Рішення № 37439324, 24.02.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.02.14р. Справа № 904/8260/13

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дочірнє підприємство "Центральний ринок м. Дніпродзержинська" Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області;

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" в особі Дніпродзержинського району електричних мереж, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області;

Третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про стягнення збитків у сумі 55 791,80 грн.

Головуючий колегії, суддя Колісник І.І.

Суддя Мартинюк С.В

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: ОСОБА_4, довіреність № 3404 від 18.11.2013 року, представник;

від відповідача: ОСОБА_5, довіреність № 878 від 31.10.2013 року, представник;

від третьої особи-1: не з'явився,

від третьої особи-2: ОСОБА_6, довіреність № 303/1001 від 16.07.2013 року, головний юрисконсульт;

від третьої особи-3: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про відшкодування завданих збитків у сумі 55791,80 грн. Судовий збір у сумі 1720,50 грн. просить покласти на відповідача.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що як він так і відповідач є орендарями розташованого на території Центрального ринку АДРЕСА_2 нежитлових приміщень торгівельного павільйону у орендодавця ОСОБА_3 - третьої особи-3 у цій справі. При цьому позивач зазначає, що відповідач, використовуючи технологічну електричну мережу орендодавця, є субспоживачем електричної енергії у розумінні Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 р. № 28.

На порушення пункту 10.2. Правил користування електричною енергією відповідач не вжив заходів щодо встановлення пристроїв релейного захисту, автоматики і зв'язку, які забезпечують навантаження в енергосистемі та використання струмоприймачів у межах встановленої для споживача приєднаної потужності і допустив, таким чином, коротке замикання в електропроводці, що стала причиною пожежі 22.10.2010 року, внаслідок якої були знищені товарно-матеріальні цінності позивача на загальну суму 55791,80 грн., що знаходились на той час у орендованому ним приміщенні.

Посилаючись на лист Дніпродзержинського міського управління ГУ МНС України в Дніпропетровській області № 976 від 05.11.2010 року, позивач вважає, що виникненню обставин, які призвели до пожежі, сприяла бездіяльність третьої особи-1 в частині дотримання вимог законодавства у сфері пожежної безпеки.

На думку позивача до виникнення пожежі також опосередковано призвела бездіяльність третьої особи-2, яка не виконала своїх обов'язків, передбачених Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ України від 31.07.1996 року № 28.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з наведених у позові підстав.

Відповідач у наданому суду відзиві заявлені до нього позовні вимоги не визнає та стверджує про те, що нежитлові приміщення у торгівельному павільйоні ОСОБА_3 він не орендував. Свою причетність до цього павільйону пояснює здійсненням поставки ковбасних виробів для третьої особи-3 та іншим суб'єктам роздрібної торгівлі у порядку здійснення ним своєї підприємницької діяльності. Разом із цим ставить під сумнів понесені позивачем збитки у заявленій до стягнення сумі, заявляючи про те, що надані позивачем в обґрунтування суми позову накладні на отримання товару від суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7 на загальну суму 102000,00 грн. за період з 30.06.2010 року по 18.10.2010 року не супроводжуються звітами по реалізації товару, а доданий до позову акт про суму збитків має характер інвентаризаційного опису та не є об'єктивним доказом, так як складений за участю третьої особи-3 - власника павільйону та водія.

Відповідач також просить суд припинити провадження у справі у зв'язку з тим, що орендні відносини у позивача існували з третьою особою-3 - ФОП ОСОБА_3, яка на цей час припинила свою підприємницьку діяльність, а тому даний спір не підлягає вирішенню в господарському суді. Крім того відповідач звертає увагу суду на те, що позивач пропустив трирічний строк позовної давності, оскільки пожежа сталася 22.10.2010 року, а позивач звернувся до суду з позовом 23.10.2013 року.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні за змістом відзиву на позов.

Третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Дочірнє підприємство "Центральний ринок м. Дніпродзержинська" Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств у наданих суду письмових поясненнях зазначає, що позивачем не надано доказів про те, що ОСОБА_3 є власником нежитлового приміщення загальною площею 25 кв., розміщеного в капітальній будівлі, яка розташована на території Дочірнього підприємства "Центральний ринок м. Дніпродзержинська" Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств за адресою АДРЕСА_2.

Посилання позивача на бездіяльність третьої особи-1, як обставину, що призвела до пожежі, третя особа-1 не визнає, оскільки припис у листі Дніпродзержинського міського управління ГУ МНС України в Дніпропетровській області № 976 від 05.11.2010 року, на який посилається позивач, стосується приміщень якими користується безпосередньо третя особа-1. Приміщення де сталася пожежа не є його власністю, а відтак і відповідальність за стан цих приміщень, у тому числі протипожежний, повинен нести власник та орендар (а.с. 52-53 том 1).

У судовому засіданні 19.11.2013 року представник третьої особи-1 підтримав свою правову позицію, викладену у наданих суду письмових поясненнях.

У відзиві на позов третя особа-2 просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечення проти позову обгрунтовує відсутністю доказів щодо дійсної причини пожежі, а також обов'язку відповідача в частині забезпечення пожежної безпеки. Посилаючись на Правила пожежної безпеки на ринках України, затверджених Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій № 30 від 17.01.2005 року, доходить висновку, що обов'язок виконання протипожежних заходів покладений на власника приміщення, в даному випадку ОСОБА_3 Третя особа-2 також вважає, що позивачем не доведено, що причиною пожежі стало порушення протипожежного режиму будь-ким, у тому числі й відповідачем. Матеріали справи не містять порушення відповідачем обов'язку щодо забезпечення належного технічного стану та безпечної експлуатації своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України.

Не погоджується третя особа-2 також і з твердженням позивача про те, що відповідач є споживачем електричної енергії в розумінні Правил користування електричною енергією. При цьому третя особа-2 посилається на пункт 1.2. зазначених Правил щодо визначення поняття "споживач електричної енергії", за яким споживачем може бути юридична або фізична особа, що використовує електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору, а відповідач такого договору не має.

Підставами необгрунтованості позову третя особа-2 вважає також відсутність належних доказів на підтвердження суми збитків, відсутність в діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, необхідного для покладання на нього відповідальності за майнову шкоду, а також пропуск позивачем трирічного строку позовної давності (а.с. 61 - 64 том 1).

У судових засіданнях представник третьої особи-2 надав пояснення, аналогічні за своїм змістом правовій позиції, викладеній у наданому суду відзиві.

Третя особа-3 в своїх поясненнях зазначає, що внаслідок пожежі не може надати витребувані судом документи на підтвердження своєї власності на торгівельний павільйон, де сталася пожежа, а також на підтвердження орендних відносин з позивачем та відповідачем. Просить розглядати справу за її відсутності (а.с. 83 том 1).

Провадження у справі було порушене ухвалою господарського суду від 28.10.2013 року з призначенням її до розгляду на 19.11.2013 року, після чого справа призначалась до розгляду на 05.12.2013 року, 19.12.2013 року та 08.01.2014 року після продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів ухвалою господарського суду від 19.12.2013 року.

У судовому засіданні 08.01.2014 року судом вирішено розглядати справу колегіально у складі трьох суддів.

За результатом визначення судової колегії остання була сформована у складі трьох суддів: головуючий колегії - суддя Колісник І.І., судді - Ніколенко М.О. та Мартинюк С.В.

Ухвалою господарського суду від 08.01.2014 року справу прийнято до розгляду у колегіальному складі з призначенням її до розгляду на 05.02.2014 року, після чого розгляд справи відкладався на 19.02.2014 року та 26.02.2014 року.

У судове засідання 26.02.2014 року представники третьої особи-1 та третьої особи-3 не з'явились, розгляд справи просили здійснювати за їх відсутності (а.с. 43, 83, 212 том 1). Про час та місце розгляду справи зазначені треті особи повідомлялись належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні 26.02.2014 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться у матеріалах справи.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі - Орендодавець, Третя особа-3) та фізичною-особою ОСОБА_1 (далі - Орендар, Позивач) укладений договір оренди (далі - Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає за плату орендарю у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 25 кв.м. у капітальній будівлі, яка розташована на території Центрального ринку м. Дніпродзержинська за адресою: АДРЕСА_2, для здійснення роздрібної торгівлі санітарно-технічними виробами, меблями для ванної кімнати та супутніми товарами (п.п. 1.1, 1.2, 2.1 договору).

Згідно з пунктом 10.1. договору останній вважається укладеним з моменту підписання його сторонами і діє до 01.08.2011 року.

22.10.2010 року за адресою АДРЕСА_3 у торгівельному павільйоні власника ОСОБА_3, розташованому в районі будинку № АДРЕСА_3 на території ЦКР "Центральний" за адресою: АДРЕСА_2, сталася пожежа, що підтверджується актом про пожежу від 22.10.2010 року, складеним 7-ю самостійною державною пожежною частиною Заводського району Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності Дніпродзержинського міського управління ГУ МНС України в Дніпропетровській області.

Відповідно до зазначеного акту місцем виникнення пожежі є торгівельне приміщення з продажу ковбасних виробів.

Пожежею знищено: стелю, дерев'яні перегородки, торгівельне обладнання, холодильне обладнання, фрукти, овочі, ковбасні вироби, комп'ютер, меблі, сантехніка, меблі для ванної кімнати.

Пожежею пошкоджено: покрівлю, металеві конструкції покрівлі, стіни, вікна, кондиціонери, овочі, фрукти, продукти харчування, торгівельне та холодильне обладнання, меблі, тара для продуктів, ванни, майка.

Прямі збитки від пожежі (орієнтовні) - 1 077 791,80 грн.

Побічні збитки (орієнтовні) - 1 141 021,80 грн.

Причина пожежі (ймовірна) - коротке замикання електропроводки (а.с. 36 - 38 том 1).

Згідно з висновком № 155/21/10 від 29.10.2010 року про дослідження пожежі, складеному дослідно-випробувальною лабораторією ГУ МНС України в Дніпропетровській області (далі - Висновок), пожежа виникла 22.10.2010 року близько 03:30 год. у торгівельному місці, що належить підприємцю ОСОБА_3 та орендує підприємець ОСОБА_2, розташованому за адресою: АДРЕСА_3 на території ринку ("1. Характеристика об'єкта пожежі. Особливості виникнення, розвитку та гасіння пожежі") /а.с. 90 - 92 том 1/.

У розділі 2. висновку ("Стан конструктивних елементів будівлі та внутрішнього наповнення торгових місць") між іншим зазначено про часткове знищення елементів торгівельних павільйонів на площі 80 кв.м, пошкодження оздоблення стелі та стін торгівельних павільйонів, часткове знищення майна, розташованого у торгівельних місцях.

Відповідно до розділу 3. висновку ("Встановлення осередку та причини виникнення пожежі") та у його підсумковій частині осередок пожежі розташований на тильній від входу стіні торгівельного місця у місці встановлення електролічильника.

Найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі є виникнення горіння внаслідок теплових проявів електричної енергії.

За результатом перевірки матеріалу за фактом пожежі Заводським районним відділом Дніпродзержинського міського управління ГУ МВС України в Дніпропетровській області була винесена постанова від 11.11.2010 року про відмову у порушенні кримінальної справи за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, за ст. 6 п. 2 КПК України з підстав відсутності складу злочину (а.с. 39, 188 том 1).

У процесі досудової перевірки з пояснень ОСОБА_2 встановлено, що останній експлуатував павільйон до пожежі в ньому за усною домовленістю з власницею протягом півтора місяця без укладання договору оренди. На неодноразові звернення до ОСОБА_3 з проханням укласти договір отримував непевні відповіді (а.с. 189, 202 том 1).

Надати договір оренди зі ОСОБА_2 - відповідачем у справі ОСОБА_3 не змогла, посилаючись на пожежу. Письмових пояснень на вимогу суду за ухвалою від 19.11.2013 року (а.с. 81 том 1) щодо осіб, які здійснювали торгівлю м'ясоковбасними виробами та щодо правових підстав їх знаходження у торгівельному павільйоні не надала.

Згідно листа Дніпродзержинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області №3150/04-03-10-36 від 14.02.2014 року будь-яка інформація про надання ОСОБА_3 в оренду ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приміщення в районі буд. АДРЕСА_3 на території ЦКР "Центральний" за адресою: АДРЕСА_2 станом на 22.10.2010 року відсутня. Об'єкт оподаткування у вигляді надання приміщень в оренду не задекларований (а.с. 205 том 1).

Відповідно до частини першої статті 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) повинен бути укладений у письмовій формі.

Необхідність дотримання письмової форми правочину передбачена також пунктом 2 частини першої статті 208 Цивільного кодексу України у випадку укладення угод між фізичними особами на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а також у випадку обрання такої письмової форми сторонами згідно з частиною першою статті 205 вказаного Кодексу, на чому, з огляду на письмові пояснення відповідача у процесі досудової перевірки, він наполягав і вимагав від ОСОБА_3 протягом усього часу використання приміщення у торгівельному павільйоні.

За даними інформаційної довідки серії IТ № 515897 з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 15780745 від 31.12.2013 року будь-які відомості щодо реєстрації права власності за ОСОБА_3 об'єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_2 відсутні (а.с. 170 - 175 том 1).

За таких обставин докази укладання відповідачем з ОСОБА_3 договору оренди відсутні.

Відповідно до пункту 2.2. Правил пожежної безпеки на ринках України (далі - Правила), затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 17.01.2005 року № 30 (зареєстр. в МЮ України 28.01.2005 року за № 111/10391), пожежна безпека на ринках повинна забезпечуватися шляхом здійснення організаційних, технічних заходів, спрямованих на запобігання пожежам, загибелі відвідувачів та працівників ринків, а також зниження майнових утрат, створення умов для швидкого виклику пожежної охорони та успішного гасіння пожеж.

Забезпечення пожежної безпеки на ринках покладається на їх директорів (керівників) або осіб, що виконують його обов'язки, а виконання вимог цих Правил на відведених торгових місцях покладається на власників, орендарів торгових місць (на підставі укладених договорів) учасників торгівлі (п. 2.3. Правил).

За змістом пункту 2.5. Правил обов'язок забезпечення в торговельних, адміністративних, складських приміщеннях, допоміжних будинках та спорудах і в цілому на території ринку протипожежного режиму покладається на директора (керівника) ринку або особу, що виконує його обов'язки.

Пунктом 3.1. Правил передбачено, що на кожний ринок незалежно від площі, у складі проектної документації або окремо, повинна бути розроблена й узгоджена з місцевим або територіальним органом державного пожежного нагляду схема розміщення торговельних рядів, кіосків, павільйонів, палаток тощо (далі - схема ринку), які розташовані в приміщеннях та на відкритих майданчиках.

Кожен окремо розташований ринок або різні кіоски, павільйони, магазини тощо, які розміщені на території ринку, але не внесені до схеми і належать різним власникам, повинні мати дозволи на початок роботи відповідно до Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень (НАПБ Б.07.018-2011), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2001 року № 150 (п. 3.4. Правил).

Для кожного магазину, павільйону, кіоску, палатки, контейнера, камери схову розробляється інструкція про заходи пожежної безпеки (п. 3.5. Правил).

На вимогу суду відповідно до ухвали від 19.02.2014 року щодо обґрунтування правових підстав розміщення на території ринку павільйону третьої особи-3, підведення до нього електропостачання, облаштування його засобом обліку електроспоживання, порядку врахування обсягу спожитої електроенергії третя особа-1 надала письмові пояснення, відповідно до яких надати документальні обґрунтування (дозволи, узгодження, договори тощо) стосовно належного ОСОБА_3 приміщення торгівельного павільйону в районі будинку № АДРЕСА_3 на території ЦКР «Центральний» за адресою: АДРЕСА_2, для неї не є можливим, оскільки зазначені документи у підприємства відсутні. Щодо вказаного павільйону будь-які документи (дозволи, узгодження, договори тощо) між ДП «Центральний ринок м. Дніпродзержинська» та ОСОБА_3 не укладались (а.с. 216 том 1).

Не надала відповідних пояснень та зазначених документів на вимогу відповідно до зазначеної судової ухвали й третя особа-3.

За довідкою начальника Дніпродзержинського РВЕ ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» від 23.12.2013 року № 5189/РВЕ133000 договір про постачання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_2 укладено тільки з ДП «Центральний ринок м. Дніпродзержинська» Дніпропетровської обласної спілки споживчих товариств. У договірних відносинах з іншими споживачами, у тому числі з ОСОБА_3, щодо постачання електричної енергії на вказаний об'єкт ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» не перебуває (а.с. 166, 219 - 231 том 1).

Отже, за вказаних обставин відповідач у справі не є відповідальною особою за забезпечення пожежної безпеки у торгівельному павільйоні де сталася пожежа, оскільки не є ні його власником, ані його орендарем за договором.

Заявлені до стягнення збитки у сумі 55791,80 грн. позивач обґрунтовує накладними на придбання матеріальних цінностей (а.с. 18 - 32 том 1) та журналом обліку доходу та витрат (а.с. 100 - 124 том 1). Однак доказів на підтвердженя їх оплати відповідно до вимог судової ухвали від 05.02.2014 року, а відтак і понесених реальних збитків, суду не надав.

Наданий позивачем акт про знищення майна під час пожежі, підписаний ним, а також водієм ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (а.с. 33 - 35 том 1) не може бути беззаперечним свідченням достовірності вказаних у ньому обставин. Доказів на підтвердження відповідальності залучених для його складання осіб за стан обліку матеріальних цінностей у підприємницькій діяльності позивача останній не надав, так само як і доказів знаходження цих матеріальних цінностей в орендованому ним приміщенні під час пожежі.

Акт про пожежу не містить переліку знищеного майна (а.с. 36 - 38 том 1).

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За частиною першою статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо) понесені стороною , яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на приписи статті 1166 Цивільного кодексу України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 22.01.2013 року у справі № 3-72 гс 12.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За результатом встановлених обставин у справі та юридичної оцінки наданих сторонами доказів суд доходить висновку про відсутність в діях відповідача повного складу цивільного правопорушення, необхідного та достатнього для покладання на нього відповідальності за позовом позивача.

Щодо тверджень відповідача та третьої особи-2 про пропуск позивачем строку позовної давності, то суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне.

Так, згідно зі статтею 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пожежа сталася 22.10.2010 року. Позов до суду поданий до канцелярії суду 22.10.2013 року, тобто у межах трирічного строку позовної давності (а.с. 2 том 1).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.03.2014 року.

Головуючий колегії, суддя І.І. Колісник

Суддя С.В. Мартинюк

Суддя М.О. Ніколенко