Ухвала суду № 37432573, 27.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2014 року Справа № 121717/12

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Макарика В.Я.

суддів - Глушка І.В. Большакової О.О.

за участю секретаря судового засідання - Ливак М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2012р. у справі №2а-14045/11/1370 за позовом Будинкоуправління №1 Львівської КЕЧ району в особі Комісії з припинення юридичної особи до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

13 грудня 2011 року Будинкоуправління №1 Львівської КЕЧ району в особі Комісії з припинення юридичної особи звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова, у якому просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова № 0004021501 від 29 липня 2011 року про визначення податкового зобов'язання будинкоуправління №1 львівської КЕЧ району в сумі 82579 грн. по податку на прибуток.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2012 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова від 29 липня 2011 року № 0004021501. Стягнуто з державного бюджету на користь Будинкоуправління №1 Львівської КЕЧ району (м. Львів, вул.. Стрийська, 105, ідентифікаційний код 24964234) 32 (тридцять два) грн.. 23 коп. сплаченого судового збору.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова оскаржила її в апеляційному порядку та просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від

28.05.2012 р. у справі № 2-а-14045/11/1370 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апелянт свої вимоги мотивує тим, що судом 1 інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, висновки суду вважає необґрунтованими з підстав викладених в апеляційній скарзі. Зокрема відповідач наголошує на тому, що судом порушено пп. 12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки не враховано, що вказана заборгованість в сумі 186217,31 грн. є визнаною у судовому порядку та підлягає включенню до валових доходів позивача на 30-й день від дня прийняття судом рішення, а саме у 1 кварталі 2011 року. При винесенні оскаржуваної постанови судом не взято до уваги того, що позивачем не подано жодного доказу, який би вказував на відсутність у нього безнадійної заборгованості перед ЛМКП «Львівтеплоенерго», а відповідно відсутність обов'язку щодо Формування валових доходів по такій заборгованості. Наведене свідчить про неповне з'ясування судом обставин справи та ненадання належної оцінки доказам, що податні до матеріалів справи.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апелянта у їх сукупності, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

14.07.2011 року державною податковою інспекцією у Сихівському районі м.Львова проведено камеральну перевірку у приміщенні ДПІ Сихівського району м.Львова Декларації з податку на прибуток за перший квартал 2011 року платника податку Будинкоуправління № 1 Львівської КЕЧ району (м. Львів, вул. Стрийська, 105, код ЄДРПОУ 24964234) про що складено акт № 2814/251/151 від 14.07.2011р. про результати камеральної перевірки податкової звітності щодо виявлених помилок (порушень).

Перевіркою було встановлено, що Будинкоуправлінням № 1 Львівської КЕЧ району в декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 р. у р.02.3 (врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості) не відображено суму 264224,00 грн. оскільки ЛКП «Львівтеплоенерго»в декларації з податку на прибуток за 2010 рік відобразило збільшення валових витрат (р.05.3 Декларації з податку на прибуток) в сумі 264224,00 грн. по взаємовідносинах із БУ № 1, м. Львів, вул. Стрийська, 105) згідно поданої позовної заяви у Прокуратуру Личаківського р-ну м. Львова від 10.11.2010 р. № 28/10 та ухвали Господарського суду Львівської області від 17.12.2010р. справа № 7/230(10), що призвело до заниження скоригованого доходу на суму 264224,0 грн. та податкового зобов'язання на суму 66056,0 гривень, чим порушено п.12.3 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р № 334-94 ВР (із змінами і доповненнями) та порядок заповнення декларації з ПНП за І квартал 2011 року затвердженого Наказом ДПА України № 143 від 23.03.2003р.

Відповідно до акту перевірки № 2814/251/151 від 14.07.2011р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004021501 від 29.07.2011 р., яким згідно з підпунктом 54.3.2 підпункту 54.3 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до ст. 123 п.1 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р. збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 82570 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 66056 грн. 00 коп. та штрафні санкції 16514 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначає камеральну перевірку як перевірку, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.Відповідно до ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

З змісту вищевказаних положень ПК України слідує, що камеральна перевірка платника податків проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Врахувавши норми законодавства, а саме, проаналізувавши норми чинного податкового законодавства на час існування спірних правовідносин, а також нормативно-правових актів, що діяли до набрання чинності ПК України, у їх взаємозв'язку, враховуючи правову позицію, викладену Державною податковою адміністрацією України у наказі № 761 від 15.12.2008р. «Про затвердження Примірного порядку проведення камеральної перевірки та здійснення контролю за справлянням податку на прибуток»(далі - Примірний порядок), наказі № 416 від 17.07.2006 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 липня 2006 р. № 872/12746 «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкових декларацій (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів»; листі № 11920/7/15-0217 від 27.04.2011 року «Щодо оформлення акта проведення камеральних перевірок з податку на прибуток підприємств», суд приходить до переконливого висновку, що камеральній перевірці підлягає виключно податкова звітність платника податків, що перевіряється, внаслідок проведення якої податковий орган виявляє наявність чи відсутність арифметичних або методологічних помилок у поданій платником податків декларації (розрахунку), які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 2.3, 2.4 наказу Примірного порядку під час перевірки з'ясовується правильність визначення об'єкта оподаткування та нарахованої суми податку, порівнюються дані відповідних рядків звітності з податку на прибуток з даними додатків та іншої звітності. Якщо за результатами камеральної перевірки не були виявлені помилки, податковий інспектор у перевіреній звітності з податку на прибуток у тій частині, що заповнюється службовими особами ДПІ (ДПА), робить відмітку у графі «Порушень (помилок) не виявлено», вказує дату проведення камеральної перевірки в ставить підпис.

