвинуваченим ОСОБА_1, який був у стані алкогольного сп'яніння, та мешканцями села Засілля ОСОБА_4, та ОСОБА_2, біля будинку № 11 по вул. Залізничній в с. Засілля Жовтневого району Миколаївської області виникла сварка, яка переросла у бійку. Обвинувачений ОСОБА_1, утримуючи в правій руці предмет - різець по дереву, схопив ОСОБА_2 обома руками за воріт куртки, на що останній також схопив ОСОБА_1 за воріт куртки, таким чином вони почали утримувати один одного, нахиляючи в різні сторони. Під час вчинення цих дій, обвинувачений ОСОБА_1 утримуючи в правій руці предмет - різець по дереву направлений лезом до шиї ОСОБА_2, по необережності спричинив поранення останньому в область шиї з лівої сторони. Після чого, ОСОБА_2 був доставлений до Жовтневої ЦРЛ.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 373 від 17 жовтня 2013 року у потерпілого ОСОБА_2 наявні тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення шиї зліва з пошкодженням глибокої яремної вени. Зазначені тілесні ушкодження належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Відповідальність за вчинене обвинуваченим ОСОБА_1 діяння передбачена ст. 128 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав повністю, не заперечував заподіяння потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень за вищевикладених обставин. Пояснив, що він 22 вересня 2013 року близько 18-00 години разом із своїм сином та приятелем на ім'я ОСОБА_6 прийшов до магазину, що розташований в с. Засілля по вул. Залізничній. У магазині він придбав пляшку горілки. Біля магазину стояли столики. Вони сіли за один із столиків та почали розпивати горілку. За сусіднім столиком сиділи ОСОБА_4 та ОСОБА_2, які боролися на руках. Він запропонував прийняти участь у їх боротьбі на руках. З ним погодився поборотися ОСОБА_2, який у нього виграв. ОСОБА_2 почав до нього чіплятися, що саме він виграв боротьбу, а потім розпочав бійку. Тоді, він почав захищатися. Побачивши бійку, ОСОБА_4 прийшов на допомогу Жигалкину. Після цього, він достав з кармана куртки різець по дереву, щоб злякати ОСОБА_4 та ОСОБА_2 та припинити бійку. Але ОСОБА_2 продовжував боротися з ним. Боротьба продовжувалась до тих пір, поки з необережності він не наніс потерпілому удар різцем по дереву в шию. ОСОБА_2 після удару різцем присів, з рани текла кров. Тоді, він забрав сина та пішов з ним до дому. Хтось з очевидців викликав швидку допомоги. Коли він з сином йшов додому бачив карету швидкої допомоги. На сьогодні вони з сусідом примирились. У вчиненому розкаюється.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується поясненнями потерпілого ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що він разом з ОСОБА_2 вживали спиртні напої у барі, який розташований в с. Засілля по вул. Залізничній. Коли і чому виникла сварка з обвинуваченим не пам'ятає. Бачив, що обвинувачений та потерпілий штовхали один одного. Не бачив у обвинуваченого ножа та момент заподіяння удару. Лише коли побачив у потерпілого рану затис її, щоб зупинити кровотечу. Не чув щоб обвинувачений погрожував потерпілому ОСОБА_2 вбивством чи заподіянням будь-яких тілесних ушкоджень.

Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що разом з ОСОБА_4 вживали спиртні напої у барі, який розташований в с. Засілля по вул. Залізничній. Там він побачив обвинуваченого ОСОБА_1, який був немісцевий та йому не сподобався. На ґрунті цього він спровокував сварку з обвинуваченим, яка переросла в бійку. Вважає, що заподіяні тілесні ушкодження були по необережності. Моральних чи матеріальних претензій до обвинуваченого не має. Просив суворо не наказувати.

Крім визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненому підтверджується також змістом документів кримінального провадження, досліджених в судовому засіданні.

Згідно з витягом з кримінального провадження № 12013160230001328 до ЄРДР 22.09.2013 року були внесені відомості щодо умисного заподіяння потерпілому ОСОБА_2 тілесних ушкоджень у вигляді «різаної рани шиї з пошкодженням внутрішньої яремної вени», які він отримав в с.Засілля Жовтневого району Миколаївської області (а.с. 54).

Рапортом оперативного чергового Жовтневого РВ УМВС України в Миколаївській області, згідно з яким до приймального покою ЖЦРЛ доставлений ОСОБА_2 з тілесними ушкодженнями у вигляді колото-різаного поранення шиї (а.с. 55).

Протоколом прийняття заяви ОСОБА_5 про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до якого її співмешканцю ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження біля магазину «Анечкин» в с.Засілля Жовтневого району Миколаївської області (а.с. 56).

Протоколом огляду місця події від 23.09.2013 року з фототаблицями, згідно з яким оглянута територія площею 15 м Х 15 м біля магазину «Анечкин» в с.Засілля, вул. Залізнична, 11 Жовтневого району Миколаївської області, в ході якого були виявлені на відстані 10-15 метрів зліва на ґрунтовій дорозі плями бурого кольору (а.с. 58-60, 61-62).

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне порушення від 26.09.2013 року згідно з яким ОСОБА_2 повідомив про спричинення йому ОСОБА_1 тілесних ушкоджень по необережності (а.с.64).

Протоколом проведення слідчого експерименту за участю обвинуваченого ОСОБА_1, під час якого обвинувачений показав та пояснив як були спричинені тілесні ушкодження. (а.с.69-72) та фототаблицею до нього (а.с. 73-80).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 373 від 17 жовтня 2013 року у потерпілого ОСОБА_2 наявні тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного поранення шиї зліва з пошкодженням глибокої яремної вени. Вищевказані тілесні ушкодження могли утворитися від дії якогось колючо-ріжучого предмета, можливо різця по дереву, в строк і при обставинах зазначених у постанові. За даними наданої медичної карти потерпілому був завданий один удар колючо-ріжучим предметом. В момент нанесення ушкодження потерпілий міг перебувати у вертикальному положенні, повернутий обличчям до нападника. Зазначені тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою небезпеки для життя. (а.с. 83-84).

Таким чином, суд вважає повністю доведеним те, що обвинувачений ОСОБА_1 заподіяв необережне тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_2, та його дії за статтею 128 КК України органами досудового розслідування кваліфіковані вірно.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає його щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує обставини справи, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який характеризується посередньо, має не зняту та непогашену судимість, та вважає за необхідне призначити йому покарання у вигляді обмеження волі. Також, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 без ізолювання від суспільства і вважає за можливе звільнити його від відбування покарання, на підставі статті 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.

На підставі ст. 1206 ЦК України цивільний позов щодо відшкодування вартості понесених витрат закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, заявлений прокурором, суд вважає таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі у сумі 1209 грн. 33 коп., оскільки встановлено, що саме протиправними діями обвинуваченого здоров'ю потерпілого була завдана шкода. В зв'язку з тим, що Жовтнева центральна районна лікарня, яка проводила лікування потерпілого ОСОБА_2, фінансується з бюджету Жовтневого району Миколаївської області, кошти за проведене лікування мають бути стягнені на користь останнього, розпорядником коштів якого є ГУДКУ Миколаївської області в особі фінансового управління Жовтневої райдержадміністрації (а.с. 6-8).

Керуючись статтями 370, 371, 373, 374 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 128 КК України, та призначити йому покарання у вигляді одного року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку - одного року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Зобов'язати засудженого ОСОБА_1 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 76 КК України повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.

Міра запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 не обиралась.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь фінансового управління Жовтневої районної державної адміністрації (р/р 31418544700172, код ЄРДПОУ 37992601 в ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013) вартість понесених витрат закладом охорони здоров'я в сумі 1209 (Одна тисяча двісті дев'ять) грн. 33 коп.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Жовтневий районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Потерпілому надіслати копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення вироку.

Суддя В.В. Полішко