Постанова № 37436937, 25.02.2014, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2014 р. Справа № 916/2232/13Одеський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді: Ліпчанської Н.В.

суддів: Мацюри П.Ф., Лисенко В.А..

При секретарі судового засідання Стеблиненко С.В.

За участю представників сторін:

від позивача - Нечитайло О.Є., довіреність № 397, дата видачі : 19.02.14р.

від відповідача - Бакало Ю.С., довіреність № 05-18/244, дата видачі : 15.01.14р.

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"

на рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2013р.

по справі № 916/2232/13

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

до Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"

про стягнення 4095915,65 грн..

Встановив:

В серпні 2013 року Державне підприємство „Адміністрація морських портів України" (Далі - Адміністрація морських портів) в особі Южненської філії ДП „АМПУ" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний" (Далі - Порт "Южний") про стягнення 1522750,76 грн..

09.09.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Адміністрація морських портів просить суд стягнути з відповідача 4095915,65 грн..

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем досягнутих сторонами узгодженостей в рамках договору №СД/УП - 366 від 13.06.2013р. щодо вчасного та повного розрахунку за договором за користування в червні та липні 2013р. причалами № 5-9, 38 на умовах сервітуту.

Порт "Южний" позовні вимоги не визнає, просив суд відмовити в їх задоволенні, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість.

Рішенням господарського суду Одеської області від 16 грудня 2013 року, винесеним суддею Мостепаненко Ю.І. позовні вимоги задоволено повністю.

Суд стягнув з Порту "Южний" на користь Адміністрації морських портів 4095915,65грн. - заборгованості та 68820,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Мотивуючи дане рішення, господарський суд посилаючись на положення статтей 525, 526 ЦК України, зазначив, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Не погоджуючись із даним рішенням, відповідач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Порт "Южний" зазначає, що право користування причалами, а також Договір №СД/УП-366 від 13.06.2013р., укладений між Портом "Южний" та Адміністрацією морських портів у встановленому порядку не зареєстровано, а тому на думку скаржника даний правочин є невчиненим.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач вважає її безпідставною та необґрунтованою, просить рішення господарського суду Одеської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, відповідно до Закону України "Про морські порти України", розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013р. № 133-р "Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту", Наказу Міністерства інфраструктури від 19.03.2013р. № 163 "Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства "Адміністрація морських портів України" було проведено реорганізацію державних підприємств морського транспорту, в тому числі Порту „Южний", шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них згідно розподільчих балансів, та утворено, внаслідок виділу, державне підприємство "Адміністрація морських портів України". (а.с. 117 - 117).

Пунктом 3 Наказу Міністерства інфраструктури від 19.03.2013р. № 163 встановлено, що Адміністрація морських портів України є правонаступником державних підприємств морського транспорту, зазначених у п. 1 цього наказу (в тому числі ДП „МТП „Южний"), у частині майна, прав та обов'язків відповідно до розподільчих балансів. (а.с. 113 - 114).

Відповідно до розподільчого балансу та складених на його основі актів приймання-передачі майна, майнових прав та зобов'язань від Порту „Южний" до Адміністрації морських портів, та від Адміністрації морських портів до Южненської філії ДП "АМПУ", датованих 13.06.2013р., передані причали №№ 5-9 та 38, які перебували на балансі Порту „Южний" (згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно № 1371 від 27.03.2009р.), передано на баланс Южненської філії ДП АМПУ". (а.с. 194 - 207).

13.06.2013р. між Портом „Южний" та Адміністрацією морських портів укладено договір №СД/УП-366, відповідно до п. 1.1 якого предметом Договору визначено надання для використання Порту Адміністрацією причалів №№ 5, 6, 7, 8, 9, 38, що знаходяться на балансі Адміністрації морських портів, на умовах сервітуту, з метою переробки вантажів (крім наливних) контрагентів, які уклали договори з Портом, із здійсненням Портом оплати за сервітут на умовах, викладених у Договорі. (а.с.8-11)

Розділом 3 Договору „Умови оплати" сторони передбачили, що:

- Порт здійснює оплату рахунків Адміністрації шляхом банківського переказу грошових коштів Порта на поточний рахунок Адміністрації протягом 10-ти банківських днів з дати отриманого виставленого Адміністрацією рахунку (п. 3.1 Договору);

- плата за сервітут розраховується відповідно до наказу Адміністрації морських портів від 12.06.2013р. № 6 „Про встановлення механізму визначення плати за сервітут на причали (причальну інфраструктуру), що знаходяться на балансі Адміністрації морських портів (п. 3.2 Договору);

- сторони домовились встановити плату за сервітут, зазначену в Додатку № 1, який є невід'ємною частиною Договору (п. 3.3 Договору).

П. 7.1 Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з 13.06.2013р. та діє до 31.12.2013р. Закінчення терміну дії цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього Договору.

Додатком № 1 до Договору розраховано вартість сервітуту причалів №№ 5-9, 38 (без урахування ПДВ), а саме:

- за причал № 5 - вартість сервітуту за 1 погонний метр на місяць - 2 513,22грн., довжина причалу - 348,50пог.м.;

- за причал № 6 - вартість сервітуту за 1 погонний метр на місяць - 2 785,28грн., довжина причалу - 348,50пог.м.;

- за причал № 7 - вартість сервітуту за 1 погонний метр на місяць - 400,83грн., довжина причалу - 215пог.м.;

- за причал № 8 - вартість сервітуту за 1 погонний метр на місяць - 290,70грн., довжина причалу - 285пог.м.;

- за причал № 9 - вартість сервітуту за 1 погонний метр на місяць - 431,83грн., довжина причалу - 293пог.м.;

- за причал № 38 - вартість сервітуту за 1 погонний метр на місяць - 44,06грн., довжина причалу - 50,50пог.м.

Приміткою 3 Додатку № 1 до Договору встановлено, що вищезазначена плата за користування причалами на умовах сервітуту набирає чинності з 13.06.2013р. (а.с. 12).

Як договір, так і додаток до нього без будь-яких зауважень підписано вповноваженими представниками сторін: від ДП „МТП „Южний" - начальником ДП „МТП „Южний" Лагошею О.Г., від ЮФ ДП „АМПУ" - в.о. начальника ЮФ ДП „АМПУ" Широковим М.А., завірено печатками підприємств.

На виконання умов договору № СД/УП-366 від 13.06.2013р., в період з червня 2013 по липень 2013р. Адміністрація морських портів надавала для використання Порту причали №№ 5-9, 38 на умовах сервітуту, що підтверджується актами виконаних робіт за червень та липень 2013р. на загальну суму 4095915,65грн. Зазначені акти підписані уповноваженими особами сторін без зауважень та скріплені печатками останніх. (а.с.210-221)

При цьому, позивачем для оплати за використання причалів на умовах сервітуту виставлено відповідачу відповідні рахунки:

- № А20040 від 30.06.2013р. на суму 621979,70грн. (оплата за сервітут причалу № 5);

- № А20041 від 30.06.2013р. на суму 689307,59грн. (оплата за сервітут причалу № 6);

- № А20042 від 30.06.2013р. на суму 61198,69грн. (оплата за сервітут причалу № 7);

- № А20043 від 30.06.2013р. на суму 58834,01грн. (оплата за сервітут причалу № 8);

- № А20044 від 30.06.2013р. на суму 89850,78грн. (оплата за сервітут причалу № 9);

- № А60026 від 30.06.2013р. на суму 1579,99грн. (оплата за сервітут причалу № 38);

- № А20081 від 31.07.2013р. на суму 1051028,60грн. (оплата за сервітут причалу № 5);

- № А20082 від 31.07.2013р. на суму 1164802,18грн. (оплата за сервітут причалу № 6);

- № А20083 від 31.07.2013р. на суму 103414,46грн. (оплата за сервітут причалу № 7);

- № А20084 від 31.07.2013р. на суму 99418,58грн. (оплата за сервітут причалу № 8);

- № А20085 від 31.07.2013р. на суму 151831,18грн. (оплата за сервітут причалу № 9);

- № А60060 від 31.07.2013р. на суму 2669,89грн. (оплата за сервітут причалу № 38);

Рахунки від 30.06.2013р.: № А20040, № А20041, № А20042, № А20043, № А20044, № А60026 позивач надіслав на адресу відповідача з описом вкладення 12.07.2013р., рахунки від 31.07.2013р.: № А20081, № А20082, № А20083, № А20084, № А20085, № А60060 - надіслано на адресу ДП „МТП „Южний" 06.08.2013р. та отримано останнім 07.08.2013р., про що свідчить поштове повідомлення, наявне в матеріалах справи. (а.с. 13 - 19; 26 - 32).

Однак, відповідачем не було здійснено оплату вищезазначених рахунків.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Порт "Южний" не виконав зобов'язання щодо своєчасної оплати рахунків, виставлених за користування причалами №№ 5-9, 38 на умовах сервітуту в червні-липні 2013р. згідно договору №СД/УП-366 від 13.06.2013р. та на теперішній час у нього наявна заборгованість перед позивачем в розмірі 4095915,65 грн., що підтверджується актами виконаних робіт та рахунками, наявними в матеріалах справи.

Порт "Южний" як на підставу скасування рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2013р. зазначає про відсутність реєстрації договору від 13.06.2013р. №СД/УП-366 про використання причалів на умовах сервітуту.

Однак із даною позицією скаржника не може погодитись судова колегія з огляду на наступне.

Відповідно до п.2 ст.395 ЦК України, одним із видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут).

За змістом сервітут є правом на чужу річ і його сутність полягає у обмеженому користуванні чужою річчю у межах та спосіб, встановлених законами чи договором між сервітуарієм та власником речі або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.

Згідно ч.1 ст. 401 ЦК України, право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

Частиною 3 статті 404 ЦК України, зазначено, що право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

В обов'язковому порядку при укладанні договорів про встановлення права користування чужим майном (сервітуту) сторони повинні узгодити зміст сервітуту (ст.403 ЦК України) та його припинення (ст.406 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України, зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Як вбачається зі змісту частини 2 статті 402 ЦК України, лише земельний сервітут підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства, судова колегія приходить до висновку, що Законом прямо не передбачено обов`язковості державної реєстрації договорів використання майна на умовах сервітуту, а тому даний договір №СД/УП - 366 від 13.06.2013р. не підлягає державній реєстрації, є укладеним після досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору та моменту їх підписання та підлягає обов'язковому виконанню сторонами.

Порт "Южний" при розгляді даної справи, ніяких відповідних доказів як до суду першої так і до суду апеляційної інстанції не надав, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи місцевим господарським судом були встановлені всі фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам і їм надана правомірна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування рішення не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 99;101;103-105

ГПК України суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 16.12.2013р. по справі №916/2232/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 03.03.2014р.

Головуючий суддя Ліпчанська Н.В.

Суддя Мацюра П.Ф.

Суддя Лисенко В.А.