Ухвала суду № 37437940, 24.02.2014, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6868/12/0170/14

24.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Кисельова В. В.

за участю сторін:

представник позивача, Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Автономної Республіки Крим- Михайлов Олександр Олександрович, довіреність № 840/10/10.01 від 07.02.14

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 2а-6868/12/0170/14 за апеляційною скаргою Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 23.12.2013

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (вул. Проектна, буд.1а, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96002)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Автономної Республіки Крим (вул. Північна, буд.2, місто Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим, 96000)

про визнання протиправними та скасування наказу, дій та податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.12.2013 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Кримський содовий завод" задоволено: визнано протиправним та скасовано Наказ Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 99 від 18.05.2013 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Кримський содовий завод".Визнані протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Кримський содовий завод", в результаті якої було складено акт № 27/40-00/05444546 від 31.05.2012, Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0000234000 від 15.06.2012, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши у відкритому судовому засіданні доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Кримський содовий завод" (далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (далі- відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу від 18.05.2012 № 99 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Кримський содовий завод", визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Кримський содовий завод" з питань фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ "ТК Схід-Регіон" (ЄДРПОУ 34703447) за період з 01.09.2010 по 30.09.2010, в результаті якої було складено акт № 27/40-00/05444546 від 31.05.2012 (реєстраційний № 473/10/40-00 від 31.05.2012), визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000234000 від 15.06.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 36188,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 18 094,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2013 здійснено заміну первісного відповідача - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з великими платниками податків в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на Красноперекопську об'єднану державну податкову Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оформлене Наказом відповідача № 99 від 18.05.2012 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Кримський содовий завод" є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а дії, пов'язані з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Кримський содовий завод", на підставі такого наказу, підлягають визнанню протиправними. Також документами бухгалтерського та податкового обліку у повному обсязі не підтверджуються висновки відповідача, викладені в акті перевірки №27/40-00/05444546 від 31.05.2012 щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2010 року на суму 110733,60 грн., що є підставою для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000234000 від 15.06.2012.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме відповідач.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем на підставі наказу від 18.05.2012 № 99 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Кримський содовий завод з питань фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ "ТК Схід-Регіон" (ЄДРПОУ 34703447 за період з 01.09.2011 по 31.10.2011, за результатами якою складено акт № 27/40-00/05444546 від 31.05.2012.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: пункту 1.8 статті 1, підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7, підпункту7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.10 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2010 року на 74545,84 грн., завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2010 року на 110733,60 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2010 року на 36187,76 грн.

На підставі зазначеного акту № 27/40-00/05444546 від 31.05.2012 було прийнято податкове повідомлення-рішення 0000234000 від 15.06.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 36188,00грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 18094,00 грн.

Неспроможними визнаються доводи апеляційної скарги щодо правомірності рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оформлене Наказом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 99 від 18.05.2012 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Кримський содовий завод" та дій, які пов'язані з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Кримський содовий завод", через наступне.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 15.05.2012 відповідачем на підставі підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 та підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України на адресу позивача надіслано запит про надання протягом десяти робочих днів інформації та її документального підтвердження по господарських відносинах з ТОВ "Схід Регіон". Зазначений запит отримано позивачем 18.05.2012, що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції позивача.

Наказом відповідача у відповідності з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України призначено проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Кримський содовий завод" (ЄДРПОУ 05444546) з питань фінансово-господарських взаємовідносин із ТОВ "ТК Схід Регіоон" (ЄДРПОУ 34703447) за період з 01.09.2010 по 30.09.2010.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що копію наказу з повідомленням про проведення перевірки надіслано на адресу позивача 18.05.2012 (вих. № 302/10/40-00), та отримано позивачем 23.05.2012, що підтверджується відбитком штампу вхідної кореспонденції позивача.

Податковим кодексом України врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки визначені статтею 79 Податкового кодексу України, зокрема, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу, і за умови дотримання встановленого порядку її проведення.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Письмовий запит податкового органу має містити не тільки посилання на відповідну норму права, яка надає право податковому органу на надіслання відповідного запиту, а й безпосередньо на відомості і дані, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і на підставі яких податковий орган дійшов висновку про порушення платником податків вимог податкового органу, що забезпечує можливість платнику податків, у разі отримання запиту, надати оцінку правомірності та обґрунтованості такого запиту.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що не чекаючи 10 днів від дати запиту, відповідач 18.05.2012 прийняв спірний наказ про проведення невиїзної документальної позапланової перевірки, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, оформлене Наказом Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби №99 від 18.05.2012 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Кримський содовий завод" є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а дії, пов'язані з проведенням документальної позапланової невиїзної перевірки ПАТ "Кримський содовий завод", на підставі такого наказу, підлягають визнанню протиправними.

Недоречними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги про правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами проведеної перевірки через наступне.

Приймаючи до уваги те, що відповідачем перевірялись питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2010 року, тому підлягають застосуванню норми Закону України "Про податок на додану вартість".

Зі змісту норм Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна. Наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо-безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

До податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені за наслідками господарської операції з придбанням товарів, що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари у власній господарській діяльності.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що 09.07.2010 між позивачем (Постачальник) та ТОВ "ТК Схід регіон" (Покупець) укладено договір поставки № 40001751, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити вугілля-антрацит (клас 0-25), а Покупець зобов'язується оплатити та прийняти даний Товар на умовах даного Договору у кількості 1000 тон.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що у вересні 2010 року на підставі вказаного Договору поставки №40001751 позивач (Постачальник) відвантажив на користь ТОВ "ТК Схід Регіон" (Покупець) вугілля антрацит фракції 0-25 мм. обсягом 938,05 тн. шляхом передачі його перевізнику (Придніпровській залізниці) на станції Красноперекопськ, що підтверджується відповідними квитанціями про приймання вантажу. На підставі зазначених залізничних квитанцій між постачальником та покупцем складено акт прийому-передачі №2 від 01.10.2010, яким узгоджений обсяг поставки вугілля. За датами відвантаження товару (вугілля) позивач склав рахунки-фактури, в яких визначив вартісні показники відвантаженого товару (вугілля) за ціною, що відповідає пункту 2.1. Договору-333,33грн. без податку на додану вартість за тону вугілля. Згідно з рахунками-фактурами загальна вартість поставки вугілля обсягом 938,05тон, відвантаженого за вересень 2010 pоку, дорівнює 447275,04 грн. з податком на додану вартість. База оподаткування операцій позивача з поставки на користь ТОВ "ТК Схід Регіон" вугілля-антрациту (фракція 0-25 мм) обсягом 938,05 тн. у вересні 2010 року за договором №40001751 від 09.07.2010 дорівнює 372729,20грн. та складається з вартості вугілля 312680,20грн. та сума товарно-транспортних витрат, визначена як вартість послуг залізниці по відповідних квитанціях у розмірі 60049,00 грн.

Слід зазначити, що за датою відвантаження товарів (вугілля-антрацит фракції 0-25 мм) у вересні 2010 року на підставі підпункту 7.3.1. пункту7.3. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач нарахував на договірну вартість поставки (372729,20 грн.) податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 74545,84 грн. податку на додану вартість, що на дотримання підпункту 6.1.1. пункту 6.1. статті 6 Закону України «Про податок на додану вартість» складає 20% від бази оподаткування.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що позивач мав право на нарахування податку на додану вартість відповідно до приписів підпункту 7.2.4. пункту7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», так як було зареєстрованим як платник податку на додану вартість у вересні 2010 року. За датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 74545,84грн. по операціях поставки вугілля на користь ТОВ "ТК Схід Регіон" у вересні 2010 року позивач відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», склав відповідні податкові накладні по вказаних операціях на суму 447275,04грн., у тому числі податок на додану вартість-74 545,84 грн., які відображені позивачем у розділі II "Видані податкові накладні" реєстру отриманих та виданих податкових накладних за вересень 2010 року.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що зведені результати податкового обліку за вересень 2010 року були відповідно до підпункту 7.2.8 пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відображені позивачем в декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, в тому числі у складі загальної суми податкових зобов'язань за рядком 1 Б розділу І "Податкові зобов'язання" податкової декларації відображені податкові зобов'язання з податком на додану вартість в сумі 74 545,84 грн., які розшифровані у розрізі покупця ТОВ "ТК Схід Регіон" ІПН 347034412061) за рядком 69 розділу І "Податкові зобов'язання" додатку №5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010року.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що документами бухгалтерського та податкового обліку позивача у повному обсязі не підтверджуються висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, викладені в акті перевірки №27/40-00/05444546 від 31.05.2012 щодо завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2010 року на 74545,84 грн.

Як свідчать матеріали справи 03.08.2010 між позивачем (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Схід регіон" (Продавець) укладено договір № 4600002679, за умовами якого Продавець зобов'язується поставити у власність Покупця вугілля марки АО 25-50.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що 05.09.2010, 07.09.2010,08.09.2010 постачальник ТОВ "ТК Схід на підставі Договору №4600002679 передав перевізнику (Укрзалізниця) вугілля-антрацит загальною вагою 555 тн. для перевезення його до ст. Красноперекопськ та передачі одержувачу-позивачу, що підтверджується відповідними залізничними накладними. 05.09.2010, 07.09.2010,08.09.2010 за датою передачі вугілля перевізнику (Укрзалізниці) між постачальником ТОВ "ТК Схід Регіон" та покупцем- позивачем складені акти приймання-передачі вугільної продукції загальною вагою 555 тн. Вартісні показники вказаних операцій з поставки вугілля вагою 555 тн. відображені в накладних на передачу товару (вугілля), що також складені між постачальником ТОВ "ТК Схід Регіон" і покупцем- позивачем.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що згідно вказаних накладних загальна вартість вугілля обсягом 555 тн., що відвантажено постачальником ТОВ "ТК Схід Регіон" на користь покупця- позивача у вересні 2010 року складає 664401,60 грн., у тому числі податок на додану вартість- 110733,60 грн. 08.09.2010, 11.09.2010, 12.09.2010 покупець- позивач отримав від перевізника (Укрзалізниця) на ст. Красноперекопськ вугілля-антрацит загальною вагою 555 тн., що підтверджується відповідними залізничними накладними. Отримане вугілля було оприбутковане на складі позивача, що підтверджується відповідними прибутковими ордерами. У вересні 2010 року за датою відвантаження товарів у постачальника ТОВ "ТК Схід Регіон" відповідно до пункту 1.6. статті 1 та підпункту 7.3.1 пункту 7.3. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» виникли податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 110733,60 грн. За датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 110733,60 грн. постачальник відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» склав відповідні податкові накладні на суму податку на додану вартість 110733,60 грн. містять усі обов'язкові реквізити, передбачені підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що у вересні 2010 року постачальник ТОВ "ТК Схід Регіон" відповідно до підпунктів 7.2.3., 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» надав покупцю -позивачу податкові накладні на суму податку на додану вартість-110 733,60 грн. Покупець-позивач отримав вказані податкові накладні на суму податку на додану вартість-110 733,60 грн. та відповідно до підпункту 7.2.8 пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відобразив їх у розділі І "Отримані податкові накладні" реєстру податкових накладних за вересень 2010 року. У вересні 2010року за датою отримання податкових накладних, що засвідчують факт придбання товарів вартістю 664401,60 грн., у тому числі податок на додану вартість 110733,60 грн., у покупця- позивача відповідно до підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» виникло право на податковий кредит у сумі 110733,60 грн. На підставі зазначених податкових накладних, отриманих від ТОВ "ТК Схід Регіон" у вересні 2010 pоку, позивач відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» нарахував податковий кредит у сумі 110733,60грн. та відповідно до підпункту 7.2.8. пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відобразив його у Розділі II додатку 5 до Податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що Покупець- позивач мав право на нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість у сумі 110733,60 грн. у вересні 2010 року відповідно до пункту 1.7 статті 1 та підпункту 7.2.4 пункту7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», так як був зареєстрований платником податку на додану вартість у вересні 2010 року. Податок на додану вартість в сумі 110 733,60 грн., включений позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2010 року, у повному обсязі відповідає вимогам підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», так як нарахований (сплачений) по операціях придбання позивачем товарів з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що документами бухгалтерського та податкового обліку у повному обсязі не підтверджуються висновки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, викладені в акті перевірки №27/40-00/05444546 від 31.05.2012, щодо завищення податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2010 року на суму 110 733,60 грн. Первинними документами податкового та бухгалтерського обліку позивача не підтверджуються висновки, встановлені за актом перевірки Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим, викладені в акті перевірки №27/40-00/05444546 від 31.05.2012, щодо завищення суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за вересень 2010 року на 74545,84 грн.; завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2010 року на 110 773,60 грн., що призвело до завищення бюджетного відшкодування за жовтень 2010 року на 36187,76 грн., що також знайшло своє підтвердження у висновку судово-економічної експертизи №155/12 від 17.11.2013.

Судова колегія, дослідивши висновок експерту №155/12 від 17.11.2013, оцінив його в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, не знайшла підстав не довіряти висновкам експерта.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні заявником апеляційної скарги наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.12.2013 у справі № 2а-6868/12/0170/14 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 березня 2014 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко