Постанова № 37436171, 26.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2014 року Справа № 876/9667/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2013 року у справі №349/802/13-а, №2-а/349/72/13 за позовом ОСОБА_1 до головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції Качмара Володимира Івановича, треті особи Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області, відділ державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції про визнання дій протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -

В С Т А Н О В И В:

07.05.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог просив визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції Качмара Володимира Івановича щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №27928121 від 30.10.2011 року та скасувати її, а також стягнути моральну шкоду в розмірі 2000 грн..

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що на виконанні ВДВС Рогатинського районного управління юстиції знаходився виконавчий лист № 2а-1903 виданий 26 липня 2011 року Рогатинським районним судом Івано-Франківської області, про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області нарахувати та виплатити йому підвищення до пенсії, як дитині війни, з 25 листопада 2010 року по 25 травня 2011 року відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум. Однак, 30 жовтня 2011 року відповідачем по справі винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, посилаючись на те, що управлінням Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області здійснено перерахунок пенсії, та донараховано йому підвищення до пенсії в розмірі 919,05 грн. Разом з тим, жодних надбавок до пенсії він не отримував. В період з листопада 2010 року по час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, тобто 30 жовтня 2011 року заборгованість становить 1353,60 гривень, з яких йому виплачено 298,80 грн., заборгованість в виплати підвищення до пенсії становить 1054,80 грн., тобто рішення суду не виконано. Внаслідок протиправних дій відповідача він позбавлений законного права на отримання підвищення до пенсії, є особою похилого віку, часто хворіє, іншого доходу крім пенсії не має. Такими діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, яких він зазнав і яку оцінює в розмірі 2000 грн.

Постановою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 дану постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповністю досліджені обставини справи, просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

В апеляційній скарзі покликається на те, що суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку, що позов в частині позовної вимоги про визнання дій головного державного виконавця під час винесення постанови про закінчення виконавчого провадження протиправними, не підлягає до задоволення, мотивуючи постановою про відновлення виконавчого провадження. Проте, винесення постанови про відновлення виконавчого провадження не впливає на встановлення законності чи протиправності дій відповідача при винесенні ним постанови про закінчення виконавчого провадження. Таке рішення суду негативно вплинуло на вирішення питання про відшкодування шкоди, завданої неправомірними діями головного державного виконавця. Відповідно до ч.2 ст.21 КАС України, передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Вищий адміністративний суд України неодноразово звертав увагу на те, що вимоги про нарахування та проведення органами Пенсійного фонду України пенсійних виплат є публічно-правовими. (інформаційний лист ВАСУ від 13.06.2012 №1483/12/13-12). Таким чином, суд першої інстанції на підставі незаконного висновку про відмову у визнанні дій головного державного виконавця протиправними, прийняв незаконне рішення про відмову у стягненні моральної шкоди.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задовільнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову.

Судом встановлено, що 03 серпня 2011 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції Качмарем В.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, відповідно до виконавчого листа №2-а-1903 виданого 26 липня 2011 року Рогатинським районним судом Івано-Франківської області. Відповідно до зазначеного документа зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, як дитині війни з 25 листопада 2010 року по 25 травня 2011 року відповідно до ст.6 Закону України«Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.

30 жовтня 2011 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції Качмарем В.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа № 2а-1903 виданого 26 липня 2011 року Рогатинським районним судом Івано-Франківської області на підставі фактичного виконання рішення. В постанові зазначено, що управлінням Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області виконано вимоги виконавчого документа, перерахунок пенсії та виплатних документів проведено станом на 25 жовтня 2011 року (донарахована сума - 919,05 грн.).

23 квітня 2013 року в. о. начальника відділу державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції Качмарем В.І. скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження .

23 квітня 2013 року в. о. начальника відділу державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції Качмарем В.І. відновлено виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-1903 виданого 26 липня 2011 року Рогатинським районним судом Івано-Франківської області.

Відповідно до ч.1 ст.51 Закону України від 21.04.1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або керівником відповідного органу державної виконавчої служби, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку, що позов в частині позовної вимоги про визнання дій головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції Качмара Володимира Івановича протиправними та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 27928121 від 30 жовтня 2011 року не підлягає до задоволення, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження від 30 жовтня 2011 року скасована керівником державної виконавчої служби ще до подачі даного позову до суду.

Що стосується позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2 000 грн., то суд першої інстанції виходив з наступного.

Згідно ч.2 ст.21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Оскільки судом не задоволена вимога в частині публічно - правового спору, а тому відсутні правові підстави для задоволенню вимоги про стягнення моральної шкоди.

Однак, суд першої інстанції розглянув справу по суті не звернувши увагу на те, що позов пред'явлено до неналежного відповідача.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року N 5 зазначено, що відповідачем у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (стаття 181 Кодексу адміністративного судочинства України). Такими органами державної виконавчої служби є:

1. Державна виконавча служба України, до складу якої входить відділ примусового виконання рішень.

2. Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень.

3. Районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Отже, судам необхідно мати на увазі, що в цій категорії справ

відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби у зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України «Про державну виконавчу службу" як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.

Ураховуючи те, що наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним, судам, у разі подання позовної заяви до державних виконавців або інших посадових осіб органів державної виконавчої служби чи до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, необхідно за правилами статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України здійснювати заміну первинного відповідача на належного - відповідно Державну виконавчу службу України, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, або, у разі наявності заперечень позивача, залучати вказаний орган як другого відповідача.

Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень, є органами державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу", але не є юридичними особами. Водночас ці органи можуть бути належними відповідачами у справах з приводу оскарження їх рішень, дій чи бездіяльності, прийнятих у виконавчому провадженні.»

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що головний державний виконавець не є належним відповідачем в справі, а оскільки судом першої інстанції не здійснено заміну первинного відповідача на належного, а саме на відділ державної виконавчої служби Рогатинського районного управління юстиції, а у разі наявності заперечень позивача, залучати вказаний орган як другого відповідача, то це виключає можливість його участі як відповідача у такій справі.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції розглянув справу по суті не звернувши увагу на те, що позов пред'явлено до неналежного відповідача, що є підставою для скасування постанови суду.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати і винести нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 197, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.

Постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 червня 2013 року у справі №349/802/13-а, №2-а/349/72/13 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич