Рішення № 37443360, 21.01.2014, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

Справа №:122/19992/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Злотніков В.Я.№ провадження:22-ц/190/534/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Даніла Н. М. ___________________

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2014 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Даніла Н.М. суддів:Куриленка О.С., Онищенко Т.С. при секретарі:Рижих М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа - ОСОБА_7 про стягнення трьох процентів річних, інфляційних витрат, пені,

за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 15 листопада 2013 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа - ОСОБА_7 про стягнення трьох процентів річних, інфляційних витрат, пені за невиконання зобов'язань по договору страхування, мотивуючи тим, що 30 липня 2011 року о 13.15 годині на території Білогірського району на 6 км+600 м автодороги Білогірськ-Міжгір'я, ОСОБА_7, керуючи транспортним засобом «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_1, частково виїхала на зустрічну смугу, де допустила зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є позивач, під керуванням ОСОБА_8, внаслідок чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Страхова компанія «Оранта» визнала вказаний випадок страховим і на підставі страхового акту від 20 серпня 2012 року виплатила позивачу 25 березня 2013 року страхове відшкодування в сумі 26 520,99 грн. Вважає, що відповідачем були порушені строки прийняття рішення про виплату страхового відшкодування та його виплати, у зв'язку з чим, з посиланням на ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625, 979, 992, 999 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про страхування», ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідача за прострочку виконання зобов'язань по страховому договору 7 540,97 грн., а саме: 3% річних - 1 231,59 грн., інфляційні виплати - 79,56 грн. та пеню - 6 229,82 грн. та судові витрати.

Рішенням Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 15 листопада 2013 року позов задоволено: стягнуто з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_6 три проценти річних, інфляційні витрати та пеню за прострочення виплати страхового відшкодування за період з 06 вересня 2011 року по 24 березня 2013 року (включно) у розмірі 7 540,97 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 229,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 1000 грн., а всього 8 770,37 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ВАТ НАСК «Оранта» надіслало до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування усіх обставин справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 30 липня 2011 року о 13-15 год. в Білогірському районі на 6 км + 600 м автодороги Білогірськ - Міжгір'я, ОСОБА_7, керуючи транспортним засобом «Форд», реєстраційний номер НОМЕР_1, частково виїхала на зустрічну смугу, де допустила зіткнення з автомобілем «ВАЗ-21099», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6, під керуванням ОСОБА_8

Постановою Білогірського районного суду АР Крим від 26 квітня 2012 року ОСОБА_7 було визнано винною у ДТП, внаслідок порушення п.п.10.1,11.2 Правил дорожнього руху України, та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУаАП України.

Відповідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/2650219 цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Форд» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_7 була застрахована в НАСК «Оранта» на період з 28 травня 2011 року по 27 травня 2012 року.

05 серпня 2011 року позивачем до ВАТ НАСК «Оранта» була подана заява про страхове відшкодування, до якої були надані оригінал довідки ДАІ, копії паспорту, посвідчення водія, довіреності, свідоцтва про реєстрації транспортного засобі, технічного талону; того ж дня транспортний засіб ВАЗ - 21099 був наданий аварійному комісару для огляду та складений протокол; на підставі проведеного огляду 28 серпня 2011 року була розрахована вартість відновлювального ремонту транспортного засобу позивача - 31 128,51 грн.; 21 серпня 2012 року було затверджено страховий акт та сума страхового відшкодування склала 26 250,99 грн.

Виплату страхового відшкодування позивачеві проведено 25 березня 2013 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення відповідачем ВАТ НАСК «Оранта» строків виплат страхового відшкодування та наявності правових підстав для стягнення на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України інфляційних виплат, пені та три проценти річних.

Повністю з такими висновками суду колегія суддів погодитися не може.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі настання страхового випадку.

За змістом наведених законів України випливає, що договір страхування надає право третій особі (вигодонабувачу) вимагати від страховика здійснити страхову виплату на свою користь.

Відповідно до вимог ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у ст. 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги щодо недоведеності факту виплати позивачеві страхового відшкодування з порушенням строків, передбачених Законом, оскільки вони спростовуються обставинам справи та доказами, наданими позивачем у відповідності до вимог ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України, які свідчать про виплату страхового відшкодування лише 25 березня 2013 року.

Разом з тим, слід зазначити наступне.

Статтею 992 ЦК України передбачається відповідальність страховика у разі несплати страхувальникові або іншій особі страхової виплати у вигляді неустойки в розмірі, встановленому договором або законом.

Правовідносини, які склалися між сторонами регулюються ст. 992 ЦК України і стягненню підлягає лише пеня у розмірі подвійної ставки НБ України в межах річного строку, передбаченого п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, а положення ст.625 ЦК України до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, оскільки сторони у договірних відносинах не знаходились.

Облікова ставка НБУ, встановлена на кінцеву дату платежу, становить 7,5%, отже, подвійна облікова ставка становить: 7,5%*2=15,0%.

Оскільки строк позовної давності з позовних вимог про стягнення пені становить один рік: 15,0% : 366=0,040983%.

Період прострочення виконання зобов'язання з 23 березня 2012 року по 24 березня 2013 року (день виплати страхового відшкодування) становить 366 днів.

Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за прострочення виплати страхового відшкодування становить: 26520,99 *0, 040983%*366=3979,09 грн.

Саме зазначена сума і підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_6, який отримав страхове відшкодування з порушенням строків, передбачених Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Виходячи з наведеного, судове рішення не можна визнати законним і обґрунтованим. Відповідно до ст.309 ч.1 п.4 ЦПК України воно підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нового рішення про часткове задоволення позову, а саме: стягнення на користь позивача суми пені у розмірі 3 979,09 грн., витрат на правовому допомогу -1000 грн., судових витрат у сумі -229,40 грн., в решті позову слід відмовити.

На підставі викладеного і керуючись статтями 304 п.1, 307, 309 ч.1 п.4, 313 п.1,314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» задовольнити частково.

Рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АР Крим від 15 листопада 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (ідентифікаційний код 00034186) на користь ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_3) суму пені у розмірі 3 979,09 грн. (три тисячі дев'ятсот сімдесят дев'ять гривень дев'ять копійок), витрати на правову допомогу - 1 000 грн. (одна тисяча гривень) та суму судових витрат в розмірі 229,40 грн. (двісті двадцять дев'ять гривень сорок копійок).

У задоволені решти позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді