Вирок № 37440666, 27.02.2014, Рутченківський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Донецька)

Провадження1-кп/258/38/14

№258/5114/13-к

Провадження № 1-кп/258/38/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2014 року м. Донецьк

Кіровський районний суд м. Донецька у складі:

Головуючого - судді Леонова О.С.,

при секретарі - Ярошенко І.О., Свіріній Д.О.

за участю:

прокурора - Караман К.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

представника цивільного відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Донецька кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012050000000155 від 31.12.2012 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Фурманов, Івановської області, Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, працює за цивільно-правовою угодою, раніше не судимого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

30.12.2012 року приблизно о 20 годині 30 хвилин, водій ОСОБА_1, керуючи належним йому технічно справним автомобілем BMW-520 реєстраційний номер НОМЕР_3, здійснював рух по проїжджій частині вул. Петровського збоку вул. В. Терешкової в напрямку вул. Ляшенко, в Кіровському районі м. Донецька. На шляху прямування, проїжджаючи ділянку дороги, розташовану поблизу будинку № 136 «а» по вул. Петровського, водій ОСОБА_1, діючи необережно, в порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України (які наказують: п.12.3. - у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди), будучи неуважним, належним чином не стежачи за дорожньою обстановкою і не реагуючи на її зміни, діючи з необережності, проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної події, при виникненні небезпеки у вигляді рухомого зліва направо по ходу руху автомобіля BMW-520 реєстраційний номер НОМЕР_3 пішохода ОСОБА_5, не своєчасно вжив заходів для зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу, та скоїв наїзд на вказаного пішохода.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної події пішоходу ОСОБА_5, були заподіяні наступні тілесні ушкодження: відкритий косий перелом верхньої - середньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням, косий перелом нижньої - середньої третини правої великоберцової кістки без особливого зсуву, закритий поперечний оскольчатий перелом верхньої третини обох кісток лівої гомілки із зсувом, садна м'яких тканин голови, котрі відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя.

Допущені водієм ОСОБА_1 порушення вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної події та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_5 тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у інкримінованому йому складі кримінального правопорушення не визнав та суду пояснив, що 30 грудня 2012 року в темну пору доби о 20 годині 30 хвилин він, керуючи належним йому транспортним засобом БМВ-520, здійснював рух проїжджою частиною вул. Петровського з боку вул. В. Терешкової в напрямку вул. Ляшенко в Кіровському районі м. Донецька. Проїжджа частина була освітлена й на автомобілі було увімкнено ближнє світло фар та протитуманні вогні. Видимість проїжджої частини складала приблизно 100 метрів. Рух здійснював в правому ряді зі швидкістю приблизно 60 км/год. Попереду нього, в правому ряду транспортних засобів не було, а по лівому ряду попутної полоси руху зі швидкістю приблизно 50-60 км/год. здійснював рух автомобіль ВАЗ 21099. Проїжджаючи ділянку дороги поблизу зупинки громадського транспорту «мкрн. Текстильник», він побачив, що автомобіль ВАЗ 21099 розпочав здійснювати заходи гальмування, та й сам відпустив педаль газу. В той момент, коли автомобіль ВАЗ 21099 остаточно зупинився, ОСОБА_1 раптово побачив перед вищезгаданим автомобілем чоловіка, що рухався в напрямку полоси його руху (зліва на право відносно напрямку руху автомобіля БМВ-520). Після чого відразу застосував заходи екстреного гальмування, однак наїзду на пішохода уникнути не вдалося. Так, вважає, що оскільки він вжив всі залежні від нього заходи для уникнення наїзду на пішохода, його вини у даному кримінальному правопорушенні немає. Вважає, що аварійна ситуація на дорозі утворилась внаслідок не тільки його дій, а і грубої недбалості потерпілого ОСОБА_5, який знаходячись в стані сильного алкогольного сп'янінні грубо порушив правила дорожнього руху перетинаючи дорогу в невідведеному для цього місці. Цивільні позови прокурора та потерпілого не визнав, оскільки його відповідальність як власника транспортного засобу застрахована, крім того він надавав посильну допомогу потерпілому коли той знаходився на лікуванні.

Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому складі кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, не визнав, його вина в повному обсязі підтверджується власне його показами, в яких не заперечуються окремі обставини з фактичного боку, а також усією сукупністю досліджених під час судового розгляду інших доказів, які узгоджуються між собою і не викликають сумнівів у своїй достовірності.

Як вбачається з показань потерпілого ОСОБА_5, наданими ним в судовому засіданні, який пояснив, що 30.12.2012 року приблизно о 20 годині 30 хвилин він вийшов з автобусу на зупинці громадського транспорту «мкрн. Текстильник» по вул. Петровського в Кіровському районі м. Донецька. Переконавшись у відсутності транспортних засобів зліва (з боку вул. Ляшенко), він розпочав перетинати проїжджу частину вул. Петровського найкоротшим шляхом. Минувши дві полоси дорожнього руху з боку вул. Ляшенко у бік вул. В. Терешкової, він не зупиняючись почав рух по полосам дорожнього руху з боку вул. В. Терешкової у бік. вул. Ляшенко. Оскільки, він був у стані алкогольного сп'яніння його рух був неврівноважений. Знаходячись на правій крайній смузі руху, з боку вул. В Терешкової в напрямку вул. Ляшенко, він відчув удар у правий бік та знепритомнів. Зазначив, що не бачив автомобіля, який скоїв на нього наїзд. На момент ДТП перебував у стані алкогольного сп'яніння.

Допитана в судовому засіданні, свідок ОСОБА_6, суду пояснила, що 30.12.2012 року приблизно о 20 годині 30 хвилин вона знаходилась на зупинці громадського транспорту «мкрн. Текстильник» в Кіровському районі м. Донецька. В цей час вона побачила, як в заїзній кишені зупинки провадить висадку пасажирів автобус, з якого випав на асфальт чоловік. Після того, як автобус поїхав, чоловік підійнявся та розпочав перетинати проїжджу частину. По ході пішохода було зрозуміло, що він перебуває у стані сильного алкогольного сп'яніння. Хода пішохода була хитка та відклонялась в різні боки. Коли пішохід дійшов до середини дороги, вона перевела погляд в іншу сторону. За секунду після цього почула звуки гальмування автомобіля та удар. Повернувши голову на вищезгаданого чоловіка, побачила його на капоті та лобовому склі автомобіля БМВ. Автомобіль продовжив рух, а після повної зупинки чоловік впав з капоту на землю, після чого вона підійшла до потерпілого та надала йому першу медичну допомогу.

Зі свідчень свідка ОСОБА_7, наданими ним безпосередньо в залі судового засідання, вбачається, що 30 грудня 2012 року приблизно о 20 годині 30 хвилин він керував автомобілем ВАЗ 21099, здійснював рух проїжджою частиною вул. Петровського з боку вул. В. Терешкової в напрямку вул. Ляшенко в Кіровському районі м. Донецька у лівій смузі зі швидкістю до 60 км/год. Минаючи ділянку дороги поблизу зупинки громадського транспорту «мкрн. Текстильник», розташованої з лівого від автомобіля боку, раптово побачив на розподільній подвійній смузі чоловіка, який перетинав дорогу зліва направо по ходу руху автомобіля під незначним кутом в бік автомобіля. Він застосував засоби екстреного гальмування до зупинки, чим запобіг зіткненню з пішоходом. Пішохід який продовжив рух без зупинки, минув ліву смугу проїжджої частини вул. Петровського в напрямку вул. Ляшенко, та коли пішохід ступив на праву смугу, пролунав звук гальмування автомобіля і ОСОБА_7 побачив вищезгаданого пішохода на капоті автомобіля БМВ.

Свідок ОСОБА_8, який був допитаний в судовому засіданні, шляхом проведення відеоконференції, суду показав, що 30 грудня 2012 року приблизно о 20 годині 30 хвилин він знаходився в якості пасажира в автомобілі ВАЗ 21099 під керуванням ОСОБА_7 Рух вони здійснювали проїжджою частиною вул. Петровського з боку вул. В. Терешкової в напрямку вул. Ляшенко в Кіровському районі м. Донецька. Минаючи ділянку дороги поблизу зупинку громадського транспорту «мкрн. Текстильник», розташованої з лівого боку від автомобіля, він раптово побачив на розподільній смузі (що розділяє потоки зустрічного транспорту), чоловіка, який рухався зліва направо по ходу руху автомобіля, про що повідомив водія. Водій застосував заходи екстреного гальмування, але точно зупинився чи ні він не пам'ятає. Пішохід продовжив рух без зупинки, перетнув ліву смугу руху, в якій рухався автомобіль ВАЗ 21099, та коли вступив на праву смугу руху, де рухався автомобіль БМВ, пролунав звук гальмування та він побачив чоловіка, якому вони поступилися дорогою на капоті автомобіля БМВ. Пішохід рухався не перпендикулярно узбіччя, а під кутом в бік автомобіля БМВ.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_9 суду показав, що він здійснював досудове розслідування вказаного кримінального провадження, в ході якого ним особисто та будь ким з учасників кримінального провадження не здійснювалось психологічного та фізичного тиску на підозрюваного ОСОБА_1, потерпілого та свідків, які надавали свої покази та приймали участь у слідчих діях особисто та добровільно.

Крім того, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.12.2012 року зі схемою та фото-таблицею до нього встановлено, що дорожньо - транспортна пригода з участю обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_5 відбулась в темну пору доби о 20 годині 30 хвилин на ділянці проїжджої частини вул. Петровського з двома смугами для однобічного руху шириною 3,2 м. та 3,3 м. кожна, без дефектів та ушкоджень, ділянка дороги на момент ДТП була освітлена міським електроосвітленням (т.1 а.с. 8-15).

Згідно схеми місця події, в якій відображені результати проведених замірів щодо положення транспортного засобу: слідів гальмування автомобіля. Ці ж дані, а також вид і особисті ознаки зазначених слідів відображені також і в протоколі огляду. Заміри проводились за допомогою рулетки, про що зазначено в протоколі, а крім того видно на фото таблиці (т.1 а.с. 12).

В ході додаткового огляду місця події протоколами проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_8 від 12.03.2013 року й ОСОБА_7 від 12.04.2013 року та за участю ОСОБА_1 в якості підозрюваного і його захисника ОСОБА_2 від 23.04.2013 року. було визначено механізм ДТП, час з яким рухався потерпілий та при цьому складені план схеми до протоколів (т.1 а.с. 64-67, 85-88, 136-139).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 172 від 12.03.2013 року, з якого вбачається, що при зверненні за медичною допомогою у ОСОБА_5 були виявлені відкритий косий перелом верхньої - середньої третини обох кісток правої гомілки зі зміщенням, косий перелом нижньої - середньої третини правої великоберцової кістки без особливого зсуву, закритий поперечний оскольчатий перелом верхньої третини обох кісток лівої гомілки із зсувом, садна м'яких тканин голови, які виникли від дії тупих предметів, якими могли бути виступаючі деталі рухомого транспортного засобу та елементи дорожнього покриття під час дорожньо-транспортної пригоди й відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні для життя. Враховуючи локалізацію ушкоджень, можна припустити, що в момент їх спричинення потерпілий був розташований правою стороною тіла відносно травмуючого предмета. При біохімічному аналізі крові на алкоголь від 30.12.2012 року знайдено 1,9% етилового алкоголю, що може дорівнювати середньому ступеню алкогольного сп'яніння (т.1 а.с. 43-47);

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 1207 від 26.03.2013 року, з якого вбачається, що у даній дорожній обстановці водій автомобіля БМВ-520 ОСОБА_1 в момент виникнення небезпеки для руху повинен був вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, що регламентовано п. 12.3 Правил дорожнього руху України. Водій автомобіля БМВ-520 ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_5 екстреним гальмуванням з зупиненням автомобілю до місця наїзду. У даній дорожній обстановці дії водія автомобілю БМВ-520 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України та знаходились у причинному зв'язку з настанням пригоди (т.1 а.с. 75-78).

Висновком судової автотехнічної експертизи № 1748 від 24.04.2013 року, відповідно до якого, у даній дорожній обстановці водій автомобіля БМВ-520 ОСОБА_1 в момент виникнення небезпеки для руху повинен був вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, що регламентовано вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху України. За показаннями ОСОБА_1, вирішення питання про те, чи мав водій ОСОБА_1 технічну можливість запобігти пригоді, не виявилося можливим через технічну неспроможність комплексу вихідних даних згідно його власних свідчень. За показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7, водій автомобіля БМВ-520 ОСОБА_1 мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_5 екстреним гальмуванням із зупинкою автомобіля до місця наїзду. За показаннями водія ОСОБА_1, вирішення питання про відповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам Правил дорожнього руху України та чи знаходились вони у причинному зв'язку з настанням події ДТП, не виявилося можливим через технічну неспроможність комплексу вихідних даних згідно його власних свідчень. За показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_7, у даній дорожньо-транспортній ситуації дії водія автомобілю БМВ-520 ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України та знаходились у причинному зв'язку з настанням події ДТП (т.1 а.с. 148-155);

Ствердження захисника ОСОБА_2 та підсудного ОСОБА_1 про те, що останній не бачив руху ОСОБА_5 на дорозі, а побачив його тільки коли пішохід опинився перед його автомобілем (БМВ-520), оскільки потерпілий рухався перпендикулярно узбіччя дороги перетинаючи її за найкоротшою траєкторією, а тому ОСОБА_1 не мав змоги об'єктивно виявити його на дорозі як перешкоду, суд не може покласти в основу вироку, оскільки вони спростовуються показаннями свідків, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.12.2012 року зі схемою та фото-таблицею до нього, протоколами проведення слідчих експериментів за участю свідків ОСОБА_8 від 12.03.2013 року й ОСОБА_7 від 12.04.2013 року та за участю ОСОБА_1 в якості підозрюваного від 23.04.2013 року, висновком судової автотехнічної експертизи № 1207 від 26.03.2013 року, висновком судової автотехнічної експертизи № 1748 від 24.04.2013 року, зміст яких описаний вище. За таких обставин суд розцінює показання підсудного в суді, як його особисту позицію, дану з метою уникнення відповідальності за скоєне.

Також експерт прийшов до висновку про технічну неспроможність показань обвинуваченого при відтворенні обстановки та обставин події про механізм події в частині параметрів, що характеризують рух пішохода.

Таким чином, допитавши обвинуваченого, потерпілого та свідків, дослідивши зібранні в ході досудового розслідування докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому складу кримінального правопорушення доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 286 КК України, а саме: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому тяжке тілесні ушкодження, кваліфіковано вірно.

При призначенні покарання відповідно до вимог ст. 65 КК України суд бере до уваги конкретні обставини скоєного, ступінь тяжкості вчиненого злочину: віднесення законодавцем його до категорії тяжких злочинів, характер і ступінь його суспільної небезпеки, сукупність всіх характеризуючих його обставин: обстановку і спосіб вчинення злочинного діяння, характер і ступінь негативних наслідків, дані про особу обвинуваченого: одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий, працює за цивільно-правовою угодою, має в м. Донецьку постійне місце проживання, за місцем мешкання характеризується позитивно, враховує стан його здоров'я і вік, часткове відшкодування заподіяної шкоди потерпілому, та те що аварійна ситуація на дорозі утворилась внаслідок не тільки його дій, а і грубої недбалості потерпілого ОСОБА_5, який знаходячись в стані сильного алкогольного сп'янінні грубо порушив правила дорожнього руху перетинаючи дорогу в невідведеному для цього місці..

Відповідно до ст.ст. 66 та 67 КК України обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що основне покарання обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням, одночасно поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, які сприятимуть його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Також суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки, оскільки злочин, який він вчинив, відноситься до тяжких злочинів та приймаючи до уваги те, що під час керування автомобілем, ОСОБА_1 маючи об'єктивну можливість передбачити настання суспільно-небезпечних наслідків, не відреагував на зміну дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, при виникненні небезпеки не вжив заходів до зниження швидкості руху, безпечного для інших учасників руху.

Вирішуючи заявлені у справі цивільні позови, суд виходить з такого.

Потерпілим ОСОБА_5 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином, уточнений в ході розгляду справи 12.12.2013 року за вх..№ 27170, згідно з яким потерпілий просить стягнути з СК «Український страховий дім» та ОСОБА_1 на його користь 850,00 грн. матеріальної шкоди та з ОСОБА_1 - 100000 грн. моральної шкоди, а також просить стягнути з ОСОБА_1 8552,84 грн. втраченого заробітку.

Обвинувачений ОСОБА_1 позов потерпілого та прокурора не визнав та просив відмовити у задоволені позовів, оскільки його цивільна відповідальність застрахована.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов потерпілого визнала частково в сумі 376 гривень 40 копійок та просила відмовити у задоволені решти вимог з підстав та правової аргументації викладеній у запереченнях наданих до суду.

Розглядаючи цивільний позов потерпілої, суд виходить з наступного.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що 30.12.2012 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю обвинуваченого ОСОБА_1, цивільно-правова відповідність якого застрахована у ПрАТ «Український страховий дім» (Поліс № АВ/3474862, ліміт відповідальності: за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - 100000 грн., франшиза - 1000 грн. (Т. 2 а.с. 40 ) потерпілому ОСОБА_5 були спричиненні тяжкі тілесні ушкодження, у зв'язку з чим він перебував на стаціонарному та амбулаторному лікуванні та поніс матеріальні витрати на придбання ліків у сумі 850,00 грн. Дані витрати відповідно до ст. 1166 ЦК України підлягають стягненню з ОСОБА_1

Крім того, потерпілий ОСОБА_5 зазнав моральної шкоди, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з каліцтвом та іншим ушкодженням здоров'я, а відтак має право на її відшкодування.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізично або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди враховуються глибина фізичних та душевних страждань потерпілого у зв'язку із завданими травмами, порушення життєвих зв'язків, суд вважає вимоги потерпілого про стягнення з ОСОБА_1 - 100000 грн. моральної шкоди значно завищеними, а тому оцінюючи вимоги за принципом розумності і справедливості сума відшкодування моральної шкоди має складати 10000 гривень.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та уточненої позовної заяви ОСОБА_5 просить стягнути з СК «Український страховий дім» та ОСОБА_1 на його користь 850,00 грн. матеріальної шкоди та з обвинуваченого ОСОБА_1 - 100000 грн. моральної шкоди, а також просить стягнути з ОСОБА_1 8552,84 грн. втраченого заробітку.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», редакція якого неодноразово змінювалася за період з дня ДТП (06.09.2012) по час розгляду справи в суді.

Згідно п. 22.3 ст. 22 Закону потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

У зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів (ст. 24 Закону).

Питання відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою працездатності потерпілим, визначається в залежності від ступеня втрати працездатності та врегульовано ст.ст. 25, 26 Закону.

У зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи (допомога) непрацюючої повнолітньої особи - потерпілого оцінюються в розмірі, не меншому мінімальної заробітної плати, встановленої чинним законодавством.

Як встановлено, ОСОБА_5 був тимчасово непрацездатна з 06.02.3013 року по 13.08.2013 року, тобто 6 місяців і 7 днів.

Чинним законодавством встановлено мінімальний розмір заробітної плати з 06.02.3013 року пo 13.08.2013 року складала 1147 гривень, а тому відшкодуванню підлягає шкода, пов"язана з тимчасовою втратою працездатності в сумі 6882 гривень.

Відносно обставин даної справи та враховуючи вимоги закону потерпілий ОСОБА_5 має право на відшкодування завданої йому моральної шкоди за рахунок страховика у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю та майнової шкоди за відрахуванням франшизи у сумі 6732 грн. (6882 грн. шкода, пов"язана з тимчасовою втратою працездатності + 850 грн. витрати на придбання ліків - 1000 грн. франшизи), однак цивільний позивач не ставить питання про стягнення з страховика на свою користь суми морального відшкодування та матеріальної шкоди.

Суд розглядає цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 лише в межах заявлених позовних вимог. За таких обставин, моральна шкода за відрахуванням ліміту відповідальності страховика, а саме в розмірі 5000 грн., та 1000 грн. франшизи підлягає стягненню на користь ОСОБА_5 підлягає стягненню з винуватця ДТП ОСОБА_1

В іншій частині позовних вимог слід відмовити у зв'язку з необгрунтованістю.

Цивільний позов, пред'явлений прокурором в інтересах держави про стягнення з ОСОБА_1 на користь ККЛПЗОЗ обласної травматологічної лікарні суму відшкодування витрат на лікування ОСОБА_5 - 7426,80 грн. підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Виходячи з цієї норми та положень ст. ст. 3 та 6 цього ж Закону, страхове відшкодування може виплачуватися лише потерпілому від дорожньо-транспортної пригоди, а тому страхова компанія не повинна відшкодовувати шкоду, завдану державі.

Враховуючи те, що позов пред'явлений прокурором в інтересах держави, а не потерпілого ОСОБА_5, він має бути задоволений.

Також суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 судові витрати за проведення експертиз в розмірі 1713,60 грн. та 2208,00 грн., що підтверджується розрахунками їх вартості (т. 1 а.с. 74, 147).

Речовий доказ по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування основного покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 такі обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 до ОСОБА_1, ПрАТ «Український страховий Дім» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задовольнить частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2) на користь ОСОБА_5 суму 6000 (шість тисяч) гривень, яка складається з 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, та 1000 грн. - франшизи.

В іншій частині позову відмовити.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі ККЛПЗОЗ обласної травматологічної лікарні до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2) на користь ККЛПЗОЗ обласної травматологічної лікарні (83048, м. Донецьк, вул. Артема, 106, код ОКПО 20366499, р/р 35429004002483 в ДУГКСУ в Донецькій області, код МФО 834016) суму відшкодування витрат на лікування ОСОБА_5 - 7426,80 грн. (сім тисяч чотириста двадцять шість гривень вісімдесят копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2) на користь держави процесуальні витрати в сумі 3921,60 грн.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя О.С. Леонов