Ухвала суду № 37432429, 03.03.2014, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"03" березня 2014 р.

№ 916/746/14

Суддя Д’яченко Т.Г., розглянувши матеріали від 28.02.2014р. вх. № 734/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСА-ГІНГЕР-ОДЕСА"

До відповідача: Приватного підприємства "ІННО-ТРЕЙДІНГ"

Про: стягнення 5164,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІСА-ГІНГЕР-ОДЕСА" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою (вх. ГСОО № 734/14), у якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "ІННО-ТРЕЙДИНГ" 5164,33 грн.

Відповідно до положень ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

В силу вимог ст. 56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно вимог ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Як встановлено судом, матеріали позовної заяви не містять доказів відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів на адресу відповідача, оскільки не завірена копія поштової квитанції від 27.02.2014р. не містять даних про точну адресу відповідача - Приватного підприємства "ІННО-ТРЕЙДІНГ", на яку направлялось поштове відправлення, а також даних про те, які саме документи були направлені, тому вказана поштова квитанція не може бути доказом надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу та розцінюватись судом як доказ виконання вимог ст.ст. 56,57 ГПК України позивачем. Крім того, не завірена копія поштової квитанції від 27.02.2014р., взагалі, не може бути належним доказом у розумінні положень ч. 2 ст. 36 ГПК України.

Відсутність у матеріалах позовної заяви доказів, що підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів засвідчує невиконання вимог ст.ст. 56,57 ГПК України та є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 6 ч.1 ст.63 ГПК України, у зв’язку з неподанням позивачем доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

З урахуванням ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення позовної заяви, за загальним правилом, не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду, після усунення допущених порушень.

При цьому, сплачена позивачем сума судового збору з урахування п. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” повертається за ухвалою суду позивачу.

Керуючись п. 6 ч. 1 ст.63, ст. 86 ГПК України, п. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір” суд,

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСА-ГІНГЕР-ОДЕСА" (від 28.02.2014р. вх. № 734/14) – повернути позивачу без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ВІСА-ГІНГЕР-ОДЕСА" (65037, Одеська область, Овідіопольський район, с. Мізікевича, вул. Молодіжна, 32; код 35406910) з державного бюджету України суму судового збору у розмірі 1827 (тисяча вісімсот двадцять сім) грн., сплаченого за подання позовної заяви на підставі платіжного доручення №110 від 17.02.2014 р.

Додаток: позовна заява з додатками на 31 аркуші.

Суддя Д'яченко Т.Г.