Ухвала суду № 37441438, 26.02.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/10406/13-а

26.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Дугаренко О.В.

секретар судового засідання Карпова І.І.

за участю сторін:

представник позивача - Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"- Мазур Олександр Анатолійович, довіреність № 001/15 від 27.03.13

представник позивача - Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море"- Чернишова Наталія Анатоліївна, довіреність № 001/23 від 05.09.13

представник відповідача - Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим - Безверха Юлія Анатоліївна, довіреність № 16 від 25.07.13

розглянувши апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 05.12.13 у справі № 801/10406/13-а

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (вул. Десантників, буд. 1,Приморський,Феодосія, місто, Автономна Республіка Крим,98176)

до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. Кримська, 82-В,Феодосія,Автономна Республіка Крим,98100)

Головного управління Державного казначейства України в АР Крим (вул. Севастопольська 19,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95015)

про стягнення суми бюджетного відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.13 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про стягнення суми бюджетного відшкодування - задоволені.

Стягнуто з Державного бюджету України (ЄДРПОУ 37986011, рахунок 31114030700024, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 14010200 в Головному управлінні Державної Казначейської служби України в АР Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) на користь Відкритого акціонального товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (код ЄДРПОУ 14309008, адреса: вул. Десантників,1,смт Приморський, м. Феодосія, 98176, банківські реквізити: банк - АТ "Місто Банк", рахунок 26040002030463, МФО 328760) суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 446233,00грн. (чотириста сорок шість тисяч двісті тридцять три гривні) та пеню за прострочення бюджетного відшкодування в розмірі 880,24грн. (вісімсот вісімдесят гривень)

Стягнуто з Державного бюджету на користь Відкритого акціонального товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (код ЄДРПОУ 14309008, адреса: вул. Десантників,1,смт Приморський, м. Феодосія, 98176, банківські реквізити: банк - АТ "Місто Банк", рахунок 26040002030463, МФО 328760) судовий збір в розмірі 2194,00 грн. (дві тисячі сто дев'яносто чотири гривні).

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні 26.02.2014 представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, зазначених в ній.

Представники позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечували.

Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в АР Крим не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що посадовими особами Феодосійської МДПІ АР Крим проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ "ФСК "Море" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період - січень 2011р.

За результатами перевірки складений акт від 20.05.11р. №900/23-4/14309008, згідно із висновками якого встановлено порушення позивачем п.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст.200 Податкового кодексу України, а саме, завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за січень 2011р. на суму 457652,00грн.

У висновках акту зазначено, що в ході перевірки встановлено відсутність реальності продажу товарів (робіт, послуг) підприємству ВАТ "ФСК "Море" від ТОВ "Ферро схід" та ТОВ "ТК "Алуніт" в січні 2011 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, договори із зазначеними постачальниками, відповідно до п.п 1,2 ст. 215, п.п 1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України, є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України, не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. (а.с. 76-95, том 1)

На підставі акту перевірки від 20.05.11р. №900/23-4/14309008, згідно з пунктом 54.3 ст. 54 та підпунктом 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення №0000292304 від 30.05.11р. про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 446233,00грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00грн. та №0000302304 від 30.05.11р. про зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 457652,00грн. та визначення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1,00грн.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень №0000292304 від 30.05.11р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2011року у розмірі 446233,00грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00грн.; №0000302304 від 30.05.11р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011р. у розмірі 457652,00грн. та визначені штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.09.11р. по адміністративній справі №2а-6869/11/0170/11, яка залишена без змін Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.02.12р. (яка була отримана першим відповідачем 06.03.12р.), адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" задоволено, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення №0000292304 від 30.05.11р., яким Відкритому акціонерному товариству "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 446233,00грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00грн.; №0000302304 від 30.05.11р., яким Відкритому акціонерному товариству "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 457652,00грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1,00грн.

Проте на час звернення позивача до суду бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 446233,00грн. на рахунок позивача перераховано не було.

Згідно з ч. 2 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.09.11р. по адміністративній справі №2а-6869/11/0170/11 набрала законної сили.

Крім того, Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.04.12р. Феодосійській міжрайонній державній податковій інспекції АР Крим відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.09.11р. та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 21.02.12р. по адміністративній справі №2а-6869/11/0170/11, яка була отримана податковим органом 11.05.12р. (а.с. 230, том 1).

Як передбачено п. 102.5 ст. 102 ПК України, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

З урахуванням викладеного, право на отримання позивачем сум бюджетного відшкодування виникло з дня набрання вищевказаною постановою Окружного адміністративного суду АР Крим законної сили.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Бюджетне відшкодування, згідно п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

П.п. "а" п. 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Згідно п. 200.10 - п. 200.15 ст. 200 ПК України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування або шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку, або шляхом оформлення (випуску) казначейського фінансового векселя (за згодою платника податків) протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

У разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

З аналізу наведених норм вбачається, що під час встановлення факту надмірної спати ПДВ, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми ПДВ, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг.

Відповідно до п.п. 6 п. 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.11р. №845, органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Як передбачено п. 23 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою КМУ від 03.08.11р. №845, стягувач, на користь якого прийняті судові рішення про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, подає документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцем реєстрації стягувача в органі державної податкової служби.

Орган Казначейства надсилає після надходження зазначених документів до органу державної податкової служби запит щодо визначення розміру залишку невідшкодованих з державного бюджету сум податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість бюджету з відшкодування такого податку.

У разі коли на дату надходження виконавчого документа або у процесі його виконання розмір такого залишку зменшився, орган державної податкової служби узгоджує протягом п'яти робочих днів зазначений розмір із стягувачем, про що повідомляє органу Казначейства за встановленою формою.

Після закінчення строку узгодження розміру зазначеного залишку орган Казначейства передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства.

Казначейство здійснює в порядку черговості надходження виконавчих документів безспірне списання коштів державного бюджету в розмірі, встановленому судом або узгодженому органом державної податкової служби із стягувачем, та перераховує такі кошти на рахунок стягувача, зазначений у виконавчому документі або його заяві про виконання рішення про стягнення коштів.

Під час апеляційного розгляду справи встановлено, що відповідач в установлений податковим законодавством термін відповідний висновок до органу державного казначейства не надав, суми бюджетного відшкодування, заявлені в позові, позивачеві не перерахована.

Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з Державного бюджету України на користь позивача 446233,00грн. суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Щодо заявлених позивачем вимог про сплату пені в сумі 880,24грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Обов'язок вчиняти дії щодо перерахунку бюджетного відшкодування з ПДВ у Феодосійської МДПІ АР Крим виник з дня отримання рішення суду апеляційної інстанції, оскільки саме це рішення свідчить про набрання законної сили рішення суду першої інстанції по справі №2а-6869/11/0170/11.

Разом з тим, враховуючи те, що відповідачем не вчинено жодних дій щодо перерахування позивачу бюджетного відшкодування з ПДВ, колегія суддів вважає, що пеня, розрахована позивачем з 15.05.12р. є обґрунтованою.

Разом з тим, чинним законодавством не передбачено, що стягнення пені, нарахованої на суму наявної бюджетної заборгованості по ПДВ, можливе та здійснюється лише після фактичного погашення платнику цієї заборгованості.

Виходячи із наведеного, судова колегія приходить до висновку, що пеня у сумі 880,24грн. за несвоєчасне відшкодування суми ПДВ підлягає стягненню на користь позивача.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про недоведеність відповідачем достатніх доказів необґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не суперечать вимогам діючого законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198,205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в АР Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.12.13 у справі № 801/10406/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 березня 2014 р.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва