Рішення № 37442347, 10.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20363/13 10.02.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління № 50»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія»простягнення заборгованості. Судді: Дупляк О.М. (головуюча)

Капцова Т.П.

Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Смірнов О.С., за довіреністю,від відповідача: Ткаченко К.В., за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія» про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не виконано умови договору № 8/Б-12 будівельного підряду від 01.08.2012 в частині оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яка згідно розрахунку останнього склала 120.628,61 грн, з яких: 95.521,97 грн - основний борг, 21.481,98 грн - неустойка (6.686,54 грн - штраф та 14.795,44 грн - пеня), 3.065,86 грн 3 % річних, 558,80 грн інфляційні втрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2013 порушено провадження у справі № 910/20363/13 та призначено до розгляду на 19.11.2013.

Відповідно до наказу голови Господарського суду міста Києва № 367-К від 01.11.2013 прізвище судді Ониськів О.М. змінено на Дупляк О.М.

Відповідач 18.11.2013 через відділ канцелярії суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 19.11.2013.

Позивачем у судовому засіданні 19.11.2013 надано суду клопотання про б/н від 19.11.2013 долучення до матеріалів справи додаткових документів.

Ухвалою суду від 19.11.2013 задоволено клопотання відповідача, розгляд справи відкладено на 10.12.2013.

Відповідачем 10.12.2013 через відділ канцелярії суду подано відзив на позовну заяву б/н від 10.12.2013, в якому останній зазначив, що позивачем надіслано відповідачу не копію позовної заяви, яка подана до суду, а проект позову б/н від 10.06.2013; разом з цим посилається на пропуск позивачем річного строку позовної давності, встановленого до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Також 10.12.2013 через відділ канцелярії суду відповідачем надано клопотання про витребування доказів та відкладення розгляду справи б/н від 10.12.2013.

Представник позивача у судовому засіданні 10.12.2013 надав суду клопотання б/н від 10.12.2013 про продовження строку розгляду справи № 910/20363/13 відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України на 15 днів.

Ухвалою суду від 10.12.2013 задоволено клопотання позивача, строк розгляду спору продовжено на 15 днів.

У судовому засіданні 10.12.2013 було оголошено перерву до 24.12.2013.

Позивач 23.12.2013 через відділ канцелярії суду подав заперечення на письмовий відзив відповідача б/н від 23.12.2013, в якому спростовує доводи відповідача щодо підпису неуповноваженої особи, зокрема, на спірному договорі, акті КБ-2 за серпень 2012 р. та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. На підтвердження підпису Гавриленка В.Ф. позивачем надано довідку № 459/14 від 23.12.2013 щодо вчинення підпису ним особисто.

Відповідач 24.12.2013 через відділ канцелярії суду подав відзив на позовну заяву б/н від 23.12.2013, в якому зазначив, що стягнення основного боргу є неможливим, у зв'язку з тим, що підпис представника позивача Гавриленка В.Ф. на спірному договорі та довідці форми КБ-3 за серпень 2012 р. значно відрізняється, а відтак, на думку відповідача не спричиняє виникнення грошового зобов'язання; стягнення неустойки також, за твердженням відповідача, не підлягає задоволенню у зв'язку з пропуском річного строку позовної давності; разом з цим зазначив, що інфляція в період з 21.09.2012 по 21.10.2013 становить 99,89 %, а не 100,3 % як зазначено позивачем, відтак має місце дефляція, на підставі чого просив застосувати при розгляді справи річний строк позовної давності до вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) та відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 24.12.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/20363/13.

Розпорядженням в.о. голови Господарського суду міста Києва від 24.12.2013 справу № 910/20363/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дупляк О.М. (головуюча), Куркотова Є.Б., Марченко О.В.

Ухвалою суду від 24.12.2013 зазначеною колегією суддів прийнято справу № 910/20363/13 до свого провадження та призначено до розгляду на 21.01.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 21.01.2014 справу № 910/20363/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Бондарчук В.В. (головуюча), Куркотова Є.Б., Нечай О.В., у зв'язку з перебуванням судді Дупляк О.М. та судді Марченко О.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 21.01.2014 зазначеною колегією суддів прийнято справу № 910/20363/13 до свого провадження та призначено до розгляду на 04.02.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 23.01.2014 справу № 910/20363/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дупляк О.М. (головуюча), Куркотова Є.Б., Нечай О.В., у зв'язку з виходом судді Дупляк О.М. з лікарняного.

Ухвалою суду від 23.01.2014 зазначеною колегією суддів прийнято справу № 910/20363/13 до свого провадження та призначено до розгляду на 04.02.2014.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 04.02.2014 справу № 910/20363/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: Дупляк О.М. (головуюча), Капцова Т.П., Нечай О.В., у зв'язку з виходом судді Капцової Т.П. з лікарняного.

Ухвалою суду від 04.02.2014 зазначеною колегією суддів прийнято справу № 910/20363/13 до свого провадження та призначено до розгляду на 04.02.2014.

У судовому засіданні 04.02.2014 було оголошено перерву до 10.02.2014.

У судовому засіданні 10.02.2014 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі, позов просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити, разом з цим надав клопотання про призначення експертизи б/н від 10.02.2014, відповідно до якого просив призначити у справі № 910/20363/13 судову почеркознавчу експертизу та поставити на вирішення зазначені у клопотанні питання.

У судовому засіданні 10.02.2014 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 01.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія» (далі - відповідач, генпідрядник) та Приватним акціонерним товариством «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» (далі - позивач, підрядник) укладено договір № 8/Б-12 будівельного підряду (далі - Договір), згідно з п. 1.1 якого за цим Договором позивач зобов'язався за завданням відповідача на свій ризик відповідно до проектної документації та умов Договору виконати та здати відповідачу в установлений Договором строк роботи по заміні асфальтобетонного покриття тротуару привокзальної площі терміналу «В» в пусковому комплексі № 5 (надалі - роботи) на об'єкті відповідача - «Реконструкція терміналу «В», зона вильоту та прильоту пасажирів в вісях 14-31 та пусковий комплекс № 2 (закінчення будівельних робіт)» (надалі - об'єкт будівництва), а відповідач зобов'язався надати позивачу будівельний майданчик або фронт робіт, передати затверджену в установленому порядку проектну документацію, а також прийняти від позивача закінчені роботи, а саме результат робіт, та оплатити виконану роботу. Адреса розташування об'єкта будівництва: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Відповідно до п. 1.7, пп. 2.1.1 п. 2.1 Договору ціна у даному Договорі визначається сторонами шляхом підписання Договірної ціни № 1 (Додаток № 1 до цього Договору) і складається з ціни виконання робіт і ціни на матеріали. Договірна ціна (Додаток № 1) є невід'ємною частиною даного Договору. Вартість робіт по Договору складає 95.521,97 грн з ПДВ, ПДВ 20 % 15.920,33 грн, без ПДВ 79.601,64 грн та є твердою, у вартість робіт включено виконання повного комплексу робіт з використанням власних матеріалів та допоміжних матеріалів, обладнання позивача.

Згідно з пп. 2.1.2 п. 2.1 позивач складає щомісячні акти приймання-передачі виконаних підрядних робіт Форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт Форми КБ-3 на підставі обсягів робіт, виконаних позивачем та прийнятих відповідачем відповідно до підписаних представником технагляду відповідача відомостей, з урахуванням положень затвердженого сторонами протоколу погодження параметрів договірної ціни (Додаток № 1), який є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.п. 2.4, 2.5 Договору розрахунки за виконані позивачем роботи за Договором відповідач здійснює на підставі документів про обсяги та вартість виконаних робіт з урахуванням авансу, а саме щомісячних актів приймання-передачі виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в та - довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3, в разі виконання робіт із матеріалів відповідача додатково надаються позивачем відповідачу, акти цільового використання матеріалів, звіт/и про використання матеріалів відповідача, відомості ресурсів котрі передаються відповідачу позивачем протягом 15-ти банківських днів з моменту їх затвердження на умовах цього Договору, але не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним. Після сплати сумарного платежу у розмірі 95 % ціни будівельно-монтажних робіт та матеріальних ресурсів, розрахунки призупиняються. Остаточний розрахунок за виконані роботи, що підлягає фінансуванню, в розмірі 5 % від ціни будівельно-монтажних робіт та матеріальних ресурсів відповідач здійснює протягом 15-ти банківських днів з дати отримання Сертифікату відповідності ДП МА «Бориспіль» (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 923).

Відповідно до пп. 2.6.1 п. 2.6 Договору відповідач зобов'язаний підписати подані позивачем належним чином оформлені документи (акти та довідки), що підтверджують фактичні обсяги та вартість виконаних робіт, або письмово обґрунтувати причини відмови від їх підписання не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним з дня одержання документів проектно-кошторисним відділом відповідача.

Згідно з п.п. 2.7, 2.8 Договору у випадку відмови відповідача від підписання актів та довідок без надання письмового обґрунтування в строки, вказані цим Договором, або неповернення відповідачем позивачу підписаних актів і довідок, обсяги робіт, що вказані у відповідних актах та довідках, вважаються такими, що виконані позивачем якісно та прийняті відповідачем без зауважень, а вартість виконаних робіт, вказана у таких актах та довідках підлягає безспірній оплаті на умовах цього Договору. Відповідач має право затримати розрахунки до усунення недоліків, що виявились під час приймання робіт. Відповідач має виключне право затримати кінцеві розрахунки за роботи, виконані з недоробками і дефектами, виявленими при прийманні об'єкту в експлуатацію, на строк, необхідний для усунення позивачем виявлених недоробок і дефектів, визначений сторонами в акті про виявлені дефекти, підписаному та скріпленому печатками сторін.

Відповідно до п.п. 2.9, 2.10 відповідач зобов'язався щомісячно здійснювати платежі позивачу за фактично виконані роботи, що підлягають фінансуванню, на підставі актів приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) в сумі, що не перевищує 95 % від ціни електромонтажних робіт. Оплата фактично виконаних робіт здійснюється протягом 15-ти банківських днів з дати підписання вищевказаних документів. Відповідач має право затримати розрахунки до усунення недоліків, що виявились під час приймання робіт. Остаточний розрахунок у розмірі 5 % ціни виконаних робіт і матеріалів, що підлягає фінансуванню, відповідач здійснює протягом 20-ти банківських днів з дати отримання Сертифікату відповідності Замовником-ДП МА «Бориспіль» (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 923) та підписання акта приймання-здачі повного комплексу виконаних робіт.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору визначено, що позивач зобов'язався виконати роботи за Договором у строк з 01 серпня 2012 року по 01 вересня 2012 року. Датою закінчення виконання робіт за Договором вважається дата підписання сторонами акта приймання-передачі закінчених робіт. Виконання робіт може бути закінчено достроково тільки за згодою відповідача.

Відповідно до пп. 4.4.8 п. 4.4 Договору позивач зобов'язався складати та подавати на затвердження відповідачу акти виконаних підрядних робіт за Формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт Форми КБ-3 в чотирьох примірниках не пізніше 27-го числа поточного місяця.

Згідно з п. 10.2 Договору передача виконаних робіт позивачем і приймання їх відповідачем здійснюється щомісячно та оформлюється сторонами шляхом підписання актів приймання - передачі виконаних підрядних робіт Формою КБ-2в та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт Форми КБ-3 в порядку передбаченому п. 4.4.8., 10.2. Договору.

Відповідно до п.п. 14.1, 14.2 Договору строком Договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до Договору. Договір набуває чинності з дати його підписання. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

Судом установлено, що на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 95.521,97 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2012 р. та актом приймання виконаних будівельних робіт, підписаними сторонами 31.08.2012. Разом з цим відповідачем в порушення умов Договору не було оплачено виконані позивачем та прийняті відповідачем підрядні роботи в сумі 95.521,97 грн.

Завершення позивачем виконання будівельних робіт згідно з умовами Договору підтверджується наявними в матеріалах справи копіями сертифікату відповідності серії КС № 16412213600 від 28.09.2012 (дата видачі - 12.11.2012) та акта готовності об'єкта до експлуатації № 13-26-23 від 28.09.2012.

Позивач звертався до відповідача з вимогою № 129/14 від 21.05.2013 про сплату заборгованості в сумі 95.521,97 грн, у відповідь на яку відповідач листом № 240 від 04.06.2013 просив вибачення за затримку у виконанні умов договору щодо оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт у зв'язку з проведенням зустрічної перевірки для встановлення факту залишку по оплаті коштів чи відсутності такого, а також повідомив про виконання своїх зобов'язань за умовами Договору у найближчий термін.

Станом на момент подачі позову заборгованість у сумі 95.521,97 грн відповідачем не сплачена.

Позивач, крім суми основного боргу, заявив також позовні вимоги про стягнення з відповідача 21.481,98 грн неустойки (6.686,54 грн - штраф, 14.795,44 грн - пеня за період з 22.09.2012 по 20.12.2012 із суми боргу 90.745,87 грн та за період з 21.12.2012 по 20.10.2013 із суми боргу 95.521,97 грн), 3.065,86 грн 3 % річних за період з 22.09.2012 по 20.12.2012 із суми боргу 90.745,87 грн та за період з 21.12.2012 по 20.10.2013 із суми боргу 95.521,97 грн, а також 558,80 грн інфляційних втрат за період з 22.09.2012 по 20.12.2012 із суми боргу 90.745,87 грн та з 21.12.2012 по 20.10.2013 із суми боргу 95.521,97 грн.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та відповідачем укладено договір субпідряду.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Нормами ст. 838 ЦК України визначено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані роботи на загальну суму 95.521,97 грн, які були прийняті відповідачем без жодних зауважень щодо якості та обсягу робіт, про що свідчать складені та підписані уповноваженими посадовими особами обох сторін акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2012 р., в той час як відповідач свої зобов'язання по оплаті виконаних робіт на вказану суму не виконав.

Згідно зі ст. 854 ЦК України встановлено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем були виконані, а відповідачем прийняті роботи всього на суму 95.521,97 грн, про що свідчать зазначені вище акт та довідка, підписані обома сторонами без зауважень та претензій, однак відповідач не здійснив оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт в повному обсязі в сумі 95.521,97 грн.

Судом ураховано, що відповідач повинен був виконати обов'язок оплати 95 % вартості виконаних позивачем та прийнятих відповідачем підрядних робіт, згідно з п. 2.9 Договору, до 21.09.2012 (протягом 15-ти банківських днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт), оскільки акт приймання виконаних будівельних робіт та довідка про вартість виконаних будівельних робіт за серпень 2012 р. - підписані сторонами 31.08.2012. Відтак прострочення виконання відповідачем зобов'язання по сплаті 95 % вартості виконаних позивачем та прийнятих відповідачем підрядних робіт настало з 22.09.2012.

Обов'язок оплати 5 % вартості виконаних підрядних робіт, відповідно до п. 2.10 Договору, мав бути виконаний відповідачем до 10.12.2012 (протягом 20-ти банківських днів з дати отримання сертифікату відповідності та підписання акта приймання-здачі повного комплексу виконаних робіт). Таким чином прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати 5 % вартості виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт настало з 11.12.2012 (на 21-й банківський день з дня отримання (12.11.2012) сертифіката серії КС № 16412213600).

Таким чином суд дійшов висновку, що позов у частині стягнення основного боргу в сумі 95.521,97 грн обґрунтований, підтверджується зібраними у справі доказами, відтак підлягає задоволенню у повному обсязі.

Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача 21.481,98 грн неустойки (6.686,54 грн - штрафу, 14.795,44 грн - пені за період з 22.09.2012 по 20.12.2012 із суми боргу 90.745,87 грн та за період з 21.12.2012 по 20.10.2013 із суми боргу 95.521,97 грн), 3.065,86 грн 3 % річних за період з 22.09.2012 по 20.12.2012 із суми боргу 90.745,87 грн та за період з 21.12.2012 по 20.10.2013 із суми боргу 95.521,97 грн, а також 558,80 грн інфляційних втрат за період з 22.09.2012 по 20.12.2012 із суми боргу 90.745,87 грн та з 21.12.2012 по 20.10.2013 із суми боргу 95.521,97 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до пп. 12.2.3 п. 12.2 Договору за порушення умов оплати визначених в розділі ІІ цього Договору, понад 30-ти календарних днів відповідач додатково сплачує позивачу штраф у розмірі 7 % від ціни Договору.

Судом установлено, що останнім днем сплати заборгованості в сумі 90.745,87 грн є 21.09.2012, відтак штраф нараховується з 22.10.2012 (наступний день після 30-денного строку порушення умов Договору по сплаті розміру вказаних грошових коштів).

Розрахунок позивача в частині штрафу визнається судом вірним, у зв'язку з чим позовна вимога про стягнення штрафу в сумі 6.686,54 грн підлягає задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається зі штампа вхідної кореспонденції суду позивач звернувся з даним позовом 22.10.2013, тоді як право на нарахування штрафу в останнього виникло з 22.10.2012, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення штрафу в сумі 6.686,54 грн заявлена в межах встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України річного строку позовної давності, відтак клопотання відповідача про застосування позовної давності до вимоги про стягнення штрафу не підлягає задоволенню, у зв'язку з його необгрунтованістю.

Згідно з п. 12.4 Договору у разі затримки проміжних платежів або остаточних розрахунків із позивачем, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент такого прострочення, від суми заборгованості за кожний день затримки виплати. При остаточному розрахунку за Договором суми, що підлягають до сплати будуть збільшені на фактичну суму пені в разі її застосування.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснений позивачем розрахунок пені за період з 22.09.2012 по 20.12.2012 із суми боргу 90.745,87 грн визнається судом невірним. Судом ураховано, що позивачем визначено два періоди нарахування пені на суму 90.745,87 грн за період з 22.09.2012 по 20.12.2012 та 95.521,97 грн за період з 21.12.2012 по 20.10.2013. При цьому, враховуючи такі періоди обчислення позивачем пені, суд, перевіривши поданий розрахунок, визнає його невірним з огляду на таке. Обраховуючи пеню на суму боргу в сумі 90.745,87 грн позивачем не враховано, що період прострочення сплати такого боргу закінчився 10.12.2012, а не 20.12.2012, як це вказує позивач, враховуючи те, що з 11.12.2012 у позивача виникло право на нарахування пені на суму боргу в розмірі 95.521,97 грн. При цьому судом ураховано, що в період 21.12.2012 - 20.10.2013 позивачем здійснювався розрахунок пені виходячи з суми 95.521,97 грн, тобто з включенням суми боргу 90.745,87 грн (90 %).

Водночас судом установлено, що позивач звернувся з даним позовом, згідно з штампом вхідної кореспонденції суду, 22.10.2013, тоді як позов у частині стягнення з відповідача пені, виходячи з простроченої суми боргу в розмірі 90.745,87 грн, заявлено позивачем за період з 22.09.2012, тобто поза межами встановленого законодавством річного строку позовної давності.

Таким чином, відповідно до викладеного вище, у задоволенні позову в частині стягнення пені за період з 22.09.2012 по 10.12.2012 із суми боргу 90.745,87 грн в розмірі 15.812,91 грн слід відмовити, у зв'язку з пропуском позовної давності, про застосування якої відповідачем заявлено у відзиві.

Розрахунок позивача в частині стягнення пені за період з 21.12.2012 по 20.10.2013 із суми боргу 95.521,97 грн, як уже було встановлено вище, визнається невірним в частині визначення періоду. Судом установлено, що оскільки право на нарахування пені на суму боргу в розмірі 95.521,97 грн у позивача виникло 11.12.2012, враховуючи приписи ст. 232 ГК України, строк нарахування пені закінчився 11.06.2013. Судом здійснено перерахунок, відповідно до якого з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 21.12.2012 по 11.06.2013 із суми боргу 95.521,97 грн в розмірі 6.767,64 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Отже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням, процентів річних та процентів за користування чужими грошовими коштами є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Розрахунок позивача в частині стягнення 3 % річних за період з 22.09.2012 по 20.12.2012 із суми боргу 90.745,87 грн та за період з 21.12.2012 по 20.10.2013 із суми боргу 95.521,97 грн, також визнається невірним. Судом здійснено перерахунок, згідно якого з відповідача підлягають стягненню 3 % річних за період з 22.09.2012 по 20.10.2013 у розмірі 2.983,43 грн (з 22.09.2012 по 10.12.2012 із суми боргу 90.745,87 грн в сумі 596,69 грн та з 21.12.2012 по 20.10.2013 із суми боргу 95.521,97 грн в сумі 2.386,74 грн).

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з 22.09.2012 по 20.12.2012 із суми боргу 90.745,87 грн та з 21.12.2012 по 20.10.2013 із суми боргу 95.521,97 грн, визнається судом невірним в частині визначеного останнім періоду. Разом з цим у задоволенні вимоги позивача щодо відшкодування інфляційних втрат за період з 22.09.2012 по 10.12.2012 із суми боргу 90.745,87 грн та з 21.12.2012 по 20.10.2013 із суми боргу 95.521,97 грн, суд відмовляє, у зв'язку з тим, що в період з 22.09.2012 по 20.10.2013 інфляція склала менше одиниці, тобто у вказаний період відбувались не інфляційні процеси, а дефляційні (-).

Твердження відповідача у відзиві на позовну заяву щодо пропуску позивачем річного строку позовної давності, встановленого до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) є необґрунтованим, оскільки позивач вимагає стягнення пені починаючи з 22.09.2012, тоді як звернувся з позовом, згідно штампа вхідної кореспонденції Господарського суду міста Києва - 22.10.2013 (тобто в межах річного строку), крім того судом визнано правомірним нарахування пені, починаючи з 24.10.2013.

Разом з цим посилання відповідача на те, що в заявлений позивачем період, за який останній намагається стягнути інфляційні втрати, судом приймаються та визнаються обґрунтованими.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача б/н від 10.02.2014 про призначення у справі № 910/20363/13 судової почеркознавчої експертизи, обгрунтованого тим, що підпис генерального директора позивача Гавриленка В.Ф. на договорі № 8/Б-12 будівельного підряду від 01.08.2012 і акті КБ-2 за серпень 2012 р. різниться, у зв'язку з його необгрунтованістю, оскільки суд не вбачає необхідності в спеціальних знаннях для вирішення спору в даній справі, так як наявна в матеріалах справи довідка Гавриленка В.Ф. № 459/14 від 23.12.2013 підтверджує, що підпис на договорі та акті вчинено ним особисто.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин та враховуючи викладене вище позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційно-інжинірингова компанія» (03049, м. Київ, вул. Єреванська, 1, кв. 1, код ЄДРПОУ 32102765) на користь Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління № 50» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 2 А, код ЄДРПОУ 05408668) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму основного боргу в розмірі 95.521 (дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот двадцять одна) грн 97 коп., штрафу в сумі 6.686 (шість тисяч шістсот вісімдесят шість) грн 54 коп., пені в сумі 6.767 (шість тисяч сімсот шістдесят сім) грн 64 коп., 3% річних у розмірі 2.983 (дві тисячі дев'ятсот вісімдесят три) грн 43 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2.239 (дві тисячі двісті тридцять дев'ять) грн 19 коп.

3. У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.02.2014.

Судді О.М. Дупляк (головуюча)

Т.П. Капцова

О.В. Нечай