Постанова № 37432518, 24.02.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2014 року 810/136/14-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області до Відкритого акціонерного товариства «ШБУ-41» про стягнення заборгованості за страховими внесками,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області до Відкритого акціонерного товариства «ШБУ-41» про стягнення заборгованості за страховими внесками в сумі 853 171,60 грн.

Абзацом 8 частини 3 статті 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV передбачено право органу Пенсійного фонду України на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до ч.1 п.4 ст.1832 КАС скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідач, якому було надіслано копію позовної заяви з додатками, отримав ухвалу судді про відкриття скороченого провадження в цій адміністративній справі, відповідно до поштового повідомлення та, на виконання вказаної ухвали у відповідності до вимог ст.1832КАС України, надав заперечення проти позову.

Відповідно до частини четвертої ст.1832КАС України якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.

З таких підстав, суд дійшов висновку щодо необхідності здійснення судового розгляду даної справи за загальними правилами.

Представник позивача 24.02.2014 надав суду заяву про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відкрите акціонерне товариство «ШБУ-41» є юридичною особою і зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Києво-Святошинському районі Київської області як платник збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України № 1058-ІV.

Згідно приписів статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до вимог статті 3 Закону № 400/97-ВР, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку, визначеному законодавством України.

Згідно статті 17 Закону № 1058-ІV страхувальник (роботодавець та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування) зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 19 Закону України № 1058 встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Відповідно до п. 4.1 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 19.12.2003 року № 21-1 відсоток відрахувань внесків на обов’язкове пенсійне страхування для платників страхових внесків встановлено у розмірі 33,2 % від загальної суми фактичних витрат на оплату праці, і інших виплат, які підлягають оподаткуванню відповідно до законодавства. Сплата страхових внесків є обов’язковою для всіх суб’єктів підприємницької діяльності незалежно від форми власності.

Відповідно до вимог статті 20 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим періодом для страхувальників є календарний місяць.

Згідно з п. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Приписами п. 13 ст. 106 Закону № 1058 встановлено, що про нарахування пені та накладення штрафів посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем прийнято рішення № 2763 про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов’язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством від 11 грудня 2009 року на суму 872 816,12 грн.

27 грудня 2011 року позивачем було прийнято рішення про розстрочення заборгованості зі сплати штрафу у розмірі 872 816,12 грн. на строк до 31 грудня 2015 року. В даному рішенні також зазначено, що в разі несплати розстрочених сум у строки, визначені цим рішенням, рішення підлягає скасуванню, а сума заборгованості підлягає стягненню у встановленому порядку, тобто через суд.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було сплачено на користь позивача 19 644,52 грн. (згідно даних позивача), 18 183,67 грн., що підтверджується платіжним доручення від 19 квітня 2012 року № 193 та платіжним доручення від 16 серпня 2012 року № 52 на суму 72 734,69 грн. Загальна сума сплати становила 110 562,88грн.

Позивачем було направлено на юридичну адресу відповідача лист, яким ВАТ «ШБУ-41» повідомлялось, що станом на 20 жовтня 2012 року ним не було сплачено суму розстрочення боргу по договору від 27 грудня 2011 року у розмірі 72734,68 грн. та надано час до 20 січня 2013 року для сплати суми заборгованості.

31 січня 2013 року позивачем було направлено лист на адресу відповідача, яким повідомлялось, що оскільки ВАТ «ШБУ-41» не було сплачено дві суми розстроченого боргу по терміну на 20 жовтня 2010 року в сумі 72734,68 грн., та на 20 січня 2013 року в сумі 72734,36 грн., рішення про розстрочення підлягає скасуванню, а сума заборгованості підлягає стягненню у встановленому законодавством порядку.

Такі ж вимоги зазначені і у пункті 7 розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 8 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ, відповідно до якого зазначений договір підлягає достроковому розірванню, якщо платник не сплачує в повному обсязі розстрочені платежі із сплати страхових внесків та/або поточні платежі з єдиного внеску.

Враховуючи, що відповідачем не було сплачено повністю суму розстроченого боргу суд приходить до висновку, що рішення про розстрочення скасовано позивачем законно, а сума заборгованості (з урахуванням сплачених платежів) підлягає стягненню.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що відповідачем було погашено заборгованість частково у сумі 90 908,36 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ПАТ «ШБУ-41» 762253,24 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 71, 72, 128, 158, 161- 163, 167 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «ШБУ-41» (код ЄДРПОУ 05416886) на користь управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області заборгованість у сумі 762253 (сімсот шістдесят дві тисячі двісті п’ятдесят три) грн. 24 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.