Ухвала суду № 37444798, 28.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2014 р. Справа № 876/9131/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року у справі за позовом Приватного підприємства «ОККО-Нафтопродукт» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И Л А:

04.03.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови від 18.02.2013 року за №30 про накладення на ПП «ОККО-Нафтопродукт» стягнень передбачених ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів».

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що бензин «Pulls 95» та дизельне паливо «Pulls Diesel» не потребує додаткової пересертифікації по факту додавання присадок у вже сертифіковане паливо, оскільки останні не змінюють конструкцію (склад) продукції або технології її виготовлення, та не впливають на показники, які підтверджені під час сертифікації.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області №30 від 18.02.2013 року в частині застосування штрафу в розмірі 37000 грн. 56 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

В апеляційній скарзі покликається на те, що в ході проведеної перевірки були виявленні порушення законодавства у сфері захисту прав споживачів, за які передбачена відповідальність за ст.23 «Про захист прав споживачів».

В разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI).

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що порушення, щодо реалізації товару, строк придатності якого минув, підтверджуються прихідними накладними, а відтак, відповідачем правильно застосовано до ПП «ОККО-Нафтопродукт» штраф у відповідності до п.10 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 року №1023-XII, з наступними змінами та доповненнями, в розмірі 634 грн. 18 коп.

Щодо порушення, які полягали у відсутності необхідної, доступної, достовірної інформації про продукцію, позивачем не було допущено порушень, які полягали у відсутності необхідної, доступної, достовірної інформації про продукцію.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що За результатами перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Рівненській області складено акт №000266 від 23.08.2012 року та прийнято постанову №30 від 18.02.2013 року, якою застосовано до позивача штраф у розмірі 37634 грн. 74 коп.

Перевіркою встановлено порушення позивачем, які полягали у відсутності необхідної, доступної, достовірної інформації про продукцію (п.7 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів») та у реалізації товару, строк придатності якого минув (п.10 ч.1 ст.23 згаданого Закону України).

Щодо реалізації товару, строк придатності якого минув, то позивачем не заперечуються обставини наявності такого порушення.

Щодо порушення, які полягали у відсутності необхідної, доступної, достовірної інформації про продукцію, колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до положень п.7 ч.1 ст.23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В акті перевірки зазначено, що позивачем не надано інформацію про сертифікацію бензину «Pulls 95» та дизельного палива «Pulls Diesel».

Частиною 2 статті 15 цього ж Закону передбачено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

У відповідності до п.12 ч.1 цієї ж статті, інформація про продукцію повинна містити найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Як передбачено п.27 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року №1442, з наступними змінами та доповненнями, приймання нафтопродуктів, що доставлені автомобільним транспортом від постачальників, здійснюється працівниками АЗС за марками та видами (дизельне паливо залежно від масової частки сірки) згідно з товарно-транспортними накладними за наявності паспорта якості та копії сертифіката відповідності нафтопродукту чи свідоцтва про визнання відповідності, виданих у порядку, установленому законодавством.

Згідно п.21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року №833, в редакції чинній на час проведення перевірки, суб'єкт господарювання зобов'язаний, зокрема, надавати споживачеві (покупцеві) у доступній формі необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари.

Відповідно до ч.2 ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» від 10 травня 1993 року №46-93, з наступними змінами та доповненнями, сертифікація продукції здійснюється уповноваженими на те органами з сертифікації - підприємствами, установами і організаціями з метою запобігання реалізації продукції, небезпечної для життя, здоров'я та майна громадян і навколишнього природного середовища; сприяння споживачеві в компетентному виборі продукції; створення умов для участі суб'єктів підприємницької діяльності в міжнародному економічному, науково-технічному співробітництві та міжнародній торгівлі.

У відповідності до розділу 27 Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 1 лютого 2005 року №28, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 4 травня 2005 року за №466/10746, обов'язковій сертифікації підлягають нафтопродукти.

Слід також зазначити, що ДСТУ 4839:2007 та ДСТУ 4840:2007, на відповідність яким проводиться сертифікація, передбачають додавання присадок та добавок, для покращення експлуатаційних показників якості бензину та дизельного пального.

Відповідно до сертифікатів відповідності серії ВВ від 08.07.2011 року (бензин автомобільний) та серії ДІ від 12.10.2011 року (паливо дизельне автомобільне); Рішення Тимчасової відомчої комісії з надання допусків до виробництва та застосування палив, олив, мастил, спеціальних рідин та додатків (присадок) до них від 18.01.201 року №473 та №474, якими допущено до застосування багатофункціональні присадки «Keropur DP 604 C», «Keropur 3458 N» та «Keropur 3638».

Також в матеріалах справи наявні паспорти якості №0512218/0-0118 від 22.08.2012 року та №0312114/0-0062 від 15.08.2012 року, які містять концентрації введених мийних присадок.

В матеріалах справи наявний лист Державного підприємства Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» від 10/10-810 від 17.07.2012 року, в якому зазначено, що палива, до яких було додано згадані присадки, не підлягають повторній сертифікації на відповідність вимогам ДСТУ 4839:2007 та ДСТУ 4840:2007, оскільки такі присадки покращують лише експлуатаційні властивості пального і не змінюють його фізико-хімічних властивостей.

Крім того, у листі Державного підприємства органу сертифікації нафтопродуктів та систем якості «МАСМА-СЕПРО» від 08.10.2012 року №1645/ОС зазначено, що суб'єкт господарювання повинен надавати до кожної партії пилив з присадкою паспорт якості та сертифікат відповідності, в якому повинно бути, відповідно до інструкції, вказано: походження палива (виробник), адреса місця удосконалення (додавання присадок).

Як вбачається зі сертифікатів та паспортів якості, позивачем дотримано вимог чинного законодавства, щодо зазначення в цих документах відповідної інформації.

Наведені докази вказують на те, що споживач має можливість прослідкувати якість продукції від виробника до споживача, а тому його права за викладених обставин, не порушуються позивачем, оскільки останнім надана необхідна інформація про продукцію.

У зв'язку з наведеними обставинами суд вважає, що позивачем не було допущено порушень, які полягали у відсутності необхідної, доступної, достовірної інформації про продукцію.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2013 року у справі №813/1686/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І.Запотічний