Постанова № 37435571, 17.02.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

17 лютого 2014 року (11 год. 05 хв.) Справа № 808/9094/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Киселя Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Кай К.В.,

представників:

позивача - Вельможко О.О.,

відповідача - Коваленко О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального закладу «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.М. Горького» Запорізької обласної ради до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування п. 2.1 вимоги від 28.08.2013 №08-04-14-14/7285.

28.11.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Комунального закладу «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.М. Горького» Запорізької обласної ради (далі - позивач) до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати п. 2.1 вимоги відповідача від 28.08.2013 №08-04-14-14/7285.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки відповідача про наявність з боку позивача порушення вимог чинного законодавства України, викладених у п. 2.1 вимоги відповідача від 28.08.2013 №08-04-14-14/7285, а саме п. 2.2 Порядку надання платних послуг закладами культури та мистецтв, затвердженого наказом Міністерства культури і мистецтв України від 21.12.1999 №732/306/152 (далі - Порядок №732/306/152) є безпідставними та протиправними.

Ухвалою судді від 02.12.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 11.12.2013.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 25.12.2013.

Ухвалами від 25.12.2013 та 16.01.2014 за клопотаннями представника позивача провадження у справі зупинялось до 16.01.2014 та до 17.02.2014.

Ухвалою від 17.02.2014 провадження у справі поновлене, судове засідання призначене на 17.02.2014.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві, зокрема зазначивши, що п. 2.2 Порядку №732/306/152 регулює лише визначення розміру складових цін послуг, які лише є базою для визначення остаточної ціни послуг. Зазначеним пунктом остаточно ціна платної послуги не визначається, а п. 2.3 Порядку встановлено, що остаточно ціна послуг формується з урахуванням попиту та платоспроможності споживачів послуг. Тому позивачем, на підставі Статуту, ЗУ «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990 №507, ЗУ «Про ціни та ціноутворення» від 21.06.2012 №5007 та положень Порядку №732/306/152 були встановлені остаточні ціни на платні послуги, що надавалися протягом 01.01.2012 по 01.05.2013. Зазначив, що окремі види платних послуг надавалися населенню за ціною нижчою, ніж визначено калькуляціями кошторисної вартості на проведення кожного з видів послуг, які розроблені позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства, виходячи з їх попиту та з врахуванням платоспроможності користувачів (98% їх складають мало спроможні верстви населення - пенсіонери, студенти, безробітні). Вважає, що в діях позивача, при визначенні остаточних цін на платні послуги за зазначений період, відсутні порушення вимог Порядку №732/306/152. З наведених підстав позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях, зокрема зазначивши, що відповідачем вимогу від 28.08.2013 №08-04-14-14/7285 було сформовано правомірно, а тому позивач, відповідно до п. 2.1 Вимоги, за порушення п.п. 2.2 Порядку №732/306/152, має в повному обсязі відшкодувати кошти у загальній сумі 74228,16 грн. за надані фізичним особам послуги шляхом внесення їх до каси або на розрахунковий рахунок позивача. Через наведене просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні 17.02.2014 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 1.2.2.3 Плану контрольно-ревізійної роботи відповідача на IІ квартал 2013 року та на підставі направлень на проведення ревізії від 27.05.2013 №453-455, від 01.06.2013 №470, від 22.07.2013 №670-672, від 02.08.2013 №694 відповідачем було проведено ревізію за результатами якої складено акт від 13.08.2013 №04-21/12 ревізії фінасово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2010 по 01.05.2013 (далі - Акт ревізії).

