Рішення № 37436749, 26.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17771/13 26.02.14

За позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут"

До Приватного підприємства "Шериф-Охорона"

Про визнання договору недійсним, ціна позову - 7788,33 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Подолін І.В. дов. №б/н від 03.01.2014р.

Від відповідача Краснов І.В. дов. №0508/2013/8 від 05.08.2013р.

Обставини справи:

Позивач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства "Шериф-Охорона" про визнання договору №027-ОС/К від 14.06.2012 недійсним та зобов'язання повернути за цим договором сплачену суму у розмірі 7 788,33 грн., крім того просив судові витрати також покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2013 порушено провадження у справі №910/17771/13 та призначено розгляд справи на 14.10.2013.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 справу було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2013 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №910/17771/13 до свого провадження та призначила судове засідання на 28.10.2013.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 справу №910/17771/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/17771/13 до свого провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 розгляд справи відкладався на 13.11.2013, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.

У судовому засіданні 13.11.2013 оголошувалась перерва до 02.12.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2013 розгляд справи відкладався на 11.12.2013, відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального Кодексу України.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 справу було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №910/17771/13 до свого провадження та призначила розгляд справи на 20.01.2014.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням заступника Голови Господарського суду м. Києва від 16.12.2013 справу №910/17771/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу до свого провадження.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. на лікарняному, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 справу №910/17771/13 було передано в провадження судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу №910/17771/13 до свого провадження та призначила судове засідання на 10.02.2014.

У зв'язку з виходом судді Митрохіної А.В. з лікарняного, розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 07.02.2014 справу №910/17771/13 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2014 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/17771/13 до свого провадження.

У судовому засіданні 10.02.2014 оголошувалась перерва до 26.02.2014.

Представник позивача у судове засідання 26.02.2014 з'явився, надав пояснення по праві та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 26.02.2014 з'явився, надав пояснення по справі, заперечував проти визнання позовних вимог.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/17771/13.

У судовому засіданні 26.02.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2012 року між Об'єднаних співвласників багатоквартирного будинку «Добробут» (далі - Позивач) та Приватним підприємством «Шериф-Охорона» (далі - Відповідач) було укладено договір про надання послуг охорони об'єкту за допомогою ТЗО та термінового виклику групи мобільного реагування №027-ОС/К (далі - Договір).

Зазначений Договір від імені Позивача було підписано Кононенко О.Д., яка станом на 14.06.2012р. займала посаду голови правління.

Згодом, Кононенко О.Д. підписувала усі документи, що випливали з даного Договору.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на наступне.

За результатами проведених 07.06.2012р. керівником ПП «Шериф-Охорона» Стрижовим Д.С. зборів представників ОСББ «Добробут», було обрано головою правління ОСББ - Кононенко О.Д.

Так, відповідно до рішення Дарницького районного суду м. Києва від 08.10.2012р. та Апеляційного суду м. Києва від 07.02.2013р. усі дії визнані незаконними, зокрема, було визнано незаконним також і обрання головою правління ОСББ «Добробут» Кононенко О.Д.

А тому, враховуючи вищевказане законним керівником Позивача - Коломієць О.І. було направлено на адресу Відповідача повідомлення про розірвання спірного Договору. Проте, Відповідач залишив зазначений лист без належної відповіді та реагування.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 08.08.2013р. було стягнуто з ОСББ «Добробут» на користь ПП «Шериф - Охорона» заборгованості за Договором у розмірі 950,00 грн. боргу та 1720,50 грн. судового збору.

Зі слів Позивача зазначене рішення було прийнято без будь-яких письмових пояснень щодо договірних відносин між ОСББ «Добробут» та ПП «Шериф - Охорона», без представника ОСББ «Добробут».

А тому, враховуючи вищевикладене, що спірний Договір був підписаний не уповноважено на те особою, що відповідно, за твердженням Позивача, є підставою для визнання його недійсним з моменту його вчинення та повернення сплаченої суми у розмірі 7788,33 грн. протягом червня 2012 року - лютого 2013 року Позивача по рахункам Відповідача.

Відповідач проти позову повністю заперечує обґрунтовуючи це наступним.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців від 08.06.2012р., Кононенко О.Д. станом на дату підписання Договору зареєстрована як особа, яка має право вчиняти юридичні дії від імені Позивача без довіреності, у тому числі підписувати договори.

А відтак, спірний Договір був підписаний уповноваженою на те особою

Рішення по справі №910/11271/13, за яким з Позивача була стягнута на користь Відповідача заборгованість за спірним Договором станом на 28.10.2013 набрало законної сили. Позивачем не було подано жодних апеляційних чи касаційних скарг. А відтак, ОСББ «Добробут» жодним чином його не оскаржує.

А звідси, за твердженням Відповідача, заборгованість повністю визнана ОСББ «Добробут».

Доказом того, що Позивач визнав укладений між сторонами спірний Договір підтверджується також повідомленням про розірвання Договору, у якому Позивач посилається на п. 4.3.4., за яким Замовник (ОСББ «Добробут», позивач) має право розірвати Договір в односторонньому порядку, письмово попередивши про це Виконавця (ПП «Шериф- Охорона», Відповідач) не менше ніж на 30 календарних днів. А у матеріалах справи міститься повідомлення про розірвання спірного Договору, яке було направлено, як стверджує Позивач законним керівником ОСББ - Коломієць О.І.

Крім того, в обґрунтування своїх заперечень Відповідач посилався на пп. 3.4. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р., до зазначено, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, який не мав належних повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Отже, оспорюваний Позивачем Договір є визнаний та схвалений ним, що унеможливлює його подальше оскарження.

Представник Позивача у своїх поясненнях на заперечення зазначив про те, що 08.06.2013р. були подані підроблені документи ОСББ «Добробут» щодо внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб керівника ОСББ - Кононенко О.Д.

Крім того, акцентував свою увагу на тому, що Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 08.10.2012р. було не лише визнано незаконним дії Кононенко О.Д., Стрижова Д.С. та інших мешканців будинку, а також визнано недійсним протокол зборів представників ОСББ «Добробут» від 07.06.2012р. та обрання голови правління ОСББ «Добробут» Кононенко О.Д.

А твердження Відповідача стосовно відсутності з боку Позивача апеляційних чи касаційних скарг на рішення за яким було стягнено з Відповідача заборгованості не відповідає дійсності, адже, зі слів Позивача, Апеляційний суд м. Києва залишив рішення першої інстанції без змін.

Так, на підставі ч. 4 ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом. Дарницьким районним судом м. Києва встановлено факти незаконного обрання 07.06.2012р. головою правління ОСББ «Добробут» Кононенко О.Д та скасована її державна реєстрація.

Представник Позивача у судовому засіданні акцентував свою увагу на тому, що Рішеннями Дарницького районного суду м. Києва від 08.10.2012р. та Апеляційного суду м. Києва від 07.02.2013р. визнані усі дії, які були вчинені після обрання Кононенко О.Д. головою правління незаконними.

На підставі ч.4 ст.35 ГПК рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

А тому посилання Відповідача в обґрунтування своїх заперечень на Постанову пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29.05.2013р. не може бути належним доказом на підтвердження своєї позиції.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 203 Цивільного Кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Так, п. 2 ст. 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

З матеріалів справи вбачається, що спірний Договір, який було укладено 14.06.2012р. було підписано новообраним головою правління,а саме Кононенко О.Д., обрання якої згодом було визнано недійсними, що підтверджується рішення Дарницького районного суду м. Києва (копія міститься в матеріалах справи).

На підставі ст. 92 Цивільного Кодексу України цивільна дієздатність юридичної особи - юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

А тому враховуючи зазначене спірний Договір, який було укладено між Сторонами підписаний Кононенко О.Д. без належних повноважень, що є порушенням п. 2 ст. 203 ЦК України.

Згідно п. 1 ст. 215 Цивільного Кодексу України, у випадку недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного Кодексу України є підставою для визнання недійсності правочину.

Так зважаючи на вищевказане, правління ОСББ «Добробут» 23.07.2013р. просить повернути сплачену суму у розмірі 7 788,33 грн. протягом червня 2012 року - лютого 2013 року ОСББ «Добробут» по рахункам ПП «Шериф - Охорона».

Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (п. 1 ст. 216 Цивільного Кодексу України).

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на підтвердження викладеного в позові.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Стосовно вимоги Позивача щодо вжиття заходів по забезпеченню позову - зупинити відкриття виконавчого провадження та видачу виконавчого листа по рішенню Господарського суду міста Києва від 8 липня 2013 року про стягнення з ОСББ «Добробут» на користь ПП «Шериф - Охорона» 950 грн. 00 коп. основного боргу, 1 720 грн. 50 коп. судового збору (справа №910/11271/13) слід зазначити наступне.

Вимога позивача про забезпечення позову судом задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до вимог ст. 66 ГПК України, Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або за своєї ініціативи має право вжити заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь - якій стадії провадження у справі, якщо вжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення Господарського суду. Позивачем не надано суду достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення до нього, може зникнути, зменшиться за кількістю або погіршиться за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір про надання послуг охорони об'єкту за допомогою ТЗО та термінового виклику групи мобільного реагування №027-ОС/К від 14 червня 2012 року укладений між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Добробут» та Приватним підприємством «Шериф-Охорона».

3. Зобов'язати Приватне підприємство «Шериф-Охорона» (02093, м. Київ, вул. Поліська 22, к. 126, код ЄДРПОУ 35945151) повернути Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) «Добробут» (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 56, код ЄДРПОУ 26195685) сплачену за цим договором суму у розмірі 7 788 ,33 грн.

4. Стягнути з Приватного підприємства «Шериф-Охорона» (02093, м. Київ, вул. Поліська 22, к. 126, код ЄДРПОУ 35945151) повернути Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) «Добробут» (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, 56, код ЄДРПОУ 26195685) 2 294,00 грн. - судового збору.

5. В іншій частині у позові відмовити.

6. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

7. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

8. Дата складання повного рішення 03.03.2014.

Суддя А.В.Митрохіна