Ухвала суду № 37436654, 13.02.2014, Апеляційний суд міста Севастополя

13.02.2014

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-797/166/14 р. Головуючий

У 1 інстанції Рубан М.В.

Доповідач апеляційної

інстанції Клочко В.П.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Севастополя у складі:

головуючого судді - Клочка В.П.,

суддів - Козуб О.В., Колбіної Т.П.,

при секретарі: - Григорчук І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 02 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, вточнивши свої позовні вимоги, просив стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 2945, 66 грн., що складається із простроченого тіла кредиту в сумі 2176 грн. та заборгованості за комісіями у сумі 768, 90 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем 12.12.2007 року був укладений кредитний договір № 001-11121-121207, відповідно до якого останньому було відкрито картковий рахунок у національній валюті України - гривні, та надано кредит шляхом відкриття відновальної відкличної кредитної лінії на загальну суму 30 000 грн. та на день укладення договору встановлено ліміт кредитної лінії в сумі 25 000 грн. Згідно умов договору відповідач зобов`зався щомісячно здійснювати погашення частини суми заборгованості, яка виникла за попередній звітний місяць, суму встановлених процентів та пені. Проте відповідач свої зобов`язання не виконав належним чином, що призвело до утворення заборгованості.

Рішенням Ленінського районного суду м.Севастополя від 02 жовтня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором №001-11121-121207 від 12 грудня 2007 року, в розмірі 2176,76 грн., судовий збір в сумі 229,40 грн., а всього - 2406,16 грн.

Не погодившись з рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення Ленінського районного суду м.Севастополя від 02 жовтня 2013 року з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Особи, що беруть участь у справі, сповіщені належним чином, у судове засідання не з`явилися. Відповідно до ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанції встановлено, що 12 грудня 2007 року між ТОВ «КБ «Дельта» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 001-11121-121207 про відкриття рахунку та обслуговування платіжної картки, відповідно до умов якого ОСОБА_4 було відкрито картковий рахунок на суму 5 000 грн. із зобов`язанням щомісяця здійснювати погашення частини суми заборгованості (а.с.5-6).

Судом належним чином встановлено ті обставини, що відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором, порушив його умови та своєчасно не повернув кошти. У зв`язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості за прострочене тіло кредиту у розмірі 2176 грн.

З апеляційної скарги вбачається, що позивач не оскаржує рішення суду у частині задоволених позовних вимог.

Відмовляючи у задоволенні вимог Банку про стягнення заборгованості за комісіями суд виходив з того, що ці вимоги не були належним чином обґрунтовані позивачем та не доведені відповідними доказами.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду.

Відповідно до п.1.2 , п.3.3 Договору Банк здійснює обслуговування держателя картки на умовах, викладених у Тарифах, що містяться в Додатку №1, підписаному особисто позивачем (а.с.9); Держатель зобов`язаний здійснювати оплату вартості послуг, які надаються Банком при здійсненні розрахунково-касового обслуговування рахунку, в розмірі, строки та порядку, визначені правилами та Тарифами.

Відповідно до Тарифів (а.с.9), держатель зобов`язаний щомісяця погашати частину заборгованості у вигляді обов`язкового мінімального платежу, що складається з частки обов`язкового погашення тіла кредиту (2.5 % від суми використаних коштів), нарахованих процентів за кредит, плати за обслуговування , овердафту, процентів за овердрафтом, плати за прострочення заборгованості та суми заборгованості минулих періодів.

Згідно з п.1.3 Тарифів встановлено плату за обслуговування кредитного залишку у розмірі 2,5 % на місяць від суми використаних кредитних коштів.

Підписанням кредитного договору відповідач особисто засвідчив ,що ознайомлений з правилами та Тарифами та погоджується вважати їх обов`язковими до відносин, що виникли на підставі цього договору (п.5.1. Договору).

Таким чином, сторонами кредитного договору було обумовлено як умови плати послуг, що були визначені позивачем, як комісія, так і порядок нарахування такої оплати. Відповідно до розрахунків Банку (а.с.7-8) заборгованість за комісіями складає 768, 90 грн.

Відповідно до ч.1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з у рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду, у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за комісіями, ухвалено з неповним з`ясуванням обставин справи, з порушенням та при неправильному застосуванні норм матеріального і процесуального права, та на підставі ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, та ухваленням у цій частині нового рішення про задоволення вимог Банку.

Керуючись ст.ст.303,304,307, ч.1 ст.309,313,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 02 жовтня 2013 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за комісіями у розмірі 768,90 грн. - скасувати.

Ухвалити у цій частині нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за комісіями у розмірі 768,90 грн.

Вважати загальною суму стягнення у розмірі 3175,06 грн.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк» витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 114,7 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя: В.П. Клочко

Судді: О.В. Козуб

Т.П. Колбіна