Податковий орган за результатами камеральної перевірки зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку у разі виявлення арифметичних або методологічних помилок, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Під час проведення перевірки відповідачем перевірялась декларація з податку на прибуток за І квартал 2011 рік БУ №1 КЕЧ (а.с. 64-65); декларація з податку на прибуток за 2010 рік ЛКП «Львівтеплоенерго» (а.с 57-61), позовна заява у Прокуратуру Личаківського р-ну м. Львова від 10.11.2010 року № 28/10 (а.с. 54-55), ухвала Господарського суду Львівської області від 17.12.2010 року справа № 7/230 (10) (а.с. 9); лист ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 10.03.2011р. № /7/15-108/ (а.с. 56).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи вищенаведене, камеральною перевіркою охоплено не лише дані податкової звітності платника податків БУ № 1 КЕЧ, а також дані податкової звітності та інші документи контрагента платника податків, які покладено в основу висновків акту камеральної перевірки БУ № 1 КЕЧ.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не дотримано вимог ст. 75 ПК України щодо проведення камеральної перевірки виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відповідно до ст. 75 ПК України камеральна перевірка проводиться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановленому цим Кодексом, що відповідачем не дотримано.

Оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням № 0004021501 від 29.07.2011 р. збільшено суму грошового зобов'язання БУ №1 КЕЧ з податку на прибуток в сумі 82570 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 66056 грн. 00 коп. та штрафні санкції 16514 грн. 00 коп. на підставі акта перевірки № 2814/251/151 від 14.07.2011р.. яким встановлено, що Будинкоуправлінням № 1 Львівської КЕЧ району в декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 р. у р.02.3 (врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості) не відображено суму 264224,0 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, ЛКП «Львівтеплоенерго» в декларації з податку на прибуток за 2010 р., в додатку К4 до рядків 02.3, 05.3 та 23 декларації «Урегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості» відобразило збільшення валових витрат (р.05.3 Декларації з податку на прибуток) по взаємовідносинах із БУ № 1 КЕЧ в сумі 261539,0 грн. та в сумі 2685,00 грн. на загальну суму 264224,0 грн.( а.с. 62, 63).

У 2010 році та до 31.03.2011 р. правила оподаткування податком на прибуток визначались Законом України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закон № 334/94-ВР), а з 01.04.2011 -положеннями Податкового кодексу України. З 01.04.2011 року в силу пункту 2 розділу ХІХ Прикінцевих положень ПК України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»втратив чинність, та, відповідно до підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, з 01.04.2011 почалося застосування Розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств».

Відповідно до п. 5 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток»розділу ХХ «Перехідні положення»ПК України норми пункту 159.1 статті 159 цього Кодексу (безнадійна та сумнівна заборгованість) не поширюються на заборгованість, що виникла у зв'язку із затримкою в оплаті товарів, виконаних робіт, наданих послуг, якщо заходи щодо стягнення таких боргів здійснювалися до набрання чинності розділом ІІІ цього Кодексу.

Відповідно до пп. 12.1.1 п.12.1 ст. 12 Закону № 334/94-ВР платник податку -продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості). Таке право на збільшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звітного періоду відбувається будь-яка з таких подій:

а) платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованості з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна;

б) зазначена затримка в оплаті (наданні інших видів компенсацій) перевищує 90 календарних днів та платник податку - продавець отримує від покупця згоду про визнання раніше надісланої йому претензії в порядку досудового врегулювання спору або не отримує відповіді на таку претензію протягом строків, визначених законодавством;

в) за поданням продавця нотаріус вчиняє виконавчий напис про стягнення заборгованості з покупця або стягнення заставленого майна (крім податкового боргу).

Згідно з пп. 12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону № 334/94-ВР платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій:

а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією;

б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Суд першої інстанції правильно врахував, що відповідно до ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Висновок акту перевірки № 2814/251/151 від 14.07.2011р., на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004021501 від 29.07.2011 року, про заниження позивачем скоригованого доходу на суму 264224,0 грн. та податкового зобов'язання на суму 66056,0 грн., належними доказами не підтверджується. Документи, які перевірялись відповідачем під час камеральної перевірки і на які посилається акт перевірки, містять суперечливі дані, які не доводять безспірність вказаної суми. Відповідачем не представлено доказів наявності задокументованого факту визнання суми непогашеної заборгованості 264224,0 грн. як правової підстави застосування вимог пп. 12.1.5 п.12.1 ст. 12 Закону № 334/94-ВР.

Представлені відповідачем в судове засідання копія рішення господарського суду Львівської області від 01.02.2011р. по справі № 17/127(10), копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 29.11.2011р., копії Договору № 5064Р від 01.01.2003 та Договору № 974/Г від 01.10.2002, укладених між Будинкоуправлінням № 1 Львівської КЕЧ району та ЛМКП «Львівтеплоенерго» не оцінюються судом, оскільки такі документи не враховувались під час камеральної перевірки, оформленої актом перевірки № 2814/251/151 від 14.07.2011р. та прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Всі представлені відповідачем в обгрунтування своїх доводів документи містять різні суми і не доводять беззаперечно факт заниження позивачем доходу в сумі 264224,0 грн.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний спір, на підставі правильно встановлених обставин справи та визначених їм правовідносин, прийшов до обґрунтованих і законних висновків. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи і відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2012р. у справі №2а-14045/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: І.В. Глушко

О.О. Большакова

Повний текст ухвали складений 03 березня 2014 року.