Згідно Акту ревізії, ревізією повноти та своєчасності отримання доходів від надання позивачем платних послуг, проведеною суцільним способом за весь період, який підлягав ревізії, шляхом перевірки умов Порядку надання платних послуг позивачем, затвердженого директором позивача 20.02.2000, наказів директора позивача від 17.12.2009 №48-осн, від 05.01.2011 №1а-осн, від 01.02.2012 №8-о, від 24.01.2013 №10-о «Про надання платних послуг користувачам», калькуляцій кошторисної вартості послуг, укладених договорів, даних прибуткових та видаткових касових ордерів, квитанцій, доданих до м/о №1, рахунків, актів виконаних робіт, виписок казначейства, доданих до м/о №3-1, формулярів читачів, списків бібліографічних довідок, Звітів форми №4-1м, встановлено, що протягом періоду, який підлягав ревізії, окремі види платних послуг (нічний абонемент, видача особливо цінних видань, підготовка тематичної добірки та довідки за темою, надання послуг в оформленні реєстраційних документів користувачів бібліотек, складання та формування бібліографічних списків для курсових, дипломних і наукових робіт (інформаційні послуги), тощо) надавалися населенню за ціною нижчою, ніж визначено калькуляціями кошторисної вартості на проведення кожного з видів послуг, які розроблені позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства, внаслідок чого позивачем протягом періоду, який підлягав ревізії, недоотримано доходів від надання фізичним особам платних послуг на загальну суму 74228,16 грн. (протягом 2010 року - 34072,47 грн., 2011 року - 29061,20 грн., 2012 року - 9373,18 грн., січня-квітня 2013 року - 1721,31 грн.), чим порушено п. 2.2 Порядку №732/306/152 в частині того, що розмір плати за той чи інший вид послуги визначається на підставі її ціни (тарифу), базою для визначення ціни послуги є розрахунок витрат, пов'язаних з наданням послуги (Довідка щодо надання платних послуг за ціною нижчою, ніж визначено калькуляціями кошторисної вартості послуг, розробленими позивачем протягом періоду з 01.01.2010 по 01.05.2013 в Додатку 80 до Акту ревізії).

На підставі Акту ревізії та п. 7 ст. 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 №2939 (далі - Закон №2939), п. 46 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 №550 (далі - Порядок №550) позивачу була пред'явлена Вимога щодо усунення порушень фінансової дисципліни.

Відповідно до п. 2.1 Вимоги в порушення п.п. 2.2 Порядку №732/306/152 внаслідок надання окремих видів платних послуг населенню за ціною нижчою ніж визначено калькуляціями кошторисної вартості на проведення кожного з видів послуг, які розроблені та затверджені позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства, протягом періоду з 01.01.2010 по 01.05.2013 позивачем недоотримано доходів від надання фізичним особам платних послуг на загальну суму 74228,16 грн., у зв'язку з чим:

- в повному обсязі відшкодувати кошти у загальній сумі 74228,16 грн. за надані фізичним особам послуги шляхом внесення їх до каси або на розрахунковий рахунок позивача, у тому числі за рахунок осіб, винних у безоплатному наданні таких послуг, на підставі ст. 1166 ЦК України.

Згідно Вимоги строк для усунення порушень, виявлених в ході ревізії, був встановлений до 13.09.2013.

Вважаючи п. 2.1 вимоги відповідача від 28.08.2013 №08-04-14-14/7285 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону №2939 інспектування здійснюється органом державного фінансового контролю у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб. Результати ревізії викладаються в акті.

Відповідно до п. 2 Порядку №550 інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Відповідно до ст. 11 Закону №2939 та п. 3 Порядку №550 плановою виїзною ревізією вважається ревізія у підконтрольних установах, яка передбачена у плані роботи органу державного фінансового контролю і проводиться за місцезнаходженням такої юридичної особи чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна ревізія.

Планова виїзна ревізія проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності підконтрольних установ за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного фінансового контролю не частіше одного разу на календарний рік.

Право на проведення планової виїзної ревізії підконтрольних установ надається лише у тому разі, коли їм не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної ревізії надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державного фінансового контролю одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів (1234-2010-п), визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 5 Порядку №550 планові виїзні ревізії проводяться відповідно до планів контрольно-ревізійної роботи, затверджених в установленому порядку, позапланові виїзні ревізії - за наявності підстав, визначених Законом (2939-12).

За приписами п. 35 Порядку №550 результати ревізії оформляються актом, який складається на паперовому носії державною мовою і повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. На першому аркуші акта ревізії, який оформляється на бланку контролюючого органу, зазначається назва документа (акт), дата і номер, місце складення (назва міста, села чи селища).

Відповідно до п. 3 Порядку №550 акт ревізії - документ, який складається посадовими особами контролюючого органу, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

Згідно п. 36 Порядку №550 Акт ревізії підписується посадовою особою контролюючого органу та керівником і головним бухгалтером об'єкта контролю або особою, уповноваженою на ведення бухгалтерського обліку (далі - головний бухгалтер), а також за необхідності іншими працівниками об'єкта.

Відповідно до п. 42 Порядку №550 у разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об'єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення контролюючому органу акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то контролюючий орган має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник контролюючого органу.

Відповідно до п. 46 Порядку №550, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.

Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень.

Судом встановлено, що позивачем у встановленому законом порядку була проведена планова ревізія, результати якої буди оформлені Актом ревізії. На Акт ревізії відповідачем заперечення не подавались. У зв'язку із виявленням в ході ревізії порушень, позивачем була направлена письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування до 13.09.2013.

Наказом від 06.09.2013 №29-о, з метою усунення порушень та недоліків у фінансово-господарській діяльності виявлених під час ревізії, позивачем було, серед іншого, затверджено заходи щодо поліпшення фінансово-бюджетної дисципліни та зобов'язано головного бухгалтера забезпечити безумовне виконання вимог п. 2.2 Порядку №732/306/152 (не допускати заниження цін на платні послуги).

Листом від 11.09.2013 №05/218 позивач надав інформацію про вжиті заходи і виконання обов'язкових вимог щодо усунення порушень, виявлених під час ревізії діяльності позивача, відповідно до якого повідомив про часткове усунення порушень, встановлених ревізією.

В п. 2.1 оскаржуваної Вимоги відповідач зазначає, що в порушення п.п. 2.2 Порядку №732/306/152 внаслідок надання окремих видів платних послуг населенню за ціною нижчою ніж визначено калькуляціями кошторисної вартості на проведення кожного з видів послуг, протягом періоду з 01.01.2010 по 01.05.2013, позивачем недоотримано доходів від надання фізичним особам платних послуг на загальну суму 74228,16 грн.

Відповідно до п.п. 2.2 Порядку №732/306/152 при віднесенні суми витрат до витрат виробництва послуг слід керуватися статтею 5 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Розмір плати за той чи інший вид послуги визначається на підставі її ціни (тарифу). Базою для визначення ціни послуги є розрахунок витрат, пов'язаних з наданням послуги.

До складу витрат виробництва належать:

- витрати на оплату праці;

- внески на соціальні заходи (на державне соціальне страхування, державне пенсійне страхування тощо);

- матеріальні витрати, у тому числі на придбання сировини, матеріалів, палива, енергії, інструменту, пристроїв, спеціального одягу і взуття, захисних пристроїв, на проведення поточного ремонту, технічний огляд та технічне обслуговування основних фондів, що використовуються для надання послуг, службові відрядження, на оплату послуг зв'язку, засобів сигналізації, господарські та канцелярські витрати тощо;

- амортизація основних фондів, що використовуються для надання послуг;

- інші витрати, зокрема витрати на реалізацію послуг, оплату відсотків за фінансовими кредитами.

До ціни послуг, окрім зазначених витрат виробництва, зараховуються прибуток (якщо такий планується), обов'язкові податки, відрахування, платежі, збори відповідно до чинного законодавства.

Судом встановлено, що Наказами позивача від 17.12.2009 №48-осн, від 05.01.2011 №1а-осн, від 01.02.2012 №8-0, від 24.01.2013 №10-о про надання платних послуг користувачам у 2010, 2011, 2012 та 2013 році встановлювалися та затверджувалися номенклатури та тарифи платних послуг, що надавалися бібліотекою користувачам у 2010, 2011, 2012 та 2013 році.

На виконання вимог зазначеного вище порядку та на підставі зазначених наказів позивачем розроблялися калькуляції кошторисної вартості всіх видів платних послуг, що надаються позивачем.

Згідно затвердженої позивачем 11.12.2003 калькуляції кошторисної вартості і проектної ціни видачі книг за «нічним абонементом», вартість зазначеної послуги складає 3,43 грн. (позивачем встановлена ціна 3,00 грн.).

Згідно затвердженої позивачем 17.12.2009 калькуляції кошторисної вартості послуги підготовки тематичної добірки літератури за замовленою темою на 2010 рік, вартість зазначеної послуги складає 21,84 грн. (позивачем встановлена ціна 20,00 грн.).

Згідно затвердженої позивачем 09.01.2006 калькуляції кошторисної вартості послуги оформлення реєстраційних документів на 2006 рік, вартість зазначеної послуги складає 7,39 грн. (позивачем встановлена ціна 5,00 грн.).

Згідно затвердженої позивачем 09.01.2006 калькуляції кошторисної вартості послуги щодо пошуку інформації в Інтернет на 2006 рік, вартість зазначеної послуги складає 0,78 грн. (позивачем встановлена ціна 0,50 грн.).

Згідно затвердженої позивачем 28.12.2007 калькуляції кошторисної вартості послуги щодо видачі букіністичної літератури, особливо цінних видань на 2008 рік, вартість зазначеної послуги складає 2,86 грн. (позивачем встановлена ціна 5,00 грн.).

Згідно затвердженої позивачем 25.12.2007 калькуляції кошторисної вартості послуги друкування документів, вартість зазначеної послуги складає 0,34 грн. (позивачем встановлена ціна 0,25 грн.).

Згідно затвердженої позивачем 03.01.2006 калькуляції кошторисної вартості послуги щодо індексування книг на 2006 рік, вартість зазначеної послуги складає 6,49 грн. (позивачем встановлена ціна - 5,00 грн.).

Згідно затвердженої позивачем 01.02.2012 калькуляції кошторисної вартості послуги щодо підготовки тематичної довідки за замовленою користувачем темою на 2012 рік, вартість зазначеної послуги складає 22,78 грн. (позивачем встановлена ціна - 20,00 грн.).

Згідно затвердженої позивачем 01.02.2012 калькуляції кошторисної вартості послуги з підготовки бібліографічного списку на 2012 рік, вартість зазначеної послуги складає 1,03 грн. (позивачем встановлена ціна - 1,00 грн.).

Згідно затвердженої позивачем 01.02.2012 калькуляції кошторисної вартості послуги оформлення електронних реєстраційних документів на 2012 рік, вартість зазначеної послуги складає 5,12 грн. (позивачем встановлена ціна - 5,00 грн.).

Згідно затвердженої позивачем 01.02.2012 калькуляції кошторисної вартості послуги з підготовки фактографічної довідки на 2012 рік, вартість зазначеної послуги складає 1,75 грн. (позивачем встановлена ціна - 0,60 грн.).

Згідно затвердженої позивачем 01.02.2012 калькуляції кошторисної вартості послуг користування БД «Законодавство України» на 2012 рік, вартість зазначеної послуги складає 2,44 грн. (позивачем встановлена ціна - 2,00 грн.).

Згідно затвердженої позивачем 25.12.2007 калькуляції кошторисної вартості послуги користування Інтернет, вартість зазначеної послуги складає 5,40 грн. (позивачем встановлена ціна - 3,00 грн.).

Згідно затвердженої позивачем 01.02.2012 калькуляції кошторисної вартості послуги зі сканування документів на 2012 рік, вартість зазначеної послуги складає 3,28 грн. (позивачем встановлена ціна: без корекції - 1,00 грн., з корекцією - 2,00 грн.).

Згідно затвердженої позивачем 01.02.2012 калькуляції кошторисної вартості послуги з користування послугою фотокопіювання документів на 2012 рік, вартість зазначеної послуги складає 1,84 грн. (позивачем встановлена ціна - 1,00 грн.).

Згідно затвердженої калькуляції кошторисної вартості послуги щодо видачі особливо цінних видань, вартість зазначеної послуги складає 0,60 грн. (позивачем встановлена ціна - 0,60 грн.).

Згідно затвердженої калькуляції кошторисної вартості послуги з користування послугою фотокопіювання документів на 2012 рік, вартість зазначеної послуги складає 1,00 грн. (позивачем встановлена ціна - 1,00 грн.).

Згідно затвердженої калькуляції кошторисної вартості послуг користування БД «Законодавство України» на 2012 рік, вартість зазначеної послуги складає 1,09 грн. (позивачем встановлена ціна - 1,00 грн.).

Згідно затвердженої калькуляції кошторисної вартості послуги щодо пошуку інформації (інформаційні послуги), вартість зазначеної послуги складає 0,50 грн. (позивачем встановлена ціна - 0,50 грн.).

Згідно затвердженої калькуляції кошторисної вартості послуги зі сканування документів на 2012 рік, вартість зазначеної послуги складає 0,99 грн. (позивачем встановлена ціна - 1,00 грн.).

Згідно затвердженої калькуляції кошторисної вартості послуги щодо індексування книг, вартість зазначеної послуги складає 4,99 грн. (позивачем встановлена ціна - 5,00 грн.).

Згідно затвердженої калькуляції кошторисної вартості послуги оформлення реєстраційних документів, вартість зазначеної послуги складає 4,99 грн. (позивачем встановлена ціна - 5,00 грн.).

Згідно затвердженої калькуляції кошторисної вартості послуги оформлення електронних реєстраційних документів, вартість зазначеної послуги складає 5,00 грн. (позивачем встановлена ціна - 5,00 грн.).

Згідно затвердженої калькуляції кошторисної вартості послуги щодо підготовки тематичної добірки за замовленою користувачем темою, вартість зазначеної послуги складає 19,98 грн. (позивачем встановлена ціна - 20,00 грн.).

Згідно затвердженої калькуляції кошторисної вартості послуги щодо підготовки тематичної довідки за замовленою користувачем темою, вартість зазначеної послуги складає 20,00 грн. (позивачем встановлена ціна - 20,00 грн.).

Згідно затвердженої калькуляції кошторисної вартості послуги видачі книг за «нічним абонементом», вартість зазначеної послуги складає 2,99 грн. (позивачем встановлена ціна - 3,00 грн.).

Згідно затвердженої калькуляції кошторисної вартості послуги з підготовки фактографічної довідки на 2012 рік, вартість зазначеної послуги складає 0,58 грн. (позивачем встановлена ціна - 0,60 грн.).

Відповідно до Довідки щодо надання платних послуг за ціною нижчою, ніж визначено калькуляціями кошторисної вартості послуг, розробленими позивачем протягом періоду з 01.01.2010 по 01.05.2013, складеної відповідачем та підписаної головним бухгалтером позивача:

- за 2010 рік розбіжність між сумою отриманих коштів від фізичних осіб за надані їм послуги на платній основі (67349,25 грн.) та сумою, яку позивач мав отримати від фізичних осіб за надані їм послуги, згідно розробленої калькуляції кошторисної вартості (101421,72 грн.) складає 34072,47 грн.;

- за 2011 рік розбіжність між сумою отриманих коштів від фізичних осіб за надані їм послуги на платній основі (57874,65 грн.) та сумою, яку позивач мав отримати від фізичних осіб за надані їм послуги, згідно розробленої калькуляції кошторисної вартості (86935,85 грн.) складає 29061,20 грн.;

- за 2012 рік розбіжність між сумою отриманих коштів від фізичних осіб за надані їм послуги на платній основі (41056,30 грн.) та сумою, яку позивач мав отримати від фізичних осіб за надані їм послуги, згідно розробленої калькуляції кошторисної вартості (50429,48 грн.) складає 9373,18 грн.;

- за 2013 рік розбіжність між сумою отриманих коштів від фізичних осіб за надані їм послуги на платній основі (17984,80 грн.) та сумою, яку позивач мав отримати від фізичних осіб за надані їм послуги, згідно розробленої калькуляції кошторисної вартості (19706,11 грн.) складає 1721,31 грн.

Отже, судом встановлено, що окремі види платних послуг надавалися позивачем за ціною нижчою ніж визначено калькуляціями кошторисної вартості на проведення кожного з видів послуг, що розроблені та затверджені позивачем, у відповідності до вимог законодавства.

Таким чином, за період з 01.01.2010 по 01.05.2013 позивачем недоотримано доходів від надання фізичним особам платних послуг на загальну суму 74228,16 грн. (34072,47 грн. + 29061,20 грн. + 9373,18 грн. + 1721,31 грн.).

Стосовно посилань позивача на п. 2.3 Порядку №732/306/152, яким встановлено, що остаточно ціна послуг формується з урахуванням попиту та платоспроможності споживачів послуг, суд зазначає наступне.

Пунктом 2.2 Порядку №732/306/152 визначено, що розмір плати за той чи інший вид послуги визначається на підставі її ціни (тарифу). Базою для визначення ціни послуги є розрахунок витрат, пов'язаних з наданням послуги.

Із зазначених норм вбачається, що остаточна ціна послуг формується з урахуванням попиту та платоспроможності споживачів послуг, проте не може бути нижчою базової ціни.

Суд зазначає, що базова ціна надання платних послуг була визначена відповідними калькуляціями кошторисної вартості послуг, які були складені та затверджені позивачем.

Проте, вартість наданих позивачем послуг фізичним особам не відповідала зазначеним вище калькуляціям кошторисної вартості послуг, затвердженим позивачем, а саме позивач надавав послуги за ціною нижчою ніж базова, чим порушив вимоги п. 2.2 Порядку №732/306/152.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За приписами п. 1.2 Порядку складання фінансової та бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 №44 фінансова та бюджетна звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій та бюджетній звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень.

Судом встановлено, що у зв'язку із допущенням зазначених порушень позивачем у звіті №4-1м по коду 25010100 «плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю» було занижено суму надходжень на загальну суму 74228,16 грн. (у 2010 році - 34072,47 грн., у 2011 році - 29061,20 грн., у 2012 році - 9373,18 грн., з січня по квітень 2013 року - 1721,31 грн.), чим порушено зазначені вище вимоги чинного законодавства України.

Також, судом встановлено, що позивачем за період з 01.01.2010 по 01.05.2013, окремим категоріям користувачів (ветерани війни, інваліди, багатодітні сім'ї, малозабезпечені верстви населення) платні послуги надавалися з урахуванням пільг, що встановлювалися позивачем, а не за ціною, що визначена калькуляціями кошторисної вартості на проведення кожного з видів послуг.

Суд зазначає, що наказом Управління культури облдержадміністрації від 09.09.2002 №203 було затверджено Правила користування Запорізькою обласною універсальною науковою бібліотекою ім. О.М. Горького.

Відповідно до п. 2.10 Правил окремі категорії користувачів (ветерани війни, інваліди, багатодітні сім'ї, малозабезпечені верстви населення) мають право на пільги, які встановлюються бібліотекою.

Отже, позивач, керуючись зазначеними Правилами, повинен був встановити порядок надання відповідних пільг окремим категоріям користувачів, проте таке рішення позивачем не приймалося.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що п. 2.1 вимоги відповідача від 28.08.2013 №08-04-14-14/7285 сформований відповідачем у відповідності з вимогами чинного законодавства України, а тому необхідно в повному обсязі відшкодувати кошти у загальній сумі 74228,16 грн. за надані фізичним особам послуги шляхом внесення їх до каси або на розрахунковий рахунок позивача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 98, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального закладу «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.М. Горького» Запорізької обласної ради до Державної фінансової інспекції в Запорізькій області про визнання протиправним та скасування п. 2.1 вимоги від 28.08.2013 №08-04-14-14/7285 відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль