Рішення № 37442245, 04.03.2014, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 березня 2014 р. справа №903/80/14

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: державного комунального підприємства "Луцьктепло", м. Луцьк

про стягнення 191 680 грн. 55 коп. збитків від інфляції та трьох процентів річних

Суддя Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Букоємський Р.В. - головний юрисконсульт Відділу правового забезпечення зовнішньоекономічної діяльності Управління договірної роботи Юридичного департаменту (дов. №14-325 від 16.03.2012р.)

від відповідача: Петрук І.В. - представник (дов. від 10.01.2014р. №79/08)

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з державного комунального підприємства "Луцьктепло" 191 680,55 грн., в тому числі 2 877,28 грн. збитків від інфляції (за період з 16.10.2012р. по 31.12.2012р.) та 188 803,27 грн. загальної суми трьох процентів річних (за періоди прострочки платежів з 24.03.2012р. по 21.12.2012р. та з 15.10.2012р. по 21.12.2012р.), нарахованих згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 04.02.2014р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні. Про перенесення розгляду справи сторін було повідомлено шляхом направлення на їх адреси листа від 28.02.2014р. №08/903/80/14/1406/14.

Присутній в судовому засіданні представник позивача пред'явлені позовні вимоги підтримав, просить задовольнити їх, поклавши на ДКП "Луцьктепло" обов'язок відшкодування ПАТ "НАК "Нафтогаз України" понесених ним у зв'язку з поданням позову до суду судових витрат.

При цьому представник посилається на укладення 30.09.2011р. між сторонами договору на купівлю-продаж природного газу №14/2404/11, передачу згідно цієї угоди відповідачу природного газу, його отримання та споживання ДКП "Луцьктепло", непроведення у встановлені угодою строки та порядку належних розрахунків по оплаті газу, нарахування у зв'язку з цим сум інфляційних та процентів річних.

Відповідач у відзиві від 04.02.2014р. та представник ДКП "Луцьктепло" в судовому засіданні з приводу позовних вимог ПАТ "НАК "Нафтогаз України" заперечили.

Засвідчуючи на проведенні нарахування трьох процентів річних за період з 15.10.2012р. по 21.12.2012р. без врахування здійснених підприємством 20 та 21 грудня 2012 року оплат, відповідач засвідчує, що із заборгованості за зобов'язаннями вересня місяця 2012 року 2 883 046,93 грн. з врахуванням погашення боргу впродовж періоду 20-21.12.2012р., може бути нарахованою сума відсотків річних в розмірі 15 975,73 грн., що на 93,71 грн. менше від заявленої позивачем суми. Щодо стягнення суми збитків від інфляції 2 877,28 грн. відповідач заперечує посилаючись на те, що цю суму було нараховано із суми заборгованості вересня 2012 року 2 883 046,93 грн. за період з 15.10.2012р. по 31.12.2012р. із врахуванням зведеного індексу споживчих цін 100,099800000%, що є невірним та безпідставним.

Дослідивши матеріали справи та додатково надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ: 30 вересня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ (Продавець) та державним комунальним підприємством "Луцьктепло", м. Луцьк (Покупець) було укладено договір на купівлю-продаж природного газу №14/2404/11 (а.с. 11-16) згідно з умовами котрого ПАТ "НАК "Нафтогаз України" було взято на себе зобов'язання щодо передачі у власність Покупця у період четвертого кварталу 2011 року та у 2012 році природного газу для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, в обсягах і порядку, передбачених угодою, а ДКП "Луцьктепло", в свою чергу, зобов'язання відносно прийняття природного газу та проведення його оплати у визначеному договором порядку.

11 жовтня 2011 року та 01 вересня 2012 року між сторонами у справі було підписано додаткові угоди №№1, 2 до договору від 30.09.2011р. №14/2404/11 (а.с. 17-18) в частині положень угоди щодо ціни природного газу та його кількості і якості, банківських реквізитів Продавця.

Положеннями розділу 11 договору визначалось, що угода набуває чинності з дати її підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін і діє в частині реалізації газу з 01 жовтня 2011 року до 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Пунктом 3.1 договору передбачалось, що Продавець передає Покупцю газ у пунктах приймання-передачі газу на вхідній запірній арматурі Покупця. Право власності на газ переходить від Продавця до Покупця в пунктах приймання-передачі. Пунктом 3.3 договору від 30.09.2011р. №14/2404/11 було визначено, що приймання-передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.

На виконання умов договору позивачем у період жовтня місяця 2011 року та вересня місяця 2012 року було передано, а відповідачем прийнято та в подальшому спожито, природного газу в обсязі 9662,126 тис. м.куб. загальною вартістю 12 649 655,36 грн., зокрема, у жовтні 2011 року в кількості 7458,733 тис. м.куб. вартістю 9 764 973,25 грн., у жовтні 2011 року 1,249 тис. м.куб. вартістю 1 635,18 грн., вересні місяці 2012 року в кількості 2 202,144 тис. м.куб. вартістю 2 883 046,93 грн. Викладене підтверджується долученими до матеріалів справи копіями Актів приймання-передачі природного газу №4Вол.Н від 31.10.2011р., №5Вол.РО від 31.10.2011р. та від 30.11.2012р. (а.с. 19-21).

Судом встановлено, що зазначені акти приймання-передачі природного газу підписані уповноваженими представниками сторін, скріплені відтисками печаток господарюючих суб'єктів, містять всі визначені законодавством обов'язкові реквізити, в повному об'ємі відображають зміст та обсяги здійснених сторонами на їх підставі, згідно умов підписаного договору №14/2404/11 від 30.09.2011р. в жовтні місяці 2011 року та у вересні місяці 2012 року господарських операцій.

Передача позивачем природного газу у вказаних об'ємах та його отримання відповідачем не заперечується представником ДКП "Луцьктепло" в судовому засіданні.

Пунктом 6.1 договору від 30.09.2011р. №14/2404/11 сторонами було передбачено, що оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Беручи до уваги зазначені положення угоди, судом засвідчується, що фактично отриманий в жовтні 2011 року та у вересні місяці 2012 року природний газ відповідач повинен був оплатити у наступні граничні терміни: до 14 листопада 2011 року включно оплатити спожитий газ жовтня місяця 2011 року, до 14 жовтня 2012 року включно оплатити спожитий газ вересня 2012 року.

Проте, ДКП "Луцьктепло" взяті на себе згідно договору №14/2404/11 від 30.09.2011р. зобов'язання в частині проведення з позивачем належних розрахунків по оплаті переданого природного газу (у порядку та строки, визначені вище) не виконало. Фактично відповідачем було проведено розрахунки та сплачено позивачу повну вартість спожитого газу 12 649 655,36 грн., однак, із допуском у певні періоди порушень встановлених угодою граничних термінів, що, в свою чергу, призводило до прострочення платежів на той чи інший час та виникнення боргу у той чи інший період на певну суму.

Матеріали справи (а.с. 9-10,22-23) містять в собі документи (розрахунки ціни позову, реєстри проведених оплат), котрі свідчать про те, коли і на яку суму відповідачем здійснювались відповідні платежі, відображають дату проведення розрахунку, суму платежу, призначення платежу, розрахунковий період, обов'язкові реквізити платіжного документа.

Несвоєчасне проведення відповідачем належних розрахунків з позивачем, існування у ДКП "Луцьктепло" у певні періоди заборгованості по оплаті газу, виступило підставою для здійснення позивачем нарахувань відповідачу сум інфляційних та процентів річних, подальше звернення до суду із позовом про їх стягнення.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Судом встановлено, що в даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір купівлі-продажу природного газу №14/2404/11 від 30.09.2011р. предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з положеннями статті 193 ГК України, статей 526, 527, ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу природного газу, його отримання ДКП "Луцьктепло" та несвоєчасне проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, виникнення у певні періоди заборгованостей різного розміру, суд прийшов до висновку про правомірність здійснення позивачем нарахувань відповідачу сум збитків від інфляції та трьох процентів річних.

При цьому судом також засвідчується, що у відповідності до ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становить умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом засвідчується, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками (а.с. 9-10) позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 2 877,28 грн. збитків від інфляції (за період з 16.10.2012р. по 31.12.2012р.) та 188 803,27 грн. загальної суми трьох процентів річних (за періоди прострочки платежів з 24.03.2012р. по 21.12.2012р. - 172 733,83 грн. процентів річних та з 15.10.2012р. по 21.12.2012р. - 16 069,44 грн. процентів річних)

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення загальної суми процентів річних 188 803,27 грн., перевіривши методику та періоди нарахування позивачем цієї суми, суд вважає, що останні підставні та підлягають до задоволення частково (на загальну суму 188 709,56 грн.)

При цьому арифметично вірними, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, є здійснені позивачем з врахуванням проведених відповідачем у ті чи інші періоди оплат, існувань сум існуючих у ці періоди заборгованостей, а відтак такими, що підлягають до задоволення у визначеному ПАТ НАК "Нафтогаз України" розмірі, суд вважає вимоги щодо стягнення 172 733,83 грн. процентів річних, нарахованих за період прострочки платежів з 24.03.2012р. по 21.12.2012р.

Щодо суми відсотків річних 16 069,44 грн., нарахованих із боргових зобов'язань вересня місяця 2012 року за період з 15.10.2012р. по 21.12.2012р., суд засвідчує, що відповідні нарахування були здійснені позивачем без врахування проведених відповідачем оплат 20 та 21 грудня 2012 року.

Відтак, з огляду на платіжні доручення №47 від 18.12.2012р. на суму 557 704,54 грн. (проведено банком 20.12.2012р.), №48 від 18.12.2012р. на суму 280 192,94 грн. (проведено банком 20.12.2012р.) та №8 від 18.12.2012р. на суму 2 045 149,45 грн. (проведено банком 21.12.2012р.), із суми заборгованості 2 883 046,93 грн. за період з 15.10.2012р. по 19.12.2012р. підставною є сума процентів річних 15 639,54 грн., а із суми заборгованості 2 045 149,45 грн. за період з 20.12.2012р. по 21.12.2012р. сума процентів річних 336,19 грн. (всього 15 975,73 грн.)

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 2 877,28 грн. суми збитків, завданих інфляцією, перевіривши методику та періоди нарахування позивачем цієї суми, суд вважає, що відповідні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення, відтак в позові в цій частині ПАТ "НАК "Нафтогаз України" слід відмовити.

При цьому судом зазначається, що фактично позивачем суму збитків від інфляції в розмірі 2 877,28 грн. нараховано із суми заборгованості вересня місяця 2012 року 2 883 046,93 грн. за період з 15.10.2012р. по 31.12.2012р. із врахуванням зведеного індексу споживчих цін (індексу інфляції) 100,099800000%.

Згідно з пунктом 2 рекомендацій, викладених у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Згідно встановлених у цей період Держкомстатом України індексів споживчих цін, зведений індекс інфляційних за період жовтня-грудня місяців 2012 року склав 100,0% (жовтень - 100,0%, листопад - 99,9%, грудень - 100,2%), тобто має нульове значення, що, в свою чергу, унеможливлює нарахування кредитором відповідних сум збитків від інфляції.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата судового збору), що поніс позивач, слід відшкодувати йому у відповідності до ст. 49 ГПК України за рахунок ДКП "Луцьктепло" (пропорційно розміру підставних та задоволених судом позовних вимог).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 11, 509, 525-527, 599, 625-629, 631, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з державного комунального підприємства "Луцьктепло" (м. Луцьк, вул. Гулака-Артемовського, 20, код ЄДРПОУ 30391925) на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 188 709,56 грн. трьох процентів річних та 3 774,19 грн. в повернення витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог в позові відмовити.

Суддя В. А. Войціховський

Повне рішення

складено

04.03.2013р.