Рішення № 37436697, 26.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/1640/14 26.02.14

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група»доВідкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 30570,31 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача - Кулик А.М. (представник за довіреністю);від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У лютому 2014 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» (далі - позивач або СК «Українська страхова група») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - відповідач або СК «Оранта») 30570,31 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.02.2013 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) було пошкоджено автомобіль «Chevrolet», державний реєстраційний номер АІ 4733 СЕ, який був застрахований у СК «Українська страхова група». Остання виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки шкоду було завдано внаслідок експлуатації автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер ВІ 7241 ВІ, а цивільно-правова відповідальність осіб, які експлуатують зазначений автомобіль на законних підставах, була застрахована в СК «Оранта», то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.

Відповідач, у поданому 26.02.2014 через канцелярію суду відзиві на позовну заяву, позов визнав та просив суд здійснити розгляд справи за відсутністю його представника.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

14.02.2013 о 00 год. 30 хв. на автодорозі Р-32 Кременець - Біла Церква - Ржищів 100 км + 920 м сталася ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Renault», державний реєстраційний номер ВІ 7241 ВІ (далі - автомобіль «Renault»), яким керував Кібальник Дмитро Юрійович (винний водій), із автомобілем «Chevrolet», державний реєстраційний номер АІ 4733 СЕ (далі - автомобіль «Chevrolet»), яким керував Божок Вадим Анатолійович.

Причиною ДТП стало те, що водій Кібальник Дмитро Юрійович, керуючи автомобілем «Renault», не вибрав безпечної дистанції між транспортними засобами, не врахував дорожньої обстановки та скоїв зіткнення із автомобілем «Chevrolet». У результаті ДТП зазначені автомобілі отримали механічні пошкодження. Даними діями водій Кібальник Д.Ю. порушив пункт 13.1 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до постанови Диканського районного суду Полтавської області від 20.03.2013 (справа № 529/281/13-п) Кібальника Дмитра Юрійовича визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Chevrolet», який належить ПАТ «Миронівський хлібопродукт». Даний автомобіль згідно з первинною довідкою ВДАІ про дорожньо-транспортну пригоду отримав наступні пошкодження: ліва передня та ліва задня двері, заднє ліве крило, лівий задній диск. Розбито задній бампер з лівого боку, ліве дзеркало заднього виду, лівий задній ковпак.

Дані обставини підтверджуються первинною довідкою ВДАІ від 14.02.2013, розширеною довідкою ВДАІ № 9158198 про ДТП та постановою Диканського районного суду Полтавської області від 20.03.2013 (справа № 529/281/13-п), копії яких містяться у матеріалах справи.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія та від нещасного випадку з водієм і пасажирами № 28-0101-0065/0000063 від 24.05.2012, укладеного між ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (страхувальник і вигодонабувач) та СК «Українська страхова група» (далі - Договір добровільного страхування).

За ремонт пошкодженого автомобіля «Chevrolet» ремонтним СТО - ПАТ «Українська автомобільна корпорація» філія «Автоцентр на Столичному» 27.02.2013 було виставлено рахунок № 0000105510 на загальну суму 31438,31 грн. (з ПДВ)..

Згідно з актом виконаних робіт № 2013010234 від 21.05.2013, складеними вказаним ремонтним СТО, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Chevrolet» склала 31438,31 грн. з ПДВ.

Наведені у зазначеному акті виконаних робіт роботи, замінені деталі та використані матеріали знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, що зазначені у довідці ВДАІ, що була складена на місці вищевказаної ДТП. Зворотного відповідачем не доведено.

Крім того, позивачем додано до матеріалів справи ремонтну калькуляцію № ДККА-24495 від 28.02.2013, з якої убачається, що вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля «Chevrolet», за розрахунками аварійного комісара, становить 31474,40 грн., з ПДВ.

Дослідивши вищезазначену ремонтну калькуляцію, суд встановив, що її зміст не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми «Audatex», яка рекомендована пунктом 59 додатку 8 до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395; далі - Методика).

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, страхового акта № ДККА-24495 від 10.07.2013, розрахунку суми страхового відшкодування від 10.07.2013, вищевказаних рахунку, акта виконаних робіт та ремонтної калькуляції, позивач виплатив страхове відшкодування у сумі 31080,31 грн. шляхом перерахування на рахунок свого страхувальника вказаної суми коштів. Дана обставина підтверджуються копією платіжного доручення № 12057 від 11.07.2013, яка міститься у матеріалах справи.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, СК «Українська страхова група», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 31080,31 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно Кібальником Д.Ю. внаслідок експлуатації автомобіля «Renault».

На час скоєння вищевказаної ДТП (14.02.2013) цивільно-правова відповідальність будь-яких осіб, які експлуатують автомобіль «Renault» на законних підставах, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АВ/4127119 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 510 грн.

Доказів того, що Кібальник Д.Ю. перебував у автомобілі «Renault» на момент скоєння спірної ДТП не на законних підставах матеріали справи не містять. Зворотного відповідачем не доведено.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АВ/4127119 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Renault» на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Водночас, Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності, та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. Звіт (висновок) про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

При дослідженні наданих позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом автомобіля «Chevrolet» з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 7.38 Методики, значення коефіцієнта фізичного зносу (Ез) приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД та 7 років - для інших легкових КТЗ.

Зі свідоцтва про реєстрацію пошкодженого автомобіля «Chevrolet» (копія якого міститься у матеріалах справи) убачається, що рік випуску автомобіля - 2008, а отже на момент ДТП строк його експлуатації не перевищував семи років. Таким чином підстав для вирахування зносу в даному випадку не має.

Судом також враховано, що у пункті 7.39 вищезазначеної Методики наведені винятки стосовно використання зазначених у пункті 7.38 Методики вимог.

Разом з тим, відповідачем у супереч статті 33 ГПК України не доведено суду, що існують обставини, зазначені у пункті 7.39 Методики, які дають підстави для визначення іншого розміру коефіцієнта фізичного зносу.

Отже, документами, які підтверджують дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Chevrolet», є акт виконаних робіт № 2013010234 від 21.05.2013, та платіжне доручення № 12057 від 11.07.2013, яким підтверджується факт перерахування коштів на користь потерпілої особи. Зокрема, судом враховано, що наведені у вказаному акті виконаних робіт роботи знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку із тими пошкодженнями, які зазначені у первинній довідці ВДАІ. При цьому, коефіцієнт фізичного зносу для складових цього автомобіля дорівнює « 0,00».

Відтак, реальний розмір витрат позивача, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Chevrolet», склав 31080,31 грн.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АВ/4127119 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1192 ЦК України, відповідач повинен відшкодувати позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000 грн.), виходячи із розміру реально завданих збитків (31438,31 грн.), і в межах суми, що перейшла до позивача (31080,31 грн.), та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 30570,31 грн. (31080,31 грн. - 510 грн. франшизи).

З матеріалів справи слідує, що позивач з метою отримання коштів від відповідача в серпні 2013 року звернувся до останнього із заявою (вих. № 19130 від 27.08.2013) про виплату страхового відшкодування за полісом № АВ/4127119. Дана заява із доданими до неї документами, які необхідні для виплати страхового відшкодування на користь позивача, була отримана відповідачем 02.09.2013, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого міститься у матеріалах справи.

Враховуючи вимоги пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) за полісами ОСЦПВВНТЗ повинна бути виплачена страховиком (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Проте, відповідач після отримання вищезазначеної заяви у встановлений пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк суми страхового відшкодування на користь позивача не виплатив.

Тому, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а отже позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, Дарницький район, вул. Здолбунівська, будинок 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (03038, м. Київ, вулиця Федорова Івана, будинок 32-А, ідентифікаційний код 30859524) 30570,31 грн. (тридцять тисяч п'ятсот сімдесят гривень 31 копійку) відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1827 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.03.2014

СуддяСташків Р.Б.