Ухвала суду № 37437167, 25.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 р.Справа № 591/5925/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бегунца А.О. , Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 27.12.2013р. по справі № 591/5925/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Сумської міської ради , Сумської міської ради

треті особи Публічне акціонерне товариство "Сумбуд" , Товариство з обмеженою відповідальністю "Оселя"

про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради, Сумської міської ради, 3-ті особи: Публічне акціонерне товариство "Сумбуд", Товариство з обмеженою відповідальністю "Оселя", в якому просив суд ( з урахуванням уточнень):

- визнати протиправним, незаконним та скасувати рішенням виконкому Сумської міської ради від 15.01.2013 року № 19 в частині встановлення тарифів для ТОВ „Оселя на послуги з утримання будинку і споруд та при будинкової території за адресою м. Суми, вул. Г. Кондратьєва, 165/148;

- зобов'язати Сумську міську раду у місячний термін з дня набрання рішенням суду законної сили вчинити дії по призначенню балансоутримувача житлового будинку по вул. Г. Кондратьєва, 165/148 в м. Сумах з врегулюванням у спосіб, встановлений Земельним кодексом України, земельних відносин щодо земельної ділянки прибудинкової території цього будинку.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 27.12.2013 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням виконкому Сумської міської ради від 15.01.2013 року № 19 встановлено тарифи для ТОВ „Оселя на послуги з утримання будинку і споруд та при будинкової території за адресою м. Суми, вул. Кірова, 165/148. (а.с.22-24).

Як вбачається з відповіді Сумської міської ради від 29.04.2013 року на звернення позивача, ТОВ „Оселя було визначено виконавцем послуг з утримання будинків і споруд та при будинкових територій, які є власністю ПАТ „Сумбуд, відповідно до наказу ПАТ „Сумбуд від 29.12.2011 року № 56. (а.с.71). Цей наказ є чинним, і в установленому законом порядку не скасовувався. На підставі звернення ТОВ „Оселя від 27.11.2012 року виконком Сумської міської ради своїм рішенням визначив дане товариство виконавцем послуг. (а.с.71).

Житловий будинок по вул. Кірова, 165/148 був збудований ВАТ „Сумбуд за кошти Міністерства Оборони України, територіальної громади м. Суми. В 2002 році 01 вересня був укладений договір між ВАТ „Сумбуд та ТОВ „Оселя щодо обслуговування зазначеного будинку. На даний час мешканці квартир цього будинку набули право власності на них. Ці обставини, встановлені в судовому засіданні, не заперечувалися сторонами, та підтверджуються матеріалами справи. Об'єднання співвласників мешканцями будинку не створювалося.

Згідно з листом управління майна комунальної власності Сумської міської ради від 01.06.2012 року, направленим на адресу ПАПТ „Сумбуд, у зв'язку з тим, що квартири в будинку № 165/148 по вул.. Кірова знаходяться в приватній власності мешканців будинку, прийняти цей будинок до комунальної власності не можливо, оскільки це суперечить чинному законодавству. (а.с.55).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що оспорюване позивачем рішення виконкому було прийнято відповідачем в межах його повноважень, з дотриманням вимог чинного законодавства, жодним чином не порушує права позивача

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Повноваження органів місцевого самоврядування встановлені Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно підпункту 2 пункту "а" статті 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» віднесено до власних (самоврядних) повноважень виконавчих органів міських рад встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Відповідно до ч.6 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що рішеннявиконкому Сумської міської ради від 15.01.2013 року № 19 є офіційним письмовим документом, прийнятим ним у визначеній законодавством формі і за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, які поширюють свою дію на невизначене коло осіб, і призначений для неодноразового застосування, тобто за своїми ознаками є нормативно - правовим актом.

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, в т.ч. встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону; затвердження норм споживання та якості житлово-комунальних послуг, контроль за їх дотриманням; визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства; управління об'єктами у сфері житлово-комунальних послуг, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації.

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом ( ч.2 ст.14 Закону України "Про житлово - комунальні послуги").

Частинами 2,3 статті 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що виконавці/ виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво (надання) житлово-комунальних послуг і подають їх органам, уповноваженим здійснювати встановлення тарифів.

Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі не нижче економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій розраховуються відповідно до Порядку формування тарифів на послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності» державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 36 Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності» регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: відсутній аналіз регуляторного впливу; проект регуляторного акта не був оприлюднений.

На виконання вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики в сфері господарської діяльності», з метою одержання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб та її об'єднань інформація про нові тарифи в передбачений Порядком доведення до споживачів інформації про перелік житлово-комунальних послуг, структуру цін (тарифів) з обґрунтуванням її необхідності та про врахування відповідної позиції територіальних громад, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 30.07.2012 р. № 390 спосіб була розміщена на веб-сайті Сумської міської ради, а також, згідно з письмовим повідомленням ТОВ «Оселя» на адресу виконкому СМР (а.с.73), запропоновані тарифи були розміщені для мешканців будинків для ознайомлення 30.11.2012 року, до 15.12.2012 р. зауважень та пропозицій від мешканців до ТОВ «Оселя» не надходило.

Будь-яких доводів стосовно порушення відповідачем порядку прийняття оспорюваного рішення, встановленого нормами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» ані в адміністративному позові, ані в апеляційній скарзі позивачем не зазначено.

Судова колегія погоджується з доводами відповідача стосовно того, що жоден нормативно-правовий акт не містить в собі обов`язкових вимог до форми надання економічного обґрунтування витрат на виробництво житлово-комунальних послуг, а тому доводи позивача стосовно того, що третьою особою відповідачеві не надане належне економічне обґрунтування тарифів, та ці тарифи затверджені безпідставно, є помилковими.

Незгода окремого громадянина, що мешкає в будинку з розміром тарифів на житлово-комунальні послуги, які затверджені для значного числа будинків, не може бути підставою для визнання в цілому рішення суб`єкту владних повноважень про затвердження цих тарифів нечинним.

Що стосується посилань заявника апеляційної скарги на ту обставину, що третіми особами , які не є балансоутримувачами будинків, взагалі не має права на надання житлово-комунальних послуг, судова колегія вважає їх помилковими у зв`язку з наступним.

Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені поняття балансоутримувача та виконавця, а саме: балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.

Таким чином, для наявності права на надання житлово-комунальних послуг підприємством, яке є виконавцем, не є обов`язковим існування у нього статусу балансоутримувача будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд.

У відповідності до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі якщо у новозбудованому будинку власники квартир, приміщень протягом двох місяців після підписання акта державної приймальної комісії не створюють об'єднання і не приймають на баланс основні фонди, сільська, селищна, міська рада може своїм рішенням призначити балансоутримувача.

Судом встановлено, що будинок за адресою: вул. Кірова 165/148 з м. Суми не є об'єктом права комунальної власності, а тому він не може бути зареєстрований як такий, що належить територіальній громаді м. Суми, а виходячи з положень ч. 4 ст. 11 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», призначення балансоутримувача новозбудованого будинку є правом, а не обов'язком Сумської міської ради.

Що стосується вимоги позивача про зобов'язання виконавчого комітету Сумської міської ради вчинити дії з врегулюванням у спосіб, встановлений Земельним кодексом України, земельних відносин щодо земельної ділянки прибудинкової території цього будинку, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» прибудинкова територія - територія навколо квартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Згідно ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.

До виключної компетенції Сумської міської ради належить право розпорядження землями територіальної громади (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ч. 1 с. 12 Земельного кодексу України).

Статтями 125 та 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку , а також право постійного користування виникають з моменту державної реєстрації. Право власності і право постійного користування на земельну ділянку посвідчуються державним актом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у виконавчого комітету Сумської міської ради відсутні повноваження щодо врегулювання земельних правовідносин.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, відповідачем дотримана процедура прийняття оскаржуваного рішення, при прийнятті рішення відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому права позивача останнім не порушені.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Зарічного районного суду м. Суми від 27.12.2013 року по справі № 591/5925/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 27.12.2013р. по справі № 591/5925/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Бенедик А.П.